Надзвичайні ситуації та їх класифікації

Поняття цивільного захисту тісно пов’язане з таким поняттям як надзвичайні ситуації (НС). Адже цивільний захист, як було сказано вище, напрямлений на попередження будь-яких небезпечних подій чи в природі, чи в соціумі, а чи на виробництві.

Надзвичайні ситуації (НС) техногенного, антропогенного та природного характеру останнім часом набули глобального масштабу. По-перше, із-за потужного науково-технічного розвитку стан навколишнього середовища значно погіршився завдяки різноманітним викидам та відходам від виробництва у всі сфери природи, що спричинило порушення екологічного балансу. Це в свою чергу призвело до виникнення стихійних лих. По-друге, з появою виробничих об’єктів народного господарства збільшилась кількість аварій та катастроф. І перше, і друге завдає немало матеріальних збитків та людських смертей. Тому питання про своєчасне попередження, запобігання та захист населення у випадку НС є більш, чим актуальним. Цими питаннями й займається система цивільної оборони.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела чи може призвести до загибелі людей або значних матеріальних втрат.

НС є дуже багато, тому для створення ефективного механізму оцінювання події, що відбулася або може відбутися у прогнозований термін, та визначення ступення реагування на відповідному рівні управління була введена класифікація НС на території України по характеру подій:

1) НС природного характеру;

2) НС техногенного характеру;

3) НС соціально-політичного характеру;

4) НС воєнного характеру.

НС природного характеру – це небезпечні природні явища, які призводять до порушення систем життєдіяльності населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, об’єктів народного господарства, що в свою чергу може спричинити аварії і катастрофи.

Явище природи, які викликає катастрофічні обставини і характеризуються раптовим порушенням нормального життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуванням або пошкодженням будівель, споруд, матеріальних цінностей, називаються стихійним лихом.

Кожне стихійне лихо має свої причини виникнення, притаманні тільки йому особливості життєвого циклу та впливу на навколишнє середовище, фізичну суть і руйнівні сили. Проте їм характерні й загальні властивості – це великий просторовий захват, сильна психологічна дія на населення і значний вплив на навколишнє середовище. Тому дуже важливо знати кожне стихіне лихо «в лице», для застосування правильних та своєчасних дій при їх виникненні.

До НС природного характеру, які спостерігають на Україні, можна віднести:

1) небезпечні геологічні явища: зсуви, обвали, осипки, просадки земної поверхні різного походження;

2) небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь тощо;

3) небезпечні гідрологічні явища: повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод тощо;

4) природні пожежі лісових та торфяних масивів;

5) масові інфекції та хвороби людей, тварин та рослин.

Окрім названих небезпечних явищ на території України спостерігаються й сейсмічні явища, до яких відносяться землетруси. Особливо сейсмоактивними зонами є південний захід та захід України.

Землетруси – це раптові зміщення і розриви у корі та більш глибоких шарах землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі. Сила та характер землетрусу визначається трьома факторами: інтенсивністю енергії на поверхні землі (ступенем руйнівної сили), магнітудою (амплітудою пружної хвилі) та глибиною осередку.

НС техногенного характеру – це небезпечні ситуації, які виникають у сфері засобів господарювання людини. В залежності від масштабу причинених збитків НС техногенного характеру можуть бути аварією або катастрофою.

Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті або території загрозу життя і здоров’я людей, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

НС техногенного характеру розподіляються на:

1) транспортні аварії: залізничний, морський та річковий, авіаційний та автомобільний транспорт;

2) аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах:

- радіаційні аварії на виробництві, при транспортуванні, збереженні і використанні р/а матеріалів;

3) аварії на хімічно-небезпечних об’єктах:

- аварії на заводах і комбінатах, установах і агрегатах, які виробляють або використовують сильно діючі отруйні (ядучі) речовини (СДО(я)Р);

- аварії на заводах по переробці нафти та нафтопродуктів;

- аварії на підприємствах, які мають і використовують хлор або аміак;

- аварії на залізничих станціях, портах, терміналах, складах, де концентруються СДОР;

- аварії на транспортних засобах, контейнерах, поїздах, цестернах, річкових та морських танкерах, що перевозять хімічні продукти;

- аварії на базах та складах з запасами отрутохімікатів для сільських господарств.

4) Аварії на пожежно- та вибухонебезпечних об’єктах:

- аварії на газо-, нафто та продуктопроводах;

5) Гідродинамічні аварії:

- аварії на дамбах, греблях та інших гідроспорудах.

Одеська область є високорозвиненим індустріальним регіоном, в якій активно функціонують такі сфери промисловості, як виробництво продуктів нафторпереробки, машинобудівництво, металургічне виробництво, виробництво готових металічних виробів, хімічна та нафтохімічна промисловості, легка промисловість. Інтенсивно функціонують різні види транспорту та вантажних перевозок. Тому звичайно це все є «добрим ґрунтом» для виникнення різного роду надзвичаних ситуацій, хімічні аварії на заводах і комбінатах, установах і агрегатах, які виробляють або використовують СДЯР, на заводах з переробки нафти та нафтопродуктів; на підприємствах, які мають і використовують хлор або аміак та інше.

Звичайно, як НС природного, так і НС техногенного характеру приводять іноді до значних втрат і людського життя, і матеріальних цінностей.

НС соціально-політичного характеру пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту, викрадення чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення та крадіжка зброї та інше.

НС такого характеру здійснюються злочинцями одинаками, екстремістськими організаціями, спецслужбами ряду держав. Мета терористичних актів – посіяти паніку, страх серед населення, організувати протести протиполітики урядів і правоохоронних органів, завдати економічних збитків державі або приватним фірмам, знищити політичних або економічних противників. Тероризм став катастрофічною загрозою для людства, про що свідчить загроза прояви тероризму з застосуванням засобів масового ураження, що можуть привести людство до катастрофи.

НС воєнного характеру пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Крім того, в залежності від територіального поширення, обсягів економічних збитків, кількості загиблих людей, НС розділяють на чотири рівні:

1) НС загальнодержавного рівня – це НС, яка розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням, а також, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області, але не більше 1 % обсягу видатків відповідного бюджету;

2) НС регіонального рівня – це НС, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, які перевищують власні можливості одного району, але не більше 1 % обсягу видатків відповідного бюджету;

3) НС місцевого рівня – це НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди тощо, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси, обсяг яких перевищує власні можливості потенційно-небезпечного об’єкта. До НС місцевого рівня належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери, що не входять до переліків потенційно-комунальної сфери;

4) НС об’єктового рівня – це НС, яка розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті й наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

Планування з питань цивільного захисту

 

1.2.1 Сили цивільного захисту

 

Цивільний захист організується по територіально-виробничому принципу. Це означає, що планування та проведення усіх заходів здійснюється як по лінії Верховної Ради України, так і через відомства та установи, які завідують виробничою та господарчою діяльністю.

Цивільний захист характеризується певними силами, які напрямлені на запобігання, боротьбу з НС та їх наслідками.

До сил цивільного захисту належать:

1) оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

2) аварійно-рятувальні служби;

3) формування цивільного захисту;

4) спеціалізовані служби цивільного захисту;

5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини);

6) добровільні формування цивільного захисту.

Сили цивільного захисту формуються на різних рівнях реагування. В залежності від цього вони розділяються на:

1) об’єктові - на суб’єкті господарювання (шляхом формування з працівників суб’єкта господарювання ланок, команд, груп, що складають відповідні спеціалізовані служби цивільного захисту) формуються керівником суб’єкта господарювання;

2) галузеві - у системі центрального органу виконавчої влади (шляхом зведення об’єктових підрозділів у відповідну галузеву спеціалізовану службу цивільного захисту) - центральним органом виконавчої влади. Перелік центральних органів виконавчої влади, в яких утворюються спеціалізовані служби цивільного захисту, визначається Положенням про єдину державну систему цивільного захисту;

3) територіальні (шляхом об’єднання об’єктових підрозділів у відповідну територіальну спеціалізовану службу цивільного захисту місцевого рівня або об’єднання територіальних спеціалізованих служб цивільного захисту місцевого рівня у регіональну спеціалізовану службу цивільного захисту).

Робота сил цивільного захисту здійснюється з використанням певного переліку документів, затверджених Міністерством по надзвичайним ситуаціям, для розроблення та використання органами виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях.

До цього переліку входять такі документи:

- документи щодо планування заходів з питань цивільного захисту;

- організаційні документи;

- документи щодо створення матеріального резерву;

- документи з питань радіаційного і хімічного захисту;

- документи з питань евакуації;

- документи щодо організації інженерного захисту;

- документи з питань медичного та біологічного захисту населення, профілактики травматизму невиробничого характеру;

- документи з питань цивільного захисту щодо забезпечення функціонування об’єктів;

- документи з організації зв’язку та оповіщення;

- документи з організації забезпечення пожежної безпеки;

- документи щодо організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

- документи з підготовки керівного складу та навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.

 

1.2.2 План дій органів управління і сил цивільної оборони з запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій

Для злагодження дій на усіх відомчих рівнях при виникненні НС різного характеру існує офіційно затверджений План дій органів управління і сил цивільної оборони (ЦО) з запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій (НС). Він розробляється на підставі законодавчих, директивних та нормативних документів і призначений для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівництва об'єктів підприємств, установ і організацій, а також оперативності їх реагування на загрозу і виникнення НС, зниження можливості загибелі людей, зменшення матеріальних втрат і організацію задоволення першочергових потреб населення, яке постраждало.

План визначає порядок дій і відповідальність керівництва відповідних органів управління, об'єктів господарювання, установ і організацій, а також основні заходи щодо організації проведення робіт з запобігання та ліквідації НС техногенного та природного походження, узгодження строків їх виконання, фінансові, матеріальні та інші ресурси, які необхідні для проведення цих заходів та робіт. Плани підписуються посадовими особами, які є відповідальними за планування заходів ЦО, погоджуються з територіальним управлінням з питань НС та цивільного захисту населення (ЦЗН) і затверджуються відповідним начальником ЦО.

Рекомендації для розроблення Плану є загальні і при їх використанні необхідно враховувати специфічні для даної території (об'єкта господарювання) чинники виникнення НС, особливості структури відомчої та регіональної діяльності органів виконавчої влади, а також специфіку роботи підвідомчих підрозділів і формувань ЦО.

План дій органів управління та сил ЦО району складається з:

- текстової частини плану;

- додатків до них.

Текстова частина плану складається з:

1) загальних положень;

2) висновків із оцінки техногенно-екологічної обстановки на території району (міста, обєкта);

3) описання приведення в готовність та організація роботи органів управління та сил ЦО при загрозі та виникненні НС;

4) описання сил ЦО району (міста, об’єкту господарювання, установи, організації), що можуть залучатись до виконання аварійно-рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт;

5) описання всебічного забезпечення заходів ЦО;

6) описання організації управління.

 

1) Загальні положення. Тут викладаються:

- статус Плану;

- регламент порядку координації діяльності відповідних органів управління, їх взаємодії з організаціями та установами центрального та відомчого підпорядкування, до компетенції яких віднесені функції захисту населення і території та виконання завдань з ліквідації НС;

- основні завдання органів управління та сил ЦО щодо запобігання та ліквідації НС;

- підстави для введення Плану в дію повністю або частково (перепік умов загрози виникнення великих виробничих аварій, катастроф техногенного і екологічного походження, стихійного лиха, які мають загальнодержавний. регіональний, місцевий або об'єктовий характер або масштаб – відповідно до «Класифікатору НС"),

- порядок введення Плану в дію та запровадження у межах конкретних територій одного з таких режимів функціонування органів управління та готовності сил ЦО:

А. Режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутністю епідемії, епізоотії і епіфітотії);

Б. Режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничої, промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозуючої інформації щодо можливості виникнення НС).

В. Режим діяльності у НС - під час реагування на НС, що виникають.

Г. Режим діяльності у надзвичайному стані - запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану.

У даному розділі також можуть бути викладені інші положення, які підлягають затвердженню відповідними начальниками ЦО для їх обов'язкового виконання підвідомчими та взаємодіючими органами і структурами.

 

2) Висновки із оцінки техногенно-екологічної обстановки на території району (міста, обєкта).

У даному розділі викладається:

- загальна характеристика території, енергетичного та промислового комплексу, транспортних комунікацій, сільського господарства та пов'язаних з цим можливе виникнення НС техногенного, екологічного та природного походження. Масштаби і наслідки їх визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів.

- критерії оцінки для прийняття рішення щодо захисту населення при виникненні НС техногенного, екологічного та природного походження і режими захисту населення і територій, які застосовуються в цих випадках.

 

3) Приведення в готовність та організація роботи органів управління та сил ЦО при загрозі та виникненні НС.

У даному розділі викладається.

1. Порядок надходження доповідей про загрозу та виникнення НС від чергових диспетчерських служб ЦО, сільських районів, промислових об'єктів, центрів гідрометеорології та інших джерел інформації.

2. Дії чергових служб з отриманням інформації про загрозу та виникнення НС:

- порядок інформування керівництва, групи оперативного реагування на НС, чергових підрозділів служб ЦО, взаємодіючих органів управління;

- порядок оповіщення керівного складу ЦО району (міста, установи, організації, об'єкта) формувань ЦО, населення та здійснення контролю прибуття посадових осіб і відбуття підрозділів швидкого реагування в район НС;

- порядок доповідей у вищі інстанції.

3. Дії начальника ЦО району (міста, установи, організації, об'єкта) з отриманням інформації про загрозу та виникнення НС:

- віддача розпоряджень відповідальним особам про оголошення збору керівного складу ЦО району (міста, установи, організації, об'єкта) та передачу повідомлення населенню (при необхідності) про обстановку, яка склалася;

- заслуховування начальника відділу з питань НС та ЦЗН райдержадміністрації (начальника штабу ЦО) про обстановку, яка склалася і можливий подальший розвиток подій;

- видання розпоряджень про проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

- доповідь у вищу інстанцію про обстановку, яка склалася, прийняті рішення та вжиті заходи;

- доведення до підлеглих розпоряджень щодо виконання заходів ліквідації наслідків НС, порядку здійснення практичного керівництва проведенням рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС і евакуації населення в разі її проведення.

4. Дії начальника відділу з питань НС та ЦЗН райдержадміністрації (міськвиконкому) або начальника штабу ЦО об'єкта:

- постановка завдань відповідним посадовим особам щодо відбуття до місця НС, уточнення порядку організації зв'язку, здійснення доповідей тощо;

- інформування начальника ЦО про НС, що виникла і за його розпорядженням здійснення збору комісії з питань технічно-економічної безпеки (ТЕБ) та НС;

- уточнення обстановки на місці виникнення НС, заслуховування доповідей про вжиті заходи, визначення потребу силах та засобах;

- проведення аналізу обстановки, уточнення порядку роботи оперативної і робочої груп;

- доповідь на засіданні постійної комісії з питань ТЕБ та НС про обстановку, яка склалася на даний час, можливий розвиток подальших подій та пропозицій щодо виконання першочергових робіт;

- доведення до оперативної та робочої груп рішення постійної комісії, постановка завдань на виконання подальших робіт;

- уточнення (при необхідності) питань взаємодії та інших питань з органами управління УМВС, СБУ, військових частин, що залучаються до робіт по ліквідації наслідків НС.

5. Склад, основні завдання та порядок дій оперативної і робочої груп (посадових осіб штабу з ліквідації НС).

Наприклад:

Оперативна група під керівництвом _________ у складі: _______ після отримання завдання на автомобілі ___________ відбуває на місце події (або у визначений район).

Час готовності оперативної групи: - в робочий час – «Ч»+ ____; - в неробочий час – «Ч» + _____.

Основні завдання оперативної групи:

- уяснити і доповісти характер НС. масштаб і можливий розвиток подій;

- уточнити необхідний склад сип та засобів ЦО для ліквідації наслідків НС;

- організація пошукових та рятувальних робіт з першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

- здійснення контролю за додержанням встановленого режиму в зоні НС;

- організація і підтримання взаємодії зі всіма структурними підрозділами міністерств і відомств, які залучені для ліквідації НС;

- часові показники і порядок виклику ОГ в робочий і неробочий час.

Робоча група (штаб) під керівництвом ________ у складі _________ після отримання завдання займає свої робочі місця в приміщенні _______________.

Час готовності робочої групи: - в робочий час - "Ч"+__________;

- в неробочий час - "Ч"+ ________.

Основні завдання робочої групи:

- збір, аналіз та оцінка даних реальної обстановки, доповідь їх начальнику ЦО та начальнику відділу з питань НС та ЦЗН для прийняття рішення;

- оформлення рішення начальника ЦО. розробка проектів наказів, розпоряджень, облік та виконання вказівок начальника ЦО та начальника відділу з питань НС та ЦЗН;

- доведення наказів, розпоряджень та вказівок до виконавців;

- організація розгортання пунктів управління і роботи на них;.

- безпосереднє керівництво діями сил ЦО при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт (ІНР);

- організація комендантської служби на пунктах управління, в районах розташування та на маршрутах висування сил ЦО та евакуації населення;

- здійснення контролю за забезпеченням дій сил ЦО;

- організація взаємодії між органами управління та силами, які залучаються для ліквідації наслідків НС;

- підготовка донесень і доповідей (зведень) про обстановку, яка склалася у вищі інстанції;

- ведення звітних карт, журналів, інших документів.

 

4) Сили ЦО району (міста, об’єкту господарювання, установи, організації), що можуть залучатись до виконання аварійно-рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт.

В даному розділі розкривається наявність сил ЦО на території району (міста, об'єкта господарювання, установи, організації), що можуть залучатись до виконання аварійно-рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт незалежно від форм власності та господарювання підприємств при виникненні НС техногенного або природного походження:

Перелічити всі формування, які є в наявності на території або в підпорядкуванні району (міста, об’єкта господарювання, установи, організації), в тому числі і на особливий період.

 

5) Всебічне забезпечення заходів ЦО.

У даному розділі визначається:

- порядок організації забезпечення заходів та дій ЦО під час проведення аварійно-рятувальних, пошукових та аварійно-відновлювальних робіт, перелік організацій, установ, підприємств, на які покладаються завдання з розвідки, інженерного, транспортного, хімічного, медичного, матеріально-технічного і протипожежного забезпечення, охорони громадського порядку;

- порядок залучення додаткових засобів з регіональних резервних фондів та резервів підприємств, надання фінансової допомоги, а також проведення розрахунків за виконані обсяги робіт з підприємствами, установами різних форм власності і підпорядкування.

 

6) Організація управління.

У даному розділі визначаються місця постійного розташування міських (позаміських) основних та запасних пунктів управління ЦО адміністративних територій, міст, управлінь та підприємств.

Для надійного сталого управління визначається порядок залучення діючих каналів радіо і провідного зв'язку Міністерства зв'язку, Міністерства оборони, телебачення та підприємств зв'язку інших форм власності та господарювання.

Розкриваються питання забезпечення управління, зв'язку та оповіщення при загрозі виникнення і в ході ліквідації НС на всіх її етапах.

 

Перелік додатків до Плану:

А) Схема організації зв'язку та оповіщення.

Б) Календарний план дій органів управління і сил ЦО при виникненні НС.

В) Різноманітні ситуаційні схеми, розрахунки.

Г) Критерії для прийняття рішень по захисту населення і територій.

Д) Розрахунки матеріально-технічного забезпечення ліквідації наслідків НС.

Є) Інші необхідні матеріали.

 

1.2.3 Основні документи з питань цивільного захисту на об’єкті господарської діяльності

 

Крім того, на об’єкті господарської діяльності (ОГД) також повинен розроблятися перелік основних документів з питань цивільного захисту. До останніх відносяться:

1. План реагування на НС з додатками:

- календарний план основних заходів ЦЗ в надзвичайних ситуаціях;

- план термінової евакуації із приміщень;

- схема зв’язку та оповіщення;

- розрахунок укриття в захисних спорудах;

- забезпечення засобами індивідуального захисту;

- матеріально-технічне забезпечення;

- карта-схема регіону з позначенням на ній місцями розташування об’єкта ЦЗ, піднятими місцями можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки та наслідків використання воєнних засобів враження, графічними елементами плану евакуації (розосередження) та необхідними розрахунками:

- план евакуації в заміську зону.

2. План цивільного захисту галузі на особливий період (для об’єктів, що продовжують діяльність в особливий період).

3. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (тільки для потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) і об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН)).

4. Плани захисту персоналу на об’єктах, які потрапляють у зону надзвичайної ситуації від ПНО або ОПН.

5. Розпорядчий акт про затвердження Положення про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайної ситуації (формалізований документ).

6. Розпорядчий акт про затвердження Статуту (положення) про аварійно-рятувальні служби (формування).

7. Розпорядчий акт про створення позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту.

8. Розпорядчий акт про організацію роботи штабу з ліквідації НС.

9. Розпорядчий акт про створення відомчого (регіонального, місцевого, об’єктового) резерву для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

10. Розпорядчий акт про створення постів радіаційного і хімічного спостереження (ПРХС).

11. План евакуації населення (працівників) у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

12. Розпорядчий акт про створення евакуаційних органів.

13. План приведення сховища (протирадіаційного укриття) у готовність до прийому людей, яких необхідно укривати.

14. Паспорт потенційно небезпечного об’єкта.

15. Розпорядчий акт про призначення відповідальних керівників з ліквідації НС на рівнях "А" і "Б".

16. Розпорядчий акт про призначення особи, відповідальної за роботу із забезпечення пожежної безпеки.

17. Розпорядчий акт про організацію навчання з питань цивільного захисту на рік.

18. Розпорядчий акт про підготовку і проведення "Дня ЦЗ" та "Тижня безпеки дитини" (тільки для освіти).

19. Розпорядчий акт про підготовку та проведення комплексних об'єктових навчань, тренувань з цивільного захисту.

20. Графік роботи консультаційного пункту та журнал обліку проведення консультацій (тільки для житлово-комунальних підприємств (ЖКП)).

21. Наказ «Про організацію цивільного захисту на ОГД».

22. Наказ “Про підсумки підготовки з цивільного захисту за минулий рік і завдання на новий рік”.

23. План підготовки цивільного захисту ОГД.

24. План розвитку і вдосконалення цивільного захисту.

25. Особисті плани дій (папки робочих документів) розробляються для Начальника і відповідального працівника ЦЗ об’єкта, керівників (начальників) структурних підрозділів об’єкта ЦЗ, начальників (командирів) служб і формувань, оперативної групи, евакуаційної комісії, групи зв’язку та оповіщення, поста радіаційної і хімічної розвідки, поста медичної допомоги, групи видачі засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та спеціальних приладів, ланки протипожежних заходів, групи охорони громадського порядку, групи утримання сховищ тощо.