Міністерство фінансів України – центральний орган державної виконавчої влади в сфері фінансової діяльності

 

Провідну роль у системі органів оперативного управління бюджетом відіграє Міністерство фінансів. Головними напрямами його діяльності є розроблення та реалізація фінансової політики держави, забезпечення бюджетного процесу, регулювання фінансового ринку й організація випуску державних цінних паперів, забезпечення міжнародних фінансових відносин держави, організація фінансових відносин у суспільстві, матеріальному виробництві, сфері послуг. У цій діяльності стрижневою основою є бюджет. З одного боку, всі напрями діяльності Міністерства фінансів так чи інакше відображаються в бюджеті, з іншого — саме через бюджет значною мірою реалізуються поставлені завдання та функції.

У своїй діяльності Міністерство фінансів керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Міністерство здійснює систематичний контроль за виконанням вимог законодавства України у фінансовій сфері. Воно узагальнює практику застосування законодавчих актів з питань, що входять до його компетенції.

Діяльність Міністерства фінансів регламентується спеціальним документом — «Положенням про Міністерство фінансів України». Згідно з ним основними завданнями, які покладено на Міністерство фінансів, є:

а) розроблення основних напрямів державної фінансової політики;

б) складання і забезпечення виконання Державного бюджету;

в) концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки, фінансового забезпечення державних гарантій щодо соціального захисту населення та створення державних фінансових резервів;

г) розроблення нових і вдосконалення діючих форм фінансових відносин:

— держави з іноземними державами та міжнародними фінансовими організаціями;

— держави з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності на основі економічних методів управління, проведення гнучкої податкової політики, спрямованої на створення належних умов для розширення виробництва, здійснення заходів щодо розвитку і регулювання фінансового ринку;

д) удосконалення фінансового механізму, методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат шляхом широкого використання довгострокових фінансових норм і нормативів.

Відповідно до цих завдань Міністерство фінансів виконує такі основні функції:

1) реалізує державну фінансову політику, бере участь у розроб­ленні балансу фінансових ресурсів, платіжного балансу, зведеного валютного плану України з неторговельних операцій, а також бюджетів державних цільових фондів, готує пропозиції щодо їх обсягу і порядку створення та використання;

2) організовує роботу, пов’язану зі складанням проекту Державного бюджету, за дорученням Кабінету Міністрів України визначає порядок і термін подання центральними органами державної виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями матеріалів для підготовки проекту Державного бюджету і прогнозних розрахунків для визначення частини загальнодержавних податків, зборів і платежів, що зараховуються до бюджетів Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, і подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

3) організовує виконання Державного бюджету за доходами і видатками, здійснює фінансування видатків у межах наявних фінансових ресурсів у Державному бюджеті, веде облік касового виконання Державного бюджету. Разом з іншими міністерствами, відомствами, Радою міністрів Республіки Крим, обласними, Київсь­кою і Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами місцевих Рад народних депутатів забезпечує надходження доходів до Державного бюджету та вживає заходів, спрямованих на ефективне витрачання бюджетних коштів;

4) забезпечує захист фінансових інтересів держави та фінансових прав підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) та громадян, здійснює у межах своєї компетенції контроль за виконанням нормативних актів;

5) здійснює методичне керівництво роботою у сфері територіального фінансово-бюджетного планування, розробляє порядок надання з Державного бюджету субвенцій, дотацій, субсидій;

6) складає поквартальний розпис доходів і видатків, забезпечує виконання Державного бюджету, затвердженого Верховною Радою України, здійснює в установленому порядку взаємні розрахунки Державного бюджету з бюджетами Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, в межах своїх повноважень здійснює обслуговування державного внутрішнього і зовнішнього боргів;

7) здійснює контроль за виконанням Державного бюджету і за дотриманням установами Національного банку та комерційними банками правил касового виконання Державного бюджету. Установлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звіт­ності про виконання Державного і місцевих бюджетів, кошторисів видатків бюджетних установ, установлює форми обліку і звіт­ності щодо касового виконання бюджетів;

8) складає звіт про виконання Державного бюджету, розробляє та виносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо ефективного використання коштів Державного бюджету;

9) розробляє проект правил складання і виконання Державного та місцевих бюджетів і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України, затверджує класифікацію доходів і видатків цих бюджетів;

10) розробляє пропозиції про вдосконалення податкової політики, спрямованої на зміцнення державних фінансів, забезпечення оптимальних фінансових умов для виробничо-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності та підприємницької діяльності громадян;

11) здійснює методологічне керівництво роботою державних податкових адміністрацій з питань формування і виконання дохідної частини бюджетів, ведення обліку та звітності, удосконалення податкового законодавства;

12) разом із Національним банком і Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України реалізує заходи, спрямовані на зміцнення грошового обігу, забезпечення збалансованості грошових доходів громадян та їх витрат;

13) здійснює контроль за випуском і обігом державних цінних паперів;

14) організовує виготовлення цінних паперів і документів суворого обліку, затверджує нормативно-технічну документацію з цих питань;

15) бере участь у роботі керівних органів фондових бірж і контролює дотримання положень статуту та правил фондової біржі;

16) організовує роботу щодо формування державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, складає баланси дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, здійснює контроль за використанням, збиранням та переробленням брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, обліком і збереженням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від форм власності);

17) готує пропозиції з фінансових питань, пов’язаних зі зміною державної власності, демонополізацією виробництва, розвитком підприємницької діяльності в різних галузях економіки та в регіонах;

18) розробляє пропозиції про економічні методи регулювання спільної підприємницької діяльності, бере участь у підготовці пропозицій щодо створення і функціонування спеціальних вільних економічних зон;

19) бере участь у формуванні та реалізації державної інвестиційної політики;

20) вивчає валютно-фінансові проблеми, пов’язані з міжнарод­ним економічним співробітництвом і вдосконаленням валютно-економічних відносин з іноземними державами, розробляє пропозиції щодо збільшення валютних ресурсів держави, удосконалення механізму економічного стимулювання підприємств для збільшення експорту і підвищення його ефективності. Готує і подає до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вступу України до міжнародних фінансових організацій та її членства в них, є фінансовим агентом держави при здійсненні всіх фінансових операцій відповідно до угод з міжнародними організаціями;

21) аналізує вплив на фінансовий стан галузей економіки та на бюджет процесів, пов’язаних з переходом на нові принципи ціноутворення, та готує відповідні пропозиції;

22) бере участь у виробленні пропозицій щодо вдосконалення структури органів державної виконавчої влади та контролює витрачання коштів на їх утримання. Аналізує витрати на утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади і готує пропозиції щодо їх оптимізації, бере участь у розробленні умов оплати праці працівників органів виконавчої та судової влади, правоохоронних органів, закладів освіти, охорони здоров’я і соціального забезпечення, культури та інших бюджетних установ;

23) забезпечує впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності (крім банків), затверджує за погодженням з Державним комітетом статистики форми бухгалтерської звітності, типові плани рахунків і форм бухгалтерського обліку та інструкції про порядок їх застосування, бере участь у встановленні переліку витрат, що входять до собівартості продукції (робіт, послуг), у розробленні типових форм первинного обліку і типових програм автоматизації бухгалтерського обліку;

24) вивчає, аналізує і вживає заходів щодо вдосконалення діяльності Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, головних фінансових управлінь обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

25) організовує роботу з професійної підготовки та перепідготовки кадрів для фінансової системи, контролює цю роботу на підприємствах, в установах і організаціях, що входять до сфери управління Міністерства.

Організаційна структура системи Міністерства фінансів України показана на схемі (рис. 3.1).

 

Рис. 3.1. Організаційна структура системи Міністерства фінансів України

Як видно зі схеми, основу побудови системи Міністерства фінансів України становить бюджетна система України. Водночас територіальні фінансові органи створюються тільки на регіональному рівні (в Автономній Республіці Крим та областях і їх районах) і в містах державного й обласного підпорядкування та їх районах. У містах районного підпорядкування, селах і селищах фінансові органи не створюються, а функції забезпечення бюджетного процесу покладаються, з одного боку, на районні фінансові органи, а з іншого — на відповідні місцеві Ради.

Територіальні фінансові органи мають систему подвійного підпорядкування. Так, обласні фінансові управління підпорядковуються по вертикалі Міністерству фінансів, а по горизонталі входять до складу обласної державної адміністрації. Районні фінансові управління відповідно підпорядковані головним фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій і входять до складу районних державних адміністрацій.

Відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» у складі Міністерства фінансів України утворено Державний департамент фінансового моніторингу як урядовий орган державного управління.

Голова Держфінмоніторингу здійснює керівництво Департаментом і несе персональну відповідальність перед міністром фінансів за виконання покладених на Держфінмоніторинг завдань, основними з яких є:

— участь у реалізації державної політики у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

— збір, обробка й аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому контролю, та інші операції, пов’язані з легалізацією (відмиванням) таких доходів;

— створення єдиної інформаційної системи і ведення бази даних у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинних шляхом;

— налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;

— забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Міністерство фінансів поділяється на департаменти, а ті, у свою чергу, — на управління, відділи.

Кожний департамент так чи інакше бере участь у виконанні всіх функцій Міністерства фінансів. Водночас кожен із них має свою специфічну сферу діяльності.

За ознакою ролі в забезпеченні бюджетного процесу департаменти можна розділити на три блоки: 1) ті департаменти, що організовують і здійснюють бюджетний процес; 2) департаменти, які виконують більш широкі функції у сфері фінансової діяльності в цілому і пов’язані тільки з окремими етапами і частинами бюджетного процесу; 3) департаменти, не пов’язані з бюджетним процесом.