Загальні принципи програмного управління комп'ютером

Операційні системи

Системне програмне забезпечення

Службове програмне забезпечення

Прикладне програмне забезпечення

Робота користувача з програмним забезпеченням і апаратною складовою комп’ютера

Загальні принципи програмного управління комп'ютером

Персональні комп'ютери, як і інші класи обчислювальних машин, є універсальними засобами обробки інформації, завдяки своїй можливості виконувати найрізноманітніші обчислювальні та інші процеси обробки даних під управлінням заздалегідь підготовленого переліку спеціальних інструкцій, що формує чітку послідовність і логіку обробки інформації. У цьому значенні прийнято говорити про такий перелік інструкцій, як про спеціальну комп'ютерну програму, що дозволяє виконувати обчислювальні процеси з метою отримання певної вихідної інформації як результату виконання даної програми.

Програмне забезпечення, розроблене для персональних комп'ютерів, можна умовно поділити на такі категорії:

-операційні системи - спеціалізоване програмне забезпечення, яке керує роботою комп'ютера і виконує основні функції програмного управління комп'ютером;

-системне програмне забезпечення - програмне забезпечення, що виконує функції забезпечення обчислювальних та інших процесів на рівні прямої взаємодії з апаратним забезпеченням персонального комп'ютера або з операційною системою, під управлінням якої працює даний комп'ютер;

-прикладне програмне забезпечення - програмне забезпечення, що виконує функції безпосередньої обробки інформації або вирішення певного роду прикладних задач;

-інструментальні програмні засоби -програмне забезпечення, що здійснює створення нових прикладних або системних програмних продуктів.

 

 

Операційні системи.

Операційна система — це комплекс програм, які призначені для керування роботою машини і організації взаємодії користувача з ПК.

Склад та функції ОС дуже залежать від режиму роботи ПК, а також від складу та конфігурації апаратних засобів. Найпотужніші ОС використовують у мультипроцесорних діалогових обчислювальних системах та комп'ютерних мережах.

Програмні модулі ОС, як правило, зберігаються на магнітних дисках та в міру необхідності передаються до оперативної пам'яті для виконання. Однак деяка частина ОС, яку називають ядром чи супервізором операційної системи, після вмикання комп'ютера та ініціалізації системи постійно знаходиться в оперативній пам'яті. Самі ці програми одержали назву резидентних програм. Ядро ОС керує функціями самої операційної системи. В оперативній пам'яті крім області ядра виділяється транзитна область, у яку навперемінно, в міру необхідності, завантажується решта так званих транзитних програм операційної системи. Відповідно всі команди ОС звичайно поділяють на резидентні та транзитні.На одному ПК можуть використовуватися декілька різних ОС.

Усі сучасні операційні системи ПК мають ще своєрідні надбудови, які називають оболонками. Оболонки ОС суттєво полегшують користувачеві роботу на комп'ютері. При використанні оболонок не треба запам'ятовувати багато команд ОС та вводити їх вручну з клавіатури.

Системи програмування призначені для полегшення та для часткової автоматизації процесу розробки та відлагодження програм. Основними компонентами цих систем є транслятори з мов високого рівня, наприклад, Паскаль, Сі, Бейсик та ін. Особлива роль належить Ассамблерам. Програму мовою Ассамблера називають машинно-орієнтованою. Мовою Ассамблера користуються, як правило, системні програмісти.

Транслятори здійснюють перетворення програм з мов високого рівня на машинну мову. Крім того, транслятори звичайно здійснюють синтаксичний аналіз програми, яка транслюється. Вони можуть також відлагожувати та оптимізувати програми, які одержують, видавати документацію на програму та виконувати ряд інших сервісних функцій.

Ассамблери перетворюють програми, які представлені у машинноорієнто-ваних мовах, на машинну мову.