Активи, а як поточні його витрати – витрати на підготовку і підвищення

Кваліфікації кадрів; витрати на рекламу і маркетингові дослідження; витрати на

Утримання дослідницьких підрозділів підприємства тощо. У процесі оцінки

Гудвіла такого роду витрати розглядаються як інвестиції в нематеріальні

Активи, не відображені у складі балансу.

Проте варто мати на увазі, що самі по собі ці витрати, аналізовані

Ізольовано від їх впливу на формування додаткового прибутку підприємства,

Інвестиційної цінності не мають. Вони набувають такої цінності, коли в

Комплексі впливають на формування прибутку за рахунок ефекту синергізму.

Під час продажу, який здійснює підприємство, гудвіл виступає у формі

Різниці між ринковою і балансовою вартістю підприємства або вартістю

Заміщення чистих активів. У процесі оцінки гудвілу використовують два

основних методи:

а) оцінка гудвіла на основі середньогалузевої суми прибутку.

У цьому випадку гудвіл характеризується як надприбуток підприємства,

Виражений сумою синергетичних ефектів відносно середньої норми прибутку,

Що генерується активами. Для нівелювання впливу випадкових динамічних

Чинників аналізовані показники в процесі оцінки беруться середніми за останні

Три роки. Розрахунок суми гудвіла на основі даного методу здійснюється за

формулою:

Г = ЧПф – (А х НПс), (6.9)

Де Г – сума гудвіла на основі оцінки за фактичною сумою прибутку

підприємства;

ЧПф – середньорічна сума чистого прибутку підприємства (прибуток

після оподатковування);

А – середньорічна вартість активів підприємства;

НПс – середньогалузева норма рентабельності активів, виражена

Десятковим дробом.

б) оцінка гудвіла на основі обсягу реалізації продукції.

У цьому випадку основою оцінки служить так названий "мультиплікатор

прибуток / обсяг продажу", що характеризує питому вагу суми чистого

Прибутку в обсязі реалізації продукції. Даний мультиплікатор доцільно

Використовувати для оцінки суми гудвіла підприємств тих галузей, у яких

Рівень рентабельності реалізації продукції носить стабільний характер у

Динаміці. У закордонній практиці до таких галузей належать торгівля, масове

Харчування, побутове обслуговування, туризм і деякі інші. У процесі оцінки

вартості гудвіла на основі даного методу використовують таку формулу:

Г = ЧП – (ОР х Мп/п), (6.10)

де Г – сума гудвіла на основі оцінки за обсягом реалізації продукції;

ЧП – середньорічна сума чистого прибутку підприємства (прибуток після

оподатковування);

ОР – середньорічний обсяг реалізації продукції підприємства;

Мп/п – мультиплікатор прибуток/обсяг продажу бо середньогалузевий

Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції, виражений десятковим

Дробом.

На завершальному етапі оцінки вартості заміщення активів суму гудвіла,

Розраховану одним із розглянутих вище засобів, додають до раніше зробленої

їх оцінки за фактичним комплексом, що відображений у балансі:

ПВЗг = ПСЗ + Г, (6.11)

де ЧВЗг = ЧСЗА + Г;

ПВЗг – повна вартість заміщення активів підприємства з урахуванням

гудвіла;

ЧВЗг – вартість заміщення чистих активів підприємства з урахуванням

гудвіла;

Г – сума гудвіла, розрахована щодо даного підприємства.

Даний метод оцінки, дозволяє одержати достатньо точну вартість

Цілісного майнового комплексу, пов’язану як із рівнем прибутку, що

Генерується активами підприємства, так і з рівнем надприбутку, що формується

За рахунок підсумованого ефекту синергизму в конкретних умовах його

Господарювання.

III. Метод оцінки ринкової вартості цілісного майнового комплексу

Оснований на ринкових індикаторах цін купівлі-продажу аналогічної

Сукупності активів.

Цей метод оцінки має два різновиди:

Оцінка за котируваною вартістю акцій даного підприємства.