Фактори впливу на функціональний стан користувачів комп'ютерів

На надійність системи «людина – комп’ютер» (особливо на функціональний стан користувача відеодисплейного терміналу) діє комплекс чинників виробничого середовища та характеру трудового процесу (рис. 4.2).

Надійність системи "людина-комп'ютер" значною мірою визначається, функціональним станом людини. Психофізіологічні та емоційні перенапруження, втома "людини-оператора" можуть призвести у комп'ютеризованих системах керування до помилок і як наслідок – до значних економічних втрат.

Визначення та вивчення факторів, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів дозволить виділити основні причини виникнення станів напруженості, стомлення, стресу і здійснити відповідні профілактичні заходи.

Отже, до основних факторів, що впливають на функціональний стан користувачів комп’ютера належать:

1) виробниче середовище – характеризується такими шкідливими факторами:

1.1 фізичні: електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів, електростатичні поля, шум, параметри мікроклімату та ряд світлотехнічних показників;

1.2 хімічні: пил, шкідливі хімічні речовини, які виділяються при роботі принтера і копіювальної техніки;

1.3 біологічні: підвищений вміст в повітрі патогенних мікроорганізмів, особливо у приміщенні з великою кількістю працюючих, при недостатній вентиляції, особливо у період епідемій;

1.4 психофізіологічні: напруження зору та уваги, інтелектуальні та емоційні навантаження, тривалі статичні навантаження і монотонність праці.

2) трудовий процес - характеризується значними статичними фізичними навантаженнями; недостатньою руховою активністю; напруженнями сенсорного апарату, вищих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Окрім того, трудовий процес користувачів комп'ютерів відзначається значними інформаційними навантаженнями;

3) внутрішні засоби діяльності – це професійні риси та виробничий досвід, які обумовлюють надійну та безпомилкову діяльність користувачів комп'ютерів, дозволяють знаходити безпечні методи розв'язання виробничих завдань навіть у нестандартних ситуаціях;

4) зовнішні засоби діяльності - визначаються ергономічними показниками щодо організації робочого місця, форми та параметрів його елементів, просторового розташування основного і допоміжного устаткування, які можуть суттєво знизити фізичні та психофізіологічні навантаження, що діють на користувачів комп'ютерів;

5) соціально-психологічні фактори трудових взаємовідносин.

Таким чином, на користувача комп'ютера впливає комплекс факторів. Урахування ступеня та якості впливу цих факторів на функціональний стан дозволяють розробити заходи та засоби щодо забезпечення безпеки, підвищення працездатності та збереження здоров'я користувачів комп'ютерів.

 

Рисунок 4.2 – Фактори, що впливають на функціональний стан користувача комп’ютера

Іонізація повітря

У повітрі зовнішнього природного середовища, як і в повітрі приміщень, наявна певна кількість заряджених частинок, що називаються іонами. У приміщеннях, де працюють з комп'ютерами, концентрація легких негативних іонів зменшується (за 5 хвилин у вісім разів, а за 3 години – до нуля).

Така зміна складу повітря призводить до несприятливого впливу на здоров'я користувачів ПЕОМ, на їх розумову та фізичну діяльність.

Гранично допустимі норми рівнів іонізації повітря приміщень при роботі з ЕОМ повинні відповідати ДНАОП 0.03-3.06-80.

Засоби забезпечення необхідної концентрації іонізації повітря такі:

- кондиціювання повітря;

- генератори негативних іонів (іонізатори);

- збільшення вологості повітря у приміщеннях.

Накопичення електричного заряду на поверхні обладнання може досягати кількох тисяч вольт (переважно на електронно-променевій трубці відеотерміналу, зокрема, на екрані). При дотику до такого об­ладнання може статись електричний удар.

Для захисту від статичної електрики необхідно:

– кілька разів протягом робочого дня мити руки і обличчя водою, а після закінчення роботи вимити руки й лице з милом;

– щоденно протирати екран монітора, клавіатуру, пристрій “миша”, а якщо є приекранний фільтр то і його антистатичною серветкою;

– щоденно у приміщенні з ПК проводити вологе прибирання;

– установити нейтралізатори статичної електрики;

– підтримувати у приміщенні відносну вологість повітря не нижче 45-50 %, разом з тим недопустима вологість повітря більше 75%;

– виконати у відповідності з ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів” заземлення ВДТ;

– користувачу ПК бажано носити одяг з природних (льняних) волокон.

Напруга електростатичного поля на робочих місцях, у тому числі й відеоматеріалах, не повинна перевищувати 20 кВ/м відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля". Відповідно до цього нормативного документа робочі місця з ВДТ повинні:

- розміщуватися в окремих приміщеннях;

- площа одного робочого місця - не менше 6,0 м²;

- об'єм приміщення - не менше 20,0 м³;

- обладнуватись аптечками першої медичної допомоги;

- розміщуватись на відстані не менше 1 м від стін з вікнами;

- прохід між рядами робочих місць - не менше 1 м;

- бути обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими оповіщувачами та вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку два вогнегасника на кожні 20 м² площі приміщення та з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасної речовини;

- не рідше, як раз на квартал очищувати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та підлогу.