Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
Основні поняття наукової дисципліни "Безпека життєдіяльності"
Людина і природне середовище Небезпеки техногенного характеру Класифікація небезпек Ієрархія потреб людини
ЛІТЕРАТУРА 1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів ВЗО. — К., 2005. — 320 с.
2. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
НАЙВАЖЛИВІШІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ ТЕМИ №1:
§ 1.1. Основні поняття наукової дисципліни "Безпека життєдіяльності"
1. Життя є найвищою формою існування матерії; воно закономірно виникає при певних умовах у процесі розвитку матерії. 2. Характерною ознакою живих об'єктів, що відрізняє їх від неживих, є обмін речовин, подразливість, здатність до розмноження й росту, мінливість і спроможність пристосовуватися до навколишнього середовища. 3. Живим об'єктам властива структурна компактність та енергетична економічність — результат надзвичайно високої впорядкованості на молекулярному рівні. 4. Живі об'єкти обмінюються із навколишнім середовищем енергією, речовиною та інформацією, тобто є відкритими термодинамічними системами. 5. Живим об'єктам (на відміну від неживих) властива здатність до упорядкування, до створення порядку із хаосу — спостерігається порушення 2-го закону термодинаміки, здійснюється протидія зростанню ентропії. 6. Упорядкування (зниження ентропії) у живих об'єктах можливе тільки за рахунок збільшення ентропії в навколишньому середовищі — в цілому процес зростання ентропії невпинно продовжується (це фундаментальний закон природи). 7. Навколишнє середовище — природні елементи довкілля або штучно створені людиною об'єкти та явища, з якими людина знаходиться у прямих або опосередкованих взаємовідносинах. 8. Невід'ємною властивістю всього живого є активність, яка проявляється у діяльності. 9. Діяльність — специфічна, властива людині, форма активного ставлення до навколишнього середовища; зміст діяльності полягає у доцільній зміні й перетворенні навколишнього світу.
10. Людина — найвищий ступінь живих організмів на Землі, предмет вивчення різних галузей знань: медицини, соціології, психології, фізіології, педагогіки та інших. 11. Людина —жива біологічна система, що являє собою сукупність фізичного і духовного, природного й соціального, спадкового і набутого при житті. 12. Життєдіяльність — усвідомлена діяльність людини, спрямована на її самореалізацію з урахуванням життєвих потреб і можливостей. 13. Життєдіяльність людини завжди спряжена із певною ймовірністю прояву небезпек. 14. Небезпека — негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності завдати шкоди як неживим, так і живим об'єктам, у тому числі — людині. 15. Небезпека — потенційне джерело шкоди, під яким розуміють явища, процеси та об'єкти, котрі здатні за певних умов завдати шкоду здоров'ю людини або системам, що забезпечують її життєдіяльність. 16. Шкода — якісна або кількісна оцінка збитку, заподіяного небезпекою. 17. Джерелами (носіями) небезпеки є: природні процеси та явища; техногенне середовище; людські дії психологічного, соціально-політичного або воєнного характеру. 18. Безпека — такий процес діяльності, при якому із певною (достатньо великою) ймовірністю виключається прояв небезпек. 19. Безпека досягається збалансованістю взаємовідносин між людиною, соціумом (суспільством), природними й техногенними факторами середовища. 20. Безпека життєдіяльності — наука, предметом вивчення якої є проблеми безпеки людини при здійсненні нею різноманітної діяльності: побутової, виробничої, навчальної, духовної та інших. 21. Дослідження у галузі безпеки життєдіяльності спрямовані на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу небезпек на людину, а також способів превентивного захисту від них. 22. Важливим завданням безпеки життєдіяльності є вивчення основ здорового способу життя. 23. Принципи, на яких базується безпека життєдіяльності людини, застосовують у різноманітних сферах: у побуті, на виробництві, під час надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру.
24. При викладанні курсу "Безпека життєдіяльності" враховується, що ця дисципліна має світоглядно-професійний характер і тісно пов'язана з гуманітарними, природничими, інженерними науками і науками про людину і суспільство.
|
||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 110; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.220.137.164 (0.007 с.) |