Операції, що знижують портальний тиск: порто-кавальні анастомози (прямі та селективні), спленектомія.

1. Операції, спрямовані на припинення зв'язку вен шлунка і стравоходу з венами портальної системи (операції роз'єднання):

а) операція Паціори – гастротомія з прошиванням розширених вен шлунка і стравоходу з боку слизової;

б) операція Таннера – поперечне пересічення шлунка в кардіальному відділі шлунка з наступним зшиванням стінок;

в) операція Крайля – еззофаготомія і безпосередня прошивання змінених вен стравоходу.

2. Спрямовані на створення нових шляхів відтоку крові з портальної системи:

а) судинні анастомози (порто-кавальне шунтування):

- спленоренальний анастомоз (операція Уіплля-Блекмора);

- кава-мезентеріальний анастомоз (операція Богораза);

б) органоанастомози:

- оментопексія (оментоспленопексія, оментонефропексія, оментодіафрагмопексія);

- органопексія (гепатопневмопексія, гастропексія, кологепатопексія);

- операція переміщення – переміщення в плевральну порожнину більше ¾ маси правої частки печінки;

- переміщення декапсульованої селезінки в доочеревинний простір, в плевральну порожнину;

- переміщення сальника у підшкірно-жирову клітковину, у піхву мого м'яза живота, в плевральну порожнину.

3. Спрямовані на відведення асцитичної рідини з черевної порожнини:

а) лапароцентез;

б) операція Кальба – створення постійного дренажу черевної порожнини шляхом висічення ділянок парієтальної очеревини і черевних м'язів до підшкірної клітковини в ділянці поперекових трикутників назовні від висхідної і нисхідної товстої кишки;

в) операція Рюотта (перитонеовенозне шунтування) – велика підшкірна вена стегна виділяється на протязі 10-15 см від впадіння в стегнову, пересікається і вшивається над пупартовою зв'язкою в отвір в очеревині. Асцитична рідина відводиться безпосередньо в судинне русло.

г) торакомізація декапсульованої печінки;

д) операції, що покращують лімфовідтік з черевної порожнини:

- формування лімфовенозних анастомозів;

- зовнішнє дренування грудної лімфатичної протоки.

4. Спрямовані на зменшення притоку крові в портальну систему:

а) спленектомія (основні показання: гіперспленізм, ізольований тромбоз селезінкової вени).

5. Спрямовані на посилення регенерації печінки і покращання внутрішньопечінкового артеріального кровообігу:

а) резекція печінки (10-15% маси);

б) операція Малле-Гі – периартеріальна невректомія загальної печінкової артерії;

в) артеріо-портальні анастомози (аортопортальний, спленопортальний, спленоумбілікальний);

г) електрокоагуляція печінки.

У більшості випадків при хірургічному лікування хворих на портальну гіпертензію виконується декілька операцій різних груп.

Летальність після операції у хворих на синдром портальної гіпертензії коливається від 20 до 50%.

Операції при надпечінковому блоці портальної системи (синдром Budd-Chіarі):

- висічення заочеревинних кіст або пухлин;

- резекція печінки з видаленням кіст або пухлин;

- розсічення мембрани нижньої порожнистої вени. Якщо таке втручання неможливе – накладання судинного анастомозу для усунення гіпертензії в системі ворітної вени.

До хірургічних захворювань печінки відносять:

• травматичні ушкодження печінки;

• доброякісні і злоякісні пухлини печінки;

• абсцеси печінки;

• справжні і несправжні кісти печінки.

Всі пухлини печінки поділяють на дві групи:

• доброякісні;

• злоякісні.

Як окрему складову хірургічної тактики виділяють:

• трансплантацію і резекцію печінки.

Доброякісні пухлини

До даної групи хірургічних захворювань печінки відносять пухлини епітеліального (гепатоми, холангіогепатоми), мезенхімального (гемангіоми, лімфангіоми), сполучнотканинного (фіброми) походження та змішані пухлини (гамартроми).

Гепатоми та холангіогепатоми відносять до аденом, гамартрому розглядають як ваду розвитку печінки.

Аденома – складається з чітко диференційованих клітин паренхіми печінки (гепатома) та клітин внутрішньопечінкових жовчних ходів (холангіома). Росте повільно, у зв'язку з чим і вважається доброякісною. Однак схильна до малігнізації. Аденоми можуть бути солітарними й множинними. Клінічні прояви хвороби виникають у випадках, коли пухлина сягає великих розмірів, при кровотечі або перекруті пухлини на ніжці. Аденома печінки пальпується як щільно-еластичне або щільне утворення. За наявності ніжки пухлина має значну рухливість.