ТОП 10:

Уроджені солітарні гепатоми потенційно злоякісні.



Гемангіома– уроджене новоутворення судинного походження. Серед доброякісних пухлин частіше трапляються гемангіоми, переважно у жінок.

Розрізняють наступні форми гемангіом печінки:

• кавернозна;

• капілярна;

• скірозна.

Вони бувають поодинокими та множинними, часто поєднуються з гемангіомами інших органів.

Інші доброякісні пухлини печінки мезенхімального та змішаного походження зустрічаються зрідка.

Клініка

Пухлини невеликих розмірів мають безсимптомний перебіг і є випадковою знахідкою на операційному столі або під час секції. При великих пухлинах клінічні прояви пов'язані з механічним тиском на навколишні органи і тканини (паренхіма печінки й жовчні шляхи), а також з різними ускладненнями (розрив пухлини, тромбоз, утворення абсцесу і т. ін.).

Характерний ниючий тупий біль у ділянці печінки. У деяких хворих виникають ознаки обтураційної жовтяниці та портальної гіпертензії за рахунок стиснення магістральних внутрішньопечінкових жовчних проток та внутрішньопечінкових гілок ворітної вени. Серед інструментальних методів обстеження найбільш інформативними є комп'ютерна томографія, УЗД, лапароскопія.

Лікування

При клінічних ознаках пухлини й підтвердженні діагнозу даними об'єктивного обстеження, до яких входить рентгенографія на фоні пневмоперитонеуму, ангіографія, гепатосканування й лапароскопія. Лікування верифікованих доброякісних пухлин печінки оперативне. Проводять анатомічні або атипові резекції ураженої частини печінки. Видаляти пухлину необхідно в межах здорових тканин. При недотриманні цього правила можливі рецидиви.

Кісти печінки

Кісти печінки поділяють на паразитарні і непаразитарні, які, в свою чергу, ділять на

справжні, посттравматичні, уроджені і кісти зв'язок печінки.

Hепаразитарні кісти печінки:

• солітарна;

• полікістоз печінки.

Частіше хворіють жінки. Перебіг захворювання іноді безсимптомний і лише в термінальній фазі може спостерігатися "псевдопухлинна кахексія".

Ускладненнякіст:

• розрив кісти;

• перекручування;

• внутрішньокістозна кровотеча;

• інфікування кісти;

• асцит – як результат стиснення портальної

вени;

• жовтяниця – наслідок стиснення жовчних

проток;

• кишкова непрохідність.

Лікування– оперативне. До паліативних оперативних втручань відносять транспарієтальну пункцію, зовнішнє та внутрішнє дренування. До числа радикальних методів належать різного роду резекції печінки.

Трансплантація печінки

Проводять при печінковій недостатності різної етіології. Існує ортотопічна і гетеротопічна пересадка печінки.

Ортотопічна пересадка – печінка донора трансплантується на місце вилученої печінки реципієнта.

При гетеротопічній пересадці – печінка реципієнта залишається на місці, а печінка донора пересаджується в будь-який відділ черевної порожнини. Вперше ортотопічну трансплантацію печінки здійснив у 1963 р. Starzl. Суть методу полягає в наступному: після констатації смерті донора до нього приєднують апарат екстракорпорального кровообігу з охолоджувальною рідиною. При температурі 15°С видаляють донорську печінку шляхом перетинання, максимально віддалено від неї, всіх її зв'язок і спільної жовчної протоки. Одночасно в реципієнта мобілізують печінку і виконують зовнішнє шунтування судин У реципієнта накладають затискачі на нижню порожнисту вену вище і нижче печінки, на ворітну вену і печінкову артерію. Зовнішні шунти відкривають і печінку видаляють. Hа її місце трансплантують донорську печінку.

Гетеротопічна трансплантація печінки частіше виконується за методом Hagihara, Absolon – у верхній лівий квадрант черевної порожнини після попередньої спленектомії або за методом Ю.М. Лопухіна і Г.Е. Островерхова – в праву половину черевної порожнини під печінку реципієнта.

Резекція печінки

За принципом виконання поділяють на:

• типові варіанти;

• атипові варіанти.

Для типових варіантів характерний:

- розподіл паренхіми за анатомічними щілинами;

- попередня перев'язка судинно-секреторних елементів печінки; урахування топографо-анатомічних особливостей інтра- та екстраорганних структур печінки.

До числа атипових резекцій відносяться:

• клиноподібна;

• крайова – показана при крайовому розташуванні патологічного процесу;

• площинна – зріз пухлини параллельно паренхімі печінки або з частковим її перетинанням. Рана закривається пасмом сальника або її краї зближуються кетгутовими швами;

• поперечна резекція – виконують в латеральних відділах лівої половини печінки з попереднім накладанням гемостатичних швів.

Види типових резекцій:

• гемігепатектомія;

• лобектомія:

- лівобічна – видалення 3 та 4 сегментів. – правобічна парамедіанна лобектомія –

видалення 5 та 8 сегментів;

• сегментектомія.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.232.51.240 (0.009 с.)