Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

 

Група	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 – земельні ділянки	-
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом
група 3 – будівлі
Споруди
передавальні пристрої
група 4 – машини та обладнання
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень
група 5 – транспортні засоби
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)
група 7 – тварини
група 8 – багаторічні насадження
група 9 – інші основні засоби
група 10 – бібліотечні фонди	–
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	–
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди

Закінчення табл. 8.1

група 13 – природні ресурси	–
група 14 – інвентарна тара
група 15 – предмети прокату
група 16 – довгострокові біологічні активи

Майно враховується в складі основних засобів підприємства за одноразового виконання таких умов:

· майно використовується у виробництві продукції при виконанні робіт, наданні послуг або для управлінських потреб організації, або для надання організацією за плату в тимчасове володіння й користування, або в тимчасове користування;

· майно використовується протягом тривалого часу (понад 12 міс. або протягом звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 міс.);

· підприємством не передбачається майбутній перепродаж даного майна;

· майно може приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.

Вартість основних засобів поступово погашається протягом терміну їх корисної експлуатації шляхом щомісячних амортизаційних відрахувань, що входять у витрати виробництва за відповідний звітний період.

До складу основного капіталу входять витрати на незавершені капітальні вкладення в основні засобі й на придбання устаткування. Незавершені капітальні вкладення – це частина витрат, яка ще не перетворилася на основні засоби й не може брати участі у процесі господарської діяльності, тому не може амортизуватися. У бухгалтерському обліку ці витрати зараховують на спеціальний рахунок. За чинним податковим законодавством незавершені капітальні вкладення є невиробничими основними засобами. Термін невиробничі основні засоби означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Основні засоби також можуть формуватися за рахунок фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції – це витрати на пайову участь у статутному капіталі інших підприємств (акції, облігації) довгострокові позики, видані іншим підприємствам під боргові зобов’язання, вартість майна, переданого в довгострокову оренду на праві фінансового лізингу (з правом викупу чи передавання власності в майно після закінчення терміну оренди).

Витрати на довгострокові фінансові вкладення погашаються основними засобами, вкладеними в сукупність матеріально-технічних цінностей, що належать до засобів праці. Залежно від того, яка операція здійснюється з використанням основних засобів, характеризують загальний фінансовий стан підприємства у короткостроковій перспективі. Неефективне структурування ОЗ може призвести до нестійкого фінансового стану підприємства. Основні операції, які здійснюються із безпосередньою участю основних засобів та їх вплив на загальний фінансовий стан підприємства наведений у табл. 8.2.

 

Таблиця 8.2