Біологічні функції та реакції циклу

Цикл лимонної кислоти (ЦЛК, цикл трикарбонових кис-лот – ЦТК, цитратний цикл, цикл Кребса) – це загальний кінцевий шлях катаболізму головних паливних молекул (вуглеводів, ліпідів, білків).

Усі назви процесу, які були наведені, мають своє пояснення. ЦЛК, або цитратний цикл, – у першій реакції цього процесу утворюється лимонна кислота (цитрат). ЦТК – трикар-бонові кислоти є проміжними продуктами цього процесу (цитрат, аконітат, ізоцитрат).

Цей циклічний процес був відкритий та вивчений німецьким біохіміком Хансом Адольфом Кребсом. За відкриття (1937 р.) цього важливого для всіх організмів процесу Х.Кребс у 1952 році отримав Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини.

ЦЛК – це циклічний процес, 8 реакцій якого локалізовані у мітохондріях еукаріот. Практично всі ферменти знаходяться в матриксі мітохондрій у вільному стані, лише один зв’язаний з внутрішньою мембраною, тобто вбудований у біліпідний шар – це сукцинатдегідрогеназа. У прокаріот реакції ЦЛК відбува-ються у цитозолі.

 

Біологічна роль процесу

Цикл Кребса є основою метаболізму, тому що виконує функції, життєво необхідні для організму. На важливість цього процесу вказує той факт, що не існує спадкових захворювань, причиною яких є дефіцит ферментів ЦЛК. Будь-які проблеми в роботі цього циклу не сумісні з життям.

 

Цикл виконує такі функції:

1) інтегративну – ЦЛК поєднує шляхи метаболічних перетворень ліпідів, вуглеводів, білків: вказані паливні молекули можуть розщеплюватися до інтермедіатів циклу і синтезуватися з них;

2) енергетичну – в ЦЛК є одна реакція субстратного фосфорилювання, в якій утворюється 1 молекула ГТФ; потім ГТФ бере участь в утворенні 1 молекули АТФ (тобто енерге-тичний баланс самого циклу, без подальших перетворень відновних еквівалентів, становить 1 АТФ);

 

3) воденьгенеруючу – цикл є головним генератором Н⁺ для роботи дихального ланцюга, тому що в ЦЛК відбувається відновлення НАД⁺ до НАДН^.Н⁺ та ФАД до ФАДН₂; далі НАДН^.Н⁺ та ФАДН₂ окиснюються в дихальному ланцюзі, робо-та якого приводить до синтезу АТФ (тому сумарний енергетич-ний баланс одного циклу більше ніж 1 АТФ і становить 12 мо-лекул АТФ – розрахунок буде наведений нижче);

4) амфіболічну – інтермедіати цього катаболічного процесу можуть бути використані для синтезу інших сполук. Виведення проміжних метаболітів з циклу повинно бути пов’язане з високою катаболічною активністю ЦЛК для продукції АТФ. Приклади використання проміжних метаболітів ЦЛК для синтезу інших сполук:

Оксалоацетат → Аспартат → Аспарагін

↓ ↓ ↓

Синтез глюкози Синтез білків

 

α-Кетоглутарат → Глутамат → Глутамін

↓ ↓

Синтез білка, нуклеотидів

Сукциніл-КоА → Синтез гему

 

Під час виведення інтермедіатів ЦЛК для синтетичних процесів їх концентрація не повинна суттєво знижуватися, тому що це може нашкодити процесу генерації енергії. Тому в клітині існують «запобіжні клапани», які допомагають підтримувати концентрацію проміжних метаболітів циклу на необхідному рівні – це анаплеротичні реакції.

До таких реакцій належить:

- піруваткарбоксилазна реакція, яка каталізує утворення оксалоацетату з пірувату (одна з основних анаплеротичних реакцій);

- аспартат-амінотрансферазна реакція, яка каталізує утворення оксалоацетату з аспартату;

- глутаматдегідрогеназна реакція, яка каталізує утворення α-кетоглутарату з глутамату;

- утворення сукциніл-КоА з пропіоніл-КоА, який, у свою чергу, утворюється при катаболізмі амінокислот з розгалуженим ланцюгом (Вал, Іле) та жирних кислот з непарним числом атомів вуглецю (один з основних анаплеротичних процесів);

- утворення фумарату при катаболізмі ароматичних амінокислот (Фен, Тир);

- γ-амінобутиратний шунт – процес, який відбувається в мозку і пов'язаний з утворенням ГАМК (гамма-аміномасляної кислоти) – важливого нейромедіатора гальмування, та її катаболізмом до сукциніл-КоА:

 

α-Кетоглутарат → Глу → ГАМК → бурштиновий семіальдегід

↑ ↓

ЦЛК ← сукцинат

 

10% глюкози мозку використовується для функціонування цього процесу, тобто він є вкрай важливим для нормальної роботи мозку.

 

Таким чином, на рівні циклу Кребса відбувається ефективна координація катаболічних та анаболічних процесів, що можливо завдяки існуванню численних високоточних регуляторних механізмів.

 

На рис. 5 наведена схема реакцій циклу Кребса. Процес складається з 8 реакцій. Друга реакція відбувається у дві стадії через утворення цис-аконітату, дві стадії каталізує один фермент.

Ферменти ЦЛК (нумерація відповідно до номерів реакцій на рис. 5):

1. Цитратсинтаза.

2. Аконітаза (аконітатгідратаза).

3. Ізоцитратдегідрогеназа.

 

4. α-Кетоглутататдегідрогеназний комплекс.

5. Сукцинаттіокіназа.

6. Сукцинатдегідрогеназа.

7. Фумараза.

8. Малатдегідрогеназа.

Четвертий фермент циклу – це мультиферментний комплекс, який містить три ферменти (кожний з яких складається приблизно з 60 субодиниць) та чотири вітаміни. Ферменти комплексу:

Е₁ - α-кетоглутататдегідрогеназа,

Е₂ - дигідроліпоїлсукцинілтрансфераза,

Е_З – дигідроліпоїлдегідрогеназа.

Рисунок 5 - Схема циклу лимонної кислоти

 

	Існує мнемонічне правило для більш простішого запам’я-товування послідовності кислот, що беруть участь у ЦЛК: Цілий Ананас І Кусочок Суфле Сьогодні Фактично Мій Обід, що відповідає послідовності Цитрат Аконітат Ізоцитрат α-Кетоглутарат Сукциніл-КоА Сукцинат Фумарат Малат Оксалоацетат

 

Хімічні формули інтермедіатів ЦЛК наведені в табл. 1.

Таблиця 1 - Хімічні формули проміжних метаболітів циклу Кребса.

№	Назва сполуки	Хімічна формула
	Оксалоацетат (щавлевооцтова кислота)
	Цитрат (лимонна кислота)
	Цис-аконітат (цис-аконітова кислота)
	Ізоцитрат (ізолимонна кислота)

 

 

Продовження табл. 1

№	Назва сполуки	Хімічна формула
	α-Кетоглутатат (α-кетоглутарова кислота)
	Сукциніл-КоА
	Сукцинат (бурштинова кислота)
	Фумарат (фумарола кислота)
	Малат (яблучна кислота)

Реакція, яку каталізує сукцинаттіокіназа (сукциніл-КоА синтеза), є єдиною реакцією циклу, що супроводжується генерацією високоенергетичного фосфатного зв’язку на субстратному рівні (реакція субстратного фосфорилювання). З субстратів ГДФ та Фн відбувається утворення ГТФ, який під дією фосфокінази вступає в реакцію з АДФ з утворенням АТФ:

ГТФ + АДФ → АТФ + ГДФ.