Економічний зміст інвестування

 

Ефективність інвестицій в основні засоби залежить від багатьох чинників, найважливіші з них:

· віддача вкладень;

· термін окупності інвестицій;

· інфляція;

· рентабельність інвестицій за весь період й за окремими періодами;

· стабільність надходжень коштів;

· наявність інших, ефективніших напрямків вкладення капіталу.

Інвестування – це складний процес, який потребує ретельного аналізу. При аналізі інвестиційних витрат необхідно продумувати декілька альтернатив.

Економічні обґрунтування інвестиційних проектів пов’язані з питаннями:

· необхідності додаткових фондів;

· дохідних статей;

· витрат або їх скорочення.

За складністю економічного обґрунтування всі інвестиційні проекти поділяють на такі категорії:

· ті, що передбачають заміну зношеного або застарілого устаткування при випуску прибуткової продукції (витрати, яких зазнає підприємство, будуть компенсовані збільшенням прибутку; в таких проектах вимоги до норми рентабельності відсутні);

· припускають збільшення виробництва продукції, випуск якої вже налагоджено, і розширення ринку збуту або перехід на випуск нової продукції та освоєння нового ринку (в їх основі лежать оцінки підвищення попиту й пропозиції, зазвичай пов’язані зі значними витратами на тривалий період).

З фінансового погляду інвестиційний проект об’єднує самостійні процеси:

· створення виробничого та інших об’єктів;

· одержання прибутку.

Зазначені процеси відбуваються послідовно або паралельно.

Питання про розміри необхідних інвестицій з погляду фінансового планування зводиться до аналізу й оцінки економічної привабливості проекту. Для цього необхідно взаємозв’язати між собою:

· розмір інвестицій;

· робочий приплив готівки або прибутку за життєвий термін проекту;

· період, протягом якого передбачається одержувати прибуток.

До простих методів оцінки економічної привабливості інвестиційного проекту зараховують:

1) термін окупності вкладень, який визначають за формулою

 

,

(8.29)

 

де T – термін окупності капіталовкладень, років;

К – сума капіталовкладень, грн;

P –середньорічний прибуток (чистий приплив грошових коштів), грн;

2) рентабельність капіталовкладень

 

,

(8.30)

 

де r – рентабельність капіталовкладень, %;

3) середню рентабельність проекту

 

,

(8.31)

 

де – середня рентабельність проекту, %;

– середній за період розмір капіталовкладень, грн;

4) мінімум приведених витрат (для рівновеликих обсягів виробництва)

 

,

(8.32)

 

де – приведені витрати за і -м варіантом, грн;

– собівартість продукції за і -м варіантом, грн;

– капіталовкладення за і -м варіантом, грн;

– норматив ефективності капіталовкладень (0,20).

Міжнародна практика обґрунтування інвестиційних проектів використовує такі узагальнені показники для підготовки й оцінки рішення про доцільність вкладення коштів:

· чиста поточна вартість;

· рентабельність;

· внутрішній і граничний рівень прибутковості (ефективності);

· період повернення капітальних вкладень (термін окупності);

· максимальний грошовий відтік;

· точка беззбитковості.

Показник чистої поточної вартості (NPV) являє собою різницю сукупного прибутку від реалізації продукції, розрахованого за період реалізації проекту, й усіх видів витрат за цей же період.

Якщо сумарне значення грошових потоків дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачає тільки на повернення вкладеного капіталу й одержання мінімально необхідного рівня прибутковості на цей капітал. Якщо сумарне значення позитивне, це означає, що проект забезпечує більше надходжень, ніж необхідно для обслуговування боргу і виплат мінімального рівня прибутку засновникам та інвесторам. За наявності декількох протилежних проектів варто обрати той, у якого NPV вище:

 

,

(8.33)

 

де S – ефект від проекту;

T – термін життя проекту в інтервалах планування t, років;

– результати, що досягаються на t -му інтервалі планування, грн;

– витрати, що здійснюються на t -му інтервалі, грн;

– ставка дисконтування на t -му інтервалі.

Внутрішній граничний рівень прибутковості (ефективності) визначається як граничне значення рентабельності, що забезпечує нульове значення інтегрального ефекту. Проект вважається рентабельним, якщо внутрішній коефіцієнт ефективності не нижче за вихідне граничне значення.

Внутрішній граничний рівень прибутковості – ставка дисконту, при якій сучасна вартість усіх надходжень від проекту дорівнює сучасній вартості витрат на нього.

Якщо внутрішній граничний рівень прибутковості перевищує вартість коштів, вкладених у здійснення проекту, то його можна рекомендувати до виконання.

Максимальний грошовий відтік – найбільше негативне значення чистої поточної вартості, розрахованої за наростаючим результатом. Він відбиває необхідні розміри фінансування проекту і має узгоджуватися із джерелами покриття всіх витрат.

Норма беззбитковості – мінімальний розмір партії продукції, що випускається, при цьому забезпечується «нульовий» прибуток.

 

(8.34)

.

 

Розглянемо етапи методики оцінювання ефективності інвестиційних проектів.

Етап 1. Порівнюють показники загальної рентабельності інвестиційних проектів із середнім відсотком банківського кредиту. Якщо розрахункова рентабельність інвестиційного проекту нижче від банківського відсотка, то від нього треба відмовитися і покласти грошові кошти в банк під відсотки.

Етап 2. Порівнюютьпоказники загальної рентабельності інвестиційних проектів із середнім темпом інфляції в країні. Якщо темпи інфляції вище рентабельності проекту, то капітал з часом знеціниться і не буде відтворений. Віддача від інвестиційного проекту має бути вище, ніж темпи інфляції.

Етап 3. Порівнюють проекти за обсягом необхідних інвестицій.

Етап 4. Порівнюють проекти за термінами окупності. Термін окупності інвестиційного проекту розраховується з огляду на фактор часу шляхом розподілу суми інвестицій на розмір щорічного прибутку від проекту.

Етап 5. Оцінюють стабільність надходжень від реалізації проекту. Критерій оцінювання неоднозначний. Інвестора може цікавити і рівномірно розподілений процес віддачі за проектом і прискорений (уповільнений) процес одержання прибутків від інвестицій до початку або кінця періоду віддачі.

Етап 6. Порівнюють загальну рентабельність інвестиційних проектів без зважання на фактор часу. Це можливо, якщо термін проекту малий або загальний стан економіки стабільно стійкій.

Етап 7. Порівнюють загальну рентабельність інвестиційних проектів з огляду на фактор часу. Майбутні надходження і прибутки приводяться до цін початкового періоду за формулою

 

,

(8.35)

 

де – майбутня вартість капіталу, грн;

– поточна (початкова) вартість капіталу, грн;

R – ставка дисконту (нарощування капіталу), грн;

T – число періодів (років, місяців).

Майбутні прибутки можна оцінити в поточній вартості за формулою

 

.

(8.36)

 

Для оцінки ефективності капітальних вкладень використовують показник рентабельності капіталу

 

,

(8.37)

 

де P – прибуток, грн;

F – інвестований капітал, грн.

У світовій практиці використовують .

Для порівняння різноманітних економічних рішень користуються зазвичай показником приведених витрат або показником терміну окупності в роках за формулами:

 

;

(8.38)

 

.

(8.38)

 

При фінансових вкладеннях замість нормативної рентабельності використовують розмір середнього позикового банківського відсотка. Якщо отримані дивіденди від інвестиційного проекту більші за цей відсоток, то рішення ефективне, якщо ні, то грошові кошти краще зберігати у банку.