Обгрунтування та вибір резервуарів.

Для обслуговування резервуарів у зоні обвалування встановлюємо сходи для переходу:

- для окремо стоячих резервуарів – не менше двох;

- для групи резервуарів – не менше чотирьох.

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

КЛК НАУ 16.02.49

Резервуари можна розташовувати як окремо стоячими, так і групами.

Загальна місткість групи наземних резервуарів не повинна перевищувати 40000 м³.

У зоні, ємністю більш 40000 м³ улаштовують внутрішню перегородку, яка поділяє резервуарну групу на частини, ємністю не більше 20000 м³.

Навколо зони зберігання і між окремими групами резервуарів повинні бути пожежні проїзди шириною не менше 3,5 м.

Внутрішня і зовнішня сторони обвалування обладнуємо кюветами для відведення стічних вод у каналізацію. При цьому внутрішній кювет оснащуємо хлопавкою, що перешкоджає вільному стоку рідини в каналізацію, і з'єднуємо трубопроводом із підземною місткістю, в якій збирають розлитий нафтопродукт.

Керування засувками повинне здійснюватися з зовнішньої сторони обвалування. За умови розташування резервуарів на схилах їх варто захищати від стоку поверхневих вод, можливих зсувів і падіння окремих каменів.

Наземні вертикальні резервуари розташовують один від одного на такій відстані:

- резервуари з плаваючими дахами - по 0.5D (де D-діаметр резервуару), але не більше 20 м;

- резервуари з понтонами - на 0,65 D, але не більше 30 м - резервуари зі

стаціонарними дахами:

а) при схові легкозаймистих нафтопродуктів - на 0,75 D, але не більше 30 м;

б) при схові легкозаймистих нафтопродуктів; - 0,5 D, але не далі 20 м.

Підземні резервуари встановлюють у групі на відстані один від одного неменше 1 м. Максимальна площа поверхні рідини в одному резервуари не повинна перевищувати 7000 м^2, а площа групи підземних резервуарів - не більше 14 000 м^2.

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

КЛК НАУ 16.02.49

Усі наземні і напівпідземні резервуари варто захищати суцільним земляним валом з урахуванням рельєфу місцевості. Вал має бути висотою не менше 1 м, але не більше 1,5м, шириною зверху не менше 0,5 м. Замість земляного валу допускається споруджувати захисну вогнестійку стінку, висотою не менше 1 м.

Горизонтальні резервуари місткістю від 3 до 75 м³ виготовляють за типовими проектами на заводах, а резервуари місткістю 400 м³ і більше виготовляють безпосередньо на будівельному майданчику методом полистового складання або з рулонних заготовок. Корпус їх складається з листів товщиною 3 – 4 міліметри зварених встик або внапуск. Днище резервуара зварюють із плоского листа, товщиною 3 – 4 міліметри з постановкою кутика по периметру облямівки. Кутик служить елементом кріплення днища до корпусу й водночас є посилюючою ланкою в місці кріплення днища і корпусу. Для підсилення оболонки резервуара всередині корпусу встановлюють внутрішні поперечні трикутні ферми.

При встановленні горизонтальних резервуарів у зонах із високим рівнем ґрунтових вод їх кріплять до фундаменту анкерними болтами. За умови розташування резервуарів на піщаному ґрунті резервуари кріплять від спливання якірними вантажами.

Горизонтальні резервуари можуть встановлюватися наземно або підземно, на спеціальному бетонному фундаменті або на піщаній подушці. Горизонтальні резервуари використовують для зберігання світлих і темних нафтопродуктів.

Рис. 4.2.1 Вертикальний сталевий резервуар.

Обираємо три резервуари місткість не менше 400

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

КЛК НАУ 16.02.49