Змістовий модуль 1. Загальна теорія та історія соціальної психології 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Змістовий модуль 1. Загальна теорія та історія соціальної психології



Змістовий модуль 1. Загальна теорія та історія соціальної психології

Лекція 1. Соціальна психологія як культурно-історичне явище і наука

1.1 Соціальна психологія як явище. Ефект соціальності та його виявлення у психічних феноменах.

1.2. Предмет соціальної психології як науки.

1.3. Загальна характеристика соціальної психології як галузі психологічних знань.

 

Соціальна психологія як явище. Ефект соціальності та його виявлення у психічних феноменах.

Сучасні уявлення про предмет соціальної психології є надзвичайно диференційованими, тобто такими, що відрізняються один від одного, що характерно для більшості суміжних галузей науки, до яких відноситься соціальна психологія.

Вона вивчає наступні явища:

· психологічні процеси, стани й властивості індивіда, які проявляються в результаті його включення у відносини з іншими людьми, у різні соціальні групи (родину, навчальні й трудові групи й т.д.) і в цілому в систему соціальних відносин (економічних, політичних, управлінських, правових і ін.);

· феномен взаємодії між людьми, зокрема, феномен спілкування. Взаємодія може бути не тільки міжособистісною, а й міжгруповою;

· психологічні процеси, стани й властивості різних соціальних груп як цілісних утворень, які відрізняються один від одного. Найбільший інтерес соціальних психологів викликають дослідження соціально-психологічного клімату групи й конфліктних відносин (групових станів), лідерства й групових дій (групових процесів), згуртованості, спрацьованості й конфліктності (групових властивостей)та ін.;

· масові психічні явища, такі як: поведінка юрби, паніка, мода, тощо.

 

Предмет соціальної психології як науки

Поєднуючи різні підходи до розуміння предмета соціальної психології, можна дати наступне її визначення: Соціальна психологія – це галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності й механізми поведінки, спілкування й діяльності людей, обумовлених їх включеністю в соціальні групи, а також психологічні особливості самих груп.

Залежно від того або іншого розуміння предмета соціальної психології виділяються основні об'єкти її вивчення. До них відноситься:

· особистість у групі (системі відносин), взаємодія в системі „ особистість – особистість”;

· мала група, взаємодія в системі „особистість – група” (керівник - трудовий колектив), взаємодія в системі „група – група” (міжгрупові конфлікти тощо);

· велика соціальна група (етнос, партія, суспільний рух тощо);

 

Лекція 2. Історія формування і розвитку соціально-психологічних ідей

2.1. Перші історичні форми соціально-психологічного знання

2.2. Передумови виникнення соціальної психології та перші соціально-психологічні теорії.

 

Когнітивний напрямок соціальної психології

Сутність когнітивного підходу полягає у прагненні пояснити соціальну поведінку за допомогою опису переважно пізнавальних процесів, характерних для людини.

До когнітивних теорій відносять:

1) теорія структурного балансу (Ф. Хайдер).

2) теорія комунікативних актів (Т. Ньюком).

3) теорія когнітивного дисонансу (Л. Фестингер).

 

Психоаналіз в соціальній психології

Сучасні психоаналітичні уявлення про групові процеси своїм корінням уходять до соціально-психологічних поглядів З.Фрейда.

Відомо, що З.Фрейд пояснював особистість невротика через розкриття психологічних механізмів такої первинної групи, як родина. Надалі ці механізми були покладені в основу інтерпретації міжособистісних відносин.

До психоаналітичних теорій відносять:

1) динамічна теорія функціонування групи (В.Байон).

2) теорія розвитку групи (В.Бенніс, Г.Шепард)

3) тривимірна теорія інтерперсональної поведінки (В.Шутц)

 

Змістовий модуль 2. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення проблеми особистості.

Механізми соціалізації

Процес соціалізації здійснюється за допомогою певних механізмів, які можна поділити на:

· Інституціоналізований механізм – у рамках взаємодії з інститутами-організаціями;

· Стилізований механізм – у рамках взаємодії із субкультурою – комплекс норм, цінностей, рис і поведінкових проявів, типових для людей певної вікової категорії, професійної або соціальної групи;

· Міжособистісний механізм – у рамках взаємодії зі значимими особами за допомогою ідентифікації, емпатії, конформізму, наслідування.

Класифікація груп.

Існує велика кількість поглядів щодо класифікації соціально-психологічних груп.

За кількісною ознакою природні групи поділяються на Великі та Малі.

Велика група – об’єднання, члени якого не перебувають у безпосередній взаємодії. Може співпадати з умовною. Стає реальною, якщо членів поєднують структурно-формальні (комунікативні, рольові) і соціально-психологічні характеристики (цінності, норми).

Мала група не чисельна група (3-15 чол., іноді 45) осіб, об’єднаних загальною соціальною діяльністю, які безпосередньо спілкуються, сприяють виникненню емоційних відносин, виробленню групових норм і розвитку групових процесів. Деякі дослідники виокремлюють окрім великих та малих груп ще й Середні.

Середня група – об’єднання людей на рівні статусів, відносини між якими опосередковані офіційною структурою організації (учбових колектив, працівники підприємств).

Великі групи також поділяються на стихійні (загалом це натовп, юрба та публіка) і стійкі (класи, етноси, народності). Малі групи представлені великим різноманіттям. Виокремлюють: первинні і вторинні – ті, що мають/не мають безпосередній контакт; відкриті і закриті – за ступенем доступності для суспільства; формальні і неформальні – за рівнем запрограмованості позицій членів.

Впродовж життя людина може входити до різних груп, причому у кожен конкретний проміжок часу вона одночасно належить до багатьох груп.

Список рекомендованої літератури

1. Андреєва Г.М. Соціальна психологія. Навч. Посібник. - М.: Аспект-Пресс, 2008. – 507 с.

2. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М.: Прогресс, 1996. – 182 с.

3. Гапон Н.Соціальна психологія. Навчальний посібник.– Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С.4 -25.

4. Канеман Д., Тверски А. О психологии прогнозирования // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.120-138.

5. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К.: Либідь, 2008. – 301 с.

6. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2010. - 649 с.

7. Основи соціальної психології навч. посіб. / Акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політичної психології. - К.: Міленіум, 2008.

8. Психологічна енциклопедія /Авт.-упоряд. О.М.Степанов. – К.: „Академвидав”, 2006. – 855 с.

9. Філоненко М. М. Психологія спілкування. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 383 с.

10. Хьелл Л.,Зиглер Д. Теории личности. –СПб. Питер Пресс, 1997. – С.373-430.

 

 

Змістовий модуль 1. Загальна теорія та історія соціальної психології



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 191; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.183.187 (0.007 с.)