Поняття технологічної освіти

Освіта є складовою частиною культури людини і суспільства. Тому, щоб виявити основні риси освіти, необхідно проаналізувати особливості культури, в рамках якої воно розвивається. Культура має матеріальну і духовну форми.

Матеріальна культура включає в себе сукупність матеріальних цінностей, засобів виробництва, предметів праці.

Під духовною культурою розуміється система ідей, переконань, знань, моральних норм, якостей і властивостей людини. Сьогодні поняття культури охоплює всі сторони діяльності людини і суспільства. Фундаментальним компонентом загальної культури є технологічна культура. Незважаючи на різноманітність видів культури, на кожному етапі суспільного розвитку панувала та чи інша універсальна культура.

Універсальність культури полягає в тому, що вона має систему епістемологічних принципів, характерних для конкретної епохи.

Універсальна культура є панівною в суспільстві і визначає зміст інших видів культур і всіх сторін життя людини, тобто пов'язує суспільство зсередини.

Існує чотири типи універсальної культури. Для "природних" цивілізацій давнини була притаманна перша універсальна – міфологічна культура. Друга універсальна культура – космологічна, яка була характерна для середньої "природногї" цивілізації. Третя фаза культури пов'язана з рухом до нового її типу – антропологічного [3, с. 21].

В кінці 20 століття людство почало освоювати четверту універсальну культуру –технологічну. Розробка та впровадження техніки призвели до створення машинного, а потім механізованого та автоматизованого виробництва. У другій половині ХХ ст. людство переживає третю технологічну революцію. Створення обчислювальних машин зумовило виникнення інформаційного світу і високих, наукоємних технологій. Різко збільшився обсяг інформації, використовуваної людиною. Крім того, з'явилися такі універсальні технології, як волоконна, лазерна, електронно-променева, плазмова. Набирають силу космічні технології. У наші дні технологія проникає в усі сфери життя –від промисловості і сільського господарства до медицини і педагогіки, дозвілля та управління.

Під технологічною культурою можна розуміти рівень розвитку перетворювальної діяльності людини, вираженої в сукупності досягнутих технологій матеріального і духовного виробництва і що дозволяє йому ефективно брати участь у сучасних технологічних процесах на основі гармонійної взаємодії з природою, суспільством і технологічним середовищем.

Технологічна культура формує технологічний світогляд, в основі якого лежить система технологічних поглядів на природу, суспільство і людину. Складовою частиною є технологічне мислення, пов'язане з узагальненим відображенням індивідом науково – технологічного середовища і розумової здатості до перетворювальної діяльності. Складовою частиною технологічної культури є також технологічна естетика, яка виражається в дизайнерських знаннях, уміннях і здібностях здійснювати технологічну діяльність за законами краси.

У системі загальної освіти здійснюється і технологічна підготовка учнів, метою якої формування технологічної культури та готовності до перетворювальної діяльності з використанням наукових знань.

Спільними завданнями технологічної освіти є: озброєння учнів технологічними знаннями, формування технологічних умінь і навичок, виховання технологічно важливих якостей особистості [4, с. 6].

Технологічні знання – це результат процесу пізнання технологічного світу і його адекватне відображення в свідомості людини у вигляді понять, уявлень, суджень і умовиводів. Учням необхідно знати базові технологічні поняття: технологія, технологічне середовище, технологічний процес, способи перетворювані діяльності та ін. Вони повинні мати уявлення про прогресивні технології матеріального і духовного виробництва та основні форми життєдіяльності людини.

Технологічні вміння – це освоєні людиною способи перетворювальної діяльності на основі набутих наукових знань. До них відносяться вміння планувати свою діяльність, прогнозувати й оцінювати її результати та ефективність самостійно добувати необхідні знання, виконувати графічні роботи, визначати свою професійну придатність.

Технологічні важливі якості – це властивості людини, необхідні для успішного оволодіння перетворювальною діяльністю. До них можна віднести такі якості, як високий професіоналізм, підприємливість, потреба в постійному вдосконаленні своїх професійно – технологічних знань і вмінь.
Таким чином, технологічна освіта – це процес і результат творчого, активного придбання учнями технологічних знань, умінь навичок та особистісних якостей з метою формування технологічної культури, що виражається в готовності до перетворювальної діяльності на науковій основі.

Одним з основних недоліків сучасної освіти в школах України є засилля інформаційно-репродуктивних, пасивних методів навчання, що призводить до того, що знання учнів є неглибокими, формальними, тобто "непізнаними". У технологічній освіті, щоб сформувати творчого "технолога", необхідне використання творчих, активних методів навчання: ділових ігор, проектів, навчальних експериментів, індивідуальних консультацій [6, с. 123].

У технологічній освіті змінюється роль учителя. Він перетворюється з основного джерела і контролера знань у консультанта, організатора навчальної діяльності учнів, тобто менеджера в освіті. Змінюються і критерії ефективності освіти. Ними стають рівень технологічної культури, адекватне самовизначення випускників школи, а не просто успішність і якість знань з навчальних предметів.

Отже, основними рисами технологічної освіти школярів є: цілісність і системність, інтегративність, проектність і варіативність. А важливою умовою розвитку технологічної освіти школярів є підвищення технологічної культури вчителів і батьків [7, с. 164].