Правове забезпечення охорони навколишнього природного середовища в промисловості й на транспорті, сільському господарстві, містах та інших населених пунктах.

Екологічні вимоги стосовно промисловості і транспорту закріплені також у Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 р. До таких вимог слід, зокрема, віднести:

* вимоги для проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій;

* вимоги до продовольчої сировини і продуктів харчування, умов їх транспортування, зберігання та реалізації;

* вимоги до господарсько-питного водопостачання і місць водокористування;

* гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, у виробничих та інших приміщеннях;

* вимоги до жилих та виробничих приміщень, територій, засобів виробництва і технологій.

Органи, установи і заклади державної санітарно-епідемічної служби співпрацюють з державними органами і громадськими організаціями, діяльність яких спрямована на профілактику захворювань, охорону здоров'я людини та навколишнього середовища.

Важливі положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя і здоров'я в процесі трудової діяльності закріплені в Законі України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1994 р. У ст. 1 цього Закону зазначено:

"Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілак­тичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці".

Забороняється також застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені граничнодопустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.

Технологічні процеси, механізми, устаткування, транспортні засоби, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх нормативним актам про охорону праці та охорону навколишнього середовища, що діють в Україні.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Він має також право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці.

За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових органів державного нагляду з питань безпеки, охорони праці і виробничого середовища підприємства, організації, установи можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.

Згідно з екологічним законодавством ведеться державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища.

Відповідальність за забезпечення охорони навколишнього середовища на підприємстві несуть його директор і головний інженер, який очолює технічне керівництво виробництвом. На підприємствах з великим обсягом виробництва створюються служби охорони навколишнього середовища, до яких входять відділи, лабораторії, пости спостереження, що виконують екологічні функції.

Для забезпечення охорони навколишнього природного середовища в промисловості законодавством передбачені екологічні вимоги. Вони охоплюють планування, проектування, розміщення, будування, реконструкцію, введення в експлуатацію і саму експлуатацію виробничих об'єктів.

Певні екологічні обов'язки поставлені і перед самими підприємствами. Згідно з Господарським кодексом України суб'єкт господарювання зобов'язаний своєчасно здійснювати природоохоронні заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання, своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів. Фінансування таких заходів відбувається за рахунок власних коштів

або інших джерел.

Підприємство відповідно до законодавства України несе відповідальність за додержання вимог і норм щодо охорони, раціонального використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, надр, лісів, інших природних ресурсів, а також за додержання встановлених нормативів викидів і скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення в ньому відходів.

При порушенні цих норм і вимог його діяльність може бути зупинена частково, тимчасово або припинена повністю відповідно до законодавства України.

Серед нормативних актів, спрямованих на охорону природного середовища у промисловості, важливе місце належить Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 р. Цей закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки. Він спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.

Об'єкт підвищеної небезпеки - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативне встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Згідно зі ст. 8, зазначеного закону, суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний:

• вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу;

• повідомляти про аварію, що сталася на об'єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та населення;

• забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімального можливого ризику;

• виконувати вимоги законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об'єктів підвищеної небезпеки.

Стаття 16 Закону передбачає відшкодування шкоди, заподіяної в результаті аварії на об'єкті підвищеної небезпеки.

Екологічне законодавство передбачає охорону навколишнього природного середовища на транспорті. У Законі України "Про дорожній рух" від ЗО червня 1993 р. цій проблемі присвячено окремий розділ. Згідно з цим законом міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання, що здійснюють проектування, виробництво та експлуатацію механічних транспортних засобів, зобов'язані вживати заходів щодо запобігання та зменшення викидів вказаними засобами забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також шуму і вібрації.

Не допускається виробництво та експлуатація автотранспортних засобів, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи.

Одним з важливих заходів охорони навколишньою природного середовища є екологізація промисловості і транспорту, тобто забезпечення вимог екологічного характеру при плануванні, проектуванні, будівництві, експлуатації об'єктів промисловості і транспорту.

Сприяти екологізації виробництва може і повинно наше законодавство.