Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) Є.О. Клімова

Мета: Діагностика схильностей та професійних інтересів старшокласників.

Зміст методики:Респондент має у кожній із 20 пар запропонованих видів діяльності вибрати тільки один вид і у відповідній клітинці листка відповідей поставити знак "+".

Текст опитувальника та бланк відповідей дивіться в додатку №2.

Інтерпретація отриманих даних.

Лист відповідей складений так, щоб можна було підрахувати кількість знаків "+" в кожному з 5-ти стовпців, які відповідають певному типу професій. Респонденту рекомендується вибрати той тип професії, який одержав максимальну кількість знаків "+".

Назви типів професій за стовпцями:

1. "Людина - природа"- всі професії, пов'язані з рослинництвом, тваринництвом, лісовим господарством, тобто об'єктом праці є живі організми. Агроном, тваринник, зоотехнік, ветеринар, садівник, лісник тощо.

2. "Людина - техніка"- всі технічні професії, об'єктом праці служать технічні системи, машини, устаткування, матеріали, енергія. Токар, слюсар, шофер, конструктор, інженер, тракторист, радіотехнік, сантехнік тощо.

3. "Людина - людина" - всі професії пов'язані з обслуговуванням людей, із спілкуванням, предметом праці є люди, групи, колективи. Офіціант, продавець, вчитель, вихователь, юрист, лікар, психолог, соціолог; керівник класу, групи, гуртка, підприємства, дипломат, міліціонер, провідник тощо.

4. "Людина - знакова система " - всі професії пов'язані з обліком, базами даних, цифровими та буквеними знаками, в тому числі і музичні спеціальності. Об'єктом праці тут є /мовні знаки, шифри, коди, таблиці. Коректори, програмісти, секретарі, статисти, оператори ЕОМ. Бібліотекарі, комірники, економісти тощо.

5. "Людина - художній образ"- всі творчі спеціальності. Об'єктом праці цих спеціальностей служать художні образи, їх елементи і особливості. Фотограф, художник, поет, письменник, артист, музикант, ювелір, композитор, дизайнер, модельєр тощо.

Багато професій можна віднести зразу до кількох типів, наприклад, артиста - до 5 і 3 типу, письменника - до 4 і 5. Змішаними є професії більшості керівників, у тому числі керівників гуртків, класоводів, класних керівників. Крім того, доцільно ввести тип "людина-нежива природа", до якого відносяться професії геолога, нафтовика, гірника, фізика, хіміка-неорганіка, географа тощо.

Методика діагностики комунікативних і організаторських здібностей старшокласників (КОЗ-2) (за Б. Федоришиним і
В. Синявським)

У професіях, що за своїм змістом пов'язані з активною взаємодією людини з людиною, провідними професійно значущими якостями є комунікативні та організаторські здібності.

Аналіз комунікативних і організаторських здібностей особистості дозволяє виявити їх психологічну структуру; вичленити такі їхні компоненти, які можуть бути індикаторами відповідних здібностей.

Так, наприклад, комунікативні здібності особистості характеризуються її вміннями легко й швидко встановлювати ділові й товариські контакти з людьми, прагненням до розширення сфери спілкування, до участі в громадських, групових заходах, що можуть задовольнити потреби особистості у широкому й інтенсивному спілкуванні.

Розглядаючи з цих позицій організаторські здібності, не важко виділити в їх структурі вміння впливати на людей з метою успішного вирішення ними певних завдань і досягнення певних цілей, уміння оперативно розібратися в ситуативній взаємодії людей і направити цю взаємодію в потрібне русло, прагнення до прояву ініціативи, до виконання громадської роботи тощо.

Анкетна частина методики "КОЗ-2" пропонує досліджуваному серію запитань, на які можна дати або позитивні, або негативні відповіді, тобто "так" або "ні".

Можливості прояву комунікативних і організаторських схильностей закладено у відпо­відних групах запитань, сукупність яких представлена в бланку "Лист запитань". Спектр опи­тування в ньому досить широкий для того, щоб за результатами відповідей досліджуваного можна було виявити якісно-кількісні параметри його комунікативних і організаторських схильностей.

Запитання, інструкція, дешифратор комунікативних і організаторських здібностей та бланк відповідей дивіться в додатку №3.

Обробка й оцінювання результатів тестування.

Для кількісної обробки тестових результатів психолог використовує два дешифратори, в яких проставлено "ідеальні" відповіді, тобто такі, що відображають максимально можливі показники прояву комунікативних і організаторських схильностей. Кожний окремий дешифратор є скалькова­ною копією "Листа відповідей", але з тими номерами запитань-відповідей, які стосуються окремо комунікативних (у першому дешифраторі) і організаторських (у другому дешифраторі) схильностей. Потрібно підрахувати кількість співпадань відповідей учня в листі відповідей з тими відповідями, що проставлені у дешифраторі, і це число ввести у формулу:

К = 0,05 • М, де "К" - величина оцінного коефіцієнта, а "М" - кількість відповідей, що співпали.

Наприклад, відповіді учня на 18 запитань комунікативного підрозділу методики співпали із відповідями, що проставлені у комунікативному дешифраторі. За організаторським підрозділом методики (лист відповідей і організаторський дешифратор) таких співпадань налічується 15. У цьому разі оцінний коефіцієнт комунікативних схильностей дорівнює 0,90 (К = 0,05 • 18 = 0,90); коефіцієнт організаторських схильностей за цією ж формулою дорівнює 0,75 (К = 0,05 • 15 = 0,75).

Кількісні оцінні показники, одержані за цією методикою, можуть варіювати від 0 до 1. Показники, ближчі до одиниці, свідчать про високий рівень виявлення комунікативних або організаторських схильностей, ближчі до 0 - про низький рівень. Оцінний коефіцієнт "К" - це первинна кількісна характеристика виявлених схильностей. Для якісної стандартизації резуль­татів іспиту потрібно використати спеціальні шкали оцінок. У них тому чи іншому діапазону кількісних показників ("К") відповідає певна якісна оцінка ("Q").

Користаючись оцінною шкалою, профорієнтатор, шкільний психолог визначає в школярів рівень комунікативних і організаторських здібностей.

Таблиця 2.1.

Шкала оцінок комунікативних та організаційних здібностей.

		Шкала оцінок	Рівень
0,10 – 0,45	0,2 – 0,55		Низький
0,45 – 0,55	0,56 – 0,65		Нижче середнього
0,56 – 0,65	0,66 – 0,70		Середній
0,66 – 0,75	0,71 – 0,80		Високий
0,75 – 1,00	0,81 – 1,00		Дуже високий

 

Випробуваний, що одержав оцінки 1, має вкрай низький рівень прояву організаторських чи комунікативних здібностей.

Випробуваний, що одержав оцінки 2, не прагне до спілкування, почуває себе скуто в новій компанії, воліє проводити час наодинці із собою, обмежує свої знайомства, має труднощі у встановленні контактів з людьми й у виступі перед аудиторією, погано орієнтується в незнайомій ситуації, не обстоює свою думку, важко переживає образи. Прояв ініціативи в суспільній діяльності вкрай занижено, у багатьох справах він воліє уникати прийняття самостійних рішень.

Випробуваний, що одержав оцінки 3, прагне до контактів з людьми, не обмежує коло своїх знайомств, обстоює свою думку, планує свою роботу. Однак потенціал цих схильностей не відрізняється високою стійкістю.

Випробуваний, що одержав оцінки 4, не губиться в новій обстановці, швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомств, займається суспільною діяльністю, допомагає близьким, друзям, виявляє ініціативу в спілкуванні, із задоволенням бере участь в організації суспільних заходів, здатний прийняти самостійне рішення у важкій ситуації.

Випробуваний, що одержав оцінки 5, активно прагне до організаторської і комунікативної діяльності, має в ній потребу. Швидко орієнтується у важких ситуаціях, невимушено поводиться в новому колективі. У важливій справі чи складній ситуації, що створилася, воліє приймати самостійне рішення, обстоює свою думку і домагається, щоб вона була прийнята товаришами. Може внести пожвавлення в незнайому компанію, любить організовувати різні ігри, заходи, наполегливий у діяльності, що його цікавить. Сам шукає такі справи, що задовольняли б його потреби в комунікативній і організаторській діяльності.

При інтерпретації результатів дослідження за методикою "КОЗ-2" під час профконсультаційної роботи слід зважувати на те, що ця методика виявляє лише наявний рівень прояву комунікативних і організаторських схильностей особистості, а не виконує безумовно функцій прогнозу розвитку або гальмування цих схильностей.

Методика "Мотиви вибору професії"

(за ред. Р.В.Овчаровой)

Для вибору професії важливу роль відіграє мотивація зробленого вибору, тобто, те, що спонукає тебе до дії. Визначити, що ж є мотивуючим чинником не так просто, як може здаватись на початку. Визначення мотивації – один з найважливіших етапів вибору професії, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям вибору і визначають його стратегію. Найчастіше домінуючим мотиваційним чинником є рівень зарплати (а точніше - доходів). Проте інші важливі чинники, такі як цікава робота, хороший колектив, зручне місце розташування, наявність інших додаткових переваг (службовий автомобіль, мобільний телефон і т.п.) не менш важливі. Тому тобі потрібно визначити, які домінуючи мотиви керують тобою при виборі професії, для цього тобі потрібно виконати методику "Мотиви вибору професій".

Запитання, ключ до методики та бланк відповідей розміщено в додатку №4.

Обробка результатів:виявлення внутрішньо індивідуально та соціально значимих та зовнішніх позитивних та негативних мотивів вибору професії проводиться за допомогою Ключа до методики, у якому вказані номера тверджень. Для цього необхідно з бланку відповідей перенести у відповідні колонки бланку ключа всі бали.

Таким чином, ми визначаємо співпадання тверджень оптантів відповідним мотивам праці. Далі необхідно підрахувати кількість балів у кожній із чотирьох колонок "Ключа" і записати їх суму в нижній горизонтальній графі. Максимальна сума балів вказує на переважаючу мотивацію.

Кваліметричний метод оцінки готовності учнів до професійного самовизначення (автор Г.Єльникова)

Для профконсультанта дуже важливо буває знати, наскільки готові учні зробити один з найбільш важливих виборів у своєму житті - вибір професійної діяльності.

Готовність до професійного самовизначення представляється нам багатогранним психологічним явищем, що складається з декількох компонентів. Ми виділяємо шість таких компонентів: стійкий професійний інтерес; ступінь достовірності інформації про передбачувану професійну діяльність, яка заснована на джерело отримання інформації, ступінь привабливості передбачуваної трудової діяльності; особиста самооцінка своєї відповідності професії, потреба в отриманні професії, ступінь впевненості в оволодінні професією.

Для вимірювання готовності до професійного самовизначення, що за своєю суттю є кількісно неоцінюваним явищем, розроблена методика, заснована на ідеях кваліметрії. В основі кваліметрії (лат. "квалітас" - якість, "метрон" - міра) лежать кілька вихідних положень:

1) будь-яку якість можна виміряти, перевівши її в числову функцію своїх структурних компонентів;

2) якість залежить від ряду властивостей, що утворюють структуру якості;

3) кожна властивість (структурна одиниця якості) визначається двома числами - відносним показником і вагомістю. Сума вагомостей всіх структурних компонентів нормується на 100% (або на 1), а відносний показник характеризує виявлений рівень вимірюваного властивості.

Виходячи з складених компонентів готовності до професійного самовизначення та основних положень кваліметрії, був розроблений метод кількісної оцінки даного явища, що включає в себе 13 питань з шести складових компонентів з можливим набором дискретних відповідей від 2 до 7. В результаті застосування даної методики отримуємо кількісний показник, що дає відсоток їх готовності оптанта до професійного самовизначення за виділеними шістьома компонентами.

Питання анкети розміщено в додатку №5.

Анкета дуже проста у використанні, що робить доступною роботу з нею кожному класному керівнику, вчителю-предметнику. Для заповнення анкети учням потрібно всього лише лист паперу, на якому вони проставляють порядковий номер питання і номер вибраної відповіді з декількох запропонованих. Допускається відповідати не на всі питання анкети. Якісний показник готовності до професійного самовизначення обчислюється таким чином. Так як кількість відповідей на кожне питання різна, тобто різна кількість градацій, виникає завдання перекладу різнобальних систем оцінок в єдину п'ятибальну шкалу. Цей перехід здійснюється за правилом Т = 5*М/N, де Т - перетворена оцінка; N - число можливих відповідей на конкретне питання; М - номер конкретної відповіді (де М змінюється від 1 до N).

Перетворена оцінка Т на кожні 13 питань множиться на вагомість К даної якості, вираженого певним питанням.

Вагомості питань анкети дивіться в таблиці 2.2. додаток №5.

Необхідно звернути увагу на те, що якщо школяр не зміг дати відповідь на якесь з питань, перетворена оцінка Т на це питання буде розраховуватися з урахуванням того, що М = 1. Це відповідає мінімальному кількісному показником.

Загальний бал анкети дорівнює сумі всіх тринадцяти кількісних показників Р:

Р = Р1 + Р2 + Р3 + Р4 + Р5 + Р6 + Р7 + Р8 + Р9 + Р10 + Р11 + Р12 + Р13

Таблиця 2.4.

Показники співвідношення відсотків та рівнів готовності до професійного самовизначення

Отримана оцінка	Рівень готовності до професійного самовизначання
0-20%	Низький
20-40%	Нижче середнього
40-60%	Середній
60-80%	Високий
80-100%	Дуже високий