Розрахунок соціальної та економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві

У результаті аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду оцінки ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці та загальних положень теорії ефективності встановлено, що методика визначення ефективності охорони праці має забезпечувати:

- можливість розрахунків на всіх рівнях управління охороною праці;

- урахування інтересів власника підприємства, найманих працівників та держави;

- можливість порівняння показників між собою та з показниками іншого періоду;

- максимальну інформативність при обмежених даних;

- незалежність власника підприємства при виборі критерію ефективності стратегії і тактики працеохоронної діяльності на підприємстві;

- простоту й оперативність розрахунків ефективності;

- поліпшення соціально-психологічного клімату як в колективі, так і на підприємстві загалом;

- вибір оптимального напрямку вдосконалення умов і охорони праці;

- можливість використання показників окремо та в комбінаціях.

Згідно з методиками оцінки результатів проведення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці, розробленими ВЦНДІОП ВЦРПС [1] та ННДІОП України [2], запропоновано чотири групи показників:

- зміна стану умов і охорони праці;

- економічні;

- соціально-економічні;

- соціальні.

Перелік цих показників дозволяє майже всебічно оцінити ефективність заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці, однак існують деякі труднощі в розмежуванні соціальних і соціально-економічних показників. Тому Гандзюком М. П. запропоновано використовувати методику, у ній наявні три групи показників: економічні, технічні, соціальні (рис. 4.1) [5].

Більш детальна характеристика складових частин наведеної вище методики запропонована в табл. 4.2.

Технічна ефективність передбачає аналіз змін стану умов праці на конкретному робочому місці, вимірюється звичайними фізичними одиницями за допомогою приладів [4].

Оцінка соціальної та економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та країні в цілому.

Соціальна та економічна ефективність поліпшення умов і охорони праці мають визначатися на всіх стадіях розробки і запровадження працеохоронних заходів:

- на стадії планування заходів (розрахункова ефективність) з метою обґрунтування оптимального варіанта заходу (при порівнянні варіантів перевага надається тому, який забезпечує найбільший соціальний ефект);

- після впровадження заходів (фактична ефективність) для оцінки кінцевих результатів роботи.

Наведена нижче методика (табл.4.2) є основою для розробки галузевих нормативно-методичних документів з визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці з урахуванням специфіки виробництв. Методи розрахунку, що пропонуються, орієнтовані на інформацію, яку мають у своєму розпорядженні підприємства всіх форм власності.

 

Рисунок 4.1 – Методика ефективності заходів щодо покращення умов і охорони праці

 

Таблиця 4.2 – Складові методики оцінки ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці

№ п/п	Назва показника	Формула	Розшифровка формули
Складові оцінки економічної ефективності заходів
	Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюва-ності (травматизму) за певний час(DД)		Д1, Д2 - кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів; Чсс - річна середньооблікова чисельність працівників.
	Зростання продуктивності праці (DW)		ЗВ - вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником; РП - вартість річної товарної продукції підприємства.
	Річна економія зарплати за рахунок зростання продук-тивності праці та зменшення рівня захворюваності і травматизму (ЕЗ)		ЗР - середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуванням на соцстрахування. ЧСР - середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу.
	Річна економія на собівартості про-дукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат ЕС		У - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.
	Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності (ЕТН)		ПД - середньоденна сума допомоги з тимчасової непрацездатності.
	Економія від зменшення плин-ності кадрів (ЕПК)		ЧЗ1, ЧЗ2 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу праце- охоронних заходів; ДП - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше.
	Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скоро-ченням чи повною відміною додаткової відпустки (ЕДВ)		ЗД - середньоденна оплата роботи одного працівника; ЧДВ1, ЧДВ2 - чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; ДВ1, ДВ2 - середня тривалість додаткової відпустки одного пра-цівника, що має на це право, відпо-відно до і після запровадження заходів.
	Економія фонду заробітної плати у зв'язку з відміною скорочення робочого дня (ЕСД)		ЗГ - середня оплата однієї години роботи працівника; ФД - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік; ЧСД1, ЧСД2 - чисельність праців-ників, які мають право на скоро-чений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; d1, d2 - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відпо-відно до і після запровадження заходів.
	Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування (ЕЛПХ)		gЛПХ - денна вартість лікувально- профілактичного харчування одного працівника; Д ЛПХ1, Д ЛПХ2 - кількість днів, в які надавалось лікувально-профілак-тичне харчування відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; ЧЛПХ1, ЧЛПХ2 - чисельність праців-ників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
	Економія витрат у зв'язку зі скоро-ченням кількості працівників, які користуються пра-вом на безкоштовне одержання молока або інших рівно-цінних харчових продуктів (ЕХП)		gХП - денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника; Ч ХП1, ЧХП2 - чисельність праців-ників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
Складові оцінки соціальної ефективності заходів
	Скорочення кіль-кості робочих місць ΔК, що не відпові-дають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва		К1,К2 - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам сані-тарних норм до і після проведення заходів; К3 - загальна кількість робочих місць.
	Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимо-гам санітарних норм		Ч1,Ч2 - кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу; Чсс - річна середньооблікова кількість працівників.
	Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці,		М1,М2 - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.; М - загальна кількість машин і механізмів, шт.; Б1,Б2 - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.; Б - загальна кількість виробничих приміщень, шт.
	Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔКЧТ		N1, N2 - кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу; Чсс - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
	Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔКТТ		ДТ1,ДТ2 - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.
	Зменшення коефіцієнта частоти професійної захво-рювавності через незадовільні умови праці ΔКЧЗ		З1,З2 - кількість випадків професій-них захворювань відповідно до і після впровадження заходу.
	Скорочення коефі-цієнта тяжкості захворювання ΔКТЗ		ДЗ1,ДЗ2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вживання заходу.
	Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи професійної захворюваності ΔЧІ		ЧІ1, ЧІ2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.
	Скорочення плин-ності кадрів через незадовільні умови праці ΔЧП		ЧП1, ЧП2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.

 

 

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

До початку виконання завдання студент повинен самостійно засвоїти теоретичні відомості щодо основних показників ефективного функціонування системи управління охороною праці (СУОП) підприємства.

На занятті студенти за бажанням або за викликом викладача відповідають на поставленні питання. У випадку, якщо відповіді студентів неповні – викладач викликає для доповнення інших студентів або роз’яснює проблемні питання сам.

За вказаним викладачем варіантом, визначити:

а) показники ефективного функціонування СУОП підприємства;

б) соціальну ефективність працеохоронного заходу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Якими показниками характеризується зміна стану умов і охорони праці?

2. Що розуміють під соціальними результатами заходів щодо поліпшення умов та охорони праці?

3. Що розуміють під економічними результатами заходів щодо поліпшення умов та охорони праці?

4. Дайте визначення поняття «система управління охороною праці».

5. Перелічіть основні витрати роботодавця на поліпшення умов та охорону праці на підприємстві.