Організаційно-правова форма, тип та елементи механізму функціонування підприємства

ЗМІСТ

 

ВСТУП............................................................................................................. 3

 

1. Організаційно-правова форма, тип та елементи механізму функціонування підприємства.................................................................................................... 5

2. Техніко-організаційний та економічний рівень підприємства.................. 9

3. Оцінка конкурентних переваг підприємства та його унікальної компетентності 14

4. Оцінка та аналіз стратегій розвитку підприємства.................................. 15

5. Аналіз динаміки, структури майна підприємства

та джерел його формування......................................................................... 22

6. Інноваційні механізми розвитку підприємства............................................ 26

7. Інвестиційна діяльність підприємства. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства........................................................................................................................ 28

8. Система планування діяльності підприємства. Бізнес-планування на підприємстві 32

9. Фінансово-економічні результати та ефективність

діяльності підприємства............................................................................................35

10. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства............................ 38

11. Характеристика економічної безпеки підприємства.............................. 42

12. Оцінка ризиків підприємницької діяльності та ймовірність банкрутства підприємства........................................................................................................................ 44

 

ВИСНОВКИ.................................................................................................. 46

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................ 48

 

ВСТУП

 

Розв'язання сучасних проблем стабілізації національної економіки та підвищення регулюючої функції державного бюджету в забезпеченні соціального розвитку нашого суспільства потребує здійснити низку організаційних заходів у плані оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання. Тільки на основі позитивних зрушень індивідуального відтворення можливе безперебійне своєчасне наповнення бюджету і посилення регулюючого впливу держави на визначальні процеси суспільного життя, збільшення платоспроможного попиту населення та піднесення його життєвого рівня.

Основним завданням поточного періоду є забезпечення стійкого розвитку підприємств.

Незаперечне те, що висока рентабельність підприємств позитивно впливає на розв'язання державних фінансових проблем, зокрема на зміцнення бюджету всіх рівнів, про що свідчать сучасні тенденції розвитку національної економіки.

Тільки за умови самоокупності суб'єктів господарювання економічна система може генерувати чинники позитивних кількісних і якісних змін у майбутньому періоді — періоді процесу розвитку, переходу до досконалішого фінансового стану, який має більш значний потенціал.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Саме тому для проходження практики нами було обрано Перечинську швейну фабрику, адже це мобільне виробництво, що працює за сучасними технологіями з дотриманням високих європейських стандартів якості, з ефективним управлінням та якісним обслуговуванням замовників.

Мета практики – поглибити та закріпити теоретичні знання, зібрати матеріали для магістерської роботи, розвинути навички науково-дослідної роботи, розв’язання прикладних завдань та ділового спілкування.

Об’єктом проходження практики є ТОВ «Перечинська швейна фабрика». Дане підприємство працює в галузі легкої промисловості і спеціалізується на виробництві робочого одягу. Особливістю підприємства є те, що воно працює на давальницькій сировині і оснащене сучасним обладнанням. Через постійні зміни у галузі відбувається скорочення підприємства. Причиною цього є наслідки Світової економічної кризи.

Предметом дослідження виступає механізм господарської діяльності підприємства, процес ціноутворення, система планування діяльності підприємства, фінансовий стан підприємства.

У процесі дослідження використовувалися такі методи, як: діалектичний метод та структурно-логічний аналіз; аналізу та синтезу; економіко-статистичні; графічний.

Від передбачає використання якісних, кількісних, описових та аналітичних прийомів дослідження. Нами були використані такі прийоми як, порівняння, групування фактичних та планових показників; середні та відносні величини, балансовий методи; метод абсолютних та відносних різниць.

Інформаційною базою дослідження у звіті є фінансова звітність Перечинської швейної фабрики, основні нормативні документи про регулюють фінансово-економічну діяльність підприємства в Україні, спеціальна періодична та наукова література з обраної теми.

Рентабельність інвестицій.

У цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховується два основні: рентабельність сукупного капіталу та рен­табельність власного капіталу.

Рентабельність сукупного капіталу (RОА) розраховується так:

. (7.1)

Показник рентабельності власного капіталу становить інтерес, насамперед, для інвесторів.

Рентабельність власного капіталу (RОЕ) розраховується так:

. (7.2)

Цей показник становить інтерес для існуючих і потенційних власників та акціонерів. Рентабельність власного капіталу по­казує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

Він є основним показником, що використовується для харак­теристики ефективності вкладень у діяльність того чи іншого виду.

Розрахуємо показники рентабельності інвестованих ресурсів і продукції для ТОВ «Перечинська швейна фабрика» за 2010–2012 рр.

 

 

Таблиця 7.1.

Таблиця 10.2.

ВИСНОВКИ

 

В ході проходження переддипломної практики ми прийшли до наступних висновків.

Вже багато років ТОВ «Перечинська швейна фабрика» успішно шиє на замовлення для провідних європейських компаній. Основні ринки збуту знаходяться в Європі. Підприємство володіє багаторічною історією виробництва одягу.

В результаті ознайомлення з діяльністю ТОВ «Перечинська швейна фабрика», аналізу та систематизації отриманої інформації можна зробити наступні висновки:

1. На ТОВ «Перечинська швейна фабрика» техніко-організаційний рівень розглядається як комплекс факторів, що становлять основні напрями підвищення ефективності підготовки і виробництва продукції, упорядкований набір ознак і показників, які відображають всі елементи, які вивчаються, для того чи іншого різновиду робіт на стадіях підготовки, виробництва й експлуатації виробів.

На виробництві постійно дотримуються нових технологій, що дає можливість досягати високої якості за порівняно короткий час. Це і є важливою перевагою підприємства. Для підвищення ефективності основних засобів на фабриці потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види верстатів і машин (автоматичні, напівавтоматичні, а також з програмним управлінням), які забезпечують високу досконалість та економічність технологічних процесів.

2. ТОВ «Перечинська швейна фабрика» не має економічного підрозділу який би здійснював стратегічне планування. Це є досить значним недоліком для підприємства такої величини. Вся майбутня діяльність підприємства регулюється рядом договорів з підприємствами-замовниками.

3. За останні 3 роки фінансовий стан підприємства погіршується. Це насторожує інвесторів.

4. Аналізуючи показники ефективності господарської діяльності можна зробити єдиний висновок: підприємство стає менш збитковим за рахунок зниження собівартості виготовленої продукції та загального рівня витрат підприємства.

5. Фінансова стійкість ТОВ «Перечинська швейна фабрика» має недостатню фінансову стійкість. Про це свідчить ряд показників. Підприємство не ліквідне за період, що аналізується. Це все свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства протягом даного періоду та про погаршення кредитоспроможності. В ТОВ «Перечинська швейна фабрика» в 2012 році нестійкий фінансовий стан, а в 2013р. стан погіршився до кризового.

6. Інноваційна активність фабрики є дуже низькою, хоча саме інновації забезпечують вихід на лідируючі позиції та підвищення конкурентоспроможності. Необхідно відмітити, що низька інноваційна активність спостерігається не лише у досліджуваній фабриці, а й у промисловому виробництві України взагалі. Такі показники є недостатніми для ефективного інноваційного розвитку промисловості.

7. Спроба діагностики та моніторингу життєздатності вказали на розбалансованість розвитку формоутворюючих сфер життєздатності. Констатувати абсолютну наявність життєздатного та довгострокового життєздатного розвитку аналізованого підприємства не вдалося, що обумовлено слабким рівнем самоорганізації та чутливістю до дії факторів зовнішнього оточення.

Отже, ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно впливають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в наслідок чого погіршується його платоспроможність.

ЗМІСТ

 

ВСТУП............................................................................................................. 3

 

1. Організаційно-правова форма, тип та елементи механізму функціонування підприємства.................................................................................................... 5

2. Техніко-організаційний та економічний рівень підприємства.................. 9

3. Оцінка конкурентних переваг підприємства та його унікальної компетентності 14

4. Оцінка та аналіз стратегій розвитку підприємства.................................. 15

5. Аналіз динаміки, структури майна підприємства

та джерел його формування......................................................................... 22

6. Інноваційні механізми розвитку підприємства............................................ 26

7. Інвестиційна діяльність підприємства. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства........................................................................................................................ 28

8. Система планування діяльності підприємства. Бізнес-планування на підприємстві 32

9. Фінансово-економічні результати та ефективність

діяльності підприємства............................................................................................35

10. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства............................ 38

11. Характеристика економічної безпеки підприємства.............................. 42

12. Оцінка ризиків підприємницької діяльності та ймовірність банкрутства підприємства........................................................................................................................ 44

 

ВИСНОВКИ.................................................................................................. 46

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................ 48

 

ВСТУП

 

Розв'язання сучасних проблем стабілізації національної економіки та підвищення регулюючої функції державного бюджету в забезпеченні соціального розвитку нашого суспільства потребує здійснити низку організаційних заходів у плані оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання. Тільки на основі позитивних зрушень індивідуального відтворення можливе безперебійне своєчасне наповнення бюджету і посилення регулюючого впливу держави на визначальні процеси суспільного життя, збільшення платоспроможного попиту населення та піднесення його життєвого рівня.

Основним завданням поточного періоду є забезпечення стійкого розвитку підприємств.

Незаперечне те, що висока рентабельність підприємств позитивно впливає на розв'язання державних фінансових проблем, зокрема на зміцнення бюджету всіх рівнів, про що свідчать сучасні тенденції розвитку національної економіки.

Тільки за умови самоокупності суб'єктів господарювання економічна система може генерувати чинники позитивних кількісних і якісних змін у майбутньому періоді — періоді процесу розвитку, переходу до досконалішого фінансового стану, який має більш значний потенціал.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Саме тому для проходження практики нами було обрано Перечинську швейну фабрику, адже це мобільне виробництво, що працює за сучасними технологіями з дотриманням високих європейських стандартів якості, з ефективним управлінням та якісним обслуговуванням замовників.

Мета практики – поглибити та закріпити теоретичні знання, зібрати матеріали для магістерської роботи, розвинути навички науково-дослідної роботи, розв’язання прикладних завдань та ділового спілкування.

Об’єктом проходження практики є ТОВ «Перечинська швейна фабрика». Дане підприємство працює в галузі легкої промисловості і спеціалізується на виробництві робочого одягу. Особливістю підприємства є те, що воно працює на давальницькій сировині і оснащене сучасним обладнанням. Через постійні зміни у галузі відбувається скорочення підприємства. Причиною цього є наслідки Світової економічної кризи.

Предметом дослідження виступає механізм господарської діяльності підприємства, процес ціноутворення, система планування діяльності підприємства, фінансовий стан підприємства.

У процесі дослідження використовувалися такі методи, як: діалектичний метод та структурно-логічний аналіз; аналізу та синтезу; економіко-статистичні; графічний.

Від передбачає використання якісних, кількісних, описових та аналітичних прийомів дослідження. Нами були використані такі прийоми як, порівняння, групування фактичних та планових показників; середні та відносні величини, балансовий методи; метод абсолютних та відносних різниць.

Інформаційною базою дослідження у звіті є фінансова звітність Перечинської швейної фабрики, основні нормативні документи про регулюють фінансово-економічну діяльність підприємства в Україні, спеціальна періодична та наукова література з обраної теми.

Організаційно-правова форма, тип та елементи механізму функціонування підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перечинська швейна фабрика», що розташоване у смт.Перечин, Закарпатської області створене на підставі Закону України «Про підприємництво» та Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності з метою отримання прибутків. Підприємство зареєстроване 31 серпня 2001 р.

Товариство є самостійним господарким суб’єктом і здійснює виробничу, комерційну та іншу діяльність, що не суперечить Статуту і чинному законодавству України. Ідентифікаційний код: 30919944. Форма власності – приватна. Дочірніх підприємств і філій немає. Державної частки у статутному фонді немає.

Загальна територія підприємства – 0,3636 га.

Загальна площа – 1408, 51 м2.

Виробнича площа – 2-й поверх: пошивочний цех – 620 м2.

1-й поверх – проектний цех, розкрійний цех, склади та додаткові невиробничі приміщення.

Основним видом діяльності є спец.одяг на замовлення з-закордону, немаючи побічного виробництва. Основними замовниками данного одягу є Європейські країни, виробник не реалізує продукцію на внутрішньому ринку. Фабрика співпрацює по схемі давальницької сировини із Дацькою фірмою «Mammut Work Wear A/S». Для підприємства характерні наступні асортиментьні групи спец-одягу, як: модельні куртки та напівпальто, спец.одяг – куртки, комбінезони, сарафани, брюки та жилети. Підприємство немає побічних виробництв. При виготвленні продукції використовується сировина, матеріали та комплектуючі за технологією фірми-замовника.

Режим роботи підприємства: з 7-50 до 17-00 год, перерви: з 10-00 до 14-05 год; з 12-00 до 13-00; з 15-00 дп 15-05.

Випуск продукції становить 2500- 3000 штук на місяць, в залежності від асортименту.

Загальна чисельність штатних працівників на кінець 2013 р. складає 113 чоловік. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становить 84 чоловік.

У структурі швейної фабрики є складські приміщення для готового одягу і підготовлених до розкрою тканин, фурнітури, решту - проетний, розкрійний, виробничий цехи. Така операційна структура забезпечує ритмічний цикл роботи підпрємства від проектування зразків до відпуску готових партій одягу.

На складі виробничих ресурсів приймаються тканини та фурнітура для одягу, перевіряється їх якість та кількість, зберігаються надійшовші матеріали та відпускаються у розкрійний та виробничі цехи.

Експерементальний (проектний) цех займаєтья розробкою необіхдинх зразків одягу, здійснюються моделювальні та проектно-конструкторські роботи, готується технічна документація, на сучасних плоттерах промальовуються та нарізаються лекала, які в подальшому передаються у розкрійний цех.

Розкрійний цех, попередньо отриавши матеріали зі складу та лекала з проектного цеху, займається викроювання деталей, підготовлює їх до пошиття, комплектує деталі та передає їх у швейний цех.

Основу швейного цеху становлять 2 виробничі лініі. Перша спеціалізується на пошитті курток та напівпальт, друга - штанів, комбінезонів тощо. Тут, здійснюється власне пошиття одягу, його прасування та упакуванняя. Швейні лінії укомлектовані сучасним імпортним технологічним обладнанням, що дає змогу випускати високоякісну продукію.

Продукція зі швейного цеху направляється на склад готової продукції, звідки та відпускається замовнику.

Підприємство відвантажує готову продукцію поетапно в кількостях, асортименті, моделях і строках, вказаних в додатках-специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

На даний час фабрика працює в одну зміну, має 51 швей та 20 спеціалістів: інженери, економісти, технологи та контролери.

На підприємстві працює провідний менеджер з постачання. Він займається прийомом і оформленням замовлень, виконує функції диспетчера, розміщує виконання замовлень по цехах, замовляє матеріали, що необхідні для виробництва партії.

Старший конструктор, що працює у проектному цеху, грунтуючись на вимогах замовника, контролює моделі одягу, розробляє лекала, технологію пошиття для кожної асортиментної групи.

Закрійники, відповідно до спеціальних журналів заявок, де зареєстровані заявки за черговістю, виконують крій за затвердженими і апробованим лекалами. При цьому підбирають оздоблювальні матеріали, фурнітуру, приклад і фіксують витрати тканини по кожному рулону. Закрійники несуть відповідальність за якість крою. У разі браку в продукції через крою, закрійник розпарює виріб і усуває дефекти сам без допомоги кравців і швачок. Кравці отримують крій виробів від закрійника із зазначенням моделі та номер заяви. З технологом або закрійником уточнюють технологію обробки виробу.

Органiзацiйна структура ТОВ «Перечинська швейна фабрика» є лiнiйною: кожен пiдлеглий має лише одного керiвника, який i виконує всi адмiнiстративнi та спецiальнi функцiї у вiдповiдному пiдроздiлi.

В організаційній структурі управління кожний її елемент (виробничий чи управлінський підрозділ) має своє певне місце та відповідні зв'язки, які і забезпечують їх взаємодію. Зв'язки в системі управління поділяються на лінійні, функціональні та міжфункціональні.

Очолює підприємство директор Тичина С.О.. Безпосередньо директору ТОВ «Перечинська швейна фабрика» пiдпорядкованi: начальник виробництва, головний бухгалтер, провідний менеджер з постачання, інженер по охоронi працi, головний інженер, головний економіст. Головному бухгалетру підпорядковується бухгалтер. Головний інженер є керуючим над старшим конструктором. Інженер по охороні праці є керівником для контролера,прибиральниць та старшого охоронця, якому в свою чергу підпорядковуються охоронці. Начальник виробництва контролює запускалей, старшого технолога та начальника розкрійного цеху.

В свою чергу майже всі відділи та праціники між собою пов’язані і мають щоденні робочі зв’язки одне з одним. Так, наприклад, швачки передають особисті записи виконання норм не безпосередньо запускалям або начальнику виробництва, що є керуючими над ними, а економісту, який одразу ж вносить дані виконання норм у плани та звіти.

Підприємство має лінійну організаційну структуру, оскільки повноваження делегуються від директора до своїх підлеглих, які далі їх передають наступним працівниками та робітникам, тобто має місце поступово передача повноважень від вищого рівня до нижчого, при чому зберігається принцип “єдиноначальства ”.