Мета, задачі місце і значення навчальної дисципліни

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включаючи і вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвен­цію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем, ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма ціннос­тями і здобутками національних систем освіти і науки, зможе бути мобільними на європейському ринку праці.

Через рік чотири країни — Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина — підписали так зва­ну Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентноспроможним на світовому ринку освіт­ніх послуг. Основна ідея цих документів — двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ЕСТS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти та наданням йо­му права продовжувати навчання за програмами магістра і дотримання положень Лісабонської угоди.

Саме таким чином поступово реалізовувались інтеграційні процеси у сфері вищої освіти євро­пейських країн. Україна була і є активним учасником цих процесів. Обрані шляхи модернізації вищої освіти України співзвучні загальноєвропейським підходам.

Основним завданням є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, що аналогічна ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розгляда­ють як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом ви­знання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кре­дитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий момент запровадження акумулюючої кре­дитної системи — можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне нава­нтаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оці­нювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети — створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи.

Обов'язковою також вважається наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю та оцінки якості освіти.

Загалом визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та після-вузівському етапах підготовки, посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Ці вимоги є певною програмою розвитку вищої освіти України.

Мета викладання дисципліни "Вища освіта і Болонський процес" полягає в ознайомленні магістрів з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими у ме­жах Болонського процесу та методами і засобами їх запровадження у вищу освіту України.

В результаті вивчення дисципліни магістр повинні знати:

- чинну нормативно-правову базу вищої освіти України;

- принципи запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічній Європейській кредитно-трансферній системі (ECTS);

- умови складання змістових модулів з дисципліни;

- умови для вільного переміщення студентів, викладачів, дослідників на теренах Європи.

В результаті вивчення дисципліни магістри повинні вміти:

- орієнтуватися в питаннях організації навчального процесу в системі вищої освіти;

- визначити дисципліни циклу професійної підготовки за вибором студента;

- організувати процес самостійної навчальної роботи;

- оцінювати рівень засвоєння власних знань з визначеної дисципліни;

- користуватися фондами бібліотеки;

- визначати за власним уподобанням форми участі у студентському самоврядуванні, соціально-культурній діяльності в університеті

Дисципліна безпосередньо пов’язана з педагогікою і психологією, теорією та методикою професійного навчання, методикою навчання дисциплінам за напрямами підготовки. При відборі змісту матеріалу реалізуються принципи: науковості, зв’язку теорії з практикою, систематичності, послідовності та інші. Теми практичних занять спрямовані на поглиблення теоретичних знань, формування умінь і навичок відображених у вимогах нормативних документів щодо організації навчального процесу у ВНЗ.

Формами і засобами поточного і підсумкового контролю знань магістрів є усне та письмове опитування, тестування, оцінювання реферативних повідомлень на семінарських заняттях. Ці заходи відбуваються у процесі аудиторної та індивідуальної роботи студента з викладачем.

Формою підсумкового контролю з навчальної дисципліни є залік.

Таблиця 1