Поняття мотивації,її методи і моделі.

Поняття мотивації,її методи і моделі.

 

Мотивація – основа поведінки людини, процес стимулювання поведінки окремої людини до діяльності, яка спрямована на досягнення індивідуальних та загальних цілей підприємства.

Система мотивації на підприємстві базується на:

а). рівних можливостях щодо зайнятості та посадового просування за критерієм праці;

б). узгодженні рівня оплати праці з її результатом (справедливий розподіл доходів від підвищення продуктивності);

в). гарантія зайнятості для тих працівників, що беруть участь у реалізації конкретних схем підвищення продуктивності праці;

г). створення умов для захисту здоров’я, безпеки праці;

д). забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності;

ж). підтримання в колективі атмосфери довіри.

Мотивацію ділять на:

· індивідуальну;

· групову.

Принципи мотивації:

1. Комунікація, співробітництво та згода між працівниками і адміністрацією.

2. Обґрунтування системи оцінки робіт.

3. Обґрунтовані критерії виміру та оцінки роботи.

4. Додаткове винагородження.

Моделі мотивації:

- групуються на теорії потреб;

- групуються на теорії потреб;

- групуються на теорії справедливості;

Методи мотивації:

1. Економічний метод (прямий): відрядна і погодинна оплата, премії за раціоналізацію, участь у прибутках, виплати за відсутність невиходів.

2. Економічний метод (непрямий): пільгове харчування, доплати за стаж, пільгове користування житлом, транспортом.

3. Негрошові методи мотивації: збагачення праці за рахунок гнучких графіків роботи, охорона праці, програми підвищення якості трудового життя, просування по службі, участь у прийнятті рішень на високому рівні.

Алгоритм регулювання поведінки окремих категорій персоналу підприємства:

- Виявлення;

- Вимірювання;

- Аналіз;

- Втручання;

- Оцінювання;

Форми участі працівників в прибутках підприємства.

Система участі працівників у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства. Такий розподіл може проводитись:

1. У формі грошових виплат та розповсюдження акцій.

Виплати прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, від цін і фінансового стану підприємства.

Розміри виплат визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (адміністрацією і керівником).

Система участі у прибутках диференціюється на:

· систему оцінки заслуг;

· систему преміальних виплат;

· систему колективного стимулювання;

· систему участі у прибутках в залежності від продуктивності праці.

 

Планування ФОП

Формування фонду оплати праці (ФОП) можливе 2-ма методами:

 

1)На основі нормативів його приросту

 

ФОП=ФОП_баз.(100+Н₁Е₁+Н₂Е₂+Н₃Е₃)/100 (11.18)

 

де – Н_1,Н_2,Н₃ – нормативи приросту ФОП відповідно за приріст об’ємів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривню продукції;

Е_1,Е_2,Е₃ – відповідний приріст;

 

2) Використання рівневого нормативу розрахунку ФОП.

 

ФОП=Н*О (11.19)

 

де Н – норматив ФОП на одиницю продукції в натуральному виразі, або на одиницю об’єму взятого для обчислення продуктивності праці;

О - об’єм виробництва;

Годинний фонд охоплює всі види оплати праці за фактично відпрацьований час і складається із зарплати за відрядними розцінками, тарифними ставками, з премій відрядникам і погодинникам, доплат за умови та інтелектуальність праці, за роботу в нічний час, незвільненим бригадирам, за навчання учнів і надбавки за проф.. майстерність.

У денний фонд додатково входить доплата підліткам за скорочений робочий день і оплата перерв для годування дітей.

Місячний фонд складається з денного фонду оплати, чергових і додаткових відпусток, оплати за час виконання державних і громадських обов’язків, доплата за вислугу років, і вихідної допомоги, зарплата працівників відряджених на інше підприємство, або на навчання.
ТЕМА№12: Економічна ефективність.

1. Поняття ефекту та ефективності. Види ефективності.

2. Показники та критерії абсолютної та порівняльної економічної ефективності.

3. Оцінка економічної ефективності ресурсів і витрат.

4. Система показників та чинники зростання ефективності виробництва.

Поняття мотивації,її методи і моделі.

 

Мотивація – основа поведінки людини, процес стимулювання поведінки окремої людини до діяльності, яка спрямована на досягнення індивідуальних та загальних цілей підприємства.

Система мотивації на підприємстві базується на:

а). рівних можливостях щодо зайнятості та посадового просування за критерієм праці;

б). узгодженні рівня оплати праці з її результатом (справедливий розподіл доходів від підвищення продуктивності);

в). гарантія зайнятості для тих працівників, що беруть участь у реалізації конкретних схем підвищення продуктивності праці;

г). створення умов для захисту здоров’я, безпеки праці;

д). забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності;

ж). підтримання в колективі атмосфери довіри.

Мотивацію ділять на:

· індивідуальну;

· групову.

Принципи мотивації:

1. Комунікація, співробітництво та згода між працівниками і адміністрацією.

2. Обґрунтування системи оцінки робіт.

3. Обґрунтовані критерії виміру та оцінки роботи.

4. Додаткове винагородження.

Моделі мотивації:

- групуються на теорії потреб;

- групуються на теорії потреб;

- групуються на теорії справедливості;

Методи мотивації:

1. Економічний метод (прямий): відрядна і погодинна оплата, премії за раціоналізацію, участь у прибутках, виплати за відсутність невиходів.

2. Економічний метод (непрямий): пільгове харчування, доплати за стаж, пільгове користування житлом, транспортом.

3. Негрошові методи мотивації: збагачення праці за рахунок гнучких графіків роботи, охорона праці, програми підвищення якості трудового життя, просування по службі, участь у прийнятті рішень на високому рівні.

Алгоритм регулювання поведінки окремих категорій персоналу підприємства:

- Виявлення;

- Вимірювання;

- Аналіз;

- Втручання;

- Оцінювання;