Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Основні поняття наукової дисципліни "Безпека життєдіяльності"

 

Людина і природне середовище

Небезпеки техногенного характеру

Класифікація небезпек

Ієрархія потреб людини

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів ВЗО. — К., 2005. — 320 с.

 

2. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.

 

НАЙВАЖЛИВІШІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ ТЕМИ №1:

БЕЗПЕКА	КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
НЕБЕЗПЕКА	ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ
ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ	ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ	СОЦІАЛЬНІ НЕБЕЗПЕКИ
СИСТЕМА „ЛЮДИНА—МАШИНА—СЕРЕДОВИЩЕ”	КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ
ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ	ІЄРАРХІЯ ПОТРЕБ

§ 1.1. Основні поняття наукової дисципліни "Безпека життєдіяльності"

 

1. Життя є найвищою формою існування матерії; воно закономірно виникає при певних умовах у процесі розвитку матерії.

2. Характерною ознакою живих об'єктів, що відрізняє їх від неживих, є обмін речовин, подразливість, здатність до розмноження й росту, мінливість і спроможність пристосовуватися до навколишнього середовища.

3. Живим об'єктам властива структурна компактність та енергетична економічність — результат надзвичайно високої впорядкованості на молекулярному рівні.

4. Живі об'єкти обмінюються із навколишнім середовищем енергією, речовиною та інформацією, тобто є відкритими термодинамічними системами.

5. Живим об'єктам (на відміну від неживих) властива здатність до упорядкування, до створення порядку із хаосу — спостерігається порушення 2-го закону термодинаміки, здійснюється протидія зростанню ентропії.

6. Упорядкування (зниження ентропії) у живих об'єктах можливе тільки за рахунок збільшення ентропії в навколишньому середовищі — в цілому процес зростання ентропії невпинно продовжується (це фундаментальний закон природи).

7. Навколишнє середовище — природні елементи довкілля або штучно створені людиною об'єкти та явища, з якими людина знаходиться у прямих або опосередкованих взаємовідносинах.

8. Невід'ємною властивістю всього живого є активність, яка проявляється у діяльності.

9. Діяльність — специфічна, властива людині, форма активного ставлення до навколишнього середовища; зміст діяльності полягає у доцільній зміні й перетворенні навколишнього світу.

10. Людина — найвищий ступінь живих організмів на Землі, предмет вивчення різних галузей знань: медицини, соціології, психології, фізіології, педагогіки та інших.

11. Людина —жива біологічна система, що являє собою сукупність фізичного і духовного, природного й соціального, спадкового і набутого при житті.

12. Життєдіяльність — усвідомлена діяльність людини, спрямована на її самореалізацію з урахуванням життєвих потреб і можливостей.

13. Життєдіяльність людини завжди спряжена із певною ймовірністю прояву небезпек.

14. Небезпека — негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності завдати шкоди як неживим, так і живим об'єктам, у тому числі — людині.

15. Небезпека — потенційне джерело шкоди, під яким розуміють явища, процеси та об'єкти, котрі здатні за певних умов завдати шкоду здоров'ю людини або системам, що забезпечують її життєдіяльність.

16. Шкода — якісна або кількісна оцінка збитку, заподіяного небезпекою.

17. Джерелами (носіями) небезпеки є: природні процеси та явища; техногенне середовище; людські дії психологічного, соціально-політичного або воєнного характеру.

18. Безпека — такий процес діяльності, при якому із певною (достатньо великою) ймовірністю виключається прояв небезпек.

19. Безпека досягається збалансованістю взаємовідносин між людиною, соціумом (суспільством), природними й техногенними факторами середовища.

20. Безпека життєдіяльності — наука, предметом вивчення якої є проблеми безпеки людини при здійсненні нею різноманітної діяльності: побутової, виробничої, навчальної, духовної та інших.

21. Дослідження у галузі безпеки життєдіяльності спрямовані на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу небезпек на людину, а також способів превентивного захисту від них.

22. Важливим завданням безпеки життєдіяльності є вивчення основ здорового способу життя.

23. Принципи, на яких базується безпека життєдіяльності людини, застосовують у різноманітних сферах: у побуті, на виробництві, під час надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру.

24. При викладанні курсу "Безпека життєдіяльності" враховується, що ця дисципліна має світоглядно-професійний характер і тісно пов'язана з гуманітарними, природничими, інженерними науками і науками про людину і суспільство.