Ризик-орієнтований підхід і класифікація ризиків

 

1. Ризик-орієнтований підхід (РОП) у галузі безпеки ґрунтується на положенні, що будь-які небезпеки (у виробничій сфері, у повсякденному житті й побуті), незважаючи на їх різноманіття, мають однакову природу виникнення і однакову логіку розвитку подій.

 

2. Основними завданнями РОП є створення наукових основ забезпечення надійності складних технічних систем для безпеки людей і довкілля, розроблення методів оцінки ступеня небезпеки промислових об’єктів та наукових засад концепції прийнятного ризику.

 

3. Зниження ризику наразитися на небезпеку потребує певних витрат і пов'язане із інвестуванням природної, техногенної та соціальної сфер.

4. Залежність сумарного (технічний плюс соціально-економічний) ризику від загальних витрат суспільства на безпеку описується кривою, яка має мінімум у разі досягнення оптимального співвідношення між інвестиціями у природну, технічну та соціальну сфери.

5. Зона прийнятного ризику знаходиться в межах мінімуму залежності сумарного ризику наразитися на небезпеку від загальних витрат суспільства, спрямованих на безпеку.

6. Управління ризиком полягає у пошуку компромісу між витратами на зменшення імовірності виникнення небезпечної події або збитку від неї і тією вигодою, яку приносить використання небезпечних технологій, матеріалів, продуктів тощо.

7. При достатньо великій кількості статистичних даних можна спрогнозувати ризик збитків (наслідків) небажаної події за формулою:

,

де Р_і і Х_і – відповідно ймовірність (частота) і -ї події і наслідки цієї події;

п – кількість можливих подій.

В теорії імовірності ця формула відповідає математичному очікуванню результату випадкової величини і є нічим іншим як «середньо виваженим» усіх можливих значень випадкової величини.

ПРИКЛАД 1. Завод, використовуючи застарілі технології й обладнання, випускає продукцію і одержує щорічний прибуток 750 тис. грн. Надійність роботи обладнання (імовірність безаварійної роботи) 0,89. Оцініть доцільність подальшої роботи заводу без модернізації обладнання, якщо збитки при можливій аварії становитимуть 2 млн. грн. Визначте критичну величину надійності обладнання, при якому ще доцільно його використовувати.

РОЗВ`ЯЗАННЯ.

1. Введемо позначення: надійність Р₁ = 0,89; прибуток Х₁ = 750000 грн.; збитки

Х₂ = -2000000 грн.

2. Визначимо імовірність відмови (поломки) застарілого обладнання, а відповідно, й аварії, яка при цьому виникне: Р₂ = 1-0,89 = 0,11.

3. Очікуване значення результату використання застарілих технологій і обладнання:

Е = 0,89∙750000 + 0,11∙ (-2000000) = +447500 грн.

Отже, при надійність роботи обладнання поки що достатня для одержання гарантованого прибутку.

4. Визначимо критичну ступінь зношеності обладнання (Р_кр), при якому очікувані прибутки не покриватимуть збитків від аварії (Е = 0):

Р_кр∙750000 + (1-Р_кр) ∙ (-2000000) = 0;

750000Р_кр = 2000000(1-Р_кр);

Р_кр = 2,67(1-Р_кр);

Р_кр = 0,73.

ВИСНОВОК. Отже, критична надійність обладнання при відомому прибутку і прогнозованих збитках становить 0,73.

7. За сприйняттям людиною ризики поділяють на добровільний і примусовий. Ризик примусовий сприймається, як правило, негативно, і людина вимагає, щоб він був якомога меншим і контрольованим. Проте відомо, що люди схильні приймати рішення з добровільним ризиком в сотні й тисячі разів ризикованіші, порівняно з діями, що пов’язані з ризиком вимушеним.

8. За походженням ризики поділяють на природні, техногенні та соціально-економічні.

9. У виробничій сфері ризики поділяють на внутрішні (пов'язані із функціонуванням підприємства), зовнішні (пов'язані із зовнішнім середовищем) і такі, що спричинені людським чинником (помилки персоналу).

10. За видом збитку ризики поділяють на екологічні, економічні та соціальні.

11. За обсягом ризики бувають глобальні, регіональні й локальні.

12. За часом впливу ризики поділяють на довготривалі, середньої тривалості та короткочасні.

ПРИКЛАД 2. С тудент оцінює доцільність економії на квитках при поїдках у громадському транспорті. Квиток в автобусі коштує 0,5 грн., а штраф за безквитковий проїзд – 10 грн. Імовірність перевірки квитка контролером становить 0,1 (контролер заходить в кожен десятий автобус).

РОЗВ`ЯЗАННЯ. Очікувана «економія» від поїздок «зайцем»

Е = (1-0,1)∙0,5 – 0,1∙10 = -0,55 грн.,

отже, збитки в даних умовах, скоріш за все, перевищать прибуток.