Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Іі. Мета та завдання навчальної дисципліни
Сучасний етап у розвитку суспільства характеризується поширенням гуманістичних тенденцій, що зумовлює зростання ролі філософсько-антропологічного знання в системі педагогічної освіти. Саме на цьому базується важливий у практичному відношенні висновок: для зміни людини недостатньо тільки доброї волі, моральності і прагнення до досконалості. Європейська цивілізація спромоглася зробити ривок уперед там і тоді, де і коли удавалося сполучити земне і небесне, тілесне і духовне, моральне і правове, економічне й етичне, де цінності перепліталися, а не виключали один одного. Необхідність людиномірної орієнтації навчального процесу продиктована як культурною спадщиною нашого народу, так і майбутніми задачами. Проблема людини за традицією займала в українському національному світогляді центральне місце і тому осягнення цієї проблеми саме по собі представляє найважливіше завдання. Воно є конче актуальним і з точки зору європейської орієнтації України. Як відомо, антропологічна спрямованість європейської культури має тривалу історію. Саме вивченню проблеми людини в європейському світогляді присвячений запропонований навчальний курс, який орієнтований на послідовне вивчення історії європейського мистецтва від античності до сьогодення. Метою лекційних та семінарських занять є набуття та закріплення базових теоретичних знань з антропології мистецтва, набуття практичних умінь у роботі з першоджерелами та коментуючою літературою, а також навичок аналізу термінів та концептів антропології мистецтва у перспективі майбутнього використання засвоєного матеріалу у процесів вивчення історичних віх розвитку світової філософської думки. Вони передбачають засвоєння основних ідей антропології мистецтва, їх компаративний аналіз та критичне осмислення, а також формування навичок використання засвоєного матеріалу у майбутньому. Мета курсу — сформувати у студентів розуміння глибокої цілісності і характерності кожної епохи в історії європейського мистецтва та уміння побачити цілісний світогляд епохи за розмаїтістю її художніх пам'яток, а також сприяння тому, щоб майбутні педагоги збагатили свій інтелектуальний потенціал світоглядним освоєнням феномену людини, розумінням того, що українська ментальність, національний світогляд органічно “вплетені” в загальноєвропейську світоглядну традицію. Запропонована програма складена з урахуванням міждисциплінарних зв’язків. Вона повинна допомогти студентській молоді в основному – сформувати світоглядне мислення як знарядді для пошуку та відкриття істини. Без світоглядних орієнтирів особистість не завершена у своєму інтелектуальному становленні.
У результаті опанування курсу студенти повинні сформувати компетенції з виявлення способів структурування творів мистецтва; організації процесу самостійної роботи з освітньою та науковою літературою; формування уміння аналізувати особливості розвитку історії західного та вітчизняного мистецтва та вирішення в умовах навчання творчих задач, а отже і вміння критично осмислювати основні ідеї в розвитку європейського мистецтва та формувати власну теоретичну позицію. Підсумковий контроль за результатами вивчення курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Головною складовою частиною такого контролю є регулярне виконання завдань викладача та накопичення студентами певної кількості балів за спеціально розробленими «Критеріями рейтингового оцінювання студентів», одне модульне тестування, а також підсумкове оцінювання укладеного кожним студентом власного конспекту першоджерел. За кількістю набраних балів наприкінці курсу студенти отримують оцінку за шкалою ECTS та національною шкалою. Для студентів денної форми навчання спеціальності 6.020301 «філософія та суспільствознавство» дисципліна «Антропологія мистецтва» читається у 5 семестрі на 3 курсі у загальному обсязі 60 годин, з яких 34 години – аудиторні (8 години – лекції, 16 годин – семінарські заняття, 10 годин – індивідуальна робота) та 26 годин самостійна робота студентів. Формою контролю є залік у 5 семестрі. Для студентів заочної форми навчання спеціальності 6.020301 «філософія та суспільствознавство» дисципліна «Антропологія мистецтва» читається у 5 і 6 семестрах на 3 курсі у загальному обсязі 60 годин, з яких 12 годин – аудиторні (4 годин – лекції, 8 годин – семінарські заняття) та 48 годин самостійна робота студентів. Формою контролю є залік у 5 семестрі.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 60; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.145.52 (0.004 с.) |