Тема 8. Рання антична філософія

Розглянуто Схвалено

на засіданні кафедри філософії на засіданні вченої ради

і соціальних наук будівельного факультету

протокол № 4 протокол № 6

від 20 січня 2012 р. від 5 березня 2012 р.

 

З М І С Т

 

Загальні поради до виконання контрольної роботи……………….…….2

Тематика контрольних робіт……………………………………………….3

Методичні вказівки до виконання контрольних робіт……………….…..4

Тема 1…………………………………………………………………4

Тема 2…………………………………………………………………5

Тема 3…………………………………………………………………5

Тема 4…………………………………………………………………6

Тема 5…………………………………………………………………7

Тема 6…………………………………………………………………7

Тема 7…………………………………………………………………8

Тема 8…………………………………………………………………8

Тема 9…………………………………………………………………9

Тема 10………………………………………………………………10

Тема 11………………………………………………………………11

Тема 12………………………………………………………………11

Тема 13………………………………………………………………12

Тема 14………………………………………………………………13

Тема 15………………………………………………………………14

Тема 16………………………………………………………………15

Тема 17………………………………………………………………16

Тема 18………………………………………………………………16

Тема 19………………………………………………………………17

Тема 20………………………………………………………………18

Тема 21………………………………………………………………18

Тема 22………………………………………………………………19

Тема 23………………………………………………………………20

Тема 24………………………………………………………………21

Тема 25………………………………………………………………21

Тема 26………………………………………………………………22

Тема 27………………………………………………………………23

Тема 28………………………………………………………………24

Тема 29………………………………………………………………24

Тема 30………………………………………………………………25

Тема 31………………………………………………………………26

Тема 32………………………………………………………………27

Тема 33………………………………………………………………27

Тема 34………………………………………………………………28

Тема 35………………………………………………………………29

Тема 36………………………………………………………………30

Тема 37………………………………………………………………31

Список рекомендованої літератури………………………………………32

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ

ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

1. Вибір теми контрольної роботи погоджується з викладачем. Він може здійснюватися за бажанням студента або за номером прізвища студента у списку групи.

2. Контрольна робота включає одне обов’язкове питання та одне додаткове, що необхідно розкрити, висловлюючи, у першу чергу, власні думки. Для другого питання дозволяється обрати форму есе.

3. Враховуючи наданий перелік основної і додаткової літератури
необхідно вибрати ту, що рекомендована до розкриття певної теми. Індивідуальні поради надає викладач під час консультацій у міжсесійний період.

4. Літературу до обраної теми, включаючи першоджерела, необхідно опрацювати, і тільки після цього розпочинати написання контрольної роботи.

5. Робота повинна включати план та відповідний до обраної теми матеріал. В план необхідно включити такі пункти: вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури. В основній частині, з урахуванням методичних вказівок, розкривається суть питання, що повинно свідчити про глибоке розуміння теми студентом.

6. Обсяг контрольної роботи – 10-15 сторінок машинописного або 15-20 сторінок рукописного тексту.

7. Оформити роботу необхідно відповідно до вимог, які висуваються до наукових рукописів (посилання, список використаної літератури, специфічна наукова мова тощо).

8. Роботу необхідно подати на кафедру філософії не пізніше призначеного строку. Позитивний відгук викладача на контрольну роботу є необхідною передумовою допуску студента до заліку або іспиту.

 

 

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

1. Філософія і світогляд.

2. Ранні історичні типи світогляду: міфологічний і релігійний.

3. Особливості науково-філософського світогляду.

4. Особливості філософського мислення.

5. Основні функції філософії.

6. Особливості давньоіндійської філософії.

7. Основні школи давньокитайської філософії.

8. Рання антична філософія.

9. Класична грецька філософія.

10. Пізня антична філософія.

11. Загальна характеристика середньовічної філософії.

12. Філософія епохи Відродження.

13. Філософія Нового часу: емпіризм та раціоналізм.

14. Англійська філософія Нового часу: Дж. Локк та Т. Гоббс.

15. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм.

16. І. Кант – засновник німецької класичної філософії.

17. Філософія Г. Гегеля.

18. Соціальна філософія К. Маркса та Ф. Енгельса.

19. Некласична філософія: волюнтаризм та психоаналіз.

20. Екзистенціалізм як філософія індивідуального людського буття.

21. Джерела української філософської культури. Філософія Київської Русі.

22. Філософія українського Відродження (XV-XVI ст.).

23. Проблема світу і людини в філософії професорів Києво-Могилянської

Академії.

24. Філософія Григорія Сковороди.

25. Класична українська філософія ХІХ століття.

26. Філософія української національної ідеї (ІІ пол. ХІХ ст. – поч. ХХ ст.).

27. Українська філософія межі ХІХ-ХХ ст.

28. Сучасна філософія київської школи.

29. Філософський зміст проблеми буття.

30. Гносеологія: коло проблем та основні підходи до вирішення.

31. Проблема свідомості у філософії.

32. Діалектика: категорії, принципи, закони.

33. Людина як мета і вища цінність історичного розвитку.

34. Наукове пізнання.

35. Філософське розуміння суспільства та його будови.

36. Суспільство та природа.

37. Джерела, спрямованість і рушійні сили історичного розвитку.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Тема 1. Філософія і світогляд

 

Розкриваючи запропоновану тему, необхідно звернути увагу на те, що філософія існувала не завжди. Сучасні дослідження вказують на виникнення філософії в один і той же самий час, в VI ст. до н.е., у трьох культурних центрах ойкумени, як називали відомій їм світ стародавні греки. До ойкумени входили Середземномор’я, Китай, Індія. На той час це були досить віддалені райони, що не мали один з одним постійного сполучення. У самому процесі виникнення й формування філософії нерозривно поєднані спільне й відмінне, загальнокультурне й локально-регіональне, загально-професійне та індивідуально-творче.

Філософія (від грецького «любов до мудрості») – одвічна активно-діяльнісне ставлення людини до світу, форма суспільної свідомості; це вчення про загальні принципи буття і пізнання, про відношення людини до світу, про всезагальні закони розцінку природи і мислення. Філософія виробляє узагальнену систему поглядів на світ і місце в ньому людини; вона досліджує пізнавальне, ціннісне, політичне, моральне і естетичне відношення людини до світу. Вперше термін «філософія» ввів старогрецький філософ Піфагор (580-500 р. до н.е.), але як окрему дисципліну філософію обґрунтував Платон (427-347 р. до н.е.).

Потрібно зазначити, що історія думки не починається з філософського осмислення буття. Першими формами людської свідомості, ймовірно, були міф, релігія, моральні норми, епос, котрі стали тим інтелектуальним підґрунтям, на якому виникла філософська думка. З ускладненням взаємозв’язків людини зі світом, взаємин між людьми виникала потреба в удосконаленні способів бачення і розуміння явищ. Слід звернути увагу на складну внутрішню структуру світогляду, в якому поєднуються інтелектуально-розумові та чуттєво-емоційні компоненти. До світогляду входять різні притаманні людині форми духовного осягнення світу: почуття, знання, цінності, різного роду приписи, настанови, переконання. Рівневу структуру організації світогляду складають світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. До функціональної структури відносяться такі сутнісні сили людини, як віра, надія, любов.

Література:

· основна: 1; 2; 12; 13-17;

· додаткова: 1; 58; 59.

Додаткове питання: написати есе «Філософія у моїй професійній діяльності».

 

Тема 2. Ранні історичні типи світогляду: міфологічний і релігійний

 

Розкриваючи дану тему, зверніть увагу, що світоглядне сприйняття формувалося за конкретно-історичних умов. Першим серед інших історичних типів світогляду була міфологія. Вона містила в собі зародки усіх наступних форм суспільної свідомості (релігійні почуття, моральні переконання, естетичні і філософські та інші погляди). Слід брати до уваги й те, що міфологія лише започаткувала деякі світоглядні форми, але вона не змогла забезпечити усвідомлення всієї складності соціального життя, дійсного ставлення людини до світу і до самої себе. Даючи характеристику міфологічному світогляду, наведіть приклади збереження елементів міфологічності у світогляді сучасної людини. Поміркуйте, чому елементи міфологічності існують до сьогодні.

Дайте також характеристику релігійного світогляду та покажіть його відмінність від науково-філософського. Зверніть увагу на відмінності світоглядних орієнтацій в залежності від релігійної конфесії. Спробуйте пояснити, чому релігійний світогляд зберігає свою значущість і в наш час.

Література:

· основна: 1; 2; 12; 13-17;

· додаткова: 2; 51; 58; 59; 61.

Додаткове питання: написати есе «Філософія у моєму повсякденному житті».

 

Тема 3. Особливості науково-філософського світогляду

 

У процесі опрацювання даної теми, зверніть увагу в першу чергу на те, що в науково-філософському світогляді взаємовідношення всесвіту як такого, природи і людей духовно освоюється (усвідомлюється) в логічній системі понять і категорій. Раціоналізованість і системність – головні видові відмінності філософії як такої. Філософія – це системно-раціоналізований світогляд. Системність зумовлює зміст філософії, пошук нею єдності і субстанції світобудови, а раціоналізованість – її форму, її рівень. Крім того, філософія прагне доказовості. Тому духовною передумовою виникнення філософії були основи наук, причому не стільки самі знання, скільки розвиток мислення, самого наукового духу і методу. Для того, щоб реалізувалась можливість існування філософії, необхідні сприятливі для її ґенези зміни суспільного буття, відповідні економічні, суспільні і політичні умови. Треба зазначити, що інколи обмежуються тезою, що філософія виникає разом з розподілом суспільства на класи і відділенням розумової праці від фізичної. Ці дві великих історичних події дійсно сприяли виникненню філософії. Та історія доводить, що ці події мали місце задовго до виникнення філософії. Щоб конкретизувати умови виникнення філософії, треба звернутися до аналізу відмінностей суспільства віку бронзи і віку заліза.

Підсумовуючи, зазначимо, що філософія виникає як вирішення протиріччя між міфологічною картиною світу і новими знаннями та способом мисленням. Інакше кажучи, філософія народжується як розповсюдження мислення з вузької сфери спеціального знання на всю світобудову. Саме по собі мислення не є філософія. Філософія це світоглядне мислення. Основне питання світогляду має у філософії вигляд основного питання філософії (необхідно дати визначення).

Література:

· основна: 1; 2; 12; 13-17;

· додаткова: 8; 28; 42; 45.

Додаткове питання: написати есе «Філософія у житті сучасної людини».

 

Тема 4. Особливості філософського мислення

 

Розкриваючи дану тему, виходьте з того, що філософія як любов до мудрості – це одвічна активно-діяльнісна форма суспільної свідомості, вчення про загальні принципи буття та пізнання. Філософія детермінована соціальною діяльністю та активно впливає на всі форми буття: буття речей, матеріальних процесів, станів природи і штучної природи, буття духовного, буття людини і суспільного буття.

Розум характеризує людину з боку здатності до мислення і світосприйняття. В історії філософії під розумом мали на увазі як власне розум, так і дух, котрі близькі до поняття інтелекту. Розсудок і розум виражають рівні розумової діяльності. В давньогрецькій філософії під першим розуміли здатність до судження, пізнання відносного земного, кінцевого, а розум характеризували як спроможність відкривати абсолютне, божественне і нескінченне. Кант чітко визначав, що розсудок ґрунтується на чуттєвих даних і впорядковує їх, а розум не обмежується межами досвіду і проникає в сутність предмету чи явища, виконує конструктивну функцію, виробляє абстрактні наукові поняття та категорії філософії.

Треба пам’ятати, що в основі філософського знання лежить розум. А розум – відображення внутрішнього і зовнішнього світу у вигляді наукових понять і категорій філософії. Звідси визначення філософії як відображення суспільного буття, або вчення про найбільш загальні закони буття. Ось чому за своїм життєвим призначенням філософське мислення є завжди відображенням у формі проблеми: філософське мислення одночасно і прагматичне, і проективне (прогностичне). Воно не може бути пасивно-споглядальним. Філософія є самоусвідомлююче (рефлексивне) вільне, творче мислення.

Література:

· основна: 1; 2; 12; 13-17;

· додаткова: 8; 26; 47; 58.

Додаткове питання: написати есе «Філософія як досвід саморефлексії».

 

Тема 5. Основні функції філософії

 

Розкриваючи функціональні особливості філософії, дайте характеристику пізнавальної, світоглядної, методологічної, соціальної, прогностичної, культурно-виховної, людинотворчої функцій, які тісно пов’язані між собою.

У функціях філософії знаходять логічний взаємозв’язок цілий ряд питань, які зводяться до основного: навіщо філософія потрібна людині, навіщо філософія суспільству? Відповіді на ці питання людина шукає впродовж всього життя. А допомагає в пошуках відповіді на ці питання історія філософія, з вивчення якої починається і наш курс. Для чого потрібна філософія людині в її життєдіяльності? Яку роль вона відіграє в детермінації характеру ставлення людини до світу і до самої себе? Який сенс буття людини в світі?

Характеризуючи кожну з функцій філософії, наведіть конкретні приклади з історії суспільства та з власного досвіду. Додайте приклади з історії філософії та цитати філософів.

Література:

· основна: 1; 2; 12; 13-17;

· додаткова: 7; 8; 15; 42; 47; 58.

Додаткове питання: написати есе «Філософія як підґрунтя для пошуку сенсу життя».

Тема 6. Особливості давньоіндійської філософії

 

Для індійської філософії характерними є розвиток у рамках відповідних систем, або шкіл, і поділ на дві великі групи: ортодоксальну (яка визнає авторитет Вед) і неортодоксальну (яка не визнає авторитету Вед). Більшість з цих шкіл були ортодоксальними і релігійними. Це такі школи: веданта, мімансу, санкх’я, йога, ньяя, вайшешика. До неортодоксальних шкіл належить джайнізм, буддизм і школа чарваків-локаятиків.

Розглядаючи головні тенденції в розвитку індійської філософії, необхідно відзначити, що велика увага приділялась проблемі людини та її ставленню до навколишнього світу. Одним з найголовніших було питання пошуку шляхів позбавлення людини від страждань. Більшість представників стародавніх індійських систем вбачали, що причина страждань у незнанні. Якщо б людина пізнала себе і оточуючий світ в його істині, вона зменшила б свої страждання або уникла б їх зовсім. Отже, шлях до щастя лежить через пізнання. Представники ж буддизму вважають, що позбавлення від страждань можливе лише тоді, коли людина позбавляється від бажань. Порівняйте ці підходи та оберіть найбільш близький до світорозуміння сучасної людини.

Література:

· основна: 1; 2; 7; 11-17; 21;

· додаткова: 38; 58.

Додаткове питання: написати есе «Західна та східна парадигми філософування».

 

Тема 7. Основні школи давньокитайської філософії

 

Вивчаючи філософію стародавнього Китаю, варто звернути увагу на те, що виникнення її зафіксоване у стародавніх міфологічних текстах «П’ятикнижжя». Найбільш раннім текстом вважається «Книга змін», в якій подано класичний приклад дофілософського і філософського розуміння субстанціонально-генетичної тотожності природи. До специфічних рис китайської філософії можна віднести обожнювання неба, землі та всієї природи, антропологічну спрямованість та моральне наповнення. Треба звернути увагу також на те, що давньокитайська держава – типова східна ієрархічна деспотія. Відповідно й філософські вчення спрямовані на її підтримку та виправдання.

У Давньому Китаї існувало шість філософських шкіл: конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм, школа натурфілософів та школа імен. У процесі виконання роботи, зосередьтесь на порівнянні перших двох вчень, на визначенні сутності, особливостей життя та місця людини у суспільному бутті.

Література:

· основна: 1; 2; 7; 11-17; 21;

· додаткова: 2.

Додаткове питання: написати есе «Які настанови давньокитайських філософів

я зможу використати у своєму житті».

Філософія Київської Русі

 

Розкриваючи тему, необхідно визначити історичні причини, в результаті яких виникла держава Київська Русь, було прийняте християнство, а Київ перетворився на центр економічного, політичного і духовного життя Русі. З цього часу значно прискорюється розвиток освіти, мистецтва, літератури і книжкової культури у цілому.

Джерелом світоглядних ідей Київської Русі є ораторські та повчальні твори Іларіона з Києва, Кирила Туровського, Климентія Смолятича, Володимира Мономаха, Феодосія Печерського, Данила Заточника. Філософські ідеї епохи відбиті у найвидатнішій пам’ятці літератури Київської Русі – «Слові о полку Ігоревім».

Розглядаючи особливості вітчизняної філософії, треба зазначити, що провідним мотивом у культурі Київської Русі був культ книжкового знання як передумови мудрості. Її зразком вважалася Біблія, контекстові якої надавалося потрійне значення: буквальне (плотське), моральне (душевне) і містичне (духовне). Останнє символізувало найвищий рівень знання. Світ у цілому, явища природи і людське життя сприймалися як книги, що підлягали тлумаченню, з метою виявлення під зовнішнім, фактичним символічного, потаємного, позачасового, духовного, божественного.

Особливу увагу необхідно приділити моральній проблематиці та життєво-практичним настановам мислителів Київської Русі.

Література:

· основна: 1; 3-9; 13-16;

· додаткова: 2.

Додаткове питання: напишіть есе «Любомудріє як спосіб життя києворуських мислителів»

Києво-Могилянської академії

 

Виконання контрольної роботи вимагає опору на певні знання історії України. У 20-30-х pоках XVII ст. рівень культури та освіти вже не задовольняє зростаючі потреби України у високоосвічених діячах і фахівцях. Для цього була потрібна вища школа на зразок європейських університетів. Такі заклади були створені у 1576 році в Острозі князем Костянтином (Острозька Академія) і у Києві в 1632 р. видатним українським культурним, суспільним і церковним діячем Петром Могилою (Києво-Могилянській колегіум, а з 1703 року – академія). Зверніть увагу на те, що завдяки Києво-Могилянській академії вітчизняна філософська думка заповнила пропущений нею етап філософсько-теологічного світогляду пізнього середньовіччя Європи. Були підняті на рівень філософського дискурсу і рефлексії ідеї спрямованого часу, тобто історії, розуміння руху як такого, що охоплює поступальний розвиток, учення про суб’єкт пізнання, продуктивність і активність людського розуму і слова, дослідження душевного світу людини, поняття сумління і свободи волі.

Одним із найвидатніших представників Академії був Феофан Прокопович – вихованець, професор і ректор Києво-Могилянської академії. Він вважав, що Бог наділив кожну річ власним правом або Законом, який є не що інше, як природний закон, або «чин». Ф. Прокопович був людиною енциклопедичних знань, володарем однієї з найбільших приватних європейських бібліотек того часу. Можливо тому він зосередився на проблемах пізнання. Сутність методу пізнання він визначає як спосіб знаходження невідомого через відоме за допомогою логіки.

Коротко розкрийте особливості філософії П. Могили, Г. Кониського, Г. Щербацького.

Література:

· основна: 1; 3-9; 13-16;

· додаткова: 2.

Додаткове питання: написати есе «Творча активність як основне призначення земного життя (за І. Гізелем)»

ДОДАТКОВА

1. Августин А. Исповедь. Пер. с лат. М.Е. Сергиенко. – М., 1999.

2. Антология мировой философии. В 4-х т. / Ред. сост. и авт. вступ, ст. В.В.Соколов. – М., 1969.

3. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. / Ред. В.Ф.Асмус. – М., 1983. – Т. 1.

4. Аристотель. Политика // Там же. Т.4.

5. Бекон Ф. Новый Органон// Соч.: В 2 т. / Сост., общ. ред. и вступит статья Л.Л.Субботина. – М., 1978. – Т.2.

6. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990.

7. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989.

8. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

9. Винниченко В. Відродження нації. – К., 1990.

10. Гадамер Г.-Г. Істина і метод. – К., 2000.

11. Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство. – К., 1994.

12. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. І. Наука логики. – М., 1974.

13. Гоббс Т. Левіафан / Пер. з англ. – К., 2000.

14. Грушевський М. Історія України-Русі. – К., 1991.

15. Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі. – К., 1994.

16. Декарт Р. Рассуждения о методе // Сочинения в 2 т. – М., 1989. – Т. 1.

17. Древнегреческая философия: От Платона до Аристотеля / Пер. с лат. и древнегреч.- М.; X., 2003.

18. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. – М., 1994.

19. Енгельс Ф. Анти-Дюрінг // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20.

20. Енгельс Ф. Діалектика природи // Там само.

21. Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець класичної німецької філософії // Там само. - Т.21.

22. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство: Пер. с фр. - М., 1990.

23. Кант I. Критика практичного розуму / Пер. з нім., прим. та післямова І.Бурковського. – К., 1994.

24. Кант I. Критика чистого розуму / Пер. з нім. та приміт. І.Бурковського. - К., 1994.

25. Лейбниц Г. Монадология // Сочинения: В 4-х т. – М., 1982.

26. Ленін B.I. До питания про діалектику // Повне зібр. торів. – Т. 29.

27. Ленін B.I. Карл Маркс // Там само. – Т.26.

28. Ленін В.І. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Там само. – Т. 18.

29. Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму. Писані 1919-1920 р. – Відень, 1926.

30. Локк Дж. Опыт о человеческом разуме // Соч.: В 3 т. – М., 1988. – Т. 1.

31. Локк Дж. Два трактата о правлении // Там само. – Т. 3.

32. Макіавеллі Пікколо. Флорентійські хроніки; Государ. - К., 1988.

33. Маркс К. До критики політичної економії. Передмова // Маркс К. Енгельс Ф. Твори. – Т. 13.

34. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Там само. – Т. 42.

35. Маркс К. Тези про Фейербаха // Там само. – Т.З.

36. Маркузе Г. Одномерный человек. – М., 1994.

37. Мартин Лютер. О светской власти // Избр. произв.- СПб., 1994.

38. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання впади: Пер. з нім. – К., 1993.

39. Ортега-і-Гассет X. Бунт мас. Вибрані твори / Пер. з ісп. – К., 1994.

40. Печчеи А. Человеческие качества. – М., 1980.

41. Платон. Государство // Соч. В 4 т. / Пер. с древнегр. – М., 1994. – Т.3.

42. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. - К., 1997.

43. Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. – К., 1993. – Т.1.

44. Поппер К. У полоні платонівських чарів. – К., 1994. – Т.2.

45. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

46. Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре / Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1970. – Т.2.

47. Сартр Ж.П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. – М., 1990.

48. Сковорода Г. С. Твори: у 2-х т. – К., 1994. – Т. 1. – Т. 2.

49. Спиноза Б. Этика // Избранные произв.: В 2-х т. – М., 1957. – Т.1.

50. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

51. Фейербах Л. Сущность христианства // Сочинения: В 2 т. – М., 1995. – Т.2.

52. Франко І. Мислі об еволюції в історії людськості // Зібр тв.: У 50 т. – К., 1986. – Т. 43.

53. Фрейд 3. Введение в психоанализ. – СПб., 1994.

54. Фромм Бегство от свободы. – М., 1990.

55. Фромм Э. Человек для себя. – М., 1994.

56. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – СПб., 1994.

57. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

58. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.

59. Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости. Мир как воля и представление. – М., 1992.

60. Юнг К. Проблемы души нашего времени. – М., 1993.

61. Юркевич П. З науки про людський дух // Вибране. – К., 1993.

62. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.

 

 

Методичні вказівки

З курсу філософії

(для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання)

 

 

Розглянуто Схвалено

на засіданні кафедри філософії на засіданні вченої ради

і соціальних наук будівельного факультету

протокол № 4 протокол № 6

від 20 січня 2012 р. від 5 березня 2012 р.

 

З М І С Т

 

Загальні поради до виконання контрольної роботи……………….…….2

Тематика контрольних робіт……………………………………………….3

Методичні вказівки до виконання контрольних робіт……………….…..4

Тема 1…………………………………………………………………4

Тема 2…………………………………………………………………5

Тема 3…………………………………………………………………5

Тема 4…………………………………………………………………6

Тема 5…………………………………………………………………7

Тема 6…………………………………………………………………7

Тема 7…………………………………………………………………8

Тема 8…………………………………………………………………8

Тема 9…………………………………………………………………9

Тема 10………………………………………………………………10

Тема 11………………………………………………………………11

Тема 12………………………………………………………………11

Тема 13………………………………………………………………12

Тема 14………………………………………………………………13

Тема 15………………………………………………………………14

Тема 16………………………………………………………………15

Тема 17………………………………………………………………16

Тема 18………………………………………………………………16

Тема 19………………………………………………………………17

Тема 20………………………………………………………………18

Тема 21………………………………………………………………18

Тема 22………………………………………………………………19

Тема 23………………………………………………………………20

Тема 24………………………………………………………………21

Тема 25………………………………………………………………21

Тема 26………………………………………………………………22

Тема 27………………………………………………………………23

Тема 28………………………………………………………………24

Тема 29………………………………………………………………24

Тема 30………………………………………………………………25

Тема 31………………………………………………………………26

Тема 32………………………………………………………………27

Тема 33………………………………………………………………27

Тема 34………………………………………………………………28

Тема 35………………………………………………………………29

Тема 36………………………………………………………………30

Тема 37………………………………………………………………31

Список рекомендованої літератури………………………………………32

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ

ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

1. Вибір теми контрольної роботи погоджується з викладачем. Він може здійснюватися за бажанням студента або за номером прізвища студента у списку групи.

2. Контрольна робота включає одне обов’язкове питання та одне додаткове, що необхідно розкрити, висловлюючи, у першу чергу, власні думки. Для другого питання дозволяється обрати форму есе.

3. Враховуючи наданий перелік основної і додаткової літератури
необхідно вибрати ту, що рекомендована до розкриття певної теми. Індивідуальні поради надає викладач під час консультацій у міжсесійний період.

4. Літературу до обраної теми, включаючи першоджерела, необхідно опрацювати, і тільки після цього розпочинати написання контрольної роботи.

5. Робота повинна включати план та відповідний до обраної теми матеріал. В план необхідно включити такі пункти: вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури. В основній частині, з урахуванням методичних вказівок, розкривається суть питання, що повинно свідчити про глибоке розуміння теми студентом.

6. Обсяг контрольної роботи – 10-15 сторінок машинописного або 15-20 сторінок рукописного тексту.

7. Оформити роботу необхідно відповідно до вимог, які висуваються до наукових рукописів (посилання, список використаної літератури, специфічна наукова мова тощо).

8. Роботу необхідно подати на кафедру філософії не пізніше призначеного строку. Позитивний відгук викладача на контрольну роботу є необхідною передумовою допуску студента до заліку або іспиту.

 

 

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

1. Філософія і світогляд.

2. Ранні історичні типи світогляду: міфологічний і релігійний.

3. Особливості науково-філософського світогляду.

4. Особливості філософського мислення.

5. Основні функції філософії.

6. Особливості давньоіндійської філософії.

7. Основні школи давньокитайської філософії.

8. Рання антична філософія.

9. Класична грецька філософія.

10. Пізня антична філософія.

11. Загальна характеристика середньовічної філософії.

12. Філософія епохи Відродження.

13. Філософія Нового часу: емпіризм та раціоналізм.

14. Англійська філософія Нового часу: Дж. Локк та Т. Гоббс.

15. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм.

16. І. Кант – засновник німецької класичної філософії.

17. Філософія Г. Гегеля.

18. Соціальна філософія К. Маркса та Ф. Енгельса.

19. Некласична філософія: волюнтаризм та психоаналіз.

20. Екзистенціалізм як філософія індивідуального людського буття.

21. Джерела української філософської культури. Філософія Київської Русі.

22. Філософія українського Відродження (XV-XVI ст.).

23. Проблема світу і людини в філософії професорів Києво-Могилянської

Академії.

24. Філософія Григорія Сковороди.

25. Класична українська філософія ХІХ століття.

26. Філософія української національної ідеї (ІІ пол. ХІХ ст. – поч. ХХ ст.).

27. Українська філософія межі ХІХ-ХХ ст.

28. Сучасна філософія київської школи.

29. Філософський зміст проблеми буття.

30. Гносеологія: коло проблем та основні підходи до вирішення.

31. Проблема свідомості у філософії.

32. Діалектика: категорії, принципи, закони.

33. Людина як мета і вища цінність історичного розвитку.

34. Наукове пізнання.

35. Філософське розуміння суспільства та його будови.

36. Суспільство та природа.

37. Джерела, спрямованість і рушійні сили історичного розвитку.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Тема 1. Філософія і світогляд

 

Розкриваючи запропоновану тему, необхідно звернути увагу на те, що філософія існувала не завжди. Сучасні дослідження вказують на виникнення філософії в один і той же самий час, в VI ст. до н.е., у трьох культурних центрах ойкумени, як називали відомій їм світ стародавні греки. До ойкумени входили Середземномор’я, Китай, Індія. На той час це були досить віддалені райони, що не мали один з одним постійного сполучення. У самому процесі виникнення й формування філософії нерозривно поєднані спільне й відмінне, загальнокультурне й локально-регіональне, загально-професійне та індивідуально-творче.

Філософія (від грецького «любов до мудрості») – одвічна активно-діяльнісне ставлення людини до світу, форма суспільної свідомості; це вчення про загальні принципи буття і пізнання, про відношення людини до світу, про всезагальні закони розцінку природи і мислення. Філософія виробляє узагальнену систему поглядів на світ і місце в ньому людини; вона досліджує пізнавальне, ціннісне, політичне, моральне і естетичне відношення людини до світу. Вперше термін «філософія» ввів старогрецький філософ Піфагор (580-500 р. до н.е.), але як окрему дисципліну філософію обґрунтував Платон (427-347 р. до н.е.).

Потрібно зазначити, що історія думки не починається з філософського осмислення буття. Першими формами людської свідомості, ймовірно, були міф, релігія, моральні норми, епос, котрі стали тим інтелектуальним підґрунтям, на якому виникла філософська думка. З ускладненням взаємозв’язків людини зі світом, взаємин між людьми виникала потреба в удосконаленні способів бачення і розуміння явищ. Слід звернути увагу на складну внутрішню структуру світогляду, в якому поєднуються інтелектуально-розумові та чуттєво-емоційні компоненти. До світогляду входять різні притаманні людині форми духовного осягнення світу: почуття, знання, цінності, різного роду приписи, настанови, переконання. Рівневу структуру організації світогляду складають світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. До функціональної структури відносяться такі сутнісні сили людини, як віра, надія, любов.

Література:

· основна: 1; 2; 12; 13-17;

· додаткова: 1; 58; 59.

Додаткове питання: написати есе «Філософія у моїй професійній діяльності».

 

Тема 2. Ранні історичні типи світогляду: міфологічний і релігійний

 

Розкриваючи дану тему, зверніть увагу, що світоглядне сприйняття формувалося за конкретно-історичних умов. Першим серед інших історичних типів світогляду була міфологія. Вона містила в собі зародки усіх наступних форм суспільної свідомості (релігійні почуття, моральні переконання, естетичні і філософські та інші погляди). Слід брати до уваги й те, що міфологія лише започаткувала деякі світоглядні форми, але вона не змогла забезпечити усвідомлення всієї складності соціального життя, дійсного ставлення людини до світу і до самої себе. Даючи характеристику міфологічному світогляду, наведіть приклади збереження елементів міфологічності у світогляді сучасної людини. Поміркуйте, чому елементи міфологічності існують до сьогодні.

Дайте також характеристику релігійного світогляду та покажіть його відмінність від науково-філософського. Зверніть увагу на відмінності світоглядних орієнтацій в залежності від релігійної конфесії. Спробуйте пояснити, чому релігійний світогляд зберігає свою значущість і в наш час.

Література:

· основна: 1; 2; 12; 13-17;

· додаткова: 2; 51; 58; 59; 61.

Додаткове питання: написати есе «Філософія у моєму повсякденному житті».

 

Тема 3. Особливості науково-філософського світогляду

 

У процесі опрацювання даної теми, зверніть увагу в першу чергу на те, що в науково-філософському світогляді взаємовідношення всесвіту як такого, природи і людей духовно освоюється (усвідомлюється) в логічній системі понять і категорій. Раціоналізованість і системність – головні видові відмінності філософії як такої. Філософія – це системно-раціоналізований світогляд. Системність зумовлює зміст філософії, пошук нею єдності і субстанції світобудови, а раціоналізованість – її форму, її рівень. Крім того, філософія прагне доказовості. Тому духовною передумовою виникнення філософії були основи наук, причому не стільки самі знання, скільки розвиток мислення, самого наукового духу і методу. Для того, щоб реалізувалась можливість існування філософії, необхідні сприятливі для її ґенези зміни суспільного буття, відповідні економічні, суспільні і політичні умови. Треба зазначити, що інколи обмежуються тезою, що філософія виникає разом з розподілом суспільства на класи і відділенням розумової праці від фізичної. Ці дві великих історичних події дійсно сприяли виникненню філософії. Та історія доводить, що ці події мали місце задовго до виникнення філософії. Щоб конкретизувати умови виникнення філософії, треба звернутися до аналі