VII. Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам'яток старовини, творів мистецтва

1. 3 великої літери пишеться перше слово і власні імена у назвах конференцій, конгресів, найважливіших документів державних закладів, пам'яток старовини, творів мистецтва: Празька конференція, Статут ООН, Державний бюджет України, Дев'ята симфонія Бетховена, Конгрес демократичних сил України.

öПримітка. У назвах з'їздів слово «з'їзд» пишеться з малої літери, а порядковий номер з'їзду, якщо його записують словами, — з великої: Другий з'їзд народних депутатів України.

2. У назвах художніх творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам'яток, кінофільмів, спектаклів перше слово треба писати з великої літери і всю назву брати в лапки: твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада», газета «Вечірній Київ», пам'ятка періоду Київської Русі «Слово о полку Ігоревім».

Це правило поширюється і на правопис назв виробів, продуктів тощо: торт «Київський», хліб «Український», цукерки «Вечірній Київ».

VIIІ. Назви вулиць (бульварів, провулків, проспектів), шляхів (залізничних, морських і т. ін.), каналів, течій (морських), вокзалів, станцій, портів, пристаней, а також майданів (площ), парків і т. ін. пишуться з великої літери, а їхні родові позначення – з малої: Байкало-Амурська магістраль, бульвар Тараса Шевченка, Львівська площа, майдан Незалежності, Одеська автострада, Південно-Західна залізниця, станція метро «Контрактова площа», порт «Балаклава».

J Практичні завдання для самоперевірки

Замініть, де треба, малу літеру великою. Поясніть у кожному випадку правило вживання малої та великої літер.

1. (к)обзар, (м)арко (в)овчок, (к)аменяр, (к)арпенко-(к)арий, (п)лутоній, (а)хіллес, (д)емон, (л)ісовик, (п)інчер, (п)антелеймон (к)уліш, (ж)учка, (р)усалка, (і)васик-(т)елесик.

2. (г)рінченків словник, (ш)евченкові поезії, (п)ушкінські рукописи, (г)ордіїв вузол, (а)ндрієві книжки, (б)ертолетова сіль, (п)етрів батіг, (е)зопівська мова, (р)ентгенівські промені, (ф)ранківські сонети, (д)амоклів меч, (н)обелівська премія, (с)ізіфова праця, (г)айморова порожнина, (ч)ернігівські дівчата, (ф)ранківська кімната, (ф)ільчина грамота, (а)вгієві стайні, (ю)дині срібняки.

3. (ч)ернівецький державний університет, (м)іністерство (к)ультури (у)країни, (з)ал (з)асідань (в)ерховної (р)ади (у)країни, (ц)ентральний (р)еспубліканський (с)тадіон, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (у)країнська (е)кологічна (а)соціація «(з)елений (с)віт», (н)аціональний (б)анк (у)країни, (т)ранснаціональна (р)адикальна (п)артія, (а)рабська (р)еспубліка (є)гипет, (у)правління (в)нутрішніх (с)прав (к)иївського (м)іськвиконкому, (с)пілка (о)фіцерів (у)країни, (б)удинок (у)чителя, (п)окровський (м)онастир, (ц)укерки «(в)ечірній (к)иїв», (м)айдан (с)вободи, (з)апорізька (с)іч, (с)тадіон «(м)еталіст».

4. (м)іністр (о)світи і (н)ауки (у)країни, (п)резидент (у)країни, (г)енеральний (п)рокурор (у)країни, (з)аслужений (у)читель, (г)енеральний (к)онструктор, (п)резидент (ф)ранції, (д)октор (п)едагогічних (н)аук, (г)енерал-(л)ейтенант, (з)аслужений (д)іяч (м)истецтв, (р)ектор (і)нституту, (м)аршал (а)віації, (а)дмірал (ф)лоту, (п)редставник (п)резидента (у)країни в (л)уганській (о)бласті, (п)осол США в (у)країні, (с)тарший (н)ауковий (с)півробітник (і)нституту (м)овознавства НАН (у)країни.

Правопис м’якого знака

М’який знак пишеться:

а) пiсля м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н (Де ти з’їси ці лини) у кiнцi слова та складу: вiсь, день, мiдь, паморозь, палець, близько, ганьба;

б) пiсля м’яких приголосних в серединi складу перед о: сьогоднi, сьомий, льон, дьоготь;

в) пiсля м’якого л перед наступним приголосним: сiльський, їдальня, ковальський;

öПримітка. Не ставиться м’який знак після л у групах -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-: балка – балці, галка – галці, галченя, Наталка – Наталці, рибалка – рибалці, але: Га льк а – Гальці, Гальчин.

г) у суфiксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: український, козацький, ризький;

öПримітка. У словах баский, боязкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский, різкий і похідних утвореннях боязкість, в’язкість, різко тощо м’який знак не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-

ґ) у дiєсловах на -ться: смiється, одягається, готується.

М’який знак не пишеться:

а) пiсля м’яких приголосних, крiм л, якщо за ними йдуть iншi м’якi приголоснi: радiсть, майбутнє, щастя, пiсня, але: різьбяр, тьмяний і похідні від них.

öПримітка. Коли ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться: дівчинонька – дівчиноньці, але сторінка – сторінці.

б) пiсля н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о): iнший, закiнчити, менший, селянський, громадянство. Але: бриньчати, доньчин, неньчин, бо бренькiт, донька, нянька;

в) пiсля б, п, в, м, ф: голуб, степ, верф, поставте;

ж, ч, ш, щ: нiж, рiж, дощ, пишеш;

г, к, х, р: мак, рiг, мох, гiркий, кобзар, але: Горький.

Правопис апострофа

Апостроф позначає тверду роздiльну вимову букв я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного.

Апостроф пишеться:

а) пiсля приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає iншого кореневого приголосного, крiм р: м’ята, дев’ять, черв’як, торф’яний;

б) пiсля твердого р: бур’ян, мiжгiр’я, кур’єр, пiр’я;

в) пiсля префiксiв та першої частини складних слiв, якi закiнчуються на твердий приголосний: з’єднатися, об’єм, ад’ютант, кон’юнктура, двох’ярусний, пiв’яблука, пiв’юрти, дит’ясла;

г) у словi Лук’ян та похiдних вiд нього.

Апостроф не пишеться:

а) пiсля б, п, в, м, ф, якщо перед ними є iнший кореневий приголосний, крiм р: свято, тьмяний, цвях;

б) пiсля м’якого р: моря, буря;

в) перед йо: серйозний, курйоз.

J Практичні завдання для самоперевірки

1. Вставити, якщо треба, м’який знак або апостроф, пояснити написання поданих слiв: сузiр...я, з...єднати, удар...те, солом...яний, зв...язувати, черв...як, пам...ять, п...ят...десят, мiл...йон, майбут...нє, з...економити, духм...яний, радiс...ть, с...огодення, присв...ятити, надвечiр...я, iм...я, iн...ший, одягаєт...ся, смiєш...ся, Сибiр..., степ..., нiч...ний, шiст...десят, кобзар..., т…м...яний, доч...ка, знаєш..., розв...язка, трьох...ярусний, моркв...яний, пiв...яблука, сер...йозний, пам...ятник, плоскогiр...я, п...ятиденка, взаємозв...язок, сiл...с...кий, надвечiр...я, дев...ят...сот, торф...яний, дез...iнформацiя, об...єднання, зобов...язання, л...вiв...янин, здоров...я, дзв...якнути, бур...я, вiсiм...сот, верф...ю, пом...якшення, ковал...с...кий, кур...йозний. лл...єт...ся, пол...с...кий, мужнiс...ть, їдал...ня, українс...кий, рiж...те, комиш..., в...їдливий, В...єтнам, довiр...я, дерев...яний, полум...я, прип...ят...ський, з...їжджати, пiв...вiкна, темр...ява, бiр...юза, подвiр...я, мен...ший, секретар...

Правопис префіксів

Префіксом називається значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів.

1. В українськiй мовi префiкс з- на письмi й у вимовi переходить в с- перед к, п, т, ф, х (кафе «Птах»): зробити, спитати, зшити, сфотографувати. Якщо корінь слова починається двома чи більше приголосними, префікс з переходить у зі-: зібрати, зіскочити.

2. У префiксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишеться з: розсипати, розпитати, безсистемний, безшумний, вознесiння, черезсiдельник.

3. У префiксах від-, між-, над-, під-, перед-, понад- кiнцевий дзвiнкий приголосний нiколи не змiнюється: вiдкрити, мiжпланетний, надписати, передплатити, понадплановий.

4. Префiкс прі- вживаєься лише в трьох словах: прiрва, прiзвище, прiзвисько.

5. Префiкс пре- вживається для вираження найвищого вияву ознаки: предобрий, прекрасний, премудрий.

6. Префiкс при- вживається переважно в дiєсловах i означає наближення, приєднання, неповноту дiї: прибiгти, приборкати, присiсти.

J Практичні завдання для самоперевірки

1. Вставити пропущенi букви:...планувати,...чистити,...хитрити,...рiзати,...клеїти, ро...питати, ро...хитати, бе...системний, бе...хмарний, пр...азовський, пр...дбати, пр...звище, пi...штовхнути,...формувати,...скочити, пр...дорогий, пр...гнiчувати, пр...рва, пр...дорожнiй, бе...смертя, ро...сипати,...класти, пi...палити, бе...турботний, на...пити, вi...чинити, пр...мiський, пр...мiтивний,...шити,...кам’янiти,...торгуватися, пр...звисько,...в’янути, пр...бiчник, пр...кусити, пр...їздити, на...писати, пi...штовхнути, пр...красний, пр...стосуватися.

2. Перекласти українською мовою, пояснити правопис слiв: сберечь, сцементировать, беззащитный, бесконечность, бессилие, раскидать, размешать, прибыть, премудрость, подписать, счищать, бессмертный, сжечь, снимать, сшивать, ссыпать, бесконечность, безнадежный, разогреть, раскидать, рассаживать, расшифровать, поддержать, причалить, придорожный, презабавный, преодолеть.