Перелік практичних навичок та вмінь

З ОРГАНІЗАЦІЇ І ЕКОНОМІКИ ФАРМАЦІЇ.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.110201 ФАРМАЦІЯ.

1. Таксування рецептів.

2. Заповнення квитанційного комплекту, рецептурного журналу.

3. Виписування етикеток.

4. Оформлення лікарських форм до відпуску.

5. Прийняття рецептів з безкоштовного і пільгового відпуску ліків.

6. Вивчення і застосування чинних наказів МОЗ України.

7. Складання звітів про рецептуру за місяць.

8. Заповнення журналів з контролю якості виготовлених ліків.

9. Ведення журналу лабораторних та фасувальних робіт, перевірка тотожності документів.

 

10. Ведення журналу обліку медикаментів з обмеженими термінами зберігання.

11. Складання вимог-накладних.

12. Складання товарного звіту.

13. Виписування замовлень-вимог на товар.

14. Оформлення доручення на отримання товару.

15. Оформлення документів на товари, що надходять в аптеку.

16. Заповнення документів обліку грошових коштів.

17. Заповнення витратного ордеру.

18. Заповнення прибуткового ордеру.

19. Заповнення касової книги.

20. Складання документів з інвентаризації.

21. Складання листа-опису (інвентаризаційної картки).

22. Розрахунок природного збитку.

23. Складання виборчого листа з обліку отруйних, наркотичних засобів і спирту етилового.

24. Ведення книги предметно-кількісного обліку.

25. Застосування норми природного збитку для предметно-кількісного обліку.

26. Складання довідки на витрати допоміжного матеріалу.

27. Ведення документації з обліку тари, малоцінного інвентарю і основних засобів.

28. Складання графіків виходу на роботу співробітників аптеки, табеля обліку робочого часу.

29. Проведення аналізу виконання торгово-фінансового плану аптеки.

30. Орієнтування у формах власності аптечних установ.

Перелік теоретичних питань до семестрового екзамену

З органічної хімії

1. Предмет і завдання органічної хімії. Органічна хімія як базова дисципліна в системі фармацевтичної освіти.

2. Класифікація органічних сполук за будовою вуглецевого скелету і природою функціональних груп. Основні функціональні групи і класи органічних сполук.

3. Типи хімічних зв'язків в органічних молекулах. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках. Індуктивний ефект. Мезомерний ефект.

4. Класифікація органічних реакцій і реагентів. Типи механізмів реакцій (гомолітичний, гетеролітичний). Типи органічних реакцій (приєднання, заміщення, відщеплення).

5. Будова алканів, тетраедрична конфігурація зр³-гіібридного атома Карбону. Утворення п-зв'язків.

6. Гомологічний ряд. Ізомерія. Номенклатура алканів. Поняття про конфірмаційну ізомерію.

7. Фізичні властивості алканів. Хімічні властивості. Реакції радикального заміщення (8я)- Механізм галогенування.

8. Циклоалкани. Класифікація за розміром циклу (малі, звичайні, середні, макроцикли) та кількістю циклів. Номенклатура циклоалканів. Ізомерія.

9. Хімічні властивості циклоалканів. Особливості малих циклів (реакції приєднання). Реакції заміщення в середніх циклах.

10.Алкени. Будова та конфігурація зр²-гібридного атома Карбону. Утворення і

характеристика п-зв'язку. 11.Гомологічний ряд алкенів. Номенклатура, ізомерія. Фізичні властивості алкенів. 12.ХЇМІЧНЇ властивості алкенів. Реакції електрофільного приєднання (Ае). Правило

Марковникова та його сучасна інтерпретація. Окиснення алкенів, реакція Вагнера. ІЗ.Алкадієни. Типи дієнів (кумульовані, спряжені, ізольовані). Будова. Номенклатура.

Характеристика спряжених дієнів. 14.Особливості реакції електрофільного приєднання в спряжених дієнів (АЕ)

(галогенування, гідрогалогенування). Полімеризація 1,3-дієнів (бутадієн, ізопрен).

15. Алкіни. Будова потрійного зв'язку. Конфігурація зр-гібридного Карбону. Номенклатура та ізомерія алканів.

16. Фізичні властивості алкінів. Хімічні властивості. Реакції електрофільного приєднання (Ае): галогенування, гідрогенгалогенування, гідратації (реакція Кучерова). Правило Ельтекоза.

17.Реакція заміщення в алкінів. СН-Кислотний характер алкінів.

18,Окиснення та відновлення алкінів. Димеризація (вінілацетилен) і

циклотримеризація (бензен) ацетилену. 19. Сучасні уявлення про будову бензену. Ароматичність. Загальні критерії

ароматичності. Правило Хюкеля. 20.Гомологічний ряд аренів. Номенклатура. Ізомерія. 21.Хімічні властивості аренів. Реакції електрофільного заміщення (8е) -

галогенування, нітрування, сульфування, алкілювання, апелювання. 22.Правила орієнтації в бензенове ядро. Вплив електронодонорних та

елктроноакцепторних замісників на напрям та швидкість реакції електрофільного

заміщення. Узгоджена та неузгоджена орієнтація. 23.Реакції приєднання у аренів (гідрування, приєднання хлору). Окиснення аренів.

 

24.Галогенопохідні вуглеводнів. Класифікація. Номенклатура. Ізомерія.

25.Фізичні властивості галогеноалканів. Характеристика зв'язку Карбон-галоген в

залежності від природи атома галогену. 26.Хімічні властивості галогенопохідних. Реакції нуклеофільного заміщення (8м):

гідроліз, алкоголіз, амоноліз, взаємодія з сульфідами та ціанідами. 27.Реакції відщеплення (елімінування) в галогенопохідних. Дегідрогенгалогенування.

Правило Зайцева. Конкурентність реакцій нуклеофільного заміщення та

елімінування. 28.Спирти. Будова, класифікація за кількістю гідроксильних груп і природою

вуглеводневого радикала. Номенклатура. Ізомерія. 29.Фізичні властивості спиртів. Міжмолекулярний водневий зв'язок, утворення

асоціатів. Фізіологічна дія спиртів на організм. ЗО.Хімічні властивості одноатомних спиртів. Кислотно-основні властивості. 31.Реакції нуклеофільного заміщення в алканолів (8н): утворення галогеноалканів,

естерів. Міжмолекулярна та внутрішньомолекулярна дегідратація. Окиснення

спиртів. 32.Багатоатомні спирти. Хімічні властивості гліколів та гліцерину. Якісна реакція на

гліцерин. Етиленгліколь. Гліцерин. Ксиліт. Сорбіт. 33.Фізіологічна дія спиртів на організм людини. Метанол, Етанол (використання

спирту етилового різної концентрації в медицині). 34.Феноли. Класифікація за кількістю гідроксильних груп. Номенклатура. Фізичні

властивості. З5.Реакції фенолів по зв'язку О-Н (утворення фенолятів, етерів та естерів). Зб.Реакції електрофільного заміщення (8Е) у фенолів: галогенування, нітрування,

сульфування. Відновлення та окиснення фенолів. 37.Етери. Номенклатура. Ізомерія. Фізичні властивості. 38.Основні властивості естерів (утворення оксонієвих солей). Розщеплення етерів

(ацидоліз). 39,Окиснення етерів (виявлення пероксидів та гідропероксидів). Діетиловий ефір,

застосування в медицині. 40.Альдегіди. Класифікація. Гомологічний ряд. Номенклатура. Ізомерія. Фізичні

властивості. 41.Електронна будова карбонільної групи. Вплив природи вуглеводневого радикала

на реакційну здатність оксосполук. 42.Хімічні властивості альдегідів. Реакції нуклеофільного приєднання (АИ):

гідратація, утворення напівацеталів та ацеталів, ціановодневої кислоти. 43.Реакції приєднання-відщеплення альдегідів. Взаємодія карбонільних сполук з

амоніаком, амінами (основи Шиффа), гідроксиламіном, гідразинами. 44.РеакцІЇ альдольної конденсації. Окиснення і відновлення оксосполук.

Полімеризація альдегідів. 45.Карбонові кислоти. Гомологічний ряд. Класифікація. Номенклатура. 46.Електронна будова карбоксильної групи та карбоксилат-аніона. 47.Фізичні властивості монокарбонових кислот. Кислотні властивості карбонових

кислот та їх залежність від природи вуглеводневого радикалу. Утворення солей. 48.Реакцїї нуклеофільного заміщення у монокарбонових кислот (утворення

функціональних похідних монокарбонових кислот: галогенангідридів, ангідридів,

естерів, амідів). Якісна реакція на ацетат-іон.

 

49.0собливості властивостей ароматичних карбонових кислот. Орієнтуюча дія

карбоксильної групи в реакціях (8_Е). Бензойна кислота. Якісна реакція на бензоат-

іон. 50.Властивості дикарбонових кислот як біфункціональних сполук. Якісна реакція на

оксалат-іон. 51.Специфічні властивості дикарбонових кислот. Відношення до нагрівання

(декарбоксилювання, утворення циклічних ангідридів, циклічних імідів). 52.Загальна характеристика естерів. Будова. Номенклатура. Фізичні та хімічні

властивості естерів. Нітрогліцерин. 53.Аміди кислот. Будова. Номенклатура. Кислотно-основні властивості. Кислотний та

лужний гідроліз амідів. 54.Хлорангідриди вугільної кислоти, естери (уретани), аміди (карбамінова кислота,

карбамід). 55.Властивості сечовини: гідроліз, утворення солей, уреїдів та біурету. Застосування

похідних сечовини в фармації. 56.Аміни. Класифікація. Номенклатура. Ізомерія. Фізичні властивості. Основність

амінів. 5 7. Аміни як нуклеофільні реагенти. Реакції алкілювання, ацилювання, утворення

основ Шиффа. 58.Ароматичні аміни. Вплив аміногрупи на проходження реакцій електрофільного

заміщення (8м) в ароматичних амінах: галогенування, сульфування, нітрування. 59.Сульфанілова кислота. Сульфаніламідні препарати. бО.Діазо- і азосполуки. Класифікація. Номенклатура. Реакція діазотування, умови її

проведення. Будова солей діазонію. 61.Реакції солей діазонію з виділенням азоту (заміщення діазогрупи на гідроксигрупу,

галоген). Реакції солей діазонію без виділення азоту. Реакція азосполучення з

фенолами і ароматичними амінами. 62.Гідроксикислоти. Номенклатура. Відношення а-, р-, у-гідроксикислот до

нагрівання (лактиди, лактони). Одержання реактиву Фелінга. 63.Оптична ізомерія. Оптична активність молекул. Асиметричний атом Карбону.

Енантіомери, діастереомери, рацемічні форми. 64.Будова фенолокислот. Саліцилова кислота. Хімічні властивості. Лікарськи

препарати (метил-, фенілсаліцилати, ацетилсаліцилова кислота, натрій саліцилат,

саліциламід) та їх фармакологічна дія на організм. 65.Будова амінокислот. Номенклатура. Хімічні властивості. Амфотерний характер

амінокислот. Специфічні реакції а-, |3-, у-амінокислот. 66. Загальна характеристика вуглеводів. Класифікація (моно-, оліго- та полісахариди).

Біологічне значення. 67.Будова, номенклатура і класифікація моносахаридів (альдо-, кето пентози та

гексози). Стереоізомерія. Цикло-оксо- (кільчато-ланцюгова) таутомерія; фуранози і

піранози. Формули Хеуорса; а- і Р-аномери. Мутаротація. 68. Хімічні властивості моносахаридів. Реакції напівацетального гідроксиду.

Утворення глікозидів. Реакції спиртових гідроксильних груп (ацилювання,

алкілювання): утворення етерів та естерів. 69.Відновні властивості моноз. Окиснення глюкози; утворення глюконової,

глюкарової і глюкуронової кислот. Якісні реакції на виявлення глюкози. 70.Гомополісахариди: крохмаль (амілоза, амілопектин), глікоген, целюлоза.

Відношення полісахаридів до гідролізу.

 

71. Гетероциклічні сполуки. Класифікація за розміром циклу, природою гетероатома,

кількістю гетероатомів та ступенем насиченості. Основні принципи номенклатури

гетероциклічних сполук. 72.Ароматичний характер найважливіших гетероциклічних сполук. Кислотно-основні

властивості. Атоми Нітрогену пірольного і піридинового типу. 73.Пірол, фуран, тіофен. Будова. Хімічні властивості. Реакції електрофільного

заміщення (8е). Особливості реакції нітрування, сульфування і галогенування

ацидофобних гетероциклів. Реакції відновлення. 74.Азоли: піразол, імідазол, тіазол, тіазолідин, тіадіазол, оксазол. Будова. Хімічні

властивості. Кислотно-основні властивості. Реакції електрофільного заміщення

(8е). Відновлення. 75.Піразолон-5 і його таутомерія. Лікарські засоби на основі піразолону-5: антипірин,

анальгін. 76.Азини: піридин, хінолін, ізохінолін, акридин. Будова, ароматичність. 77.ХІмічні властивості піридину. Реакції за участю гетероатома. Основні властивості. 78.Реакції електрофільного (8_Е) та нуклеофільного (8м) заміщення в піридину. Реакції

відновлення. Пінеридин. 79.Піридинкарбонові кислоти та їх функціональні похідні. Властивості і застосування

в медицині. Нікотинова кислота. Нікотинамід (вітамін РР). Ізонікотинова кислота.

Ізоніазид. Фтивазид. БО.Діазини: піримідин, піразин, піридазин. Будова, ароматичність. Хімічні

властивості. Основність. Реакції нуклеофільного заміщення (8м). Особливості

реакцій електрофільного заміщення (8е). 81.Гідрокси- та амінопохідні піримідину. Барбітурова кислота. Кетоенольна і лактам-

лактимна таутомерія, кислотні властивості. Барбітал. Фенобарбітал. 82.Пурин: будова, ароматичність. Азольна таутомерія. Амфотерний характер. 83.Метильні похідні ксантину: кофеїн, теофілін, теобромін. Кислотно-основні

властивості. Реакції ідентифікації. 84.Алкалоїди. Хімічна класифікація. Знаходження в природі. Основні властивості

(утворення солей). 85.3агальноалкалоїдні реакції. Хінін, папаверин, морфін, кодеїн, атропін, кокаїн. 86.Класифікація терпенів за кількістю ізопренових фрагментів та природою

карбонового скелету. Природні джерела. Ациклічні терпени: герапіол, цитраль. 87.Моноциклічні монотерпени: лимонен, ментан, ментол, терпін, терпінгідрат.

Хімічні властивості. 88.БІЦИКЛІЧНЇ терпени: камфора, бромкамфора.

'і Питання до іспиту з технології ліків відділення фармація

1. Предмет технології ліків. Основні терміни і поняття в технології лікарських форм. Класифікація лікарських форм. Вимоги до ліків..

2.Державне нормування виробництва лікарських препаратів. Нормативна документація, яка регламентує якість виготовлення лікарських форм в аптеках: Державна фармакопея України, ФС, ТФС, накази МОЗ України.

3. Рецепт, його значення. Правила прописування. Форми рецептурних бланків. Правила приймання рецепта, приготування, зберігання і відпускання лікарських форм, до складу яких входять отруйні і сильнодіючі лікарські засоби.

4. Дозування за масою. Способи дозування. Види ваг (тарні, ручні). Будова і перевірка метрологічних властивостей ваг. Важки. Догляд за вагами і важками. Правила відважування.

5. Відмірювання, його переваги й недоліки. Мірний посуд: колби, циліндри, піпетки, краплеміри. Бюреткова установка. Способи дозування рідких лікарських форм під час приймання.

6. Порошки. Визначення. Класифікація порошків за складом, дозуванням, застосуванням. Способи прописування, перевірка доз отруйних, сильнодіючих лікарських засобів у порошках. Технологічні стадії приготування порошків.

 

7. Виготовлення порошків з отруйними та сильнодіючими речовинами, Використання тритурацій. Навести приклади.

8. Зробити розрахунки для виготовлення мінімальної кількості тритурації атропіну сульфату 1:100. Оформити етикетку на штанглаз з тритурацією.

9. Виготовлення складних порошків залежно від властивостей лікарських речовин: барвних, важкоподрібнюваних, летких, пахучих. Навести приклади.

10. Виготовлення порошків із сухими, густими екстрактами. Порошки з рідкими заєобами^Навести приклади.—=етг ^і^_ .. ~? ^:^ - -==зігг;

11. Концентровані розчини для бюреткової системи. Виготовлення
концентрованих розчинів з урахуванням КЗО, щільності, у мірному посуді.

12. Правила виготовлення водних розчинів з лікарськими засобами - сильними
окислювачами, та які утворюють комплексні сполуки. Навести приклади.

■'.';

/ ¹

13. Розчини стандартних рідких препаратів: кислоти хлористоводневої, рідини Бурова, аміаку, кислоти оцтової, пероксиду водню, формальдегіду.

14. Краплі. Класифікація та перевірка доз отруйних, сильнодіючих лікарських засобів у краплях. Особливості приготування. Оформлення до відпуску.

15. Неводні розчини. Приготування розчинів на нелетких розчинниках. Приклади рецептів гліцеринових та олійних розчинів. Оформлення до відпуску.

16. Неводні розчини. Приготування розчинів на летких розчинниках. Спиртові розчини. Розведення спирту етилового.

17. Алкоголеметричні таблиці. Зробити розрахунки скільки потрібно 95% спирту і води, щоб одержати 5 кг спирту.

18. Розчини високомолекулярних сполук. Обмежено і необмежено набухаючи ВМС. Особливості технології розчинів пепсину, желатину, крохмалю. Оформлення до відпуску.

19. Колоїдні розчини. Визначення. Виготовлення розчинів протарголу, коларголу, іхтіолу. Оформлення до відпуску.

20. Суспензії. Визначення. Способи виготовлення суспензій. Стабілізація
суспензій. Оформлення суспензій до відпуску.

21. Емульсії. Визначення. Загальні правила виготовлення олійних емульсій.
Введення лікарських речовин в емульсії. Оформлення емульсій до відпуску.

22. Водні витяжки. Настої та відвари. Визначення. Технологія водних витяжок. Введення в настої та відвари лікарських речовин.

23. Характеристика лініментів як лікарської форми їх класифікація. Правила виготовлення лініментів-розчинів, лініментів-суспензій, лініментів-емульсій.

24. Мазі. Визначення. Класифікація мазей. Мазеві основи. Виготовлення
гомогенних мазей: мазей-розчинів, мазей-сплавів. Навести приклади.

залежно від їх фізико-хімічних властивостей та відсоткового вмісту. 26. Виготовлення гетерогенних суспензійних (тритураційних) мазей. Введення лікарських речовин у мазеві основи залежно від їх відсоткового вмісту (до 5%, від 5 до 20%, більше 5%).

 

 

27. Пасти. Визначення їх. Класифікація. Особливості виготовлення
дерматологічних паст. Офіцинальні прописи паст.

28. Характеристика емульсійних мазей. Особливості введення в мазі протарголу
коларголу, таніну.

29. Характеристика супозиторіїв як лікарської форми. Супозиторні основи.
Технологічні стадії виготовлення супозиторіїв методом ручного формування.
Правила введення лікарських речовин у супозиторну основу.

30. Виготовлення супозиторіїв методом виливання. Правила введення лікарських

речовин у супозиторну основу.

31. Пілюлі. Визначення. Характеристика. Допоміжні засоби для приготування

пілюль. Загальна технологія пілюль.

ї^ШЩ*?

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТА ВМІНЬ

З ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКІВ

ДЛЯ ДЕРЖАВНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ

Спеціальність 5.12020101 Фармація

1. Приготування простих, складних, дозованих і не дозованих порошків з лікар­ськими речовинами з різними фізико-хімічними властивостями.

2. Приготування порошків з використанням тритурації.

3. Приготування порошків з важкоподрібнювальними речовинами.

4. Приготування порошків з барвними, леткими, пахучими речовинами.

5. Приготування порошків з сухими, густими екстрактами.

6. Приготування справжніх розчинів масо-об'ємним методом:

 

- з легкорозчинними речовинами;

- з важкорозчинними речовинами;

- з речовинами, які мають окислювальні властивості;

7. Розведення стандартних (фармокопейних) розчинів:

- перекису водню;

- кислоти хлороводневої;

- розчину аміаку.

 

8. Приготування колоїдних розчинів та розчинів високомолекулярних сполук;

9. Приготування концентрованих розчинів для бюреткової установки.

 

10. Приготування лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем з вико­ристанням концентрованих розчинів та рідких препаратів заводського виготовлення: настойок, екстрактів, новогаленових препаратів, сиропів, водних та спиртових розчинів;

11. Приготування мікстур розчиненням сухих препаратів у кількості до 3-х процен­тів, 3-х процентів та більше.

12. Приготування крапель для внутрішнього та зовнішнього використання для носа і вушних крапель;.

 

13. Приготування неводних розчинів: спиртових, олійних, гліцеринових розчин­никах.

14. Приготування суспензій дисперсійним методом з гідрофільними та гідрофоб­ними речовинами, використовуючи при цьому відповідні методи суспензування та стабілізації;

15. Приготування емульсій;

16. Приготування настоїв.

17. Приготування мазей-розчинів, мазей-сплавів.

18. Приготування мазей-суспензій з вмістом твердої фази менше 5%, 5% і більше.

19. Приготування мазей-емульсій.

20. Приготування ректальних супозиторіїв методом викачування.

21. Приготування стерильних лікарських форм:

 

- ізотонічних розчинів;

- лікарських форм для новонароджених.

22. Приготування очних мазей з антибіотиками.

/