Методичні підходи до оцінювання рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства

 

Визначення власної конкурентної позиції підприємства є невід'ємним елементом маркетингової діяльності будь-якого господарського суб'єкта.

Оцінка конкурентної позиції фірми необхідня для:

1) розробки заходів щодо поліпшення КС;

2) вибору підприємством партнера для організації загального випуску продукції;

3) залучення коштів інвестора в перспективне виробництво;

4) складання програми виходу підприємства на нові ринки збуту.

Проведення оцінки переслідує мету: визначити положення підприємства на галузевому ринку. Досягнення цієї мети можливе лише за наявності оперативної та об'єктивної методики оцінки КС.

Набір показників КС підприємства залежить від методу оцінки КС підприємства. Класифікація методів оцінки КС фірми проводиться за певною ознакою (зміст деяких методів у табл.). Найчастіше такою ознакою виступає форма представлення результатів оцінки, відповідно до якої виділяють графічні (побудова радіальної діаграми конкурентоспроможності); матричні (матриця “Привабливість ринку/конкурентоспроможність” (модель GE/Mc Kinsey), матриця «Бостонської консалтингової групи», матриця “Привабливість галузі/ конкурентоспроможність” (модель Shell/DPM), матриця “Стадія розвитку ринку/конкурентна позиція” (модель Hofer/Schendel), матриця “Стадія життєвого циклу продукції/конкурентна позиція”(модель ADL/LC), розрахункові та комбіновані (розрахунково-матричні, розрахунково-графічні) методи.

 

Таблиця 4.1

Методи оцінювання конкурентоспроможності фірми

Назва методу	Зміст методу
Метод, що базується на оцінці КС продукції підприємства	Метод ґрунтується на міркуваннях щодо того, що КС виробника є тим вищою, чим вищою є КС його продукції. В якості показника, що оцінює КС товару або послуги, використовується співвідношення двох характеристик: якості і ціни. Найбільш конкурентоспроможним вважається товар, що має оптимальне співвідношення цих характеристик.
Метод, що базується на аналізі порівняльних переваг підприємств-конкурентів	Оцінка рівня КС здійснюється шляхом співставлення не лише виробничих витрат, а і обсягів та норми прибутку, та/або обсягів продажів, та/або ринкових часток. Більш високий рівень показника при співставленні вважається за достатню умову для того, щоб оцінити підприємство як більш конкурентоспроможне
Метод, заснований на теорії ефективної конкуренції	У якості основного інструменту аналізу КС використовується співставлення показників стану підприємства з показниками підприємств-конкурентів та з середньогалузевими. В основі методу лежить оцінка чотирьох групових показників чи критеріїв КС із подальшим розрахунком інтегрального показника
Інтегральний метод	Інтегральний показник рівня КС підприємства включає в себе два елементи-сомножники: критерій, що відображає ступінь задоволення потреб споживача (характеризує відносну конкурентоспроможність товару) та критерій ефективності виробництва (в його якості, як правило, використовується рентабельність активів, рентабельність власного капіталу або середня за певний період норма рентабельності).
Матричний метод (розроблений консалтинговою групою Бостона)	В основі методики – аналіз КС з урахуванням життєвого циклу товару (послуги). Суть оцінки полягає в аналізі матриці, побудованої за принципом системи координат: по горизонталі-темпи зростання/ скорочення кількості продажів в лінійному масштабі; по вертикалі - відносна частка товару (послуги) на ринку. Найбільш конкурентоздатними вважаються підприємства, які займають значну частку на швидкозростаючому ринку.
Метод самооцінки діяльності	Метод самооцінки включає ряд етапів. Спочатку проводиться експертна оцінка усіх показників діяльності фірми (перелік яких залежить від методу самооцінки) за всіма критеріями з присвоєнням у відповідності із ступенем розвитку підходу чи наявності позитивних результатів значень оцінок – 0,25; 0,50; 0,75; 1,00. Суму отриманих оцінок по кожному критерію множать на “вагу” критерію та сумують. Наприкінці виводиться загальна оцінка діяльності. Далі отримане значення має бути співставленим з попередньою оцінкою самого підприємства або з оцінкою діяльності підприємств-конкурентів.

 

Метод, заснований на теорії ефективної конкуренції. Відповідно до цієї теорії найбільш КС ємає те підприємство, де найкращим чином організована робота всіх служб і підрозділів. На ефективність діяльності кожної зі служб впливає велика кількість факторів, ресурсів фірми. Оцінка ефективності роботи кожного з підрозділів передбачає оцінку ефективності виконання ним цих ресурсів. В основі методу лежить оцінка 4-х групових показників або критеріїв КС.

 

Таблиця 4.2

Критерії та показники конкурентоспроможності фірми

Критерії та показники КС	Значення показника в оцінці	Правило розрахунку показника
1. Ефективність виробничої діяльності підприємства
1.1. Витрати на виробництво одиниці продукції, грн.	Відображає ефективність витрат при випуску продукції.	Валові витрати / Обсяг випуску продукції.
1.2.Фондовіддача, тис. грн.	Характеризує ефективність використання основних виробничих засобів	Обсяг випуску продукції / середньорічна вартість основних виробничих засобів.
1.3. Рентабельність товару, %.	Характеризує ступінь прибутковості виробництва товару.	Прибуток від реалізації*100/ Повна собівартість продукції.
1.4. Продуктивність праці, тис. грн. /чол.	Відображає ефективність організації виробництва та використання робочої сили.	Обсяг випуску продукції / Чисельність працівників.
2. Фінансовий стан підприємства
2.1.Коефіцієнт автономії	Характеризує незалежність підприємства від позикових джерел.	Власні засоби підприємства/ Загальна сума джерел фінансування.
2.2. Коефіцієнт платоспроможності	Відображає здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання і вимірює вірогідність банкрутства.	Власний капітал / Загальні зобов'язання.
2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Відображає якісний склад засобів, що є джерелами покриття поточних зобов'язань.	Грошові кошти і цінні папери, що швидко реалізуються / Короткострокові зобов'язання.
2.4. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	Характеризує ефективність використання оборотних коштів. Відповідає часу, протягом якого оборотні кошти проходять всі стадії виробництва і звернення.	Виручка від реалізації продукції / Середньорічний залишок оборотних коштів
3. Ефективність організації збуту та просування товарів
3.1. Рентабельність продажу, %.	Характеризує ступінь прибутковості роботи підприємства на ринку, правильність встановлення ціни товару.	Прибуток від реалізації х 100 % / Обсяг продажу
3.2. Коефіцієнт затовареності готовою продукцією	Відображає ступінь затовареності готовою продукцією. Зростання показника свідчить про зниження попиту.	Обсяг нереалізованої продукції / Обсяг продажу
3.3. Коефіцієнт завантаження виробничих потужностей	Характеризує ділову активність підприємства, ефективність роботи служби побуту	Обсяг випуску продукції/ Виробнича потужність.
3.4. Коефіцієнт ефективності реклами і засобів стимулювання збуту	Характеризує економічну ефективність реклами і засобів стимулювання збуту.	Приріст прибутку від реалізації /Витрати на рекламу і стимулювання збуту
4. Конкурентоспроможність товару (корисний ефект/ повні витрати на придбання товару)
4.1. Якість товарів	Характеризує здатність товару задовольняти потреби відповідно до його призначення.	Рівень якості товару/ рівень якості товару лідера галузі
4.2. Ціна товару	Характеризує доступність товару для споживача	Сума витрат споживача, пов’язаних з придбанням й використанням товару/ Сума витрат споживача, пов’язаних з придбанням й використанням товару – аналога (конкурента)

 

Через те, що кожен з цих показників має різні ступені важливості для розрахунку КС підприємства (Кп/п), експертним шляхом були розроблені коефіцієнти вагомості критеріїв. Розрахунок критеріїв і коефіцієнтів визначається за формулами середньозваженої арифметичної:

Кп/п = 0,15Еп + 0,29Фп +0,23Ес + 0,33Кт

де Еп- значення критерію ефективної виробничої діяльності підприємства; Фп - значення критерію фінансового становища підприємства; Ес - значення критерію ефективності організації, збуту і просування товару на ринку; Кт - значення критерію КС товару.

Эп = 0,31І +0,19Ф + 0,40Рт + 0,1П

де І - відносний показник витрат виробництва на одиницю продукції; Ф - відносний показник фондовіддачі; Рт - відносний показник рентабельності товару; П - відносний показник продуктивності праці.

Фп = 0,29Ка + 0,20Кп + 0,36Кл + 0,15Ко

де Ка - відносний показник автономії підприємства; Кп - відносний показник платоспроможності підприємства; Кл - відносний показник ліквідності; Ко - відносний показник обіговості оборотних коштів.

Ес = 0,37Рп + 0,29Кз + 0,21Км + 0,14Кр

де Рп - рентабельність продаж; Кз - затовареність готовою продукцією; Км - завантаження виробничих потужностей; Кр - ефективності реклами і засобів стимулювання збуту.

Розрахунок Кт здійснюється як розрахунок загального рівня КС вироба.

У загальному вигляді, алгоритм розрахунку коефіцієнта Кп/п передбачає 3 наступні етапи:

1) розрахунок одиничних показників Кп/п і переклад показників у відносні величини (бали). Для перекладу показників у відносні величини здійснюється їх порівняння з базовими показниками (середньогалузевими, показниками будь-якого конкуруючого підприємства або лідера в галузі, показниками оцінюваного підприємства за минулі періоди). Використовується 15-ти бальна шкала. При цьому 5-ма балами оцінюється показник, який має значення гірше, ніж базовий; 10 балів - на рівні базового; 15 балів - краще, ніж базовий.

2) розрахунок критеріїв Кп/п по представленим вище формулами;

3) розрахунок коефіцієнта Кп/п.

Дана оцінка Кп/п всі найбільш важливі оцінки господарської діяльності промислового підприємства, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко і об'єктивно отримувати картину становища підприємства на галузевому ринку, використання в ході оцінки порівняння показників за різні проміжки часу, дають можливість застосовувати цей метод як варіант оперативного контролю окремих служб.

 

Таблиця 4.3

Індикатори КС

Критерії	Ранг	Діапазон оцінок за ринками (1- 5)
низька -1	средня - 3	висока – 5
1.Відносна частка ринку		менше 1/3	більше 1/3	лідер
2. Витрати		більше прямого конкурента	на рівні прямого конкурента	менше прямого конкурента
3.Відмінні властивості		товар “як всі”	товар слабо диференційований	унікальна пропозиція
4.Ступінь засвоєння технологій		засвоюються важко	засвоюються легко	засвоюються повністю
5.Метод продажів		Посередники не контролюються	контролюються	пряма продажа
6.Імідж		відсутній	размитий	сильний

 

Оцінювання КС підприємства на основі теорії матриць повинна базуватися на комплексному, багатомірному підході до цього складного явища і враховувати як внутрішня і зовнішня середу, як рівень фінансової стійкості підприємства, так і реально становище підприємств конкурентів. Для аналізу конкурентоспроможності будується матриця виду:

де – показник , який характеризує підприємство ; – кількість підприємств конкурентів; – кількість показників.

Показники, що складають матрицю, є відносними величинами і визначають ступінь використання потенціалу підприємства. У методиці використовуються показники рентабельності активів, інвестицій виробництва, основних виробничих фондів, продукції (робіт, послуг), фондовіддача, коефіцієнти оборотності оборотних коштів, показники автономії, маневреності, абсолютної ліквідності. Показниками можна варіювати, залежно від стратегічного напрямку розвитку підприємства, його головної мети, внутрішніх цілей і мотивацій персоналу. У матрицю необхідно включити допоміжний рядок , значення якої є еталонними показниками і відображають середньогалузевий рівень. Крім того, слід відобразити ще одним рядком оптимальне значення показників підприємства - лідера в певній сфері діяльності. Матриця матиме вигляд, представлений в табл.4.4.

 

Таблиця 4.4

Показники оцінювання конкурентоспроможності

Показники, j	Підприємства, і	Середнєгалузеве	Підприємство-лідер
n1	n2	…	nn	Qj	Lj
Рентабельність активів	k11	k12	…	kn1m	Q1	L1
Рентабельність діяльності	k21	k22	…	kn2m	Q2	L2
Фондовіддача	k31	k32	…	kn3m	Q3	L3
mn	kn1	kn2	…	kn5m	Qn	Ln

Але значення вектора не завжди може служити достатньою і всеосяжною характеристикою. Серед показників КС варто також виділити рівень спрямованості кожного з векторів і вектора-еталона . Такою оцінкою може служити кут між векторами, що знаходиться за формулою:

(4.2)

 

де Ao Ч `Ai – скалярний добуток векторів.

Чим менше , тим більш близьке значення функції до 1. Таким чином, якщо вектори спрямовані однаково, то дорівнює 1. За допомогою цього показника можна судити про рівень задоволення роботи підприємства вимогам еталона.

Для визначення рівня конкурентоспроможності підприємства задаються нижні () та верхні межі допустимих змін кожного з -показників. На основі матриці і розглянутих кордонів допустимих змін -показників розраховується матриця , елементами якої є показники . Якщо зміни відбуваються в більшу сторону і розглядаються як позитивне явище, тоді:

(4.3)

Якщо зміни відбулися в меншу сторону і розглядаються як позитивне явище, тоді:

(4.4)

Чим менше значення показника , тим краще характеризує підприємство і показник . В результаті проведених розрахунків матриця , , приймає вигляд (табл. 4.5).

 

Таблица 4.5

Зіставлення показників оцінювання конкурентоспроможності з показником-еталоном

Показники, j	Підприємство, і	Середньогалузеве
n1	n2	.	Nn	Qj
Рентабельність активів	pj1 – k11	pj n – k12	.	pj n – k1n	Q1
Рентабельність діяльності	pj2 – k21	pj n – k22	.	pj n – k2n	Q2
Фондовіддача	pj3 – k31	pj3 – k32	.	pj n – k3n	Q3
..	.	..
mn	pj n – km1	pj n – km2	.	pj n – kmn	Qn

 

На основі матриці визначаємо показники конкурентоспроможності підприємств за формулою:

(4.6)

де - оптимальний показник по підприємству-лідеру.

У підсумку матиме вигляд, представлений в табл.3.3.

 

Таблиця 4.6

Зіставлення показників оцінки конкурентоспроможності за показниками підприємства-лідера

Показники, j	Підприємства, і	Підприємство-лідер
n1	Lj	.	Nn	Lj
Рентабельність активів	d11/L1	d12/L1	.	dmn/L1	L1
Рентабельність діяльності	d21/L1	d22/L1	.	dmn/L1	L2
Фондовіддача	d31/L3	d32/L3	.	dmn/L3	L3
..	.	..			.
mn	dmn/Ln	dmn/Ln	.	dmn/Ln	Ln

 

Величина по підприємству і дасть нам показник конкурентоспроможності цього підприємства . Чим він менший за своїм значенням, тим вищий рівень конкурентоспроможності. Рейтинг підприємств за рівнем конкурентоспроможності розраховується таким чином:

(4.7)

Розрахунок цих показників дає нам результати, представлені в табл.4.7.

 

Таблиця 4.7

Показники конкурентоспроможності підприємств

Підприємства	Показники конкурентоспроможності	Рейтинг підприємств	Ранжквання за місцем в рейтингу
	S1	f1	n1
	S2	f2	n2
	S3	f3	n3
.	.	.	.
n	Sn	Fn	Nn

 

Якщо зміна всіх показників у більшу сторону розглядається як позитивне явище, то для оцінки конкурентоспроможності можна використовувати значення векторів. Таким чином, отримуємо узагальнені характеристики всіх векторів, і кожен з них можна порівняти з нормативним. Найбільш конкурентоспроможне підприємство, значення вектора якого максимально.

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства є надзвичайно складним об'єктом оцінки, прогнозування та управління, яка зумовлена, в першу чергу, сутністю даної категорії. Конкурентоспроможність можна оцінити шляхом порівняння підприємств, які належать до однієї сфері бізнесу як у межах країни, так і в глобальних масштабах. Тому підприємство може бути конкурентоспроможним на регіональному чи вітчизняному ринку і неконкурентоспроможним - на світовому. Нова конкурентна середа потребує перегляду концептуальних підходів до трактування конкурентоспроможності підприємства і розробки критеріїв і методів її оцінки, оскільки в умовах глобалізації створення потенціалу конкурентоспроможності можливе за умови орієнтації на рівень міжнародної конкуренції.

Методична та прикладна складність оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства пов'язана:

- з труднощами вибору базового об'єкта для порівняння (пошуком інформації для визначення підприємства-лідера в галузі);

- обґрунтуванням вибору системи показників, критеріїв і методів оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства (розробка громіздких і важко інтерпретованих методів розрахунку конкурентоспроможності потенціалу підприємства обмежує реальні можливості оцінки);

- проблематичністю використання повної і достовірної інформації для оцінки КС потенціалу підприємства (відсутність досвіду проведення маркетингових досліджень на внутрішньому і зовнішньому ринках, недоступність інформації про діяльність конкурентів може призвести до некоректних висновків та прийняття необґрунтованих управлінських рішень).

Розглянемо синтезований метод визначення КС потенціалу підприємства – метод набору конкурентоспроможних елементів, в основі якого лежить ідея, що конкурентоспроможність продукції підприємства є його головною складовою.

Алгоритм визначення КС потенціалу підприємства за цим методом передбачає:

1. Формування переліку індикаторів (, де ), які служать базою оцінки конкурентоспроможності конкретного виду продукції, яка оцінюється.

2. Встановлення експертним шляхом для кожного індикатора його ваги (, де ) в загальній оцінці за умови, що .

3. Рекомендації служби маркетингу підприємства-об'єкта оцінки щодо n-вибору підприємств з аналогічною продукцією, які є найближчими конкурентами.

Важливе значення для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства відіграє правильний вибір підприємств-конкурентів для дослідження. Існують такі підходи до визначення таких підприємств:

ü Вибір найближчих конкурентів. В умовах олігополістичної конкуренції головним конкурентом може бути одне підприємство, при цьому успіх конкурента негативно впливає на діяльність підприємства і навпаки. Аналіз головного конкурента може дати необхідну і достатню інформацію для розробки заходів протидії як у тактичному, так і в стратегічному аспектах.

ü Вибір більш сильних конкурентів (ринкова частка більш висока). Результати аналізу дозволяють будувати моделі найбільш ефективного конкурентного поведінки на даному ринку і розробляти засоби їх реалізації (імітація, пошук нових шляхів, конфронтація з лідером).

ü Вибір підприємств, які мають значну сумарну частку на ринку (більше 50%). Аналіз дозволяє деталізувати висновки для різноманітних кон'юнктурних ситуацій і розробити як атакуючі, так і оборонні дії.

ü Вибір усіх діючих конкурентів у рамках географічних меж ринку. Результати аналізу можуть бути використані в планах розвитку підприємства на перспективу.

ü Вибір всіх можливих конкурентів. Крім діючих підприємств розглядаються всі потенційні конкуренти: підприємства, які будуються; підприємства, які мають виробничі потужності, які можна перепрофілювати на випуск або продаж нової продукції без витрат часу і ресурсів; інноваційні фірми; нові фірми, які утворилися шляхом придбання аутсайдерів даної галузі великими фірмами інших галузей; нові спільні підприємства.

4. За отриманою інформацією будується матриця визначення конкурентоспроможності одиниці продукції підприємства, яке служить об'єктом оцінки (табл. 4.8).

 

Таблиця 4.8

Матриця визначення конкурентоспроможності одиниці продукції

№ п/п

Вага індикатора

Vaga1

Vaga2

...

Vagam

Rangi

KSopіа

Індикатор

IND1

IND2

...

INDm

Підприємство

абс. зн.

ранг Rij

абс. зн.

ранг Rij

...

...

абс. зн.

ранг Rij

Обєкт оцінювання

...

...

...

n

 

5. Визначення рангів одиниці продукції за допомогою абсолютних значень обраних індикаторів.

6. Визначення зваженої на вагу індикатора загального рангу одиниці продукції кожного підприємства, яке бере участь у масиві оцінки за формулою:

(4.8)

7. Встановлення підприємства-лідера і підприємства-аутсайдера за даною одиницею продукції, діапазону відстані аутсайдера від лідера за формулою:

(4.9)

Діапазон відстані аутсайдера від лідера дає уявлення про розмежування підприємств у конкурентному середовищі, а саме: чи належить підприємство до кола лідерів чи аутсайдерів, вигідне в нього положення чи в зоні очікування нападу, чи правильно використовує свої можливості? Радіус кола лідерів (аутсайдерів) дорівнює чверті від діапазону відстані аутсайдера від лідера . Графічна інтерпретація діапазону відстані аутсайдера від лідера представлена в доповненні А.2

8. Конкурентоспроможність одиниці продукції знаходиться за формулою:

(4.10)

9. Для визначення конкурентного статусу підприємства за всією номенклатурою його продукції необхідно провести аналогічні розрахунки для всіх видів, а потім звести отримані результати в підсумкову таблицю, яка також повинна містити інформацію щодо структури виробництва продукції за проектною потужністю та фактичними обсягами продажу (табл. 4.9).

 

Таблиця 4.9

Підсумкова таблиця для визначення КС потенціалу підприємства-об'єкта оцінювання

№ п/п	Продукція	KSopіа	Структура виробництва продукції по проектній потужності (Sv)	Стратегура фактичних продажів продукції (Sp)	Скорегована на Sv = (р.2*р.3/100)	Скорегована KSopіа на Sp = (р.2*р.4/100)	Резервконкурентоспроможності RKSіа = (р.5-р.6)	Ранг конкурентоспроможності потенціала підприємства Rangкпп
...
а
	Конкурентоспроможність потенціала підприємства

 

10. Ранг конкурентоспроможності потенціалу підприємства визначається за формулою:

(4.11)

11. Рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства розраховується, як середній ранг конкурентоспроможності за всією номенклатурою продукції.

Конкурентоспроможність продукції без сумніву є головною складовою конкурентоспроможності потенціалу підприємства, але не потрібно забувати, що до його складу входять не менш важливі елементи: виробничий, фінансовий, управлінський потенціали тощо, конкурентоспроможність яких потрібно враховувати при визначенні остаточного рівня конкурентоспроможності потенціалу.

Існують і інші методи оцінки конкурентоспроможності підприємства. Наприклад, в методиках А.Шеремет, Г.Савіцкої увага акцентується на системі фінансових показників для визначення рівня фінансової стійкості підприємства

М. Ахматова і Є. Попов виділяють дві групи методів оцінки конкурентоспроможності підприємства: аналітичні (метод рейтингової оцінки; оцінка на основі розрахунків частки ринку; метод оцінки на основі теорії ефективної конкуренції; метод оцінки на основі споживчої вартості) графічні (матриця БКГ; модель «Привабливість ринку-переваги конкурентів; матриця Портера; метод «багатокутник конкурентоспроможності підприємства) методи.

Барабой Д.О. пропонує здійснювати комплексну оцінку конкурентоспроможності виробничого підприємства за такими показниками:

- конкурентоспроможність продукції (оцінюють за допомогою інтегрального показника конкурентоспроможності);

- конкурентоспроможність системи управління (оцінка проводиться експертним методом, шляхом порівняння досліджуваного підприємства з конкурентами за параметрами: адаптивність; спрямованість на активізацію людського фактора; спрямованість на споживача; здатність опрацьовувати конкурентні стратегії, передбачати реакцію конкурентів, розробляти і реалізовувати конкурентні ходи; відповідність організаційної структури);

- конкурентоспроможність персоналу (головна ідея оцінки - кількісно виразітізіть за допомогою балів найсуттєвіші характеристики як самого працівника, так і роботи, яку він виконує; для характеристики працівника кількісній оцінці підлягають його професійно-кваліфікаційний рівень та ділові якості, а для оцінки роботи застосовують параметри: складності роботи і функцій; результату, який реально досягнуто працівником;

- конкурентоспроможність технології (технологію можна вважати конкурентноспроможним, якщо забезпечується значна гнучкість технологічного процесу, максимально використовуються виробничі потужності і більшість діючого обладнання експлуатується менше, ніж 10 років; також необхідно врахувати коефіцієнт оновлення обладнання);

- показники фінансового стану підприємства (визначають за однією з багатьох розроблених на даний момент методик; найбільш простою є експрес-оцінка фінансового стану, яка базується на розрахунку двох фінансових коефіцієнтів: поточної (загальної) ліквідності (мінімальне значення 2,0) і забезпеченості підприємства власними засобами (мінімальне значення 0,1); якщо хоча б один з цих коефіцієнтів менше мінімального значення, фінансовий стан підприємства е слабким).

Розглянувши існуючі методики оцінки, можна відзначити, що конкурентоспроможність підприємницького потенціалу – поняття комплексне, яке повинно охоплювати всі сфери діяльності функціонування суб'єкта господарювання. Зрозуміло, що використання тільки одного методу не дає повного уяви про рівень конкурентоспроможності потенціалу, який говорить про необхідність використання комплексного підходу до його оцінки. Адже результати аналізу конкурентоспроможності потенціалу підприємства є дуже важливими для розробки шляхів його підвищення.