Державне регулювання та управління в галузі використання, відновлення та охорони вод.

Нормативи плати за спеціальне водокористування і порядок стягнення таких платежів установлює Кабінет Міністрів України.

Стандартизація і нормування - ці заходи здійснюються з метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки вод шляхом установлення комплексу взаємопов'язаних нормативних документів, які визначають взаємопогоджені вимоги до об'єктів, що підлягають стандартизації і нормуванню.

Водокористувачі зобов'язані вживати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припиненню.

У разі перевищення встановлених нормативів граничнодопусти­мих концентрацій забруднюючих речовин скидання стічних вод у по­верхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено.

Охороні поверхневих вод від забруднення сприяють "Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами", що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України 25 березня 1999 р. Правила спрямовані на попередження та усунення забруднення поверхневих водних об'єктів, відтворення водних ресурсів і гарантування безпечних умов водокористування.

Важлива роль у забезпеченні охорони вод відведена водо­охоронним зонам та зонам санітарної охорони.

Водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим введення господарської діяльності в них установлює Кабінет Міністрів України.

У межах водоохоронних зон уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною:

· для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га - 25 м;

· для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га - 50 м;

· для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м.

Річки поділяються на великі, середні та малі залежно від водозабірної площі басейну річки.

Режим зони санітарної охорони водних об'єктів установлює Кабінет Міністрів України. Правовий режим зон санітарної охорони водних ресурсів, що діє, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 18 грудня 1998 р. "Про правовий режим зон санітарної охорони водних ресурсів".

Водне законодавство приділяє особливу увагу охороні підземних вод. Важливу роль у вирішенні проблеми охорони вод покликана відіграти "Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", яка була затверджена Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р.

Основною метою Програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження.

Дніпро - головна водна артерія України, значення якої у становленні та розвитку суспільного виробництва, забезпеченні потреб населення і для природного середовища країни важко переоцінити.

Дніпро є третьою на Європейському континенті річкою після Дунаю та Волги за площею басейну (509 тис. км") та четвертою за довжиною (2200 км). Водні ресурси басейну Дніпра становлять близько 80 відсотків водних ресурсів України.

Дніпро забезпечує не тільки водоспоживачів у межах свого басейну. Він є головним, а подекуди і єдиним джерелом водопостачання великих промислових центрів півдня і південного сходу України.

Дійові водоохоронні заходи передбачає "Концепція охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів".

Метою Концепції є охорона та відтворення навколишнього при­родного середовища Азовського і Чорного морів, що забезпечуються правовими, фінансовими, організаційними, науково-методичними, інформаційно-освітніми засобами.