Медіатори у хімічних синапсах. Принцип Дейла.

 

У хімічних синапсах медіаторну функцію виконують різні речовини. Одні і ті ж речовини є медіаторами як у хребетних, так і безхребетних тварин. Деякі ме­діатори в одних синапсах спричиняютьгальмівний ефект, а в інших - збудли­вий. Медіатори - це низькомолекулярні водорозчинні аміни, амінокислоти або споріднені з ними речовини. Найкраще доведена медіаторна функція таких речо­вин.

Ацетилхолін є збудливим медіатором у нервово-м'язових синапсах скелет­них м'язів, але гальмує роботу серця. Холінергічними є і нейрони спинного мозку, що іннервують хромафінні клітини наднирників. Припускають, що холінергічні нейрони є у ретикулярній формації середнього мозку, а також у мозочку, базаль­них гангліях і корі великих півкуль.

Дофамін належить до катехоламінів і виконує медіаторну функцію у серед­ньому мозку. Особливо важливу роль він відіграє у смугастому тілі. Дофамінергічні нейрони наявні у гіпоталамусі.

Норадреналін також належить до катехоламінів. Норадренергічні нейрони є у середньому мозку, мосту, довгастому і проміжному мозку. Норадренергічними є нейрони симпатичного ланцюжка і деяких інших периферичних вузлів. Норадреналін спричиняє якзбудливий, так і гальмівний ефект у нейронах цент­ральної нервової системи і клітинах робочих органів. Наприклад, він збуджує се­рцевий м'яз і гальмує гладенькі м'язи шлунково-кишкового тракту.

Серотонін належить до моноамінів. У ссавців серотонінергічні нейрони на­явні переважно в стовбурі можу. Вони впливають на нову кору, гіпокамп, мигда­лину, кору мозочка, спинний мозок. Серотонін може викликати якзбудливу, так І гальмівну дію.

Глутамінова кислота е найбільш поширеним медіатором у центральній нервовій системі. Її функція пов'язана головним чином із синаптичною передачею збудження.

Гама-аміномасляна кислота міститься у нейронах спинного і головного мозку. П розглядають як найбільш поширений медіатор синаптичногогальму­вання (постсинаптичного і пресинаптичного).

Медіаторну функцію гліцин виконує у спинному мозку, в якому вінгаль­мує мотонейрони.

Медіатори синтезуються уперикаріоні і зосереджуються у міхурцях, які швидким транспортуванням переносяться до нервових закінчень. У нервово-м'язових синапсах синтез ацетилхоліну проходить у синаптичних бляшках. Відпрацьовані у синапсах медіатори піддаютьсяінактивації. Ацетилхолін інактавуєтьсяацетилхолінестеразою, норадреналін -моноаміноксидазою і катехол-метилтрансферазою. Деякі медіатори піддаються зворотному всмок­туванню у нервові закінчення або всмоктуються клітинами глії.

Хімічні синапси можуть змінювати свій стан під впливом деяких гормонів й інших речовин. Такі речовини називаютьмодуляторами. До локальних модуля­торів відносять простагландини.

Відомо багато фармакологічних речовин і токсинів, які діють на хімічні си­напси. Серед них є блокатори секреції медіаторів, блокатори рецепторів і систе­ми інактивації медіаторів. Наприклад, кураре блокує холінорецептори у нерво­во-м'язових синапсах скелетних м'язів, атропін - у міокарді і гладеньких м'язах. Стрихнін блокує рецептори гліцину, бікукулін і пікрогоксин - рецептори гама-аміномасляноЇ кислоти. Адреноблокатори (ерготамін, ерготоксин, симпатолін, пропранолол) блокують адренорецептори. Антихолінестеразні речовини (езерин, прозерин) підсилюють дію ацетилхоліну, оскільки блокують ацетилхолінестеразу. Ботуліновий токсин блокує вивільнення (секрецію) ацетилхоліну.

Іншими можливими медіаторами є гістамін, нейроактивні пептиди, ендорфіни, простагландіни.

Принцип Дейла

Заключається в тому, що у всіх закінченнях одного нейрону виділяється один і той самий медіатор. Цей принцип актуальний і сьогодні. Хоча і накопичується все більше свідчень про існування більше одного виду медіатора на нервових закінченнях одного нейрона. Закон або принцип Дейла стосується тільки пресинаптичної єдності конкретного нейрона. Не можна застосовувати цей закон до постсинаптичних ефектів. Знак синаптичної дії тут визначається не медіатором, а властивостями рецепторів на постсинаптичний мембрані (дія ацетилхолін).