Сутність оплати праці. Механізм державного регулювання заробітої плати.

Оплата праці (заробітна плата) – грошовий вираз вартості та ціни робочої сили.

Заробітна плата залежить від:

1. Виду підприємства.

2. Особистого вкладу.

3. Від кінцевих результатів роботи.

4. Регулюється податками.

Основні види заробітної плати (заробітна плата):

· номінальна;

· реальна.

Номінальна заробітна плата - сума грошей за працю.

Реальна заробітна плата – кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму.

Оплата праці складається з основної і додаткової заробітної плати, де основної – 70 %, додаткової – 30 %.

Основна заробітна плата визначається тарифною ставкою, посадовим окладом, відрядними розцінками, а також доплатами за розмірами законодавства.

Додаткова заробітна плата визначається кінцевими результатами діяльності підприємства, у формі премій і заохочувальних виплат, доплати у розмірі, що перевищують нормативи, встановлені чинним законодавством.

Основні функції заробітної плати:

1. Відтворювальна: заробітна плата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації.

2. Стимулююча.

3. Регулююча – диференціація рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу, важливістю та складністю трудових завдань.

4. Соціальна – забезпечення однакової зарплати за однакову роботу.

Ріст заробітної плати буває абсолютним і відносним.

 

Державна політика оплати праці:

· встановлення мінімальної заробітної плати;

· рівень оподаткування доходів працівників;

· міжгалузеві співвідношення оплати праці;

· умови і розмір оплати праці бюджетних організацій;

· регулює максимальний розмір посадових окладів;

· встановлення умов визначення частини доходу, що спрямовується на оплату праці;

· інші державні норми і гарантії по заробітній платі.

Основою заробітної плати на підприємстві є тарифна система (тарифна сітка, тарифна ставка, тарифно-кваліфікаційні довідники, схеми посадових окладів).

Механізм державного регулювання соціального захисту:

1. Бюджетне фінансування народної освіти (культура, охорона здоров’я);

2. Участь у формуванні фондів соціального страхування (пенсійний, медичний, на випадок безробіття);

3. Обмежене датування цін на товари які перебувають під державним контролем;

4. Запровадження допомоги сім’ям, з низьким доходом.

5. Застосування різних форм компенсації;

6. Допомога безробітнім, забезпечення системи працевлаштування;

Основним організаційно правовим інститутом обґрунтування диференціації заробітної плати працівників – є тарифна посадова система.

 

Основні елементи:

- тариф на кваліфікаційні довідники;

- кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців;

- тарифні ставки;

- тарифні сітки;

- схема посадових окладів, або єдина тарифна сітка;

1) ЄТДК – єдиний тарифний кваліфікаційний довідник робіт, професій, робітників;

2) нормативні документи з загально галузевими характерами (вимоги до знань, стажу);

3) співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації (перелік тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів);

4) встановленні державою заробітні плати згідно з мінімальним розміром;

Надбавки та доплати до заробітної плати:

- самостійні елементи заробітної плати;

- доплати які не мають обмежень, що до сфер трудової діяльності за роботу у понаднормовий час;

- особам які не досягли 18 років і мають скорочену тривалість робочого часу;

- робітникам які виконують роботи за нижчим від наданих ним тарифних розрядів;

- за час простоїв та в разі виконання норм виробітку не з вини працівника;

Доплата в певних сферах:

- стимулюючий і компенсуючий характер (за суміщення професій, за розширення зони обслуговування, бригадирам, які не звільнені від основної роботи, за обслуговування обчислювальної техніки);

- за умови праці, що відхилюються від нормальних;

- з особливим характером, виконуваних робіт (сезонність, віддаленість) – водії, з ненормованим робочим днем, робота у понаднормовану тривалість дня, у декілька змін.

Надбавки до заробітної плати:

- за висоту професійної майстерності робітників;

- високі досягнення робітників у праці;

- за вислугу років;

- за виконання особливо-важливої роботи (певний термін);

- знання і використання іноземної мови;

В 1993 році в Україні затверджено єдину тарифну сітку, яка забезпечує єдині умови оплати праці (містить 15 тарифних розрядів і діапазон тарифних коефіцієнтів 1 – 4,1).

Конкретна реалізація політики заробітної плати здійснюється укладанням системи тарифних угод на 3-х рівнях:

1. Міжгалузевий рівень (генерали).

2. Галузевими (комунальний).

3. Виробничий.

Договір сторін з питань оплати праці та соціальних гарантій – тарифна угода.

Мінімальна заробітна плата – встановлений державою розмір заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата залежить:

· від рівня економічного розвитку;

· продуктивності праці;

· від середньої заробітної плати;

· від вартісної величини мінімального споживчого бюджету.

 

Умови праці	Форма оплати праці	Годинна тарифна ставка
Тарифний коефіцієнт			1,09	1,2	1,33	1,5	1,72
Нормальні	Погодинники		1,09	1,2	1,33	1,5	1,72
Відрядники	1,2	1,31	1,44	1,6	1,8	2,06
Важкі та шкідливі	Погодинники	1,25	1,36	1,5	1,66	1,88	2,15
Відрядники	1,4	1,53	1,68	1,86	2,1	2,41
Особливо важкі та особливо шкідливі	Погодинники	1,5	1,64	1,8	1,99	2,25	2,58
Відрядники	1,8	1,96	2,16	2,39	2,7	3,1

Тарифна сітка