Видатки бюджету на фундаментальні дослідження.

Фундаментальні – це пошукові дослідження нових напрямків і тем. Результатом є наукове відкриття.

Оскільки фундаментальні дослідження є дуже ризиковими, їх не може фінансувати окремо юридична чи фізична особа. Фінансування в зв’язку з цим може здійснюватись як за рахунок загальнодержавного фонду – бюджету (насамперед військова та гуманітарні сфери), так і спеціальних фондів, що створюються окремими юридичними чи фізичними особами (Нобелівський фонд).

В Україні з Б передбачається фінансування фундаментальних досліджень. Обсяг видатків Б на ці потреби складає 2% від загальної суми Б фінансування науки, може здійснюватись за 2 методами:

- фінансування наукових закладів – кошти з Б виділяються виходячи з потреб цього закладу. Під отриману суму фінансування формується план науково-дослідних робіт;

- фінансування наукових проектів, тем – кошти виділяються під конкретну тему. Фінансування отримує та наукова установа, яка буде проводити дане дослідження.

В Україні застосовується паралельно обидва методи. Основна стаття витрат – фонд з/п, розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку з/п.

Кількість посад встановлюється штатним розкладом, який затверджується керівником даної організації. Ставки з/п залежать від посади (лаборант, інженер, провідний спеціаліст), вченого ступеня (кандидат, доктор наук) і вченого звання (старший науковий співробіник).

 

Видатки Державного бюджету України на державне управління, їх склад і призначення.

Однією з функцій держави є управління. В Укр за нинішніх умов постало завдання сформувати ефективну систему держ управління, оновити зміст діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. З Державного бюджету України фінансуються видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності й суверенітету, незалежного судочинства.

До системи органів держ влади в Укр входять: законодавча, виконавча, судова. Видатки на держ управління включають витрати:

- на функціонування законодавчої влади (апарату ВРУ, апарату ВР АРК, забезпечення діяльності народних депутатів, апарату Рахункової палати ВРУ);

- на функціонування виконавчої влади (апарату КМУ, апарату Ради міністрів АРК та її місцевих органів, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держ адміністрацій, органів місцевого самоврядування);

- на утримання Президента Укр та його апарату;

- на утримання фінансових та фіскальних органів (держ податк служби Укр, держ конр-ревіз служби Укр, держ митної служби Укр, держ казначейства і т.д.);

- на загальне планування і статистичні служби(проведення статистичних досліджень і переписів, інші видатки на загальнодержавне управління (виготовлення орденів, медалей, документів до них; виготовлення та перевезення національної валюти, придбання устатку­вання для виробництва цінних паперів і монет…)

- на утримання судової влади і судів (Конст. Суду України, Верх. суду України, обласних судів, районних (міських) судів, Вищого господарс. суду, господарських судів, військових судів).

- інші видатки на загальнодержавне управління.

Планування видатків на утримання органів держ влади здійснюється у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів.

У складі видатків на державне управління найбільшу частку займають видатки на оплату праці(75%).

Враховуючи економічну ситуацію в Україні, можна стверджувати, що система органів державного управління є структурно невизначеною та малоефективною, тому необхідно її реформувати. Для реформування державного управління потрібен системно-функціональний підхід, який дасть змогу визначити оптимальну для нашої держави структуру органів виконавчої влади і їх чисельність.