Структура військової сили держави наведена на схемі №1 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Структура військової сили держави наведена на схемі №1



 

 
 
Військова міць держави

 


 

                   
 
Економічний потенціал
 
Науковий потенціал
 
Моральний потенціал
 
Географічний потенціал
 
Військовий потенціал

 

 


Моральний потенціал характеризує відношення людей до держави, до війни, готовність населення до подолання труднощів. Духовна частина морального потенціалу реалізується у військовому потенціалі через морально-бойові якості, бойовий дух всього складу армії. До морально-бойових якостей відносяться: вірність військовому обов’язку, присязі, дисциплінованість, стійкість, військова майстерність, фізична витривалість, воля до перемоги.

Військовий потенціал на ряду з духовною складовою включає в себе бойову техніку та зброю, військово-наукову базу армії, її професіоналізм, оперативно-тактичну підготовленість керуючих кадрів. Від якості вище згаданих компонентів залежить в кінцевому рахунку перемоги та поразки протидіючих сторін.

Оскільки війну як соціальне явище можливо уявити як стан населення в цілому, то джерела морального фактору проявляється глибше та грандіозніше у ході війни.

До них відносять:

· Історичні традиції боротьби за незалежність;

· Характер політичного улаштування, національні та класові відношення, рівень демократичності держави;

· Політичні цілі війни.

Моральний фактор тісно пов’язаний з суспільним пізнанням, через яке виражається рівень підготовленості та спроможності людей вирішувати відповідальні задачі у всіх сферах общественной житті у тому числі і в військовій.

За своєю сутністю суспільне пізнання складне утворення, включаючи в себе взаємопов’язані елементи, кожен з яких має свою власну специфіку та виконує певну соціальну функцію.

В структурі суспільного свідомості виділяються наступні рівні:

- звичайне(суспільна психологія)

- теоретичне пізнання(ідеологія)

Повсякденна свідомість утворюється в процесі повсякденної діяльності людей соціальних груп,

Стихійно, як емпіричне відображення дійсності. В ньому присутній життєвий досвід людей, їх образованність, вихованість, соціально-психологічні якості.

Суспільна свідомість має форми:

· Політична ідеологія

· Право

· Мораль

· Наука

· Релігія

· Мистецтво

· Філософія

В дійсному житті теоретичне та буденне свідомість взаємодіють одне з одним, але не підміняють один одного.

З ліквідацією устроїв соціалізму, на Україні утвориться новий тип суспільних відносин – капіталістичний, а з відси можна зробити висновок, що відбулися докорінні зміни в економічній та політичній системах суспільства, суспільне пізнання займає одну з най головніших ролей в духовному житті суспільства, нова ідеологія здійснює свою дію на всі форми суспільної свідомості, які в свою чергу трансформуються через буденне пізнання та пізнання кожної окремої людини. Нова ідеологія призвела до зміни пріоритетів у моральних цінностях суспільства, в духовних пріоритетах складу ЗСУ. За рахунок цього треба виділити нові підходи до формування світосприйняття військовослужбовців.

Політичний - у суспільстві склалася нова модель суспільних відносин, а отже і новий внутрішньополітичний і зовнішньополітичний курс держави, що передбачає входження України в структури НАТО, у європейське співтовариство та участь армії в миротворчих операціях.

Організаційний - пов'язаний із проведенням адміністративної реформи органів військового керування, здійсненням цивільного контролю над Збройними Силами, переходом на контрактну систему комплектування армії, збільшенням цивільного компонента в структурних підрозділах Міністерства оборони, завершенням оптимізації організаційно штатних структур до параметрів збройних сил країн НАТО.

Психологічний - формування в особового складу психологічних якостей відповідних новим критеріям моральних цінностей, правових норм та релігійних уявлень відповідно національно-історичним особливостям українського народу і духовним стандартам країн НАТО.

Педагогічний - оволодіння офіцерськими кадрами навичками педагогічної майстерності, нормами і правилами військової етики, мистецтвом службово-ділового спілкування, умінням створювати у військових колективах атмосфери довіри і взаєморозуміння.

Таким чином, через морально-психологічне забезпечення військ детермінуються всі ті зміни, які відбулися в політичному, економічному та духовному житті суспільства. При цьому слід зазначити, що роль людського фактору в захисті національного суверенітету, територіальної цілісності України неухильно зростає.

 

3. Сутність, зміст, завдання МПЗ.

Серед багатьох завдань вирішуюмих українською державою в ході військового будівництва, займає проблема морально-психологічного забезпечення діяльності військ. Воно організується в усіх видах бойової підготовки та повсякденного життя військ з цілью:

формування та підтримки морально-психологічного стану війскових, морально-бойових якостей необхідних для якісного та ефективного виконання учбово-бойових завдань. Морально-психологічне забезпечення здійснюється у тісному взаємозв’язку з бойовими, правовими, технологічними, тиловими та медичним забезпеченнями.

 

 

Основний зміст, принципи, складові, організація та керівництво морально-психологічним забезпеченням викладені в Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій(бойових дій) ЗСУ. Затверджена наказом Міністра Оборони України 5.05.99 року №142, в указі президента України «Про Концепцію виховної роботи в ЗСУ та інших військових формуваннях України» 4 вересня 1998 року №981/98. В додатку до учбового посібника надається перелік керівних документів, які мають відношення до питань виховної роботи з військовими, морально-психологічним забезпеченням підрозділів та частин ЗСУ.

На малюнку наведена схема яка дозволяє уявити концептуальні основи МПЗ:
   
 
 
 
Засоби
Зміст МПЗ
Завдання МПЗ
Мета МПЗ

 


           
   
 
 
   
Протидія інформаційно-психологічному впливу противника
 

 


 

Звернемося до вище згаданої схеми та надамо короткі пояснення до її структурних елементів.

Основне завдання морально-психологічного забезпечення військ:

досягнення морально-психологічної переваги над противником, підтримання військової дисципліни під час виконання бойових завдань; забезпечення психологічної стійкості особового складу; захист військ і населення від інформаційно-психологічного впливу супротивника; створення позитивних умов для бойової діяльності ЗС.

Завдання здійснюються при підтримці органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських та релігійних об’єднань.

Виходячи з особливостей військово-політичної дійсності, морально-політичного стану своїх військ і противника, конкретних завдань бойових дій, основний зміст морально-психологічного забезпечення заключається:

· в мобілізації особового складу на якісне виконання бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, постійний контроль за динамікою морально-психологічного стану військ;

· досягнення високої бойової активності особового складу, витримання психічного і фізичного навантаження в умовах впливу психотравмуючих факторів сучасного бою;

· зрив психологічних операцій противника, нейтралізація негативного інформаційно-психологічного впливу;

· організація реабілітації психотравмованих.

Принципи МПЗ:

o об’єктивність оцінки політичної, військової, економічної, соціальної обстановки в районах дислокації частин, морально-психологічного стану особового складу;

o цілеспрямованість на вирішення конкретних завдань;

o єдність та узгодженість дій всіх керівних структур;

o активніст, безперервність впливу на свідомість та поведінку особового складу;

o диференційний підхід до різних категорій особового складу, вибір необхідних методів та форм досягнення мети.

 

Методи МПЗ:

Адміністративно-розпорядковий, беззупинного психологічного супроводу, психодіагностичний, саморегуляції, адаптації, реабілітації.

 

Засоби МПЗ:

засоби масового інформування, ремонтні майстерні та хранилища технічних засобів пропаганди, кінопрокатні пункти, культурно-просвітницькі заклади.

 

Управління МПЗ включає:

1. безперервне добування, збір та аналіз соціально-політичної обстановки, оцінку МПС своїх військ та військ противника;

2. визначення основних напрямів, форм та методів МПЗ;

3. безперервне управління діями підлеглих структур;

4. організація та здійснення взаємодії;

5. контроль та надання допомоги.

Технологія МПЗ включає:

Ціль, завдання та зміст МПЗ, прогнозування його наслідків, планування, підбір та розстановка виконавців, організація отримання та доведення інформації, контроль та перевірка виконання, підведення підсумків.

 

Основні напрями морально-психологічного забезпечення:

 

Інформаційне забезпечення:

  • доведення вимог наказів та звер­нень вищого державного керівницт­ва, командирів та начальників;
  • збір та аналіз політичної, воєнної, соціальної, обстановки;
  • воєнно-політичне інформування особового складу;
  • пропаганда передового досвіду та героїчних вчинків, ходу виконання поставлених задач;
  • пропаганда воєнно-технічних знань;
  • узгоджене використання державних та іншого підпорядкування засобів масової інформації;
  • забезпечення пресою і культпрос-вітмайном.

 

Психологічне забезпечення:

  • збір, аналіз та оцінка морально-психологічного стану своїх військ та військ противника;
  • інформування особового складу про сильні і слабі сторони противни­ка, найбільш вразливі місця його техніки та озброєння;
  • загальна, спеціальна та цільова психологічна підготовка;
  • спеціальні заходи підвищення стресостійкості, попередження пані­ки, підготовка до дій в екстремаль­
    них ситуаціях;
  • спеціальні психо-корекційні, психо-релаксаційні та психо-реабілітаційні заходи.

 

Культурно-виховна робота:

  • підтримка та відновлення мораль­них, психофізичних та фізичних сил;
  • розвиток позитивних настроїв і ду­мок;
  • зміцнення зв'язків і довіри між на­селенням і військовими;
  • формування та підтримка товари­ських взаємин між воїнами різних націй, етнічних груп, віросповідання;
  • задоволення культурних та духов­них потреб.

 

Протидія інформаційно-психологічному впливу противника:

  • оцінка сил, засобів та можливостей інформаційного впливу противника
    на наші війська;
  • захист інформаційного простору довкола військ;
  • оперативне і повне інформування військовослужбовців про методи і форми психооперацій противника;
  • організація заходів щодо подавлення (знищення) засобів психоло­гічного впливу противника на наші війська.

 

Військово-соціальна робота:

  • роз'яснення вимог законів України, нормативно-правових актів військового часу та міжнародного гуманітарного права;
  • захист правових та соціальних ін­тересів особового складу;
  • турбота про своєчасність та повно­ту забезпечення належним майном, продуктами, коштами і тощо;
  • турбота по створенню належного побуту в польових умовах;
  • сприяння забезпеченню страхових гарантій особового складу.

 

Ефективність проведених дій по морально-психологічному забезпеченню діяльності частин та підрозділів досягається:

  • рівнем кваліфікації керівників, організаторів та виконавців;
  • вибором оптимальних методів, форм, сил та засобів для виконання поставлених завдань;
  • постійною готовністю сил і засобів, узгодженістю їх використання;
  • рішучістю та наполегливістю у виконанні поставлених задач;
  • оперативним реагуванням на зміни обставин;
  • застосуванням сучасних технічних засобів та передових форм і методів впливу на свідомість.

В наступних темах учбових занять буде надано повний аналіз основних складових морально-психологічного забезпечення діяльності військ.

Зі змісту лекції витікають основні висновки:

1. В системі підготовки офіцерських кадрів ЗСУ, патріотичного та військового виховання призивної молоді курс морально-психологічного забезпечення діяльності військ виключно важливу роль: він концентрує в своєму змісті основоположні ідеї по організації захисту Вітчизни, історичний досвід військової боротьби народу України за свою незалежність.

2.Змініюче суспільно – політичний стрій України зумовило становлення нових духовних цінностей в суспільстві, затвердження нових зовнішньополітичних орієнтирів в міжнародних відносинах, що знайшло відображення і в нових підходах до формування Збройних Сил.

3.Засвоєння студентами теоретичного курсу морально-психологічного забезпечення діяльності військ дозволяє їм цілеспрямовано вирішувати практичні завдання на військовому стажуванні після завершення навчання.

4.Вивчення в структурі військової підготовці розділу МПЗ дає можливість комплексно будувати учбово-керівну роботу в студентських колективах в інтересах військово-професійної підготовці слухачів.

 

 

Контрольні питання для закріплення

матеріалу лекції:

 

  1. Назвіть мету морально-психологічного забезпечення?
  2. Які основні складові МПЗ?
  3. Які причини сучасних війн?
  4. Що таке моральний потенціал?
  5. Який зміст понять «бойовий дух», «моральний дух» військ?
  6. Зміст військової могутності держави?

 

Групове заняття



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 179; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.180.32 (0.028 с.)