Та складає одне ціле з оточуючим міським пейзажем.

 

У Стародавній Греції, наприклад, колір обирали відповідно до принципу тектоніки: опорні, несені частини покривали синьою фарбою, а ті, що спираються, несучі – червоною. Колір застосовують і ззовні, і всередині. Зовнішній вигляд часто визначається географічними особливостями місцевості. У північних широтах зазвичай будівлі забарвлюють в яскраві радісні кольори, у південних – світлі, спокійні, такі, що відбивають гарячі сонячні промені.

Мова архітектури багата і складна. Лише при узгодженому використанні всіх засобів і прийомів архітектурної композиції виникає яскравий художньо виразний архітектурний образ.

Отже, крім суто утилітарних потреб, архітектура водночас виконує функції емоційного впливу, досягти якого можна завдяки використанню специфічних конструкцій, елементів, прийомів. Це і врахування об’ємно-просторової структури споруди, ритмічне і пропорційне співвідношення, масштаб, розробка кольору та фактури будівельних матеріалів тощо.

Конструкція, форма і простір, пропорції і ритм, світло і колір утворюють єдність характерних ознак розвитку архітектури – стиль. Стиль архітектури, як і інших видів мистецтва, – це з одного боку, зовнішня форма, художній образ, а з іншого – відображення уявлень певної епохи.

В архітектурному образі виявляються як індивідуальні особливості стилю митця, його світосприйняття та світовідчуття, так і специфіка розвитку конкретного історичного періоду.

Саме в архітектурі найповніше і найточніше це проявляється. Стиль епохи – це передовсім стиль архітектури.

Мистецтво архітектури безпосередньо знаходиться у зв’язку з розвитком науки. Адже зведення архітектурних споруд розпочинається з суто технічного етапу проектування – виконання необхідних розрахунків і креслень.

Визначаючи особливості архітектури, М.В.Ломоносов підкреслював, що цей вид мистецтва споруджує будівлі для мешкання зручні, для зору прекрасні, для довгочасу міцні.

Рекомендовані джерела

1. Аполлон: Изобразительное и декоративное искусство. Архитектура. – М.: ЭЛЛИС ЛАК,

1997*.

2. Аркин Д.Е. Образы архитектуры и образы скульптуры. – М.: Искусство, 1990.

3. Левчук Л.Т., Оніщенко О.І. Основи естетики: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2000. – 271

с., іл.

4. Ничкало С.А. Мистецтвознавство. – К.: Либідь, 1999.

5. Естетика. – К.: Вища школа, 1997.

6. Татаркевич В. Історія шести понять: мистецтво, прекрасне, форма, творчість,

відтворництво, естетичне переживання. / Пер. з пол.. В.Корнієнка. – К.: Юніверс, 2001. –

368 с.

7. Архітектура — Вікіпедія uk.wikipedia.org/wiki/Архітектура‎

8. [PPT] Архітектура як від мистецтва - zhu.edu.ua

www.zhu.edu.ua/mk_school/mod/.../view.php?...‎

9. Архітектурні конструкції – Дрьомова Л. В. www.vuzlib.org/...Архітектурні_конструкції...‎

10. Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки - Основи... pidruchniki.ws › Культурологія‎.

 

 

Словник

Архітектоніка (від грець. architektonike – будівельне мистецтво), тектоніка, художнє вираження структурних закономірностей, притаманних конструкції будівлі, композиції круглої скульптури, об’ємних творів декоративного мистецтва. Архітектоніка виявляється у взаємозв’язку і розташуванні несених і частин, які несуть навантаження, розподілу мас, в ритмічному ладі форм, у пропорціях, а також до деякої міри – в кольоровому ладі твору. В більш широкому значенні архітектоніка –композиційна побудова будь-якого твору мистецтва, що обумовлює співвідношення його головних і другорядних елементів.

Вітраж – (франц. vitrage, від vitre – віконне скло) – твір монументально-декоративного мистецтва, здебільшого з шматочків кольорового скла або з іншого прозорого матеріалу, змонтованих в єдине ціле; кольорове скло у вікнах, дверях, ширмах.

Муральний - від укр. мур – кам’яна, цегляна огорожа або стіна, звідси походять терміни: мурування, муральний живопис (розпис на стіні), муроль (зодчий, архітектор).

Палеоліт - (від грец. παλαιός — давній і грец. λίθος — камінь) — давня кам’яна доба, найдавніший період людського суспільства. Щодо тривалості палеоліту є різні думки (від 3 млн до 100—150 тис. років тому). Кінець палеоліту датується близько 13 тис. років тому (12 000 — 10 000 років до н.е.).

Рекреація - це система заходів, пов'язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які розташовані поза їх постійним помешканням; одне з понять - розширене відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил та етикету способом очищення, відновлення та будування природного середовища (річки, парку, лісу, ландшафтного феномену, заповідника).

Симультанність -(фр. simultané одночасний, лат. simul в один і той же час). Нині ми говоримо про одночасні події, маючі на увазі ті, що проходять переважно в один час (тепер або в минулому). В усіх древніх культурах це "або" – межі, що поділяли минуле, теперішнє і майбутнє, - в певних ситуаціях, наприклад, в ритуалі чи в міфі-як-ритуалі, щезали. Одночасність розумілась як один час. Майбутнє, сучасне й минуле поєднувались в одному часі-просторі - сучасному. Уявлення про симультанність ця поведінка багато в чому і визначала, оскільки вся поведінка людини була ритуалізована.

Стиль (лат. stilus, stylus від грець. stylos – гостра паличка для письма), стійка єдність образної системи, виражальних засобів, що характеризує художню своєрідність тих чи інших сукупностей явищ мистецтва, чи то велика художня епоха, окремий художній напрям чи манера окремого художника. У мистецтвознавстві особливо виділяються історичні стилі – етапи розвитку мистецтва, коли напрацьовується цілісна система, що охоплює різні види художньої культури, які володіють формальною і змістовною єдністю, і створює єдиний образно-пластичний стрій у творах архітектури, скульптури, живопису, декоративного мистецтва (романський стиль, готика, Відродження, бароко, класицизм та ін.).

Тектоніка -структура споруди, зумовлена характером матеріалу і конструктивною системою.