Завдання з пожежної профілактики

Завдання 1. Розрахувати автоматичну систему пожежогасіння приміщення цеху точної зборки. Обрати тип системи: спринклерна або дренчерна. Площа цеху S = 600 м² (довжина А=30 м, ширина В=20 м).

Розв’язання.

У відповідності до [25] обираємо групу приміщення. Цех точної зборки відноситься до 2 групи (приміщення в яких проводяться знежирювальні роботи, промивки деталей із застосуванням ЛЗР та ГР - пожежне навантаження від 200 до 2000 МДж · м^-2).

Між видами систем пожежогасіння обираємо дренчерну [25], що має ряд переваг: одночасне включення усіх головок зрошування, незаповненість трубопроводів вогнегасною речовиною в звичайний час.

Параметри для розрахунку дренчерної системи: інтенсивність зрошування L=0,12 л/(с·м²), площа, що захищається одним спринклерним зрошувачем S_зр=12 м², час роботи Т=60 хвил., відстань між зрошувачами D = 4 м.

Необхідна кількість зрошувачів:

, (2.37)

де N – необхідна кількість зрошувачів, од.;

S – площа об’єкту, що захищається, м²;

S_зр – площа приміщення, що обслуговує один зрошувач, м².

од.

Необхідна інтенсивність води в трубопроводі:

L_тр = L·S. (2.38)

L_тр = 0,12·600 = 72 л/с

Інтенсивність води через один зрошувач:

. (2.39)

л/с.

Згідно [25] для автоматичної системи пожежогасіння використовуємо димові сповіщувачі за схемою квадратного розміщення, площа, що контролюється одним точковим тепловим пожежним сповіщувачем за умови висоти приміщення до 6 м – до 20 м², максимальна відстань між сповіщувачами 4,5 м, між сповіщувачем і стіною 2,0 м. Температура спрацювання максимальних і максимально-диференційних сповіщувачів по­винна бути не менше ніж на 20 °С і не більше ніж на 70 °С вищою від максимально допустимої температури у приміщенні. Максимально допустима відстань сповіщувачів від джерел тепла (ламп розжарювання тощо) повинна бути не менше 0,5 м.

 

Завдання 2. Визначити тип та необхідну кількість вогнегасників для виробничого приміщення площею S = 600 м² збору, обробки та зберігання інформації, кількість обладнання 7 комп’ютерів, 4 ксерокса, 8 принтерів, 1 факс.

Розв’язання.

Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщення для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні належати за пожежовибухобезпекою до категорії В відповідно до [46], за класом приміщення – до П-IIа за ПБЕ, клас пожеж Е - пожежі пов`язані з горінням електроустановок (ГОСТ 27331-87).

Згідно до [46] визначаємо тип та кількість вогнегасників: 5 переносних вогнегасників порошкових із зарядом вогнегасної речовини 12 кг та 3 вуглекислотних вогнегасника з зарядом 8 кг. Для приміщень з системою автоматичної пожежної сигналізації, якщо в них немає постійного перебування людей, можуть забезпечуватися вогнегасниками на 50 % від їх норм належності для цих приміщень. Тому обираємо 2 порошкових вогнегасники ВП-12 та 2 вуглекислотних ВВК-8.

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Законодавство України та міжнародні норми в галузі охорони праці та промислової безпеки

2. Принципи державної політики в галузі охорони праці та промислової безпеки

3. Основні трудові права працівників. Гарантії забезпечення права громадян на працю

4. Система управління охороною праці в організації (СУОП). Основні завдання СУОП

5. Економічні методи управління охороною праці

6. Система стимулювання охорони праці. Оцінка затрат на охорону праці та визначення їхньої ефективності

7. Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників. Мотивація безпеки праці

8. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці

9. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці

10. Виробничий травматизм його причини та наслідки.

11. Класифікації нещасних випадків

12. Розслідування та облік нещасних випадків

13. Основні принципи та завдання державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

14. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Обов’язки ФССНВ

15. Вимоги до виробничих приміщень. Технічна естетика

16. Вимоги до робочого місця.

17. Організація праці на робочому місці

18. Вибір оптимального режиму праці і відпочинку

19. Аналіз умов праці. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу

20. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів

21. Фактори, що впливають на функціональний стан монтажника радіоелектронної апаратури

22. Засоби захисту монтажника від дії небезпечних факторів

23. Класифікація методів безпечної експлуатації електроустановок

24. Заходи захисту від напруги дотику у нормальному режимі роботи електроустановок

25. Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок

26. Охорона праці під час нанесення лакофарбових покриттів

27. Охорона праці під час паяння

28. Охорона праці під час виготовлення друкарських плат

29. Охорона праці під час механічної обробки металів

30. Охорона праці під час термічної, електрохімічної і електрофізичної обробки металів

31. Охорона праці під час обробки пластмас

32. Охорона праці під час робіт із хімічними речовинами і матеріалами

33. Охорона праці під час нанесення покриттів

34. Охорона праці під час випалу ізоляції

35. Охорона праці під час зварювання матеріалів

36. Охорона праці під час виробничих іспитів РЕА

37. Система попередження вибухів і пожеж

38. Система протипожежного та противибухового захисту

39. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки

 

3 Підготовка до виконання розрахунково-графічної роботи

Завдання для виконання розрахунково-графічної роботи

 

Розрахунково-графічна робота є завершальними етапом вивчення дисципліни „Охорона праці в галузі”. Об’єктом РГР є питання техніки безпеки та промислової санітарії в галузі виробництва та обслуговування електронних пристроїв.

Мета виконання РГР: застосувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань, вміти користуватися довідковою літературою, стандартами, нормами тощо. Одержати навички інженерних розрахунків з охорони праці.

Завдання на РГР обираються із таблиці 3.1 за вказаним викладачем варіантом.

Послідовність розділів РГР має бути наступною:

Вступ

1. Аналіз дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів на робочому місці.

2. Запропоновані інженерні рішення щодо поліпшення умов праці.

3. Заходи безпеки при виконанні робіт на робочому місці.

Висновки

Перелік посилань

Додатки (якщо необхідно)

РГР виконується в обсязі 10-15 сторінок формату А4, згідно стандартів текстових документів та пояснювальних записок ДСТУ 3008-95. Розрахунки повинні супроводжуватися необхідними схемами, ескізами, графіками, таблицями тощо. Розрахунки повинні мати обов’язкову розшифровку параметрів, що входять до формул із зазначенням розмірності. В кінці роботи наводиться список використаної літератури.

 

Порядок роботи

 

У вступі необхідно навести основні задачі з охорони праці під час виконання заданих робіт.

В першому розділі аналізуються всі можливі шкідливі та небезпечні виробничі фактори, що виявлені на о6'єкті. Оцінюється їх небезпечність з позицій можливості отруєнь і професійних захворювань, травмування працюючих.

Далі наведено рекомендований перелік факторів, які необхідно проаналізувати в РГР, а також послідовність та обсяг аналізу заходів з охорони праці.

Таблиця 3.1 - Варіанти завдань для виконання розрахунково-графічної роботи

Шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища	Параметри шкідливих та небезпечних факторів (в залежності від варіанту)
Зали ЕОМ і приміщення сервісної апаратури, робоче місце - оператор	Виробнича дільниця з виготовлення та ремонту РЕА, робоче місце - монтажник
Параметри мікроклімату: - температура, ^оС, - швидкість руху повітря, м/с, - відносна вологість, %, (пора року: тепла –т, холодна - х)
0,2	0,1		0,2	0,3	0,1	0,2	0,1		0,2
т	х	т	х	т	х	т	х	т	х
Розміри виробничого приміщення: довжина, м, ширина, м
Кількість працюючих: чоловіки/жінки	14/2	8/4	5/2	10/1	5/4	14/0	11/1	8/2	12/1	15/4
Концентрація шкідливих речовин в повітрі, мг/м^3: - плюмбум, - толуол, - оксид вуглецю, - ксилол, - фтористий водень, - ацетон	-	-	-	-	-	0,12	-	0,2	0,22	0,18
-	8,5	-	8,5	-
	-
2,6	1,5		3,6	0,5
	4,2	6,4	-	3,2
12,4	10,8	13,6	-	-
Освітленість на робочому місці, лк
Рівень шуму (еквівалентний) на робочому місці, дБ/ кількість джерел шуму	82/12	86/10	92/6	96/12	88/10	-	-	-	-	-
Оснащеність засобами пожежегасіння (кількість та тип вогнегасників)	Один ВП – 5В	Два ВП – 5В	Один ВП – 5В	Два ВП – 5В	Один ВП – 5В	Два ВВК -5	Один ВВК -5	Два ВВК -5	Один ВВК -5	Два ВВК -5
Існуванні небезпеки ураження електричним струмом	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
трифазна чотирипровідна мережа з глухозаземленою нейтраллю (220 В)

3.2.1 Повітря робочої зони.

Згідно з ДСН 3.3.6.042–99 визначають, категорію робіт за важкістю, що виконують в приміщанні цеху, параметри метеорологічних умов, які необхідно забезпечити у виробничих приміщеннях. Данні заносять до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Характеристика параметрів мікроклімату повітря робочої зони

Параметри	Категорія робіт/ пора року	Температура повітря, °С,	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Фактичні значення
Допустимі значення

 

Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у виробничому приміщенні. Приводиться санітарна характеристика кожної шкідливої речовини - клас небезпечності, ГДК, біологічна дія на організм людини. Данні оформлюються у вигляді таблиці 3.3. Порівнюється фактичний вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони з допустимими концентраціями.

Таблиця 3.3 - Характеристика шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони

Шкідливі речовини, що виділяються, причини їх виділення	Група шкідливої речовини, характеристика шкідливої дії	ГДК шкідливої речовини у повітрі робочої зони, мг/м^3	Клас небезпеки шкідливої речовини	Засоби індивідуального захисту: тип, марка, ГОСТ	Методи контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони

 

Виробниче освітлення

Відповідно до ДБН В.2.5–28–99 обирають розряд робіт у робочому приміщенні. Види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні. Вказуються норми освітлення робочих місць, які порівнюються з фактичними даними.