Лекція 5. Аналіз основних засобів підприємства

 

1. Аналіз складу і структури основних засобів.

2. Аналіз стану і руху основних засобів.

3. Аналіз використання основних засобів в часі та по потужності.

4. Аналіз ефективності використання основних засобів.

-1-

В процесі аналізу основних засобів вирішується завдання:

- виявити забезпеченість підприємства основними засобами, тобто встановити відповідність величини складу і технологічного рівня основних засобів виробничій програмі підприємства;

- визначити рівень використання основних засобів в часі та по потужності;

- визначити ефективність використання основних засобів;

- виявити резерви підвищення ефективності використання основних засобів.

Для аналізу використовують наступні джерела інформації: Паспорт підприємства, План технічного розвитку, Форма №1 «Баланс», Форма №4 «Звіт про власний капітал», Форма №1-п «Звіт промислового підприємства про продукцію”, Форма №11-ОЗ «Звіт про наявність та рух основних засобів».

В процесі аналізу вивчають склад та структуру виробничих та невиробничих фондів, основних виробничих фондів основного виду діяльності і допоміжних виробництв, визначають співвідношення активної і пасивної частини основних засобів.

Аналітична таблиця має вигляд:

№ п/п	Показники	Базовий період	Звітний період	Відхилення
+, -	%
	Будинки і споруди
	Машини і устаткування
	Транспортні засоби
	Інструменти і пристрої
	Виробничий і господарський інвентар
	Всього

Позитивною динамікою є зростання активної частини, зростання виробничих фондів основного виду діяльності.

 

-2-

Рух основних засобів характеризується такими показниками:

 

1. Коефіцієнт надходження основних засобів

 

 

2. Коефіцієнт вибуття основних засобів

 

 

3. Коефіцієнт відновлення основних засобів

 

 

4. Темп приросту основних засобів

 

 

 

5. Коефіцієнт компенсації вибуття основних засобів

 

 

Технічний стан основних засобів характеризується показниками:

коефіцієнт зносу основних засобів – характеризує частину вартості основних засобів, що списана на виробництво продукції у попередніх періодах;

коефіцієнт придатності основних засобів – характеризує частину вартості основних засобів, що не перенесена на готову продукцію.

 

-3-

Для аналізу використання основних засобів застосовують натуральні та відносні показники. До натуральних відносять:

 

- Календарний фонд машинного часу (КФМЧ)

КФМЧ=Дк * Nакт.част., де

Дк - число днів за календарем;

Nакт.част. - число об’єктів активної частини.

 

- Режимний фонд машинного часу (РФМЧ)

РФМЧ=(Дк – Дв)* Nакт.част, де

Дв – вихідні та святкові дні.

 

- Фактичний фонд машинного часу (ФФМЧ)

ФФМЧ=(Дк-Дв-Дпр)* Nакт.част, де

Дпр- дні простоїв.

 

До відносних показників використання основних засобів відносять:

 

- Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування

 

= , або

- Коефіцієнт змінності – показує скільки в середньому змін відпрацьовує одиниця устаткування при даному режимі роботи.

, де

, це кількість устаткувань, що працює відповідно в 1, 2, 3 зміни.

Позитивною тенденцією є збільшення коефіцієнту змінності.

 

-4-

Ефективність використання основних засобів характеризують показники фондовіддачі, фондоємності та фондоозброєності.

Фондовіддача – показує скільки продукції підприємство виробляє на 1 гривню основних засобів. Фондовіддача визначається як відношення обсягу ви­робленої продукції до середньорічної вартості основних засобів. Зростання фондовіддачі вказує на підвищення ефективності використання основних засобів і є позитивною тенденцією.

Фондоємність вказує на величину вартості основних засобів, що припадає на одиницю вартості виготов­леної продукції. Фондоємність — це величина, зворотна фон­довіддачі й визначається як відношення середньорічної вар­тості основних засобів до обсягу виробленої продукції.

Фондоозброєність праці визначається як відношення величини вартості основних засобів до кількості працюючих на підприємстві. динамікою є підвищення коефіцієнту фондовіддачі і фондоозброєності і зменшення коефіцієнту фондоємності.