Розташування основних пристроїв, які входять у склад ПК

1. Монітор

2. Материнська плата

3. Центральний процесор

4. Оперативна пам’ять

5. Плати розширення

6. Блок живлення

7. Привід для дисків

8. Вінчестер

9. Клавіатура

10. Миша

 

 

Програмне забезпечення

Під програмним забезпеченням (Software) розуміється сукупність програм, які використовуються обчислювальною системою.

До програмного забезпечення (ПЗ) відноситься також вся область діяльності по проектуванню і розробці ПЗ:

· технологія проектування програм (наприклад, низхідне проектування, структурне і об'єктно-орієнтоване проектування тощо);

· методи тестування програм;

· методи доказу правильності програм;

· аналіз якості роботи програм;

· документування програм;

· розробка і використання програмних засобів, що полегшують процес проектування програмного забезпечення тощо.

Програмне забезпечення — невід'ємна частина комп'ютерної системи. Воно є логічним продовженням технічних засобів. Всі програми, що працюють на ПК, можна умовно розділити на три категорії:

1. Прикладні програми, безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачам робіт;

2. Системні програми, виконують різні допоміжні функції (управління ресурсами комп'ютера; створення копій інформації, що використовується; перевірка працездатності пристроїв комп'ютера; видача довідкової інформації про комп'ютер тощо).

3. Інструментальні програмні системи, що полегшують процес створення нових програм для комп'ютера.

Прикладна програма — це будь-яка конкретна програма, яка сприяє рішенню якої-небудь задачі в межах даної проблемної області. До них відносяться текстові і графічні редактори, електронні таблиці, СУБД, експертні системи, ігри тощо.

Системні програми служать для управління ресурсами комп'ютера — центральним процесором, пам'яттю, уведенням/виведенням. Системне програмне забезпечення розробляється так, щоб комп'ютер міг ефективно виконувати прикладні програми.

Серед десятків тисяч системних програм особливе місце займають операційні системи, які забезпечують управління ресурсами комп'ютера з метою їх ефективного використовування.

 

Важливими класами системних програм є також програми допоміжного призначення — утиліти (лат. utilitas — користь). Вони або розширюють і доповнюють відповідні можливості операційної системи, або вирішують самостійні важливі задачі. Стисло опишемо деякі різновиди утиліт:

· програми контролю, тестування і діагности, які використовуються для перевірки правильності функціонування пристроїв комп'ютера і для виявлення несправностей в процесі експлуатації; вказують причину і місце несправності;

· програми-драйвери, які розширюють можливості операційної системи по управлінню пристроями уведення-виведення, оперативною пам'яттю тощо; за допомогою драйверів можливо підключення до комп'ютера нових пристроїв;

· програми-архіватори, які дозволяють записувати інформацію на дисках більш щільно, а також об'єднувати копії декількох файлів в один архівний файл;

· антивірусні програми, призначені для запобігання зараження комп'ютерними вірусами і ліквідації наслідків зараження вірусами;

· програми оптимізації і контролю якості дискового простору;

· програми відновлення інформації, форматування, захисту даних;

· комунікаційні програми організують обмін інформацією між комп'ютерами;

· програми для управління пам'яттю забезпечують більш гнучке використовування оперативної пам'яті;

· програми для запису.

Операційна система — це комплекс взаємозв'язаних системних програм, призначення якого — організувати взаємодію користувача з комп'ютером і виконання всіх інших програм. Операційна система виконує роль зв'язуючої ланки між апаратурою ПК і програмами які виконуються, з одного боку, а також користувачем, з другого боку. Операційна система звичайно зберігається в зовнішній пам'яті комп'ютера — на жорсткому диску. При включенні комп'ютера вона зчитується з дискової пам'яті і розміщується в ОЗП. Цей процес називається завантаженням операційної системи.

 

Функції операційної системи

У функції операційної системи входить:

· здійснення діалогу з користувачем;

· уведення/виведення і управління даними;

· планування і організація процесу обробки програм;

· розподіл ресурсів (оперативної пам'яті і кеш, процесора, зовнішніх пристроїв);

· запуск програм на виконання;

· всілякі допоміжні операції обслуговування;

· передача інформації між різними внутрішніми пристроями;

· програмна підтримка роботи периферійних пристроїв (дисплея, клавіатури, дискових накопичувачів, принтера і ін.).