Літери и, і, ї у словах іншомовного походження.

1. У словах іншомовного походження літера ї пишеться після голосного: мозаїка, наївний, прозаїк, альтруїст, так само Заїр, Каїр, Енеїда.

2. Літера и в загальних назвах іншомовного походження пишеться після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед приголосним (крім й): дилер, консалтинг, чипси, римейк, фристайл, кастинг.

УВАГА! У ряді слів, що давно засвоєні українською мовою, у словах, запозичених зі східних мов, а також у словах церковного вжитку літера и пишеться й після інших приголосних: кипарис, вимпел, лиман, мирт, химера, кинждал, кисет, єпископ, митрополит, диякон.

3. В іншомовних прізвищах літера и пишеться тільки після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним (крім й): Шиллер, Цицерон.

УВАГА! Власні імена, що стали загальними назвами, пишуться за правилами правопису загальних назв: дизель, хоча прізвище його винахідника – Дізель.

4. В іншомовних географічних назвах літера и пишеться:
а) в кінцевих сегментах -ика, -ида: Балтика, Корсика, Флорида;
б) після ж, ч, ш, щ, ц та р перед приголосним (крім й): Алжир, Чикаго, Щецин, Гринвіч;
в) у ряді географічних назв, що давно засвоєні українською мовою, також після д, т, з, с перед приголосним (крім й): Братислава, Сицилія, Тибет, Единбург.

5. Літера і пишеться в усіх інших випадках: вібрація, білборд, допінг, інспірація, Лісабон, Севілья, Дідро, Грімм.

УВАГА! Завжди пишемо і в загальних та власних назвах:
а) після префікса дез-: дезінтеграція, дезінформація;
б) після будь-якого приголосного перед голосним та й: ажіотаж, матеріал, тріумф, аварійний, Чіатура, Шіофок;
в) після будь-якого приголосного в кінці невідмінюваних слів: парі, журі, попурі, колібрі, харакірі, таксі, мерсі, івасі, візаві, жалюзі, конфеті, асорті, Сочі, Калахарі, Замбезі, Капрі.

УВАГА! З літерою і, а не и, пишуться складні слова з першою основою боді-: бодібілдинг, бодібілдер, бодігард, а також слово діджей.

30. Правопис слів іншомовного походження (написання літери и, і, ї).

Правопис й, і, ї

Написання й, /, ї в словах іншомовного походження підлягає фонетичному принципу української орфографії і регулюється такими правилами.

І. Буква и пишеться:

1. У загальних назвах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед літерами, що позначають приголосні звуки: динамо, директор, титан, фізика, система, цистерна, жирафа, трикотаж (правило дев'ятки). '

2. У власних назвах:

а) у географічних назвах, що закінчуються на -ика, -ида: Америка, Африка, Арктика, Антарктида, Флорида;

б) у географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Чилі;

в) у географічних назвах зі звукосполученням -ри: Париж, Рига, Рим, Мадрид, Великобританія, Крит;

г) в окремих словах, узвичаєних з й: Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сизрань, Сицилія, Сирія, Братислава, Бразилія, Аргентина, Скандинавія, Тибет.

II. Буква і пишеться:

1. На початку слова як у загальних, так і у власних назвах: інститут, ідея, інтернаціональний, Індія, Іспанія, Ібрагім.

2. У середині слів після букв, що позначають приголосні звуки, перед літерами на позначення голосних та перед є, й: геніальний, діалектика, матеріал, фіалка, аудієнція, радіус, радій, пенсіонер.

3. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, журі, поні, пенальті, мерсі.

4. Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Сочі, Шіллер.

5. Після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед наступним приголосним: бізнес, вібрація, академія, хімія, література, ніша.

 

НІ. Буква ї пишеться після букв, що позначають голосні звуки: мозаїка наївний, атеїст.

 

Правопис слів іншомовного походження (подвоєння приголосних).

Орфографічні та технічні правила переносу.

Поняття про милозвучність української мови. Засоби милозвучності.

Поняття про пунктуацію, пунктограму, типии пунктограм.

Принципи української пунктуації.

Порівняльний зворот та розділові знаки при ньому.

Поняття про вставні і вставлені мовні одиниці та розділові знаки при них.