Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Медикаментозне купірування надшлуночкової ПТ
Згідно з Наказом МОЗ України №191 від 5.05.2003 року («Про затвердження тимчасових державних соціальних нормативів надання медичної допомоги за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина») препаратами вибору є: Ø Аденозин – 6 мг (2 мл) в/в болюс; Ø Верапаміл (ізоптин, фіноптин, лекоптин) – 10 мг в/в болюс; Ø Аміодарон (кордарон) – 5 мг/кг маси тіла, у першу добу до 800 мг; Верапаміл вливається у вену в початковій дозі 10 мг (4 мл 0,25% розчину) без розведення, повільно – протягом 30-40 с. Відновлення синусового ритму очікується в найближчі 1-5 хв. За необхідності – ін’єкцію верапамілу (10 мг) можна повторити через 30 хвилин. Аденозин уводиться в/в струминно, 6 мг (2 мл) швидко – за 3-5 с. Ефект настає не пізніше 1-2 хв. За умов неефективності попередньої дози ін’єкцію аденозину можна повторити – 4 мл, 6 мл послідовно через кожні 5 хвилин. Антагоніст адреналіну (ІІІ група антиаритмічних препаратів) аміодарон (кордарон) призначається в першу добу по 200 мг 4 рази на день, далі – перший тиждень 200 мг двічі на день (під ЕКГ контролем), далі 200 мг один раз на день. Верапаміл і аденозин є основними препаратами, які застосовуються для купірування надшлуночкової ПТ (рис. 1.12). Верапаміл переноситься краще. Після уведення аденозину приблизно в половини хворих спостерігаються побічні явища – головний біль, почервоніння обличчя, утруднене дихання. Однак вони абсолютно безпечні і зникають через 20-30 с. Аденозин – агоніст пуринергічних рецепторів клітинної мембрани. Препарат володіє ультракоротким періодом на півжиття – 10 с. В організмі утворюється шляхом дефосфорилювання АТФ. У цілому, проявляючи властивості непрямого блокатора Са2+-каналів, він подібний до верапамілу. При вихідному низькому АТ, синдромі слабкості синусового вузла, WPW-синдромі починають купірування надшлуночкової ПТ із уведення аденозину. При вираженій гіпотензії (АТ < 90 мм рт. ст.) до ін’єкції антиаритміків уводять в/м або п/ш 0,3-0,5 мл 1% розчину мезатону. У деяких випадках цього достатньо для купірування нападу ПТ. Якщо хворому уводили b-блокатори, то на другому етапі може бути використаним тільки аденозин, оскільки уведення верапамілу після прийому b-адреноблокаторів може ускладнитися колапсом. Якщо початкова доза верапамілу чи аденозину не призвела до нормалізації ритму – можливі два варіанти розв’язку (рис. 1.12):
1. Повторити ін’єкцію того ж препарату; 2. Замінити верапаміл на аденозин чи навпаки. Згідно наказу МОЗ України №24 від 17.01.2005 року (протокол №6) при стабільній гемодинаміці купірування надшлуночкової ПТ (з вузькими комплексами QRS) проводять у такій послідовності: · АТФ 2 мл в/в болюсом; · при неефективності – верапаміл 2-4 мл в/в. Альтернатива: · кордарон 150-300 мг в/в; · або новокаїнамід до 10 мл в/в. Майже ніколи справа не доходить до електроімпульсної терапії (ЕІТ). При надшлуночковій ПТ і нестабільній гемодинаміці ЕІТ проводиться після премедикації (2 мл сибазону в/в) у такому режимі: 100 Дж; за відсутності ефекту – повторно, 200 Дж; за відсутності ефекту – повторно, 300 Дж. При надшлуночковій ПТ і явному синдромі WPW є протипоказаними серцеві глікозиди та верапаміл. Прийом будь-якого антиаритмічного препарату корисно доповнити 1-2 таблетками транквілізатора середньої сили (еленіум, реланіум, нозепам), а за їх непереносимості – вжити 60-80 крапель корвалолу, валокордину, мілокордину.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 94; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.100.42 (0.005 с.) |