Ненаголошені голосні у словах

Правило	Приклади
1. У ненаголошеному складі кореня пишемо ту саму голосну, що й у відповідному наголошеному складі того ж самого або однокорінного слова	тихенько, бо тиша блищати, бо блиснути голубка, бо голуб село, бо села, зелений, бо зелен
2. Ненаголошений е випадає при зміні слова	вітер – вітру учень – учня березень – березня
3. Ненаголошений е виступає у звукосполученнях -ере-, -еле-; ненаголошений о у звукосполученнях- оро-, -оло-	берег, стерегти; боротьба, волосок
4. Ненаголошений е виступає у суфіксах -ен-, -ен(я), -енн(я), -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель-	зайченя, заощадження,батенько, тихесенько,подушечка, приятель
5. У ряді слів написання голосних не перевіряється наголосом, а тому слід запам’ятати, що: ü Е пишеться у таких словах:   ü И пишеться у таких словах:   ü О пишеться у таких словах: ü А пишеться у таких словах:	керувати, левада, леміш, легенда, чекати; кишеня, криниця, минулий, пиріг, цибуля, цитата; крохмаль, кропива, комиш, козяк, лопата, корявий, поганий, ропа, солдат, богатир (силач), гончар, монастир, товар; багатий, багатир (володіє багатством), качан, хазяїн, хазяйнувати, калач, гарячий, гарячковість

Чергування голосних

Голосні звуки, що чергуються	Умови чергування	Приклади
О (у відкритому складі)	І (у закритому складі)	При зміні форми слова   При утворенні нового слова	гора – гір, слова – слів, стояти – стій, рости – ріст, могти – міг; будова – будівельник, робота – робітник
Е (у відкритому складі)	І (у закритому складі)	При зміні форми слова     При утворенні нового слова	каменя – камінь, осені – осінь, нести – ніс, лебедя – лебідь, Канева – Канів; село – сільський, зелений – зілля
Е	І	У коренях дієслів зі зміною видової форми	випекти – випікати, причепити – чіпляти, замести – замітати, зберегти – зберігати, чекати – очікувати
Е	И	Перед р, л у коренях дієслів	вистелю – вистилати, стер – стирати, бере – вибирати
О, Е (у закритому складі)	з нуль звука	При зміні форми слова	байка – байок, сон – сну, день – дня, вітер – вітру; але лоб – лоба, мох – моху, лев – лева, рот – рота
О	А	У коренях дієслів зі зміною значення	ломити – ламати, скочити – скакати, допомогти – допомагати, могти – вимагати
Чергування голосних НЕ відбувається
Умови	Приклади
1.У групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними	хорт – хорта, смерть – смерті, вовк – вовка
2.У групах -оро-, -оло-, -ере-, -еле-	сторож – сторожа, волос – волоса, серед – середній, шелест – шелестіти; але: поріг, моріг, оборіг, сморід, просторінь; голова – голів, борона – борін, борода – борід, сторона – сторін, береза – беріз, корова – корів, череда – черід
3.У формі Родового в. множини віддієслівних іменників середнього роду із суфіксом -енн-	значення – значень, прагнення – прагнень, твердження – тверджень
4.У складноскорочених словах і похідних від них	торгпред, сільрада, діловод, хлібороб
5. У словах іншомовного походження	інженер – інженера, провізор – провізора, аспірант – аспіранта
6.У словах книжкового та церковнослов’янсь-кого походження	пророк, закон, прапор

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Слова з [е]	Слова з [и]	Слова з [у]
бензин, апельсин, декада, бетон, деталь, делегат, демократ, жетон, керівник, медаль, математика, метро, левада, легалізація, пенал, педагог, педикюр, рекетир, тепер, тремтіти, феномен, чемпіон	кишеня, кипарис, лимон, лиман, пиріг, цибуля, шинель і шинеля, диригент, речитатив, директор, минулий, пиріг	буряк, ворушити, мармур, парубок, пурхати, яблуко, яблуня
Слова, у яких написання е – и залежить від лексичного значення	Слова, що мають два варіанти написання
клинок (від клин) і кленок (від клен динька (від диня) і деньки (від день) гриби (від гриб) і греби (від гребти) Ісус Христос і хрест християнин і хрестити християнство і хрещення християнський і хрещеник	кел и х і кел е х кор и гувати і кор е гувати
Написання таких слів треба перевіряти за орфографічним словником.

 

Правопис приголосних

Дзвінкі та глухі приголосні

1. Дзвінкі приголосні перед глухими здебільшого не втрачають дзвінкості і передаються на письмі відповідно до звучання: казка, відчиняти, посвідчення.

 

1. Щоб з’ясувати, яку літеру, що позначає сумнівний глухий приголосний звук слід писати, треба змінити форму слова або дібрати споріднене до нього слово так, щоб після цього приголосного стояв голосний: просьба (бо просити), рідкий (бо ріденький).

 

1. Приголосні ж, ч, ш, т перед ц на письмі зберігаються: кни ж ка – кни ж ці, то ч ка – то ч ці, ча ш ка – ча ш ці, кві т ка – кві т ці.

 

 

Чергування приголосних

 

1. При словозміні та словотворенні:
• г – ж – з:

но г а – ні ж енька – на но з і

дру г – дру ж ний – дру з і

Оль г а – Оль ж ин – Оль з і

· к – ч – ц:

ру к а – ру ч енька – у ру ц і

музи к а – музи ч ний – музи ц і

Оксан к а – Оксан ч ин – Оксан ц і

· х – ш – с

ву х о – ву ш ко – на ву с і

му х а – му ш ва – му с і

Сте х а – Сте ш ин – Сте с і

 

1. При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ- та іменників із суфіксом -ств-:

· г, ж, з + -ськ- -зьк(ий)

-ств- -зтв(о)

Пра г а – пра зьк ий, Вол г а – вол зьк ий, Пари ж – пари зьк ий, Запорі жж я – запорі зьк ий,

Кавка з – кавка зьк ий, кирги з – кирги зьк ий, убо г ий – убо зтв о, боягу з – боягу зтв о

 

· к, ч, ц + -ськ- -цьк(ий)

-ств- -цтв(о)

Кременчу к – кременчу цьк ий, Вінни ц я – вінни цьк ий; коза к – коза цьк ий - коза цтв о, тка ч – тка цьк ий - тка цтв о

· х, ш, с + -ськ- -ськ(ий)

-ств- -ств(о)

Ірти ш – ірти ськ ий, Сива ш – сива ськ ий, Оде с а – оде ськ ий, пта х – пта ств о, товари ш – товари ськ ий - товари ств о

 

Увага! Інші кінцеві приголосні, зокрема д, т, хоч і змінюються у вимові, проте на письмі зберігаються: брат – братський, братство, люд – людський, людство.

Суфікс -к-, що стоїть після приголосного основи, випадає: Чукотка – чукотський, Каховка – каховський.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Слова, у яких не відбувається чергування приголосних: казахський (від казах), цюріхський (від Цюрих), баскський (від баски), тюркський (від тюрки), нью-йоркський (від Нью-Йорк), меккський (від Мекка), герцогство (від герцог).

 

1. При творенні іменників із суфіксом -ин- від прикметників з основою на -ськ-, -цьк-:

· -ськ- + -ин- -щин(а)

-цьк- -ччин(а)

Київ ськ ий – Київ щ ина, івано-франків ськ ий – Івано-Франків щ ина;

німе цьк ий – Німе чч ина, кріпа цьк ий - кріпа чч ина

але доне цьк ий – Доне чч ина, гали цьк ий - Гали ч ина

 

1. При творенні вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за допомогою суфікса -ш-:

· г, ж, з + -ш- -жч(ий)е

с -щ(ий)е

доро г ий – доро жч ий, доро жч е; ду ж ий – ду жч ий, ду жч е;

ву зь кий – ву жч ий, ву жч е; ле гк ий – ле гш ий, ле гш е;

ви с окий – ви щ ий, ви щ е (при ступенюванні прикметників суфікси -ок-, -к- випадають).

 

Увага! Чергування зберігається в похідних від прикметників дієсловах та іменниках, утворених від цих дієслів: дорожчий – дорожчати – подорожчання;

вищий – вищати – підвищення.

 

1. Чергування приголосних у коренях дієслів при дієвідмінюванні:

· д – дж: хо д ити – хо дж у, ходиш…; са д ити – са дж у, садиш…

· зд –ждж: ї зд ити – ї ждж у, їздиш…

· з – ж: в’я з ати – в’я ж у, в’я ж еш…; во з ити – во ж у, возиш…

· с –ш: пи с ати – пи ш у, пи ш еш…; про с ити – про ш у, просиш…

· к – ч: пла к ати – пла ч у, пла ч еш…; пе к ти – пе ч у, пе ч еш…

· т – ч: сві т ити – сві ч у, світиш…; хо т іти, хо ч у, хо ч еш…

· ст. –шч(щ): про ст ити – про щ у, простиш…

1. У дієслівних формах губні приголосні чергуються з буквосполученням «губний + л»:

· б – бл: лю б ити – лю бл ю, загу б ити – загу бл ю

· п – пл: ку п ити – ку пл ю, то п ити – то пл ю

· в –вл: ло в ити – ло вл ю, мо в ити – мо вл ю

· м –мл: ло м ити – ло мл ю, гри м іти – гри мл ю

· ф –фл: гра ф ити – гра фл ю

 

1. При словотворенні приголосні основи к і ц перед суфіксом -н- чергуються з ч:

· -к- + -н- -чн(а)

-ц-

ві к – ві чн ий, міся ць – міся чн ий, пшени ц я – пшени чн ий

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Слова, у яких вимовляємо й пишемо -шн-: рушник, рушниця, дворушник (хоч рука), соняшник (хоч сонця), мірошник (хоч мірка), торішній (хоч торік), сердешний (у значенні «бідолашний», хоч серце).