Подовження та подвоєння приголосних

Подвоєння відбувається:

1. Унаслідок збігу однакових приголосних:

а) префікса й кореня: беззмістовний, відданий;

б) кореня і суфікса: корінний, законний, годинник;

в) двох суфіксів: письменник, іменник;

г) основи дієслова й постфікса -ся: розрісся, піднісся;

ґ) двох частин складноскороченого слова: міськком (міський комітет), військкомат (військовий комісаріат), юннат (юний натураліст).

2. У наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах -енн-, -анн-: священний, непримиренний, мерзенний, невблаганно, старанно.

öПримітка:

В українській мові, на відміну від російської, подвоєння не відбувається в суфіксах дієприкметників: нагороджений, сказаний, рублений. Але треба розрізняти такі слова, як незлічéнний (представлений у дуже великій кількості – прикметник) і незлíчений (не порахований – дієприкметник), нездолáнний (непереможний – прикметник) і нездóланий (якого не подолали – дієприкметник). Подвоєння не відбувається також у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан, -ин, -їн-: морквяний, лебединий, чаїний. Немає подвоєння у прикметниках шалений, довгожданий, буквений, потомствений.

3. Подвоюються приголосні у словах: Ганна, ссати, бовваніти, ссавці, овва.

Приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж,ч, ш подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять між голосними:

а) у деяких іменниках чоловічого та жіночого роду І відміни: суддя, рілля, стаття (але: статей);

б) в іменниках середнього роду II відміни з кінцевим -а (графічно -я): знання, життя, зілля, читання. Подовження зберігається й у похідних прикметниках: життєвий;

в) в іменниках жіночого роду III відміни в орудному відмінку однини: сіллю, заповіддю, міццю, ніччю;

г) у деяких прислівниках: навмання, спросоння, зрання, попідтинню, попідвіконню.

Подовжується звук л в особових формах дієслова лити та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю...

% Увага! Не подовжуються губні приголосні та р: сім'я, любов'ю, матір'ю.

Подовжуються тільки приголосні звуки, які стоять між голосними.

J Практичні завдання для самоперевірки

1. Утворіть від поданих слів нові слова, в яких було б подвоєння букв на межі різних частин слова: день, з'єднати, зброя, закон, стіна, змістовний, дякувати, звук, дати, туман, захищати, даль, машина, година, ділити, без імені, дзеркало, ціна, шаблон, число, будень.

2. Перепишіть слова, замість крапок, де потрібно, поставте пропущені букви: незбагнен...ий, підвікон...я, зібран...ий, від...ача, числен...ість, л...ється, сказан...ий, підніс..я, затиш...я, міськ...ом, століт...я, буквен...ий, Запоріж…я, спросон...я, священ...ий, Прикарпат…я, тверджен...я.

3. Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини, обґрунтуйте написання: розкіш, почесть, грань, велич, віддаль, печаль, мить, повість, свіжість, любов, даль, деталь, вірність, подорож, Керч, державність, постать, галузь, міць, радість, честь, єдність, гостинність, вічність.

Спрощення приголосних

Під час словотворення та словозміни в українській мові часто ви­никає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із приго­лосних випадає. У переважній кількості слів спрощення приго­лосних засвідчується орфографією.

У сучасній українській мові спрощення

відбувається

· У групах приголос­них -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випа­дають д і т: тиж­день — тижневий, проїзд — проїзний, щастя — щасливий, честь — чесний

· У групах приголос­них -зкн-, -скн- ви­падає к із творен­ням дієслів із су­фіксом -ну-: блиск — блиснути, брязк — брязнути

відбувається частково

· Лише в усному мовленні, а на письмі не переда­ється у прикметни­ках, утворених від іменників іншо­мовного походжен­ня: аванпостний, баластний, ком­постний, кон­трастний, фор­постний, студент­ський, туристський.

· У давальному і міс­цевому відмінках однини іменників жіночого роду І відміни: піаністці, оптимістці, аспі­рантці, звістці, частці

не відбувається у таких словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять.

J Практичні завдання для самоперевірки

Утворіть прикметники, з'ясуйте, у яких словах відбулося
спрощення приголосних: студент, щастя, область, честь, радість, кількість, кореспондент, вар­тість, публіцист, ненависть, захист, контраст, компост, інтелігент, екстре­міст, гігант, проїзд, якість, пропагандист, президент, кар'єрист, жалість.