Тема: Телевізор у житті родини та першокласника

Задачі зборів:

1. Визначити разом з батьками достоїнства й недоліки наявності телевізора в житті дитини.

2. Визначити найменування та кількість передач для перегляду дітьми.

§ Питання для обговорення:

• Роль телебачення в житті дитини.
• Вплив телепередач на формування характеру та пізнавальної сфери дитини.

§ Запитання для дискусії:

• Чи вважаєте ви, що телевізор повинен бути в числі головних предметів побуту?
• Які телепередачі, на ваш погляд, формують особистість дитини?
• Як, на ваш погляд, необхідно організувати перегляд телевізора дитиною? Припустіть можливі варіанти.

§ Хід зборів

§ Вступне слово вчителя (варіант). Телевізор у житті дитини - це добре чи погано? Скільки часу і які передачі повинні дивитись діти? Чи треба виключати телевізор, якщо ми вважаємо, що передача дитині буде нецікава? Ці й інші запитання сьогодні вимагають відповіді.

§ Трохи статистики:

• Дві третини наших дітей у віці від 6 до 12-ти років дивляться телевізор щодня.
• Час щоденного перегляду телепередач дитиною складає в середньому більше двох годин.
• 50 % дітей дивляться телепередачі поспіль, без усякого вибору та виключень.
• 25 % дітей у віці від 6 до 10-ти років дивляться ті самі телепередачі від 5 до 40 разів поспіль.
• 38 % дітей у віці від 6 до 12-ти років при визначенні рейтингу використання вільного часу на перше місце поставили телевізор, виключивши при цьому заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі та спілкування з родиною.

§ Але, можливо, ви подумаєте, що ця статистика не стосується наших дітей? Дарма. Ось результати опитування у класі, проведеного приблизно за такими запитаннями:

• Скільки разів на тиждень ти дивишся телевізор?
• Ти дивишся телевізор один чи зі своєю родиною?
• Ти любиш дивитись усе поспіль чи віддаєш перевагу якійсь окремій передачі?
• Якби ти опинився на незаселеному острові, які би предмети ти замовив доброму чарівнику, щоби твоє життя було цікавим і ненудним?

§ Обговорення результатів аналізу відповідей дітей на запропоновані запитання

§ Дискусія

• Далі можлива дискусія з питань:
• Що ж робити і чи потрібно щось робити? Можливо, варто заборонити перегляд телепередач чи обмежити дитини визначеними програмами?
• Що дає дитині телевізор? Є чи в перегляді телепередач, особливо для першокласників, щось позитивне?

§ Проводяться обговорення проблеми й обмін думками.

§ Думки учнів 10-літнього віку про перегляд телепередач

§ Перегляд телевізора дає можливість:

• розслабитися, забути щоденні проблеми, відійти від страхів і переживань;
• знаходити відповіді на запитання, на які не відповідають дорослі через зайнятість;
• зрозуміти за допомогою телевізора, що таке «добре» і що таке «погано»;
• дізнаватись про різні явища в різних галузях знань;
• розвивати уяву, фантазію, емоційну сферу.

§ Коментар учителя, обговорення

§ До даних батьківських зборів можна підготувати виставку малюнків дітей «Я дивлюсь телевізор».

§ Рекомендації батькам:

o Разом із дітьми визначати телепередачі для перегляду дорослими та дітьми на наступний тиждень.

o Обговорювати улюблені телепередачі дорослих і дітей після перегляду.

o Вислуховувати думки дітей із приводу дорослих передач і висловлювати свої думки з приводу дитячих.

o Телевізор не повинен бути значущою частиною в житті батьків, тоді це стане позитивним прикладом для дитини.

o Необхідно зрозуміти, що дитина, яка щодня дивиться сцени насильства, убивств, звикає до них і навіть може відчувати від таких епізодів задоволення. Необхідно виключити їх із перегляду малятами.

§ Домашнє завдання батькам: визначте для себе відповіді на такі запитання.

• Скільки часу проводить ваша дитина біля телевізора?
• Чи ставить запитання після перегляду передач, чи хоче обговорити з вами передачу?
• Яким передачам віддає перевагу?
• В якій передачі хотіла би сама взяти участь?
• Як зробити, щоб діти не чули від батьків: «Знову уроки ввечері робиш?», «Чим ти займався, знову біля телевізора сидів?» і т. д.

§ Батькам на замітку

§ Необхідно пам'ятати про те, що вплив телебачення на психіку дітей різко відрізняється від подібного впливу на дорослих. Наприклад, першокласники, за результатами досліджень, не можуть чітко визначити, де правда, а де неправда. Вони сліпо довіряють усьому тому, що відбувається на екрані. Ними легко керувати, маніпулювати їхніми емоціями та почуттями Лише з 11-ти років діти починають усвідомлено сприймати те, що пропонує телебачення.