Частина 2. Основи теорії сигналів

Лабораторна робота № 1

Генерація гармонічних сигналів.................................... 11

Лабораторна робота № 2

Вивчення операційних підсилювачів............................ 16

Лабораторна робота № 3

Генерування імпульсів..................................................... 22

Лабораторна робота № 4

Генерування пилоподібних сигналів............................. 28

Лабораторна робота № 5

Принципи генерування АМ сигналів............................ 33

Лабораторна робота № 6

Генератор АМ сигналу.................................................... 38

Лабораторна робота № 7

Детектори АМ та ЧМ сигналів....................................... 44

Лабораторна робота № 8

Широтно-імпульсна модуляція...................................... 49

 

Перелік рекомендованої літератури........................................... 53

ВСТУП

 

Лабораторна робота для її виконавця є маленьким фізичним дослідженням, яке готує до майбутніх великих. Однак проведення експерименту вимагає дотримання деяких формальностей навіть на рівні стилю текстів. З першого погляду це може здатися нудним, таким що псує враження від красоти експерименту. Однак, якщо спробувати щось вдосконалити, доведеться погодитись з доцільністю існуючих вимог. На жаль, курсам з правил розрахунку і оформлення робіт, будови електровимірювальних приладів приділяється замало уваги. Студентам доводиться вивчати ці правила самостійно. Інколи невдало.

За головну мету лабораторних практикумів, в найширшому розумінні, ставиться підготовка студентів до самостійної експериментальної роботи. В цьому процесі можна виділити наступне:

 

1. Спостереження основних фізичних явищ та визначення притаманних їм величин. Досвід спостереження допомагає розвивати фізичну інтуїцію.

2. Здобуття навичок роботи з типовими приладами. Вивчення будови приладів, принципів їх дії, функціональних можливостей та обмежень.

3. Засвоєння вимог техніки безпеки роботи з різними приладами, речовинами та полями.

4. Вивчення різноманітних методів проведення вимірів. Здобуття навичок підбору приладів, складання схем та установок, планування експерименту – здобуття досвіду організатора.

5. Сприйняття принципового характеру похибок вимірювань. Здобуття навичок передбачення та усунення перешкод різного типу, врахування похибок та оцінки точності кінцевих результатів навіть поодиноких вимірювань.

6. Оформлення лабораторних робіт формує вміння ясно та вірно висловлювати думки на папері, з’являється досвід роботи з документами.

7. Коротке узагальнення дослідних і розрахункових результатів – висновки – формують вміння вірно окреслювати мету і постановку експериментальних задач.

8. Здача лабораторних робіт вчить захищати власні позиції та передбачати можливі питання – готує до захисту курсових та дипломних робіт, виступів на конференціях.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

 

Результати будь-яких досліджень завжди подаються у формі окремого звіту. Лабораторні дослідження не є виключенням. Вірне оформлення звіту дозволяє уникнути певних помилок при виконанні вимірювань, зекономити час та швидко відновити зміст та результати роботи за записами в лабораторному зошиті.

Звіт з лабораторної роботи має містити наступні елементи (блоки):

1. Назву роботи з зазначенням її номеру в описі лабораторного практикуму.

2. Чітко і коротко окреслену мету (завдання) роботи

3. Короткі теоретичні відомості

4. Опис установки та (або) приладів

5. Хід роботи

6. Експериментальну частину (дані безпосередніх вимірювань)

7. Розрахункову частину

8. Висновки, в яких в стислій формі даються відповіді на завдання роботи (п.2)

Звіт починає готуватися до початку вимірювань. Перед виконанням лабораторної роботи виконавець має чітко знати мету роботи, шлях її досягнення, необхідні для цього засоби, їх характеристики та положення техніки безпеки роботи з цими засобами, хід роботи (п.1–5). Також до роботи готуються таблиці для експериментальних даних та чернеткові графіки. Підготовлені таблиці запобігають втраті даних, а побудова приблизних чернеткових графіків дозволяє відразу помітити помилкові вимірювання, чим звернути увагу на можливі хиби у схемі установки, режимі роботи приладів або просто на неохайність записів. Наприкінці роботи заповнені таблиці та графіки подаються на підпис викладачу або лаборанту як підтвердження виконання роботи. Таблиці без підпису не приймаються на захисті як сфабриковані або списані.

Після виконання вимірювань проводяться розрахунки необхідних величин, їх похибок, кресляться всі необхідні графіки (п.7) та робляться висновки (п.8).

Якщо опис лабораторної роботи надано в електронному вигляді, то звіт готується з джерела шляхом видалення несуттєвої та очевидної інформації, доповненням власної, оформленням відповідей на контрольні питання. Якість скорочення та доповнення свідчить про розуміння матеріалу роботи і сутності фізичного явища. В будь якому випадку бажано використовувати ПК для розрахунків та оформлення робіт.

 

Назва та мета роботи

Цим розділам досить часто приділяються зовсім мало уваги. Як наслідок, втрачаються саме зміст та мета роботи. Не маючи конкретних зрозумілих завдань студенти механічно заповнюють запропоновані таблиці та проводять розрахунки по заданим формулам, інколи не розуміючи змісту та наслідків отриманих результатів.

Назва роботи частіше за все встановлюється переліком лабораторних робіт певного практикуму. Як правило, роботам даються короткі назви, які лише приблизно встановлюють зміст робіт. Для конкретизації змісту необхідно чітко записати мету або завдання роботи. Якщо мета, що запропонована у опису роботи, незрозуміла, то необхідно використати додаткову літературу та проконсультуватися з викладачем.