Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності

 

Розглянемо найбільш застосовувані в радіоелектронній галузі технологічні процеси та характерні для них шкідливі та небезпечні фактори.

В технологічних процесах з використанням електрообладнання основним небезпечним фактором є величина струму, що протікає через тіло людини в разі порушення правил техніки безпеки чи виникнення аварійних ситуацій, а також час протікання струму [14, 18, 23, 24].

Основними факторами, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом є: вид струму, його величина та тривалість дії, шлях проходження струму, опір тіла людини, та інші індивідуальні особливості людини. На запобігання чи зменшення шкідливої дії цих факторів і повинні бути направлені праце охоронні заходи.

Технологічний процес налагоджування та використання радіотехнічного обладнання передбачає проведення робіт, під час яких можлива дія на людей електромагнітних полів радіотехнічного діапазону. До радіоустановок відносяться передавачі, приймачі, кінцеві пристрої, прилади контролю, виміру та комутації, а також інше обладнання, що перетворює енергію промислової частоти в енергію радіо і звукової частоти [16].

Крім шкідливої дії електромагнітного випромінювання в таких установках звичайно присутня висока напруга. Тому внутрішній простір такого обладнання повинен бути забезпечений блокуванням, що не дозволяє відкривати двері шаф або заходити за огорожу без повного або часткового відмикання небезпечних напруг. Блокування внутрішнього простору – це сукупність пристосувань, що забезпечують:

а) попередження випадкового доступу людей у внутрішній простір;

б) примусове відключення небезпечних напруг від струмоведучих частин обладнання за одержання можливості доступу у внутрішній простір;

в) попередження включення небезпечних напруг на струмоведучі частини за допомогою комутаційних пристроїв.

Технологічний процес пайки та монтажу супроводжується наступними небезпечними та шкідливими факторами [24, 32-33, 39-40]: запиленістю і загазованістю повітря робочої зони; наявністю інфрачервоного випромінювання від розплавленого припою чи паяльника; наявністю електромагнітного випромінювання високої частоти; дією ультразвуку на організм монтажника під час пайки хвилею, яка виникає за рахунок дії ультразвуку на розплавлений припой; дією електростатичного заряду; недостатньою освітленістю робочих місць або підвищеною яскравістю; незадовільними метеорологічними умовами в робочій зоні; дією бризок і крапель розплавленого припою; ураженням електричним струмом, а також психофізичними шкідливими виробничими факторами.

В реалізації технологічних процесів, що використовують лазерне випромінювання, мають місце наступні шкідливі і небезпечні фактори [21, 24, 37]:

- термічна дія (за фокусування лазерного випромінювання виділяється значна кількість тепла в невеликому об’ємі за короткий проміжок часу);

- енергетична дія, що зумовлена великим градієнтом електричного поля внаслідок високої густини потужності (може викликати поляризацію молекул, резонансні та інші ефекти);

- фотохімічна дія, що проявляється у вигоранні барвників;

- механічна дія, що проявляється у виникненні коливань типу ультразвукових;

- електрострикція – деформація молекул в електричному полі лазерного випромінювання;

- виникнення в межах клітин мікрохвильового електричного поля.

Технології, які використовують або в яких генерується йонізуюче випромінювання, в тому числі і рентгенівське, викликають в тканинах складні фізичні, хімічні і біохімічні процеси.

Ці випромінювання іонізують молекули тканин. Процеси іонізації супроводжуються ультрафіолетовим випромінюванням, що збуджує клітини. Це призводить до розриву молекулярних зв’язків і зміни хімічної структури різних сполук.

Деякі технологічні процеси супроводжуються значними рівнями шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, які по різному впливають на організм людини та залежать від частоти і амплітуди коливань. Коливання тіл з частотою нижче 16 Гц відчуваються організмом як вібрація, а коливання з більш високою частотою – як звук і вібрація одночасно. Дуже небезпечними є коливання робочих місць, що мають частоту, резонансну з коливаннями окремих органів або частин людини. Вібрація викликає різний ступінь судинних, нервово-м’язових, кістково-суглобних та інших порушень.

В результаті дії шуму на людину можуть виникнути різні загально біологічні розлади, патологічні зміни, функціональні розлади і механічні пошкодження.

За коливань частотою вище 20 Гц у робітників спостерігаються функціональні порушення нервової і судинно-серцевої системи, зміни тиску, складу і властивостей крові, слухового і вестибулярного апаратів та ін. За коливань частотою нижче 20 Гц спостерігається висока проникаюча і біологічна дія.

Інфразвук призводить до підсилення коливань внутрішніх органів, в результаті чого утруднюється дихання, змінюється ритм серцевих скорочень, спостерігається загальне погіршення самопочуття.

В радіоелектронній галузі існує багато технологічних процесів, які значно впливають на параметри метеорологічних умов. В поняття метеорологічні умови повітряного середовища входять: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря і інтенсивність теплового випромінювання [3, 30, 40].

Значне коливання параметрів мікроклімату призводить до порушень терморегуляції організму, його здатності підтримувати постійну температуру тіла. Це призводить до порушення системи кровообігу, нервової та терморегуляційної системи, що може викликати підвищення або зниження температури тіла, слабкість, зомління.

Для забезпечення нормальної працездатності та збереження здоров’я працівників в процесі трудової діяльності встановлені оптимальні і допустимі температури, відносна вологість і швидкість руху повітря в робочій зоні. Оптимальні показники мікроклімату розповсюджуються на всю робочу зону приміщень, допустимі – на постійні і непостійні робочі місця робочої зони. Допустимі показники мікроклімату встановлюються у випадках, коли за технологічними, технічними і економічними причинами неможливо забезпечити оптимальні норми.

Основні вимоги безпеки до технологічних процесів. Виробничий процес - складна соціально-технічна система. Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів визначені в ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности».

Безпека виробничих процесів забезпечується вибором технологічних процесів, режимів роботи і порядку обслуговування виробничого устаткування; виробничих приміщень і площадок; вихідних матеріалів заготовок і напівфабрикатів, їхніх способів збереження і транспортування, а також готової продукції і відходів виробництва; виробничого устаткування і його розміщенням; професійним добором і навчанням працюючих; засобів захисту працюючих. Для обмеження і зменшення тяжкості праці велике значення має правильний розподіл функцій між людиною й устаткуванням.

Виробничі процеси повинні бути пожежо - і вибухобезпечними, не повинні забруднювати навколишнє середовище викидами шкідливих речовин.

Основними вимогами безпеки до технологічних процесів є [17]:

· усунення безпосереднього контакту працюючих з вихідними матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією і відходами виробництва, що роблять шкідливу дію;

· заміна технологічних процесів і операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами й операціями, за яких зазначені фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;

· застосування комплексної механізації, автоматизації і дистанційного керування за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

· надійна герметизація устаткування;

· застосування засобів колективного захисту працюючих;

· раціональна організація праці і відпочинку з метою профілактики монотонності і гіподинамії, а також обмеження напруженості праці;

· своєчасне одержання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;

· упровадження систем контролю і керування технологічним процесом, що забезпечують захист працюючих і аварійне відключення виробничого устаткування;

· своєчасне видалення і знешкодження відходів виробництва, що є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Заходи безпеки під час механічної обробки металів. У виробничих процесах, зв'язаних з виготовленням деталей для радіоелектронної апаратури, важливе місце займає механічна обробка металів на металорізальних верстатах (токарних, фрезерних, свердлильних, заточувальних, шліфувальних і ін.).

За механічної обробки металів, пластмас й інших матеріалів різанням виникає ряд небезпечних і шкідливих виробничих факторів: частини виробничого устаткування, що рухаються, різальні інструменти, пристосування для закріплення оброблюваної деталі, оброблювана деталь, висока температура поверхні оброблюваних деталей та інструменту, стружка, пил і шкідливі аерозолі оброблюваних матеріалів, підвищена напруга, статична електрика, шум і вібрація верстатів, недостатнє висвітлення робочої зони, фізичні перевантаження, перенапруга зору, монотонність праці [24, 41].

Найбільш розповсюдженими видами травм у верстатників є поранення очей, обличчя, рук, забиті місця тіла.

Травму можуть нанести фрези, свердла, абразивні кільця у разі випадкового зіткнення з ними, у випадку їхнього руйнування, захоплення ними одягу; недостатньо надійно закріплена оброблювана деталь; стружка, що відлітає (має велику кінетичну енергію і високу температуру до 600 °С); приводні і передавальні механізми верстата під час налагодження, змазування, ремонту та ін..

Аналіз причин виробничого травматизму в цехах холодної обробки металів показує, що основними з них є відсутність чи недосконалість захисних огороджень і запобіжних пристроїв, несправний стан устаткування, інструмента і пристосувань, неправильне розміщення верстатного устаткування в цеху, неправильні прийоми роботи. Таким чином, безпека під час роботи на металорізальних верстатах пов'язана, насамперед, з виконанням вимог безпеки, запропонованих до їхньої конструкції відповідно до ССБТ (ГОСТ 12.2.003-74; ГОСТ 12.2.009-80), а також здійснення необхідних заходів в організації робочого місця верстатника і суворе дотримання охорони і гігієни праці під час роботи на верстатах.

Відповідно до ГОСТ 12.2.009-80 «ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности» передачі (ремінні, зубцюваті, канатні, шарнірні, ланцюгові й ін.), розташовані поза корпусами повинні мати огородження (суцільні, з отворами), що оснащені пристроями (рукоятками, скобами і т. ін.) для зручного і безпечного їхнього відкривання, зняття, переміщення й установки.

Захисні пристрої (щити, ширми, екрани), що огороджують зону обробки, повинні захищати працюючого на верстаті і людей, що знаходяться поблизу верстата, від стружки, що відлітає, і мастильно-охолоджуючої та робочої рідин. Застосування захисних огороджувальних пристроїв є обов'язковим для токарних, фрезерних, свердлильних, розточувальних, стругальних, зуборізних, шліфувальних верстатів [33, 39].

Захисні пристрої, що знімаються частіше одного разу в зміну під час установки і знятті оброблюваної деталі чи інструменту, або вимірюванні деталі, підналагодженню верстата й в інших випадках, повинні мати масу не більш 6 кг і кріплення, що не вимагає застосування ключів і викруток. Захисні пристрої такі, що відкривається, повинні під час руху переміщатися з зусиллям не більш 40 Н.

Захисні пристрої не повинні обмежувати технологічних можливостей верстата і викликати незручності в роботі, збиранні, налагодженні, приводити під час відкривання до забруднення підлоги. За необхідності вони повинні мати рукоятки, скоби для зручності відкривання, закривання, знімання, переміщення й установки.

Кріплення захисних пристроїв повинне бути надійним та виключати випадки самовідкривання. Пристрої, що підтримують огородження у відкритому стані, повинні надійно утримувати їх у цьому положенні.

Поверхні верстатів, захисних пристроїв, пристроїв для керування, верстатних пристосувань не повинні мати гострих краів і заусенців, що можуть травмувати працюючого.

Верстати повинні мати запобіжні пристрої від перевантаження, здатного викликати поломку деталей верстата і травмування (плавкі запобіжники, автомати відключення, шпонки, муфти й ін.), і для забезпечення безпечних меж переміщення збірних частин (столу, супорта) верстатів (обмежники). Крім цього, верстати повинні мати пристрої, що запобігають мимовільному опусканню шпинделів, кронштейнів, голівок, бабок, рукавів (у радіально-свердлильних верстатах). Важливе значення для запобігання нещасних випадків на виробництві має надійне закріплення на верстатах оброблюваних заготовок, патронів, планшайб, оправлень, насадних голівок, інструмента й інших знімних елементів.

Крім того, передбачається оснащення верстатів пристроями для відсмоктування з зони обробки забрудненого повітря (пил, дрібна стружка, шкідливі для здоров'я аерозолі рідин, гази).Відповідні вимоги передбачені нормативними документами [24, 33, 39] щодо обмеження рівнів шуму та вібрацій верстатів, організації місцевого освітлення, забезпечення електробезпеки, а також специфічні вимоги безпеки за групами верстатів токарних, фрезерних, свердлильних і ін.

Під час роботі на токарних верстатах необхідно захистити працюючих від травмування стружкою, що утвориться в результаті обробки в’язких (сталей) і крихких металів (чавуну, латуні, текстоліту й ін.), що мають високу температуру (400-600°С) і велику кінетичну енергію. Для цього застосовують спеціальні різці, що забезпечують завивання стружки в гвинтову спіраль, яка видаляється спеціальними гачками, або дроблення її на окремі елементи. Верстати забезпечують огородженнями зони різання з оглядовими вікнами, гальмівними пристроями. Для робітників передбачені індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, індивідуальні щитки, спецодяг, мазі і пасти для захисту шкіри рук).

Необхідно суворо дотримуватись правил носіння спецодягу. Для попередження небезпеки захоплення одягу і волосся працюючого обертовими механізмами верстата робочий одяг не повинний мати вільних кінців, рукави повинні щільно облягати руку і бути застебнутими на ґудзики, волосся має бути зібраним під берет чи косинку. Кінці косинки повинні бути ретельно заправленими.

Під час обробки деталей на фрезерних верстатах травми верстатнику можуть бути нанесені фрезою, стружкою, оброблюваною деталлю і пристосуванням для її закріплення.

Для попередження травмування фрезою і стружкою, що відлітає, застосовують огородження зони, огородження інструменту, що ріже, у неробочій його частині.

В обробці крихких металів і полімерних матеріалів важливу роль відіграє видалення пилу з робочої зони, тому на фрезерних верстатах застосовують місцеві відсмоктувачі та захисні огородження. Під час роботи на свердлильних верстатах найбільшу небезпеку для працюючих представляють обертові шпиндель, патрон, свердла, що можуть захопити одяг чи волосся, травмувати свердлом, що поламалося; а також стружка і пил [24].

Для запобігання небезпечної дії наведених факторів необхідно дотримуватись наступних вимог:

· стежити, щоб механізм кріплення інструменту забезпечив надійний затиск, точне центрування і швидку заміну свердла;

· для установки на верстаті оброблюваних деталей користатися затискними пристроями (утримувати деталь руками не допускається);

· застосовувати засоби подрібнення сталевої стружки;

· змітати стружку з верстата тільки спеціальною щіткою;

· використовувати індивідуальні захисні засоби і дотримуватись правил носіння спецодягу.

В організації роботи на шліфувальних і заточувальних верстатах, у яких різальним інструментом є абразивне кільце, що обертається з великою швидкістю. Небезпеку представляє можливість аварійного розриву шліфувального кільця, через наявність у ньому тріщин, вибоїв, раковин, а також підвищене пилоутворення в зоні різання.

З метою забезпечення безпечної роботи на верстатах шліфувальної групи необхідні наступні заходи: попередній зовнішній огляд і простукування кільця дерев'яним молоточком; дотримування правил зберігання абразивних кілець; проведення випробувань кілець на механічну міцність; дотримання вимог і норм безпеки в установці та закріпленні кілець на верстаті; застосовування постійних сталевих захисних кожухів для шліфувальних кілець, а також спеціальних пристроїв (прозорі оглядові екрани) і дотримування інструкцій для верстатників.

Металорізальні верстати з ручним керуванням здебільш витісняються автоматами, автоматичними лініями, верстатами і лініями з програмним керуванням. Створення автоматизованих цехів і підприємств-автоматів, широке впровадження промислових роботів, роботизованих технологічних комплексів є магістральним напрямком технічної реконструкції народного господарства.

Автоматизація виробничих процесів дає не тільки значне зростання продуктивності праці і вирішення проблеми дефіциту робочих кадрів, але й поліпшує умови і безпеку праці, скорочуючи ручну некваліфіковану працю.

Разом з тим, під час експлуатації промислових роботів, роботизованих технологічних комплексів і ділянок основними причинами впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів є [21, 24]:

· непередбачені рухи пристроїв промислових роботів під час налагодження, ремонті, під час навчання і виконання керуючої програми;

· раптова відмова в роботі промислового робота чи технологічного устаткування, що входить до складу роботизованого комплексу;

· помилкові (ненавмисні) дії оператора наладчика при налагодженні, ремонті чи під час роботи робота в автоматичному режимі;

· доступ людини в робочий простір робота у роботі в режимі виконання програми;

· порушення умов експлуатації промислового робота або технологічного комплексу;

· порушення вимог ергономіки і безпеки праці в плануванні технологічного комплексу і ділянки.

Промислові роботи, призначені для експлуатації в умовах підвищеної температури і запиленості повітря, у вибухо- та пожеженебезпечних середовищах і в інших несприятливих умовах виробничого середовища, повинні мати відповідні захисні пристрої.

Заходи безпеки під час термічної, електрохімічної і електрофізичної обробки металів. У радіоелектроніці широко застосовуються термічна, електрохімічна і електрофізична обробка металів.

До термічної обробки відносяться відпалювання, загартування, азотування, хромування, й ін.

До електрохімічної і електрофізичної - електроіскрова, електроімпульсна, плазменна, електронно-променева, лазерна й інші способи обробки.

Основними небезпечними і шкідливими виробничими факторами, що виникають за зазначених методах обробки, застосовуваному устаткуванням і робочими середовищами, можуть бути наступні: машини і механізми; рухливі елементи виробничого устаткування, що пересуваються; підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена температура поверхонь устаткувань, матеріалів і повітря робочої зони; підвищений рівень інфрачервоного (теплового) випромінювання; підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці; підвищений рівень електромагнітних випромінювань; небезпечний рівень напруги в електричному колі й ін. За таких умов виникає небезпека механічного травмування працюючих, отруєння сильнодіючими речовинами, перегріву, одержання опіків, ураження електричним струмом [24, 40].

В зв'язку з цим у проведенні процесів термічної, електрохімічної і електрофізичної обробки повинні бути передбачені ступені захисту працюючих від можливої дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Захист від небезпечної дії електричного струму (діапазон напруг від 36В до 150 кВ) забезпечується застосуванням захисного заземлення, занулення і використання електрозахисних засобів.

Особливу небезпеку в розглянутих методах обробки представляють різні токсичні гази і хімічні речовини, що застосовуються як електроліти та розчини для очищення.

За термічної обробки в складі контрольованих атмосфер і вихлопних газів містяться токсичні речовини (карбону оксид, аміак, сірководень та ін.), поява яких (різкий запах деяких з них) попереджує про неполадки.

Найважливішими заходами, що забезпечують безпеку роботи обслуговуючого персоналу, є наступні: механізація й автоматизація процесів, зміна складу електроліту для зниження його агресивності, використання загальної і місцевої вентиляції, застосування індивідуальних засобів захисту і надійних огороджувальних пристроїв.

Використання індивідуальних засобів захисту (захисні окуляри, респіратори, протигази, спецодяг, спецвзуття, захисні пасти і мазі. Зі спецодягу застосовуються фартухи і захисні костюми) є надійним, але додатковим заходом забезпечення безпеки. Їх необхідно застосовувати як додатковий захист в аварійних випадках.

Під час експлуатації установок з потенційними джерелами хімічних небезпек застосовуються огороджувальні пристрої. Тип, форма і розміри огороджень повинні відповідати конструкції, що захищається.

З персоналом проводиться інструктаж та обов’язкове навчання з питань охорони праці, що включає спеціальне ознайомлення з властивостями хімічних речовин та вивчення правил їх збереження.

Заходи безпеки в обробці пластмас і кераміки. У виробництві радіоелектронної апаратури широко застосовуються деталі, виготовлені з пластмас і кераміки.

У виготовленні пластмасових виробів найбільшого застосування знайшли технологічні процеси, у яких використовуються методи лиття під тиском, пресування, формування і механічної обробки деталей (фрезерування, свердління й ін.). У виготовленні керамічних виробів - готування вихідної маси (очищення сировинних матеріалів, їхнє подрібнення, помел та ін.), високотемпературне випалювання, штампування, гаряче лиття під тиском, механічна абразивна обробка і металізація поверхні [24, 40].

Основними небезпечними і шкідливими виробничими факторами в обробці пластмас і кераміки є шкідливі гази, пари, пил, а також фактори, властиві механічній обробці матеріалів.

У процесі механічної обробки пластмас тупим різальним інструментом відбувається інтенсивне нагрівання, у результаті чого стружка і пил перетворюються в паро - і газоподібний стан (наприклад, при впливі теплоти на поліетилен - хлористий водень, сірчистий газ, двоокис вуглецю й ін.; на поліпропілен - ацетон, метиловий спирт, кислоти, ефіри й ін.; на вініпласт - хлористий водень, окис вуглецю й ін.; епоксидна смола - толуол та ін.).

Леткі продукти (граничні і неграничні вуглеводні, ароматичні вуглеводні) можуть викликати наркотичну дію, зміни в центральній нервовій системі, судинній системі, в кровотворних органах, внутрішніх органів, а також порушення захисних функцій шкіри.

Так, ацетон уражує всі відділи центральної нервової системи, викликає зміни у верхніх дихальних шляхах і подразнення слизових оболонок очей та носа.

Толуол у високих концентраціях діє наркотично, подразнює слизові оболонки, викликає головний біль, нудоту, блювоту, втрату свідомості.

Концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинні перевищувати гранично допустимих значень.

В обробці кераміки можливе виділення пилу, який призводить до професійного захворювання - силікозу (розмір пилових часток сягає 1 - 2 мкм, що є найбільш небезпечним). Оксид берилію, що також утворюється під час обробки кераміки призводить до захворювання легень і верхніх дихальних шляхів, а при попаданні його частинок у дрібні рани шкірного покрову може призвести до утворення виразок. Оксид хрому впливає на печінку, нирки, травну, серцево-судинну систему, шкіру і слизові оболонки (кашель, нежить, кровотеча з носа, перфорація носової перегородки, дерматит, екзема).

Для запобігання травм і професійних захворювань застосовують комплексну механізацію технологічних процесів і робототехніку. У неавтоматизованих виробництвах щоб уникнути механічного травмування необхідно застосовувати захисні пристрої і пристосування, а для видалення пилу - промислові пилососи, місцеву витяжну і загальнобмінну вентиляцію.

Для захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів робітники застосовують індивідуальні захисні засоби (протигази, респіратори, спецодяг, захисні окуляри, захисні дерматологічні засоби).

Шкідливі гази, пари, пил можуть надходити в організм працюючих з водою, їжею і при палінні. Тому важливо, також, дотримуватись правил особистої гігієни.

Заходи безпеки у виготовленні друкованих плат. Сучасна технологія виготовлення друкованих плат складається з великої кількості різних механічних, фотохімічних і хімічних операцій.

У виконанні технологічних процесів виготовлення друкованих плат можуть виникнути наступні небезпеки і шкідливості: ураження електричним струмом, підвищені температури робочих поверхонь, підвищена концентрація хімічних речовин в повітрі робочої зони, елементи машин та механізмів, що рухаються, підвищені рівні шуму та вібрації, недостатня освітленість робочої поверхні [24, 40].

Більшість матеріалів і речовин, що застосовуються у виготовленні друкованих плат, є небезпечними для здоров'я і життя людини. Шкідливі речовини та їхні пари можуть проникати в організм людини через органи дихання, шкіру і травний тракт.

Нагрівання розчинів призводить до інтенсивного пароутворення і виділення газів. Крім того, за різних операцій утворюються і надходять в атмосферу проміжні речовини, що можуть відноситися до речовин 1-го класу небезпеки. Так, хлоровані вуглеводні (трихлоретилен, тетрахлоретан) в результаті дії на них сонячного світла або відкритих джерел полум'я, утворюють нову речовину - газ фосген (надзвичайно небезпечний), а за реагентного методу очищення відпрацьованих вод від сполук ціану може утворитися хлорціан. Добавляння кислоти в лужний ціаністий електроліт, змішування кислих і ціаністих стоків вентиляційних викидів може привести до утворення ціаністого водню. Процеси знежирення, травлення, електрохімічної обробки і хімічного фрезерування супроводжуються виділенням парів кислот і лугів і надходженням їх у зону дихання.

У відділеннях приготування електролітів завжди має місце висока концентрація пилу і парів токсичних речовин, особливо під час розпарювання матеріалів, дозування, приготування розчинів, змішування сипучих компонентів і транспортних операцій.

В процесі ціаністого міднення і сріблення утворюється ціаністий водень, що надходить у повітря робочої зони, у таких випадках відчувається запах мигдалю. Поява ціанідів у повітрі над ваннами - результат віднесення дрібних крапельок електроліту пухирцями газів (водню і кисню), що виділяються на електродах під час електролітичної дисоціації, а також випарів розчинів. Ціаністий водень утворюється в результаті контакту ціаністого розчину з вуглекислотою. У ваннах оксидування з’являються пари лугу, у ваннах декопірування - пари соляної кислоти, у ванні освітлення алюмінію азотною кислотою - оксиди азоту, у ваннах кадміювання - оксиди кадмію; під час нікелювання - ціаністий водень, хромування - хромовий ангідрид, очищення свинцевих анодів - пил свинцю.

Однією з умов забезпечення безпеки праці є потоковість виробництва відповідно до технологічної послідовності окремих операцій, передбачаючи автоматизацію і механізацію процесів, а також централізація приготування електроліту. Пульти оператора автоматичних ліній із програмним керуванням повинні бути віддалені від ванн на визначену відстань, що виключає вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

У випадку неможливості автоматизації процесів повинна бути забезпечена комплексна механізація окремих операцій - підготовчих, транспортних, фінішних, зокрема, завантаження та вивантаження плат у ванни.

Застосування ручних робіт допустимо лише за відсутності в технологічному процесі речовин 1 і 2 класів небезпеки і з використанням засобів колективного й індивідуального захисту працюючих.

Особлива увага повинна бути приділена заміні токсичних речовин менш токсичними чи нетоксичними, заміні шкідливих операцій менш шкідливими. Так, використання присадок і інгібіторів дозволяє знизити витрати на вентиляцію, а також значно зменшити виділення парів кислоти з поверхні гальванічних і травильних ванн (дзеркало ванни покривається шаром піни).

Усі робочі місця повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, а працюючі повинні застосовувати засоби індивідуального захисту органів дихання, очей і шкірних покривів.

Заходи безпеки у паянні і випалюванні ізоляції. Електромонтажні сполучення здійснюються пайкою, технологічний процес якої включає випал ізоляції і лудіння.

Операції пайки, залужування і випалу ізоляції супроводжуються забрудненням повітряного середовища в приміщеннях парами свинцю, олова, стибію й інших елементів, що входять до складу припою, парами каніфолі і різних рідин, що застосовуються для флюсу, змивання та розчинення різних лаків парами соляної кислоти; газами і т.д. Пари, потрапляючи в повітря цеху, конденсуються і перетворюються в аерозоль такої конденсації, частинки за своєю дисперсністю схожі на дим [24, 40].

Знаходячись у запиленій атмосфері, робітники піддаються впливу пилу і парів; шкідливі речовини осідають на поверхні шкіряного покрову, попадають на слизову оболонку порожнини рота, очей, верхніх дихальних шляхів, зі слиною заковтуються в травний тракт, вдихаються в легені. Поряд із забрудненням повітряного середовища забруднюються робочі поверхні, одяг і шкіряні покрови працюючих.

Особливо шкідливими є пари плюмбуму, що виникають під час паяння олов'яно-плюмбумними припоями. Плюмбум та його сполуки є отруйними. Частина плюмбуму, що надійшов в організм, виводиться з нього через кишечник і нирки, а частина затримується в кістковій речовині, м'язах, мозку, печінці. За несприятливих умов плюмбум починає циркулювати в крові, що призводить до змін в складі крові, ураженні нервової системи, нирок та печінки.

Властивість плюмбуму накопичуватися в організмі призводить до хронічного отруєння за систематичного надходження в організм навіть малих його кількостей. З метою запобігання гострим і професійним захворюванням вміст плюмбуму в повітряному середовищі робочої зони не повинний перевищувати ГДК (0,01 мг/м³).

У виробництві радіоелектронної апаратури знаходять застосування припої, до складу яких входить мідь, літій, срібло, кадмій та інші метали. У деяких випадках пайка здійснюється шляхом занурення в розплавлені хлористі солі кадмію, натрію, бору, літію з додаванням активних присадок - фтористих солей. Пари більшості з перерахованих речовин, що утворяться під час паяння, можуть впливати на організм працюючих [24, 40].

Найбільш небезпечними є пари пари оксиду кадмію, міді і фтористі сполуки. Шкідливими для організму є також літій і хлористий цинк, що подразнюють шкіру й дихальні шляхи.

Паяння в атмосфері звичайними припоями проводиться із застосуванням флюсів. Біологічна дія флюсів на організм людини залежить від компонентів, що входять до їх складу. Деякі компоненти (соснова каніфоль, етилацетат, олеїнова кислота й ін.) діють як подразники; інші (спирт етиловий) мають наркотичну дію; є такі, що мають високу токсичність (етиленгліколь); дія окремих речовин (кремнійорганічна рідина) на організм ще вивчена недостатньо.

Деякі марки флюсів через високу токсичність рекомендується не застосовувати або обмежувати їхнє застосування. В усіх флюсах етиленгліколь заміняти гліцерином, тому що він здатний проникати в організм навіть через неушкоджену шкіру.

Для видалення залишків флюсів після пайки в залежності від марки флюсу застосовуються різні миючі засоби, що мають токсичні властивості.

Під час ручної пайки і випалюванні ізоляції з метою захисту від ураження електричним струмом електропаяльник повинен працювати від електромережі напругою не вище 42 В.

Експлуатація ділянок пайки, не обладнаних витяжною вентиляцією, забороняється. Вентиляційні установки повинні включатися до початку робіт і виключатися після закінчення.

Паяльні роботи повинні виконуватися у спецодягу, який забороняється нести додому. У приміщеннях, де проводиться пайка, забороняється зберігати спецодяг, особисті речі, приймати і зберігати їжу, питну воду, а також курити. Знаходитися в приміщеннях для прийому їжі, їдальнях і буфетах у робочому одязі забороняється.

Цій категорії працівників не рекомендується видавати молоко, тому що воно містить легко засвоюваний кальцій, підвищене введення якого в організм негативно впливає на хід плюмбумної інтоксикації. В якості профілактичного харчування робітникам видають 8...10 г пектину у вигляді мармеладу абр концентрату пектину з чаєм.

Заходи безпеки у виробничих випробовуваннях радіоелектронного обладнання. У процесі експлуатації радіоелектронна апаратура (РЕА) піддається кліматичним впливам, пов'язаним зі станом атмосфери, її температурою, вологістю, опадами, тиском, сонячною радіацією, забрудненням пилом, солями, парами, газами, радіоактивними речовинами, зараженістю мікробами; впливом температурних змін, викликаних великими швидкостями в щільних шарах атмосфери, внутрішніми джерелами тепла, додатковим розігрівом і т.д.; механічним впливом, причиною яких може бути сила тяжіння, сили постійно діючого прискорення, сили інерції, що виникають в результаті зміни швидкості руху, сили, пов'язані з вібрацією роботи двигунів, сили, що виникають під час ударів або експлуатації під час перевезень [24, 40].

Під впливом зазначених зовнішніх впливів відбувається погіршення електричних і механічних параметрів РЕА, а також може наступити повне руйнування.

У виробництві РЕА передбачені кліматичні і механічні випробовування, що повинні бути організовані так, щоб працюючим забезпечувалися умови праці відповідно до вимог санітарних норм і правил.

Кліматичні випробовування проводяться в спеціально обладнаних камерах чи приміщеннях, доступ у які, за встановленого кліматичного режиму, виключається за допомогою блокувальних пристроїв. Камери і приміщення з кліматичним середовищем герметизують з метою виключення попадання елементів кліматичного середовища (вологи, пилу, газів і т.д.) у повітря приміщень, де постійно перебувають працюючі. Для періодичної дезінфекції повітряного середовища приміщення обладнуються загально обмінною вентиляцією і протибактерицидними лампами. Працівникиі забезпечуються засобами індивідуального захисту від впливу високих і низьких температур.

Під час проведення механічних випробовувань працівники піддаються впливу шуму, вібрації та механізмів, що рухаються й обертаються.