Лексико-семантичний аналіз кольористичної лексики

Лексико-семантичний рівень мови є найбільш чутливим до усіх зрушень у соціумі та мовній свідомості носіїв. Проте група кольороназв зазнає незначних змін, залишається сталою за своїм складом за винятком рідких випадків творення нових відтінків кольорів.

Кольороназви охоплюють більший семантичний простір, більшу кількість одиниць, ніж лексико-семантична група назв кольорів, бо кольороназви об’єднані в одне ціле спільною ідеєю – колір.Колір є найдавнішою реальністю людського буття, складним явищем, пізнання якого було тривалим. Далі наведено різноманісні класифікації кольороназв.

a) А. Критенко класифікує кольороназви на:

―основні

Назви давнього походження, генетично споріднені з кольоропозначеннями в інших слов’янських мовах, вони становлять ядро всієї лексико-семантичної групи кольороназв, навколо якого розташовані назви пізнішого походження. Цими основними є сім семантично незалежних назв, які позначають ―колір без відтінків: червоні рами(2, 143), чорніли гори[10, 108], білі штани[4, 234],зелені тополі[5, 418], чорноока дівчина[5, 437], червоні фези[5, 450], сірий жіночий волос[7, 188], білі крамарські руки[1, 464].

―другорядні [19,4]

Назви відтінків основного тону, що вказують на міру вияву колірної якості, на інтенсивність колірного тону, змішування кольорів, на колірну ознаку, якої набув предмет у результаті якоїсь дії чи процесу, і на ряд інших ознак. Вони семантично об’єднуються навколо ―основних: це майже всі наявні в мові колірні назви бліда жінка, здорові сиві очі [2, 138], темне непривітне небо[10, 108], довгий срібний ланцюжок[10, 118], блискуче світло[10, 125],золоті снопи[10, 129], біла спідниця[4, 231], темні килимки[5, 424], темні очі[1,465].

b) Класифікація кольористичної лексики за наявністю або відсутністю яскравості:

а) ахроматичні кольоропозначення –ті, які відрізняються один від одного тільки світлістю. До ахроматичних кольорів належать білий, чорний і всі проміжні між ними сірі кольори.

б) хроматичні кольоропозначення– це ті кольори та їх відтінки, які ми розрізняємо в спектрі (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий) [19, 5].

c) Класифікація кольороназв за інтенсивністю вираження кольору.

1. Іменники, прикметники, дієслова, прислівники на позначення основних кольорів: червоний, жовтий, зелений, голубий, синій, білий, чорний, сірий.

a) Білий. Колір снігу, молока, крейди.У прямому значенні білими називають ті тіла, які відбивають світлі промені, не поглинаючи їх. Крім значення "білий", це слово вживається із значенням світлий, що наближається за кольором до білого. Різниця в значенні обумовлена реальною різницею кольору, значення відтінків предметів.Приклад: біла косинка [6, 96] коні побіліли, обліплені снігом[11, 94], білі хусточки[4,230], біла одіж[4, 234], біліє щось[4, 237], білий саван[5, 418], біле рядно[5, 425], білі берези[3,184].

b) Чорний. Протилежність білого; у прямому своєму значенні вказує на відсутність світла. Чорному кольору характерна властивість не відбивати, а притягувати світло. Як і білий, він відноситься, до ахроматичних кольорів. Колір сажі, вугілля. Слова білий і чорний в нашій мові розповсюджені більше, ніж кольороназви, бо ахроматичний зір розвинений в більшій мірі через його більшу необхідність. Слово "чорний" може мати значення темний. Приклад: чорна стріла[11, 94] чорніло зоране поле[10, 115],чорні пошарпані стіни[10, 135], чорна земля[10, 136], чорний широкий вид[4, 229], чорна тінь [4, 233],чорні мажі[3,187].

v Крім колірного значення, назви білий і чорний мають переносне значення. Білий – 1. чистий, 2. незаповнений, недосліджений, 3. аристократичний та ін.

v Слова білий і чорний можуть набувати переносних, додаткових значень, пов’язаних з народною символікою кольорів, де біле сприймається як світле, радісне, а чорне – недобре, важке, зловісне, похмуре, морально занепале – символ нещастя.

c) Сірий - це ахроматичний колір, означає чорний колір, змішаний з білим, сполучається з тими ж лексико-семантичними групами іменників, що й назви білий і чорний, крім іменників губи і зуби. Набуває інших значень: 1. безбарвний, нецікавий, буденний, 2. хмарний. Приклад: сірі хребти[11, 96], хати сіріли[4, 237], починало сіріти[4, 239], сірі плити[5, 416], рябий лейбик[5, 430], сірий пил[1, 464].

d) Червоний. Насиченість, тобто ступінь помітності колірного тону в червоному дуже велика. Червоний колір дуже помітний при сприйманні предметів, звідси і мові величезна сполучуваність цього слова з найрізноманітнішими іменниками. У сполучуванні з іменниками-назвами візуальних сприймань, предметів побуту, назвами частин тіла людини, явищ природи, просторових понять, рослин, тварин, речовин, страв, назв людей слово червоний виступає у прямому номінативному значенні. Позначає: 1. стиглий, 2. революційний, 3. святковий. Приклад: червоніє колодочка(2,143), сонце стає червоно[10, 136], червоні впрілі обличчя[4,230], червоне проміття[4, 233], червоний пояс[4, 234], він, червоний і гарний[4, 241], червоні повіки[7, 386], червоні уста[1,467].

e) Зелений. Один з основних кольорів спектру, середній між жовтим і блакитним. Позначає: 1.недозрілий, нелюдський, 3.вільний, 4. змарнілий. Воно може мати колірне значеня і переносне "недосвідчений", "молодий". Приклади: зелене небо, зелений дах(2, 137), зелені глиці[11,93], зазеленіла присипана снігом ялинка[11, 97], зелений лист безсмертника[4, 237], зелені чалми[5, 419], зелена полянка[7, 390].

f) Жовтий. Один із основних кольорів спектру, середній між жовтогарячим і зеленим. У дистрибуції з іменниками-конкретними назвами має колірне значення. Додатково: 1. зрілий, 2. відживаючий, 3. відмерлий, 4. старий, 5. несвіжий, 6. важкий, поганий, 7. зрадливий, 8. блідий. Приклад: жовтий запашнийі пахучий буханець мамалиги[4, 234], жовтий халат[5, 417], жовті зуби[1, 472].

е) Синій. Один з основних кольорів спектру, середній між фіолетовим і зеленим. У дистрибуції з іменниками-назвами візуальних сприймань, частин людського тіла, предметів побуту, явищ природи, просторових понять, рослин, страв, людей реалізує своє пряме, колірне значення. Додатково: 1. худий, 2. злий. Приклад: синій картуз(ПНІ), синіло небо(2, 140), сині ліси[4, 230], синя імла[3,182], синя стрічка [9, 35].

2. Іменники, прикметники, числівники, дієслова на позначення різних відтінків основних кольорів:

ü червоний(його відтінки): червоний дах(2, 137), його праця, його кривавиця[11, 132], голова, вкрита кропицею рудого, з сивиною, волосся[4, 235],руда шерсть[7, 390], руді гори[5, 417].

ü голубий(один з основних кольрів спектру, середній між зеленим і синім): блакитне небо(2, 137), блакитне холодне сяйво[11, 115].

ü фіолетовий(темно-ліловий): фіолетові вилоги рукавів[6,96].

ü коричневий(колір смаженої кави). Карі очі[3,185].

d) За відношенням назви кольору до поняття про нього прийнято виділяти два типи назв кольорів:

1) назви, що позначають конкретну колірну ознаку предмета чи явища об’єктивної дійсності:

ü невмотивовані (білий, зелений, синій і ін.) та вмотивовані з погляду носіїв сучасної української мови кольоропозначення: біла сітка[11, 94], сива імла[10, 108], жовтий пісок[5, 441], зелені очі[7, 391], золоте сонечко[9, 36].

ü лексеми з колірною семантикою різних граматичних категорій: усмішка осяває[10, 128] чорний дим[10, 131],); червоні очі[1, 465], зчорніле лице[1, 465], очі блищать[8, 291], чорніють здалеку лози[3,181].

ü назви, що вказують наступінь вияву колірної ознаки: розрожевілі очі[10, 126], червоніша шия[4, 234], зеленкуваті очі[7, 386], личико розчервонілося[9, 34].

2) назви, що характеризують забарвлення предмета, не вказуючи на конкретний характер кольору. Це окрема група в семантичній класифікації слів із колірним значенням, оскільки вони чітко не позначають конкретний колір, але дають певну інформацію про забарвлення предмета чи явища, тому їх умовно можна вважати кольороназвами. Серед них виділяються такі групи:

а) назви, які визначають ступінь насиченості, інтенсивності кольорів, не називаючи конкретної колірної якості: тінь лягла[11, 93], в лісі затемніло[11, 95], тисяча іскорок[10, 120], сяючі очі[4, 232], світова зірка блідне[3,181].

б) назви, що вказують на спосіб поєднання кількох невизначених кольорів у певній формі: бомбакова сорочка обмальовує круглі плечі[4, 236], барвні халати[5, 417], розмальовані надгробні камні, [5, 420], осяяна матовим світлом[7, 386], немов килим квітчастий[3,185], темне зоряне небо[3,187].

в) назви для неозначеного кольору, які вказують на загальне забарвлення реалій, не визначаючи його конкретного характеру: блискучим лемешем ріже[10, 117], напівсвітлість[10, 119], ясні іскри [10, 131], темні креслаті кущі[4, 241], дивна яскравість[4, 232], блідий вид[5, 416], квітчасті халати[5, 450], червоно осяяний палаючи м огнем[3,182].

г) назви, що виражають відтінки певного забарвлення предметів і явищ природи: сніг блищав(2,137), чорні гілки[11,93], чистий свіжий сніг[11, 96], білий туман[10, 136], бліде стомлене небо[4, 235], біліють гори [5, 441], чорні простори[1,470],

ґ) назви, які вказують на загальний характер забарвлення реалії, зумовлений дією сонця, вітру тощо: ясне сонечко[11, 95], гаряче золото сонячного проміння[8,289], засмалене обличчя[8, 289], засмагле чумакове обличчя[3,183], запечені на сонці рученята[9, 34], смугляве личико [9, 34].

До лексико-семантичної групи назв кольорів належать і загальні назви цієї категорії слів, які позначають сукупну колірну ознаку: колір, фарба, барва, краска[19, 6].

e) Класифікація неозначених кольорів.

Назви неозначених кольорів згруповано, враховуючи особливості їх семантичного наповнення:

1) номінації, що вказують на наявність кольору: світало[10, 136], ясні барви строїв[4, 230], різнобарвна юрба глядачів[4, 230], синє небо[5, 416], синій простір[3,181].

2) назви, які вказують на відсутність чи втрату забарвлення: блідий видочок хлопчиків(2, 137), чисте, безхмарне небо(2, 140), бліді лиця[1,465], безхмарне небо[Н3,187].

f) Класифікація кольороназв за наявністю або відсутністю відношення до предмета:

1) конкретні;

2) абстрактні.

Під конкретними розуміємо такі назви, які означають колір шляхом порівняння його з кольором предмета. До цієї групи належать такі, наприклад, назви, як гострий червоний носик(2, 138) зелена струнка ялинка[11, 93], чорні яри[10, 108], чорне волосся[4,229], біла з червоними цятками куртка [4, 233], білі мінарети[5, 418], та ін. Ці абстрактні назви при зміні суфікса можуть означати колір як абстрактну якість, безвідносну до предмета: блакитна високість[4, 121], золота сітка(сонячне проміння)[4,230], яскравість[Пе, 233], сонна тиша рожевого вечора[4, 234]та ін. « Критерієм розрізнення абстрактних(первинних) і конкретних(вторинних) назв є їх етимологія. Абстрактні назви є назвами дуже давнього походження(індоєвропейського, спільнослов’янського), а вторинні конкретні назви є етимологічно прозорими.»[4, 96].

О. Крижанська звертає увагу на необхідність диференційованого підходу до градації колірних ознак: «Усі українські назви кольорів за походженням можна поділити на дві лексико-семантичні групи: первинні і вторинні. До первинних відносяться назви кольорів, які в сучасній українській мові не співвідносяться з іменниками-референтами і означають абстрактні колірні якості. Їхнє походження та зв’язок з певною конкретною назвою розкривається за допомогою етимологічного аналізу (червоний, рум’яний, рудий, жовтий, зелений та ін.). Вторинними є українські кольороназви, що передають конкретний колір за колірною подібністю до предметів і явищ навколишнього світу»[19, 3].

g) Т. Семашко поділяє кольороназви на:

1) ядерні;

2) периферійні.

Кольоропозначення утворюють особливу лексико-семантичнугруппу; вони крім загальних граматичних сем, мають категорійно-лексичні значення (архісеми). Ядром їх значення є власне значення кольору, що має забарвлення одного із основних кольорів спектра або такого, що зближується з ними. Це основне значення можна розікласти на менші елементи змісту(семеми, диференційні ознака, елементарні ознаки). У кольороназвах архісема кольору зберігається, а конотації часто зумовлені образними асоціаціями, що викликає саме колір[10, 15].

У будові лексико-семантичної групи кольоропозначень можна виділити центр(ядро), що містить найяскравіші, найістотніші обов’язкові семи, та необмежену периферію. Таке членування дозволяє системно охарактеризувати семантичну будову і синтагматичні можливості назв ахроматичних(чорний, білий, сірий) і назв хроматичних кольорів(червоний, жовтий, оранжевий, зелений, синій, голубий, фіолетиовий, коричневий), а також неосновних кольорів, які займають периферію розглядуваної групи поля кольоропозначень.

«Центр лексико-семантичної групи утворюють слова, що називають кольори спектра, які мають непохідну основу, не викликають асоціативних зв’язків іх іншими поняттями та предметами об’єктивного світу. Розташовані в ядрі лексико-семантичного поля кольору, вони характеризуються відсутністю внутрішньої форми, семантичною непрозорістю та надзвичайно великим обсягом значення, що дозволяє невеликій групі слів охопити весь візуальний колірний спектр. З-поміж інших характеристик кольороназв цього рівня, можна назвати великий дериваційний потенціал, рухомість семантичної структури, максимально широке асоціативне поле, вільну сполучуваність, стилістичну нейтральність, самостійність лексичного значення, тобто відсутність у тлумаченні визначення через інші кольороназви, домінантність у синонімічному ряду без будь-яких додаткових сем велику активність використання»[10,16].

Більшість слів на позначення кольору, що належать до ядра семантичного поля кольоропозначень, розвинули низку переносних значень. Лексамам цієї групи притаманні значення, засновані на певних асоціаціях, які не фіксують у словниках, але достатньо відчутно усвідомлюються носіями мови і відображаються в експресивних індивідуально-авторських та фразеологічних порівняних зворотах із значенням кольору,фразеологізмах.

«Периферійні(варіантні) кольоропозначення, на відміну від основних, характеризується меншим обсягом значення, вужчим асоціативним полем, незначним дериваційним потенціалом, досить часто – семантичною умотивованістю, похідністю основи, відсутністю переносних значень, чутливістю до контексту. До інших ознак належать несамостійність лексичного значення, тобто визначення одиниці через відповідні ядерні лексеми. Периферійна лексична одиниця є складовою синонімічного ряду, що групується навколо домінанти і має у семантичному наборі додаткові, конкретизуючи семи, менш активна у вживання. Щодо словотвірних характеристик, то периферійні лексеми далеко менш продуктивні щодо творення сполучень слів.»[10,18].

Лексико-семантичне поле кольоративів складається з ядра (первинний шар лексики – пряма номінація, співвідносний з хроматичним і ахроматичним спектрами) й периферії – вторинні номінації.

Кольороназви – це лексика, яка нараховує у своїй групі велику кількість слів. Цей факт викликав необхідність класифікувати її, погрупувати та утворити певну упорядковану систему. Отже, слjва на позначення кольору різні дослідники поділяють за різноманітними критеріями, через що нараховується незліченна кількість класифікацій кольоропозначень.

РОЗДІЛ 4