У розчині натрію гідроксиду. Це

пояснюється наявністю в його молекулі:

1) спиртової гідроксогрупи;

2) фенольного гідроксилу;

3) ненасиченого зв'язку;

4) кисневого містка;

5) третинного атому азоту.

213. Який лікарський засіб володіє
амфотерними властивостями:

1) теобромін;

2) кофеїн;

3) кодеїн;

4) натрію кофеїн-бензоат;

5) етилморфіну гідрохлорид?

214. Підґрунтям хімічної класифікації
алкалоїдів є:

1) хімічна класифікація органічних

сполук;

2) наявність функціональних груп;

3) будова карбоново-нітрогенового скелета;

4) фармакологічна дія;

5) фізико-хімічні властивості.

215. Алкалоїд пілокарпін є
похідним:

1) тропану;

2) імідазолу;

3) піридину;

4) фурану;

5) піразолу.

216. За хімічною будовою глюкоза
належить до:

1) ароматичних кислот;

2) алкалоїдів;

3) антибіотиків;

4) моносахаридів;

5) полісахаридів.

217. За знебарвленням йоду
ідентифікують:

1) кислоту борну;

2) кислоту аскорбінову;

3) кислоту бензойну;

4) кислоту ацетилсаліцилову;

5) кислоту глутамінову.

218. Методом кількісного визначення
кальцію глюконату є:

1) йодометрія;

2) аргентометрія;

3) алкаліметрія;

4) комплексонометрія;

5) броматометрія.

219. Для ідентифікації глюкози за
допомогою реактиву Фелінга необхідно:

1) нагрівання;

2) каталізатор;

3) кімнатна температура;

4) охолодження;

5) енергійне збовтування.

220. Фармакопейною реакцією
ідентифікації глюкози є:

1) відновлення реактиву Фелінга;

2) осадження розчином маніту;

3) взаємодія з феруму(Ш) хлоридом;

4) взаємодія з кислотою хлоридною;

5) взаємодія з кислотою сірчаною.

221. Кальцію глюконат справляє кровоспинну дію завдяки наявності:

1) йонів кислоти глюконової;

2) йонів кальцію;

3) гідроксильних груп;

4) атомів карбону;

5) атомів оксигену.

222. Тотожність кислоти аскорбінової підтверджують за визначенням:

1) запаху;

2) питомого обертання;

3) смаку;

4) розчинності в 95 % спирті;

5) розчинності в ефірі.

223. Взаємодію глюкози з реактивом Несслера зумовлює:

1) спиртовий гідроксил;

2) альдегідна група;

3) карбонільна група;

4) пірановий цикл;

5) асиметричні атоми карбону.

224. Фармакопейною реакцією
ідентифікації глюкози є взаємодія з:

1) мідно-тартратним комплексом під час нагрівання;

2) амоніачним розчином аргентуму нітрату під час нагрівання;

3) лужним розчином тетрайодмеркурату;

4) тимолом і кислотою сульфатною концентрованою;

5) резорцином і кислотою хлоридною розведеною під час кип'ятіння.

225. Оптичну активність виявляє
розчин:

1) кодеїну;

2) глюкози;

3) кофеїну;

4) теоброміну;

5) натрію кофеїн-бензоату.

226. Яку субстанцію можна ідентифікувати за питомим обертанням:

1) кислоту ацетилсаліцилову;

2) глюкозу;

3) кислоту бензойну;

4) парацетамол;

5) анестезин?

227. Кислотні властивості кислоти аскорбінової зумовлені наявністю в структурі молекули:

1) лактонного кільця;

2) двох енольних гідроксилів;

3) одного енольного гідроксилу;

4) фенольних гідроксилів;

5) подвійного зв'язку.

228. Під час ідентифікації кислоти
аскорбінової з нітратом срібла
спостерігають:

1) темно-сірий осад;

2) жовтий осад;

3) білий осад;

 

4) бурий осад;

5) сине забарвлення розчину.

229. За ДФУ кальцію глюконат
ідентифікують з:

1) розчином аргентуму нітрату з нітратною кислотою;

2) форуму (III) хлоридом;

3) розчином калію перманганату;

4) реактивом Драгендорфа;

5) реактивом Маркі.

230. Хімічні властивості та фізіологічну
активність кислоти аскорбінової
зумовлює:

1) ендіольне угруповання;

2) гідроксильні групи;

3) лактонне кільце;

4) подвійні зв'язки;

5) спиртовий гідроксил.

231. Фармакопейним методом
кількісного визначення кальцію
глюконату є:

1) йодометрія;

2) комплексонометрія;

3) броматометрія;

4) нейтралізація;

5) аргентометрія.

232. Фармакопейною реакцією
ідентифікації кислоти аскорбінової є
реакція з розчином:

1) срібла нітрату;

2) натрію хлориду;

3) калію йодату;

4) натрію тіосульфату;

5) калію перманганату.

233. Фармакопейним методом
кількісного визначення кислоти
аскорбінової є:

1) йодатометрія;

2) алкаліметрія;

3) йодометрія;

4) аргентометрія;

5) йодхлорметрія.

234. Кислоту аскорбінову зберігають у
захищеному від світла місці, тому що вона:

1) окиснюється;

2) гідролізує;

3) відновлюється;

4) полімеризується;

5) сублімує.

235. Фізіологічну активність
аскорбінової кислоти зумовлює
наявність:

1) подвійних зв'язків;

2) гідроксильних груп;

3) лактонного кільця;

4) ендіольного угруповання;

5) спиртового гідроксилу.

236. Кількісне визначення суми
пеніцилінів проводять за допомогою
методу:

1) гравіметрії;

2) рефрактометрії;

3) йодометрії;

4) потенціометрії;

5) нітритометрії.

237. Під час ідентифікації кислоти
аскорбінової з 2,6 дихлор-
феноліндофенолом спостерігають:

1) знебарвлення синього розчину;

2) темно-сірий осад;

3) жовтий осад;

4) білий осад;

5) бурий осад.

238. Розчин калію перманганату
знебарвлюється внаслідок взаємодії з
розчином:

1) натрію сульфацилу;

2) кислоти глутамінової;

3) анальгіну;

4) кислоти аскорбінової;

5) кислоти ацетилсаліцилової.

Підтвердити наявність Р-

лактамного циклу в антибіотиках пеніцилінового ряду можна за допомогою:

1) кислоти оцтової та феруму(Ш) хлориду;

2) розчину 2,6-дихлорфенолін-дофенолу;

3) розчину амоніаку та розчину купруму(И) нітрату;

4) розчину калію перманганату та розчину феруму(Ш) хлориду;

5) лужного розчину гідроксиламіну гідрохлориду та розчину купруму(ІІ) нітрату.

240. Під час нагрівання левоміцетину з
розчином натрію гідроксиду
спостерігають:

1) червоне забарвлення;

2) коричневе забарвлення;

3) жовте забарвлення, що переходить у червоно-оранжеве;

 

4) червоний осад;

5) жовте забарвлення, що переходить в червоно-оранжеве, після чого утворюється цегляно-червоний осад і з'являється запах амоніаку.

241. До напівсинтетичних пеніцилінів
належить:

1) тетрациклін;

2) левоміцетин;

3) оксациліну натрієва сіль;

4) стрептоміцину сульфат;

5) еритроміцину сульфат.

242. Який реактив використовують під
час ідентифікації левоміцетину:

1) барію хлорид;

2) натрію гідроксид;

3) кислоту сірчану концентровану;

4) кислоту азотну розведену;

5) кислоту хромотропову?

243. За хімічною класифікацією
антибіотик левоміцетин належить до:

1) препаратів гетероциклічного ряду;

2) препаратів ароматичного ряду

3) аміноглікозидів;

4) макролідів;

5) препаратів аліциклічного ряду.

244. Для фармакопейної реакції
ідентифікації бензилпеніцилінів
використовують сірчанокислий розчин:

1) кислоти саліцилової;

2) кислоти азотної;

3) амонію молібдату;

4) дифеніламіну;

5) формальдегіду.

245. Куприметричний метод
визначення левоміцетину ґрунтується
на утворенні:

1) розчинної комплексної сполуки;

2) нерозчинної комплексної сполуки;

3) аміаку;

4) молекулярного нітрогену;

5) лужного середовища.

246. Природні пеніциліни можна
відрізнити один від одного за допомогою:

1) кислоти хромотропової з кислотою сульфатною концентрованою;

2) реактиву Драгендорфа;

3) реактиву Майєра;

4) Р-нафтолу в лужному середовищі;

5) 8-оксихіноліну в лужному середовищі з окисником — натрію гіпобромітом.

247. Наявність нітрогрупи в структурі
левоміцетину підтверджує:

1) утворення азобарвника після
підновлення нітрогрупи;

2) виділення аміаку під час кип'ятіння з розчином натрію гідроксиду;

3) поява червоного забарвлення в разі взаємодії з реактивом Маркі;

4) поява червоного осаду під час нагрівання з розчином натрію гідроксиду;

5) утворення розчинної комплексної сполуки з купруму(П) сульфатом.

248. Який лікарський засіб вступає у
реакцію утворення азобарвника:

1) бензилпеніциліну калієва сіль;

2) бензилпеніциліну новокаїнова сіль;

3) феноксиметилпеніцилін;

4) оксацилін;

5) левоміцетин?

249. Загальною реакцією ідентифікації
антибіотиків пеніцилінового ряду є:

1) утворення індофенолу;

2) мурексидна проба;

3) утворення купруму гідроксамату;

4) реакція Віталі — Морена;

5) утворення осаду з водню пероксидом.

 

1) Р-лактамний цикл;

2) тіазоловий цикл;

3) карбоксильна група;

4) введення йону натрію; 5) аміногрупа.

250. Біологічну активність пеніцилінів зумовлює:

Відповіді на тести для контролю знань з дисципліни "Фа	рмацевтична хімія"
1.-2	41.-4	81.-3	121.—5	161.—3	201—2	241.—3
2.-4	42.-3	82.-3	122.—1	162.—3	202.— 3	242.— 2
і. - з	43.-2	83.-1	123.—2	163.—4	203.—4	243.—2
4.-4	44.-2	84.-1	124.—3	164.—2	204.— 3	244.— 5
5.-1	45.-2	85.-2	125.— 1	165.—1	205.—2	245.— 1
6.-3	46.-5	86.-3	126.—3	166.— 1	206.—3	246.— 1
7.-3	47.-2	87.-4	127.— 1	167.— 1	207.-3	247.— 1
8.-2	48.-3	88.-3	128.— 1	168.—4	208.—4	248. - 2
9.-3	49.-4	89.-3	129.—3	169.—2	209.— 3	249.—3
10.-4	50. - 3	90.-1	130.—4	170.—4	210.—2	250.— 1
11.-3	51.-2	91.-3	131.—2	171.—3	211.—5
12.-4	52. - 2	92.-1	132.—2	172.—2	212.—2
13.-1	53.-3	93.-4	133.—4	173.—1	213.—1
14.-1	54.-1	94.-1	134,—3	174.—2	214.—3
15.-2	55. - 5	95.-2	135.—1	175.—2	215.—2
16.-2	56.-1	96.-3	136.— 1	176.—3	216.—4
17.-3	57.-1	97.-4	137.—5	177.—1	217.—2
18.-5	58.-1	98.-4	138.— 1	178.—1	218.—4
19.-1	59. - 1	99.-3	139.—5	179.—1	219.—1
20.-3	60.-3	100.—3	140.—4	180.—3	220—1
21.-2	61.-1	101.—3	141.—2	181.—1	221.—2
22.-4	62.-1	102.—1	142.—1	182--1	222. - 2
23.-4	63.-4	103.—2	143.—4	183.—5	223. —2
24.-3	64.-1	104.—3	144.—2	184,—1	224.— 1
25. - 5	65.-5	105.—5	145 — 3	185.—2	225.- 2
26.-5	66.-4	106.—3	146—1	186.—1	226. - 2
27.-1	67. - 3	107.—2	147.—2	187.—3	227.—3
28.-4	68.-2	108.—4	148.— 1	188.—2	228 — 1
29.-2	69.-1	109.—3	149.— 1	189.—1	229. - 2
ЗО.-3	70.-2	ПО.—2	150.—2	190.—1	230.— 1
31.-4	71.-2	111.-3	151.—1	191.—1	231.—2
32.-2	72.-1	112—1	152.—3	192.—5	232.— 1
33.-1	73.-4	113.—3	153.—3	193.— 1	233.—3
34. - 1	74.-2	114.—3	154.—4	194—1	234—1
35.-3	75.-1	115.—3	155.—5	195.—3	235.—4
36.-4	76.-2	116.—2	156.— 1	196.—3	236.— 3
37.-2	77.-3	117.—2	157.—5	197.—3	237.— 1
38.-1	78.-1	118.—2	158.—4	198.— 1	238.—4
39.-3	79.-1	119.—4	159.— 1	199.—3	239.—5
40. - 3	80.-1	120.— 1	160.—4	200.— 4	240.— 5

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З ФАРМАКОГНОЗІЇ

ДЛЯ ДЕРЖАВНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ

Спеціальність 5.12020101 Фармація

1. Складання інструкції з підготовчої роботи та заготівлі в аптеці:

- плодів шипшини;

- трави деревію;

- квіток ромашки;

- бруньок сосни;

- листків шавлії;

- кореневищу аїру.

 

2. Оформлення квитка на заготівлю сировини дикорослих лікарських рослин.

3. Оформлення посвідчення збирача лікарської рослинної речовини.

4. Оформлення договору про збирання та заготівлю лікарської рослинної речовини.

5. Визначення лікарських рослин у гербарних зразках:

 

- пижмо звичайне;

- грицики звичайні;

- подорожник великий;

- глід криваво-червоний;

- валеріана лікарська;

- береза повисла;

6. Визначення лікарської рослинної сировини у запропонованих зразках,
підтвердження її ідентичності за допомогою макроскопічного аналізу з АНД:

- квітки пижма;

- трава грициків;

- листки подорожника великого;

- плоди глоду;

- кореневища з коренями валеріани;

- бруньки берези.

7. Приготування тимчасового мікропрепарату. Проведення мікроскопічного
аналізу, визначення та замальовування основних діагностичних ознак:

- кореня алтея;

- листків кропиви;

- листків полину гіркого;

- листків м'яти перцевої;

- кори дуба.

8. Проведення І етапу товарознавчого аналізу - прийняття сировини в аптеку:

- квіток цмину піскового;

- трави споришу;

- плодів горобини;

- кори крушини;

- насіння льону;

- стовпчиків з приймочками кукурудзи;

9. Оформлення приймальної квитанції.

10. Оформлення «Журналу реєстрації ЛРС, яку приймають в аптеку».

11. Проведення II етапу товарознавчого аналізу - відбір середньої проби:

 

- трави золототисячника;

- квіток липи;

- кореневища та коренів оману.

12. Проведення II етапу товарознавчого аналізу - відбір проб фасованої продукції:

- листків мучниці;

- плодів фенхелю.

 

13. Оформлення протоколу товарознавчого аналізу.

14. Проведення III етапу товарознавчого аналізу - відбір та аналіз аналітичної проби №1:

 

- квіток нагідок;

- трави чебрецю плазкого;

- плодів анісу;

- коренів анісу;

- коренів солодки;

- листків підбілу звичайного.

 

15. Оформлення журналу вхідного контролю.

16. Оформлення аналітичного листка.

17. Оформлення сертифікату аналізу.