Подвоєння і подовження приголосних 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Подвоєння і подовження приголосних



Подвоєння приголосних в українській мові відбувається на межі морфем, тому є процесом морфологічним.

Подовжуються приголосні після голосного перед я, ю, є та і, що обумовлено фонетичними особливостями мови. Необхідно розрізняти подовження і подвоєння приголосних в українських та іншомовних словах: подвоєння – процес морфологічний, а подовження – фонетичний.

Подвоєння приголосних в українських словах
1.1. Якщо корінь починається тим самим звуком, на який закінчується префікс: вв ічливий, ві дд ати, ро зз броїти, ві дд алити, бе зз битковий, вв одити, пере дд ень.
1.2.Якщо перший префікс закінчується тим самим звуком, яким починається другий префікс:бе зз астережний, вв ійти, во зз ’єднаня, вв ігнутий, на вв ипередки
1.3. Якщо корінь чи основа слова закінчується тим самим звуком, яким починається суфікс: щоде нн ий, корі нн ий, зако нн ий, годи нн ик, тума нн ий, де нн ий.
1.4.Якщо перший суфікс закінчується тим самим звуком, яким починається другий суфікс: письме нн ик, іме нн ик, прийме нн ик.
1.5.Якщо основа дієслова закінчується на +постфікс -ся: розрі сс я, тря сс я, возні сс я, па сс я, підні сс я, але піднось+ся (наказовий спосіб дієслова).
1.6.Якщо перша частина складноскороченого слова закінчується тим самим звуком, яким починається друга: ю нн ат (юний натураліст), війсь кк омат (військовий комісар), де фф акт (дефектологічний факультет), місь кк ом (міський комітет), страй кк ом (страйковий комітет).
1.7.У наголошених прикметникових суфіксах -анн(ий), - янн(ий), -енн(ий), що вказують на вищий ступінь вияву ознаки або можливість чи неможливість дії: здійсн éнн ий, нездійсн éнн ий, непримир éнн ий, нескінч éнн ий, несказ анн ий, невблаг анн ий.
1.8. У прикметниках на -енн(ий), -янн(ий) старослов'янського походження: блаж енн ий, свящ енн ий, благослов енн ий, огн енн ий, мерз енн ий, спас енн ий, божеств енн ий, ока янн ий. але: хрещ ен ий, свяч ен ий.
1.9.В іменниках і прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним -нн-: неви нн ість, невпи нн ість, здійсне нн ість, числе нн ість, стара нн ість, непримире нн ість, невблага нн ість; несказа нн о, невпи нн о, неви нн о, нездійсне нн о, числе нн о, стара нн о, непримире нн о, невблага нн о, а також у словах старослов’янського походження: богоявле нн я, вознесе нн я, спасе нн я, усікнове нн я, успе нн я і т.д.
1.10. За традицією приголосні подвоюються у словах: бо вв ан, Га нн а, лл яний, о вв а, сс ати, па нн а, га тт я, а також у похідних.

Увага! Не відбувається подвоєння:

- у суфіксах пасивних дієприкметників: виверше н ий, сказа н ий, зробле н ий;

- у прикметниках на -ен(ий): варé н ий, печé н ий, а також да н ий, довгожда н ий, жада н ий, шале н ий, скаже н ий, навіже н ий;

- в іменниках свяще н ик, хреще н ик( але: святе нн ик, святе нн иця);

- у суфіксах -ін-, -їн- присвійних прикметників: змі їн ий, пташ ин ий, лебед ин ий;

- у суфіксах -ан-, -ян- відносних прикметників: дерев' ян ий, скл ян ий, піщ ан ий, дощ ан ий.

Розрізняйте такі слова:

здійсн éнн ий (прикметник) - зд í йсн ен ий (дієприкметник),

нездол áнн ий (прикметник) - незд ó ла н ий (дієприкметник),

незліч éнн ий (прикметник) - незл í че н ий (дієприкметник),

але: печé н ий (прикметник) - пéче н ий (дієприкметник),

варé н ий (прикметник) - вáре н ий (дієприкметник).

Подовження приголосних в українських словах
Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного:
1.1. Перед я, ю, є, і в іменниках середнього роду на (крім тих, що означають назви малих за віком тварин: гусеня, каченя): збі жж я, збі жж ю, у збі жж і; підда шш я, підда шш ю, напідда шш і;відкри тт я, відкри тт ю, відкри тт ів (але: зна нн я - зна н ь; обли чч я - обли ч, підда шш я – підда ш, сторі чч я – сторі ч).
1.2. Перед я, ю, є, і в усіх відмінках деяких іменниках чоловічого, жіночого і спільного роду на :су дд я, су дд і, су дд ю; ста тт я, ста тт і, ста тт ю (але ста т ей), І лл я, І лл і, І лл ею; рі лл я, рі лл і, рі лл ею (але: кутя, свиня, попадя).
1.3. Перед я, ю у деяких прислівниках типу: зра нн я, навма нн я, спросо нн я, попідти нн ю, попідвіко нн ю.
1.4.Перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини ІІІ відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний: рі чч ю, сі лл ю, ві сс ю, мі дд ю, мі цц ю, паморо зз ю, подоро жж ю, розкі шш ю.
1.5. Перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): лл ю, лл єш, лл ють, лл ється, ви лл ю, на лл ються, зі лл яти.

Увага! Не відбувається подовження:

- у словах: отой, оцей, отут, отам, отепер, отоді, званий, дані, даний (але да нн я, да нн ик, пода нн я);

- якщо в орудному відмінку іменників жіночого роду ІІІ відміни м’який приголосний (зубний або шиплячий) стоїть не між двома голосними: більшістю, областю, жовчю, Керчю, фальшю, честю, радістю, кволістю, заздрістю, вірністю, молодістю, пошестю, швидкістю, смертю.

Викладене вище правило стосується також слів: передмістя, тертя, повністю, зап’ястя, подільський від Поді лл я, трипільський від Трипі лл я, поліський від Полі сс я.

 

  Подвоєні приголосні у словах іншомовного походження Неподвоєні приголосні у словах іншомовного походження
  При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли вживається паралельне непрефіксальне слово: позиція – а пп озиція раціональний – і рр аціональний реальний – сю рр еальний новація – і нн овація перцепція – а пп ерцеп ція міграція – і мм ігр ація (але е м іграція) реалізм сю рр еал ізм У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: анали, апеляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив, колі, комісія, коректура, лібрето, лобі, нотація,піца, піанісимо, стакато, територія, терор, токата, фін (фіни), фортисимо, шасі, шосе та ін. Винятки: алло, брутто (вага товару з упаковкою), ванна, донна, дурра (тропічна однорічна злакова рослина), канна (тварина), мадонна, мокко (сорт кави), мулла в ісламі нижчий сан служителя релігійного культу), нетто (вага чого-небудь без упаковки), осанна, панно, тонна.
Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах та похідних від них: - Андо рр а – андо рр ський, Апе нн іни, А сс ирія, Брю сс ель, Бе сс арабія, Бо нн и, Ве лл інгтон, Го лл андія, Да кк а, Е лл ада, Йога нн есбург, Ка нн и, Кальку тт а,Маро кк о, Мі сс ісіпі, Мі сс урі, Ні цц а, О тт ава, Та лл і нн, Пру сс ія, Ро тт ердам, Філі пп іни, Я фф а; - А лл ах, Бу дд а, Бо кк а чч о, Га нн ібал, Гі пп рократ, Кромве лл, Макіаве лл і, Му сс оліні, Оді сс ей, Ру сс о, То рр іче лл і, Та кк ерей, Черчи лл, Ка сс андра; Апо лл інарій, Апо лл он, Ві сс аріон, Ге нн адій, Джо нн і, Е мм ануїл, Па лл адій, Апо лл інарія, Бе лл а, - Бе тт і, Ва сс а, Віоле тт а, Жа нн а, Е лл а, Е мм а, Ізабе лл а, І нн а, Маріа нн а, Но нн а, Ри мм а, Сте лл а, Суса нн а.
     

Слід розрізняти правопис і значення слів:

біль (страждання) бона (паперові гроші, що вийшли з обігу) була (жіночий рід від дієслова бути) віла (русалка) гал (наріст на рослині) галицизм (від Галичина) голанка (порода курки) кача (каченятко) мана (привид, ілюзія) миро (запашна олія) мото… (частина складного слова, що означає «моторний), н-д: мотодром, мотопере-гони і т. ін.) пені (родовий відмінок від іменника пеня) прусак (тарган) бі лл ь (законопроект) бо нн а (вихователька, гувернантка) бу лл а (папська грамота, послання, скріплене печаткою) ві лл а (комфортабельний будинок за містом) га лл (мешканець Галлії) га лл іцизм (від Галлія) го лл андка (мешканка Голландії) ка чч а (мистецький жанр) ма нн а (їстівні лишайники; застиглий сік ясена, тополі) ми рр а (тропічне бальзамове дерево; смола з нього) мо тт о (епіграма, гасло, дотепний вислів) пе нн і (розмінна монета Фінляндії) пру сс ак (мешканець Пруссії)

 

Увага! Подвоєння зберігається в усіх похідних від початкової форми словах: а сс ирієць, бе сс арабський, бу дд ист, да кк ський, оді сс ея, то нн аж, філі пп інець і под.

Спрощення приголосних

1. Спрощення в і д б у в а є т ь с я:

а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполучень жд, зд, ст, рд додається звук -н-, -л-, -ц- (тоді середні проривні д, т випадають)

 

ж(д)н тиждень – тижні, тижневий, тижнів, тижнями
з(д)н проїзд – виїзний, об’їзний, проїзний, під’їзний; роз'їзд – роз'їзний
с(т)н якість – якісно, якісний; честь – чесно, чесний; захист – захисник
с(т)л лестощі – облесливий, улесливо, улесливість; стелити – слати
с(т)ц містити – місце, місцевість, місцина
р(д)ц серденько – серце, серцевий, серцевина

 

У звукосполученні с(л)н випадає л: ма сл о – ма сн ий, Ма сн иця;

б) у групах приголосних зк, ск при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням випадає к

з(к)н брязк – брязнуло, брязнути, брязне
с(к)н тиск – тиснуло, тиснути, тисне, тиснява

 

В И Н Я Т К И

стл кістлявий, пестливий, хвастливий
стн хво­ростняк, зап’ястний, шістнадцять
стс шістсот, буквалістський
скн випускний, пропускний, вискнути, тоскно
стд шістдесят

 

При відмінюванні цих слів та творенні похідних від них залишаються проривні т, к.

2. Спрощення н е в і д б у в а є т ь с я:

а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні

 

агент – агентство, студент – студентський, гігант – гігантський, курсант – курсантський, парламент – парламентський
-ст баласт – баластний, контраст – контрастний, нацист – нацистський, компост – компостна, форпост – форпостний, пацифіст – пацифістський

б) у групах приголосних

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 1485; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.173.43.215 (0.017 с.)