Поняття про відокремлені члени речення. Відокремлення додатків.

20.1. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними без сполучників
1. Між однорідними членами речення, з‟єднаними без сполучників, ставиться кома: А яблука падають, котяться, губляться.
2. Кілька означень при означуваному іменнику можуть бути одноріднимий неоднорідними.
2.1. Означення неоднорідні і не розділяються комою, якщо вони характеризують предмет у різних планах, наприклад, за розміром і кольором(Червоним великим колом заходило сонце), за кольором і відношенням до іншихоб‟єктів (У зеленому березовому гаю полилася урочиста пісня) та ін. Міжтакими означеннями не можна вставити сполучник сурядності і.
2.2. Означення однорідні і розділяються комою в таких випадках:
а) якщо вони характеризують предмет в одному плані, наприклад, тількиза кольором: Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувалися над горами. Уцьому випадку наявна інтонація переліку, а між означеннями можна вставитисполучник і;
б) якщо вони дають предметові загальну позитивну оцінку: Над містомстояла тиха, погожа літня ніч;
в) якщо першим стоїть непоширене означення (виражене одиничнимсловом), а другим – поширене (виражене дієприкметниковим зворотом): Нічрозкидала над нами своє темне, зорями всипане покривало.

УВАГА! Означення неоднорідні і не розділяються комою, якщо першим стоїть поширене, а другим – непоширене, пор.: Ніч розкидала над нами своє зорями всипане темне покривало.

3. Не є однорідними і не розділяються комою два дієслова в тій самій граматичній формі, одне з яких містить вказівку на рух, а друге – на його мету: Піду подивлюся ту вашу виставу.
20.2. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними єднальними сполучниками і (й), та (у значенні і)
1. Якщо два однорідні члени речення з‟єднані одиничним єднальним сполучником, то кома між ними не ставиться: Душу опанував тихий і глибокий настрій. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче.
2. Кома ставиться між усіма однорідними членами, якщо перед кожним із них повторюється однаковий єднальний сполучник: Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.

УВАГА! Навіть якщо перший із трьох і більше таких однорідних членів не має при собі єднального сполучника, то кома після нього ставиться: Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня.

3. Коли два слова, перед кожним із яких стоїть сполучник і (й), становлять єдиний усталений вислів (фразеологізм), то кома між ними не ставиться: і так і сяк; і туди і сюди; і вдень і вночі; і сміх і гріх та ін.
4. Якщо однорідні члени речення зв'язані єднальними сполучниками в пари, то комами відокремлюються пари: У житті поруч добро і зло, правда і кривда.
5. Кома не ставиться між різними однорідними членами речення, з'єднаними неповторюваним сполучником і (й): Довженко як митець і особистість був більший і багатший за всі художні світи, ним створені (у першому випадку сполучник і поєднує однорідні прикладки, у другому – однорідні присудки).
20.3. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак, одначе
Перед протиставним сполучником, який з‟єднує однорідні члени речення,кома обов‟язкова: Тече вода в синє море, та не витікає. Дім силою будують, арозумом скріплюють.
20.4. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними розділовими сполучниками або, чи, ні...ні, то...то, не то...не то, чи то...чи то
1. Перед одиничним розділовим сполучником або, чи, який поєднує однорідні члени речення, кома не ставиться: Вузенька стежка щезала часом серед кам’яної пустелі або ховалася під виступом скелі. Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла чи шерех збитої білкою кедрової шишки.
2. Кома ставиться між однорідними членами, якщо розділовий сполучник або, чи перед ними повторюється: Мені б або на годинку заснути, або десь трохи пройтися.

УВАГА! Якщо перший із трьох таких однорідних членів не має при собі сполучника або, чи, то кома після нього також ставиться: Малим ховався він у бур’янах на городі, чи в очереті біля річки, чи в хащах лісових.

3. Між однорідними членами речення, поєднаними сполучниками ні...ні, то...то, не то...не то, чи то...чи то, кома обов‟язкова: Ні жаль, ні пекучий біль не відволікали мене. А дівчина вечорами то співає, то плаче.

УВАГА! Коли два слова, перед кожним із яких стоїть сполучник ні, становлять єдиний усталений вислів (фразеологізм), то кома між ними не ставиться: ні туди ні сюди; ні так ні сяк; ні те ні се; ні риба ні м’ясо; ні вдень ні вночі; ні краю ні кінця; ні сіло ні впало; ні живий ні мертвий; ні пуху ні пера; ні в тин ні в ворота; ні слуху ні духу та ін.

20.5. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними приєднувальними сполучниками а також, ще й, та й, а то й, та ще
Перед сполучниками а також, ще й, та й, а то й, та ще, які приєднуютьдо попередніх членів речення ще один елемент, кома обов‟язкова: Посаджу я всаду вишню, ще й черешеньку. Тоня защебетала до батька, ще й за руку взяла.

20.6. Кома між однорідними членами речення, з’єднаними парними сполучниками не тільки...а й, не тільки...але й, не тільки...а ще й, як...так і, не так...як, хоч...але, хоч...зате, не стільки...скільки і под.
Кома ставиться перед другим елементом парних сполучників, що вживаніпри однорідних членах речення: Минулі покоління лишили нам не такрозв’язання проблем, як самі проблеми. Індик хоч не співає, зате багато думає.
20.7. Крапка з комою між однорідними членами речення
Між однорідними членами речення, якщо вони поширені й містять своїрозділові знаки або якщо вони віддалені за змістом, замість коми можнаставити крапку з комою: Хмарки переходили легко і так низько, як в хаті;віддавали перловою рожевістю і синню, забарвлюючи повітря відсвітами.
20.8. Тире між однорідними членами речення
Між двома однорідними членами речення треба ставити тире в такихвипадках:
а) якщо однорідні члени речення, поєднані без сполучників,протиставляються один одному (між ними можна вставити протиставнийсполучник
а): З городу не біжить – вихором вилітає Мар’яна. Не жалібна –ясна краса твоя. Не лише сонце – все небо дихало спекою;
б) між двома однорідними присудками, поєднаними без сполучників абоза допомогою сурядного сполучника і (й), якщо друге дієслово вказує напричину дії, пояснює, уточнює попередню дію, виражає узагальнення,наслідок: Кудкудаче курка – і гніздо видає; Всі оглухли – похилились в кайданах;
в) між двома однорідними присудками, поєднаними без сполучників абоза допомогою сурядного сполучника і (й), якщо є раптова зміна подій: Прогуркотів поїзд – зник у степу. Захвилювалася вода, покотилася валами доберега, наблизилася – і вдарила з глухим стогоном в пісок.

20.9. Розділові знаки при узагальнювальних словах
1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами реченняставиться двокрапка: Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було:асфальти й спориші.

УВАГА! Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, після них – двокрапка: У траві можна було викосити всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок.

УВАГА! Якщо між узагальнювальним словом та однорідними членами речення є синтаксична конструкція, яка відокремлюється комами (поширене означення, підрядне речення тощо), то після цієї конструкції перед однорідними членами, замість двокрапки, ставлять кому і тире: За ніч підросли всі квіти, що жили на луках, – сон-трава, медок, дзвіночки, зірочки.

2. Якщо однорідні члени, що стоять після узагальнювального слова, не завершують речення, то після них ставиться тире: Скрізь: на пустирях, у рівчаках та неглибоких балках – росте ця рослина.

УВАГА! Тире опускається, якщо речення завершує синтаксична конструкція, яка відокремлюється комою (поширене означення, підрядне речення, наступне сурядне речення тощо): Все в ньому по-своєму жило: і спілі хліба, і пташиний спів, і небесний спокій, настояний на сонці і зорях. Почали стигнути плоди різних дерев: черешні, вишні, абрикоса, персика, а кизил усе ще зелений.

3. Після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом ставиться тире: Дерева, птахи, люди – все навколо сповнене великої весняної сили.

УВАГА! Перед тире ставиться кома, якщо вона потрібна за умовами контексту (кома може закривати підрядне речення, поширене означення чи іншу синтаксичну конструкцію): Синій цвіт залізняка, папороть, квасець, заячий холодок і навіть кабель, протягнений по землі від пересувних електростанцій, – усе аж плющить у цей час від роси.

УВАГА! Кома опускається перед вставним словом, що стоїть після ряду однорідних членів речення перед узагальнювальним словом: І небо, і море, і земля, і гори – здавалося, все завмерло у тривожному передчутті.

4. Якщо узагальнювальне слово вживається двічі для його смислового підсилення (перед однорідними членами та після них), то після першого узагальнювального слова ставиться двокрапка, а перед другим – тире: Усе: і повітря, й покручені лози, і зів’яла трава – все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя.

УВАГА! Якщо після першого узагальнювального слова є синтаксична конструкція, яка відокремлюється комами (поширене означення, підрядне речення, наступне сурядне речення тощо), то перед однорідними членами речення ставиться кома і тире, а після однорідних членів перед другим узагальнювальним словом – тире: Все, що на землі проростало, – кущі, молоді деревця, чагарники – все бралося багряними фарбами.

5. Іноді, найчастіше в науковому та офіційно-діловому стилях, двокрапка перед однорідними членами речення переважно після дієслова може ставитися навіть тоді, коли узагальнювальне слово відсутнє. У цьому випадку перед переліком робиться пауза, а однорідні члени читаються з перелічувальною інтонацією: Іменник як частину мови характеризують: лексичне значення предметності, граматичні значення роду, числа і відмінка, синтаксична роль підмета чи додатка.

Комами завжди відокремлюються додатки, що починаються словами крім, окрім, опріч, замість, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від: Мати, замість відпочити, почала готувати вечерю. За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив. На світі все знайдеш, крім рідної матері. Ненависть, на відміну від кохання, завжди взаємна.

УВАГА! Додаток, що починається словом замість, не відокремлюється, якщо його можна замінити конструкцією із прийменником за: Хлопець часто ходив на тік замість батька.