Роль державного бюджету в перерозподільних відносинах у суспільстві.

Б-т Держави є гол ел-ом перерозп-у ВВП. Він викор-ся для міжгалузевого і тер-го перерозп-у фін рес-ів з урах-ям вимог раціонального розміщ-я виробничих сил, піднес-я нац ек-ки, прискор-я соц розв-у і поліпш-я соц захищен-ті найменш забезп-х верств нас-я. Через видатки та податки б-т виступає важл-м інстр-м регул-я і стимул-я нац ек-ки. Б-т викор-я для впливу на підвищ-я норми нагромадж-я, прискор-я темпів ек росту, стимул-я НТП, регул-я темпів оновл-я і розшир-я осн кап-лу, вирівн-я галузевих пропорцій, розв-к соц інфрастр-ри.

Фін забезп-я соц пол-ки – підтримка найменш захищ-х верств нас-я, а також функціон-я закладів ох здоровя, освіти, культ-ри, науки і соц захисту.

Перерозподільний характер полягає у перерозподілі через бюджет доходів юридичних і фізичних осіб. Такий перерозподіл, з одного боку, є необхідним, оскільки завжди є особи, які в певний час потребують певний обсяг фінансової допомоги і підтримки. Однак, з іншого боку, такий перерозподіл має бути досить обмеженим, щоб не підривати стимулів до продуктивної діяльності у тих суб’єктів, у кого вилучаються доходи, і не створювати утриманських тенденцій у тих, хто отримує асигнування, субсидії і дотації з б-ту.. При цьому саме бюджет завдяки розгалуженій бюд­жетній системі, що охоплює усі регіональні формування та населені пункти, є основним інструментом перерозподілу і реалізації на цій основі економічної, фінансової та соціальної політики.

Державний бюджет використовується для частвкового перерозподілу доходів із метою підтримання сприятливого соц становища у державі, для впливу на соц, ек, націон, регіон процеси. Бюджет викор-ся для міжгалузевого та територі-ального перерозподілу фін ресурсів з урахуванням рівня розвитку ек-ки та культури на всій території.

Провідна роль бюджету як в перерозподілі фін ресурсів зокрема так і нац баг-ва в цілому є об’єктивною. Адже саме за допомогою бюджету як інструменту регулювання ек проесів можна досягти того, що є недосяжним для ринкових механізмів.

Згідно зі світовим досвідом роль держави у розподільчих процесах має зростати, і державний бюджет є засобом реалізації цієї функції держави. Немає жодної іншої ланки перерозподільчих відносин яка могла б забезпечити розподіл і перерозподіл ВВП у всій його повноті, тобто між галузями матер вир-ва, вир і невир сферою, окремими ланками бюдж системи та окремими категоріями населення.

Система бюджетних видатків.

Призн-я вид-ів б-ту – забезп-я реалізї Державою її функ-й. Саме це є основою класиф-ї вид-ів. Класиф-я вид-ів б-ту здійс-я за 2 напрямами: 1 наук клас-я – відобр-є суть і призн-я вид-ів; 2 процесуальна клас-я – призн-а для забезп-я б-го процесу. Має офіц-й х-р.

Наук клас-я:

а)за роллю у відтвор-і в-ва: Поточ-і – х-ть витрати на утр-ня п-в, об-ів, установ....; Кап-ні – вид-ки на створ-я нових та розшир д-ті діючих п-в, установ і закладів

б)за сусп призн-м вид-ки відобр-ь функ-ї Д-и: *ек-ну – вид-ки на ек-ну д-ть і науку; *соц – вид-ки на соц захист і соц-культ сферу; *вид-ки на оборону; *упр-ку – вид-ки на орг-и держ влади і упр-я. Особл-у групу склад-ь вид-ки на фундамент-і досл-я, вони найб повяз-і з ек д-тю, бо метою фундам-х досл-ь є ек-е зрост-я;

в)за галузями ек-ки і соц сфери: вид-ки б-ту розрізн-я відпов-о до різних галузей: пром-ь, буд-во, трансп-т, с/г, освіта та ін;

г)за цільовим призн-ям виокр-ть видатки на кап-е буд-во, капремонт, оплату праці, комун послуг...;

д)за рівнями б-ї сис-и розрізн-я вид-ки: Д-го б-ту, респ б-ту АРК і відп-х місц-х б-ів;

е)за формами б-го фін-я існ такі види вид-ів: *проектне фін-я – фін-я з б-ту інвест-х проектів; *б-ні кред-и – над-я фін доп-ги з б-ту суб-м підпр-ї д-ті на поворот-й основі; *кошторисне фін-я – виділ-я б-х асигнувань на підставі кошторису; *б-ні трансф-ти – Д-ні субсидії, субв-ї, дотації.

Процесуальна клас-я: - єдине систематизоване функціональне згрупування видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавне та міжнародне зіставлення бюджетних даних. * функц- на стр-ра відобр-є склад вид-ів в розрізі деталізованих функ-й б-ту (держ упр-я, ЗЕД, с/г, звязок...); * відомча стр-ра проявл-я в розрізі існ-х на даний момент мініс-в і відомств; *ек-на стр-ра відобр-є цільове призн-я в розрізі офіційно затв-х статей витрат; *програмна клас-я застосовується для формування б-ту за програмно-цільовим методом на підставі б-них запитів головних розпорядників бедж коштів.

Система витрат бюджету.

Витрати бюджету включають:

- видатки бюджету

- надання кредитів з бюджету

- погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах

- придбання цінних паперів.

Витрати бюджету є ширшим поняттям, ніж видатки бюджету, оскільки крім безпосередньо видатків включають надання кредитів із бюджету, погашення боргу, розміщення бюджетних коштів на депозитах та придбання цінних паперів. Видатки бюджету — це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Поняття "видатки" у кодексі розкривається за допомогою витрат, а витрати — за допомогою видатків, зокрема підкреслюється, що витрати бюджету — це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу. Так, термін " видатки " використовується для найменування тих розподільних відносин, які пов'язані з використанням централізованого грошового фонду держави. Вони здійснюються на стадії розподілу ВВП, характеризуються одностороннім рухом грошових коштів (Г->) і не обмінюються на відповідні еквіваленти.

Суб'єкт відносин виділяє видатки (видає гроші зі свого фонду) для їхнього подальшого використання без одночасного отримання еквівалентної вартості товарів чи послуг. На відміну від видатків бюджету, витрати здійснюються відповідними суб'єктами на стадії обміну, характеризуються двостороннім рухом вартостей (Г—>Т), тобто обмінюються на необхідний еквівалент вартості товарів чи послуг. Крім цього, витрати є елементом формування собівартості продукції і послуг, що виділяються і реалізуються розпорядниками бюджетних коштів. Тому проведення витрат виходить за межі сфери бюджетних відносин і стосується кінцевого використання бюджетних ресурсів держави. Отже, видатки бюджету за певних умов перетворюються на витрати (виплата зарплати, оплата вартості товарно-матеріальних цінностей, комунальних послуг тощо).

Розпорядники бюджетних коштів є суб'єктами бюджетних відносин, через яких забезпечується виконання видаткової частини бюджету. Розпорядниками бюджетних коштів виступають керівники бюджетних установ, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету. За обсягами наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних і розпорядників нижчого рівня (другого, третього ступеня). Головними розпорядниками бюджетних коштів виступають керівники міністерств, відомств, центральних установ, управлінь та відділів місцевих державних адміністрацій і виконавчих комітетів місцевих рад. Розпорядниками коштів другого ступеня є керівники установ, які підпорядковуються головному розпоряднику й одночасно мають у своєму підпорядкуванні керівників нижчого рівня. Розпорядниками коштів третього ступеня є керівники низових ланок, бюджетних установ базового рівня, які не мають у підпорядкуванні суб'єктів господарювання нижчого рівня.

Система доходів бюджету.

Доходами бюджету є всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ)Основне призначення державних доходів полягає у створенні надійної фінансової бази для забезпечення діяльності держави, виконання її головних завдань і функцій. Державні доходи можуть бути згруповані за такими ознаками: А) джерела формування поділяють їх на: доходи від розподілу ВВП; доходи, які включені до складу фонду відшкодування постійного капіталу; доходи від реалізації національного багатстваБ) рівень розміщення поділяє державні доходи на централізовані та децентралізовані.

Децентралізовані – це кошти, що залишаються в розпорядженні державних підприємств В) надходження від форм власності поділяють їїх на власні доходи держави і доходи в порядку перерозподілу від інших форм власностіГ) методи мобілізації поділяють доходи на податкові, неподаткові, позичкові надходження і надходження від операцій з капіталом. Бюджетні доходи є найбільшою частиною централізованих фінансових ресурсів держави.

Методи формування доходів:-пряме вилучення доходів з держ сектору;-отримання доходів від державних угідь, майна і послуг;-перерозподіл доходів юрид і фіз.

Доходи бюджету мають такі:податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Є такі підгрупи податкових надходжень: податки на доходи; податок на прибуток; податок на збільшення ринкової вартості; податки на власність; збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів;внутрішні податки на товари і послуги; податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції; окремі податки і збори, що зараховуються до місцевих бюджетів; рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси; місцеві податки і збори; інші податки і збори.

Є такі підгрупи неподаткових надходжень:доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; власні надходження бюджетних установ; інші неподаткові надходження. З 2000 року значне збільшення неподаткових доходів виникло за рахунок включення до дохідної частини бюджету власних надходжень бюджетних установ, які до цього не обліковувалися в доходах бюджетів.