Лекція 11. Психологічні способи впливу в процесі спілкування.

11.1. Класифікація та особливості психологічних впливів в системі масових комунікацій.

11.2. Маніпуляція свідомістю і поведінкою людей.

 

Найбільш розповсюдженими способами маніпулювання свідомістю і поведінкою людей в натовпі є зараження, навіювання і наслідування, оскільки для них характерною є відсутність свідомого, критичного перероблення інформації, що надходить.

Зараження. Багато дослідників констатують наявність особливої "реакції зараження", яка виникає особливо у великих відкритих аудиторіях. В цьому випадку емоційний стан посилюється шляхом багатократного "віддзеркалення" за моделлю звичної ланцюгової реакції. Ефект має місце перш за все в неорганізованій спільноті, найчастіше в натовпі, який виступає своєрідним "прискорювачем", який "розгонить" певний емоційний стан.

Навіювання. Навіювання представляє особливий вид дії, а саме цілеспрямована, неаргументована дія однієї людини на іншу або на групу. При навіюванні здійснюється процес передачі інформації, заснованої на її некритичному сприйнятті.

Наслідування. Наслідування також відноситься до механізмів, способів дії людей один на одного, зокрема в умовах масової поведінки, хоча його роль в групах, особливо в спеціальних видах діяльності, також достатньо велика. Наслідування має низку спільних рис з вже розглянутими явищами зараження і навіювання, проте його специфіка полягає у тому, що тут здійснюється не просте прийняття зовнішніх рис поведінки іншої людини або масових психічних станів, але відтворення індивідом рис і зразків демонстрованої поведінки.

 

Змістовий модуль 4. Проблема груп та міжгрупової взаємодії в соціальній психології.

Лекція 12. Класифікація груп та їх соціально-психологічні характеристики. 12.1. Поняття та соціально-психологічні характеристики групи.

12.2. Класифікація груп.

 

Поняття та соціально-психологічні характеристики групи

До проблеми груп соціальна психологія звернулась не одразу, лише у 30-х роках ХХ ст. До цього вся увага приділялась психології мас.

Група – це сукупність осіб, які певним чином взаємодіють один з одним, усвідомлюють свою приналежність один одному і розглядаються як група іншими особами.

Умовно соціально-психологічні характеристики можна поділити на: групову статику і групову динаміку.

Групова статика включає:

1) композицію (склад групи);

2) структуру;

3) норми;

4) систему санкцій.

Найбільш вивченими вважають структуру і норми.

Композиція групи може мати такі ознаки: вікові; професійні; соціальні характеристики членів групи.

Структура групи – це система стійких відносин в групі, які склалися в результаті кристалізації (закріплення) ролей і статусів членів групи на основі групових норм і санкцій. Розрізняють структуру міжособистісних комунікацій, рольову структура, структуру симпатії/антипатій та ін.

Норми – деякі правила, які напрацьовані групою для забезпечення суспільної діяльності її членів, колективні погляди і стандарти поведінки, які регулюють взаємодію в групі. Бувають імпліцитні та експліцитні. Імпліцитні – неусвідомлювані, неформальні групові стандарти. Усвідомлюються, коли порушуються. Експліцитні – формально затверджені групові норми, найчастіше виражені у вигляді статуту.

Змінити норми дуже важко.

Санкції – сукупність механізмів і способів, за допомогою яких група стимулює нормативну поведінку. Вони можуть бути „+” і „–­”. Санкції не зводяться до покарання, це механізм стимулювання до змін.

Групова динаміка включає сукупність процесів, які відбуваються в групі в кожен даний момент часу і які визначають її розвиток і перехід від однієї стадії до іншої (згуртованість, лідерство і керівництво, конфлікти, прийняття групових рішень та ін.).

Класифікація груп.

Існує велика кількість поглядів щодо класифікації соціально-психологічних груп.

За кількісною ознакою природні групи поділяються на Великі та Малі.

Велика група – об’єднання, члени якого не перебувають у безпосередній взаємодії. Може співпадати з умовною. Стає реальною, якщо членів поєднують структурно-формальні (комунікативні, рольові) і соціально-психологічні характеристики (цінності, норми).

Мала група – не чисельна група (3-15 чол., іноді 45) осіб, об’єднаних загальною соціальною діяльністю, які безпосередньо спілкуються, сприяють виникненню емоційних відносин, виробленню групових норм і розвитку групових процесів. Деякі дослідники виокремлюють окрім великих та малих груп ще й Середні.

Середня група – об’єднання людей на рівні статусів, відносини між якими опосередковані офіційною структурою організації (учбових колектив, працівники підприємств).

Великі групи також поділяються на стихійні (загалом це натовп, юрба та публіка) і стійкі (класи, етноси, народності). Малі групи представлені великим різноманіттям. Виокремлюють: первинні і вторинні – ті, що мають/не мають безпосередній контакт; відкриті і закриті – за ступенем доступності для суспільства; формальні і неформальні – за рівнем запрограмованості позицій членів.

Впродовж життя людина може входити до різних груп, причому у кожен конкретний проміжок часу вона одночасно належить до багатьох груп.