Навчання фонетичного матеріалу

ЛЕКЦІЯ 4

НАВЧАННЯ ФОНЕТИКИ

Ми вже знаємо:

Основні принципи сучасної освіти і навчання іноземних мов.

Ступені навчання і типи нових навчальних закладів

Державний стандарт з ІМ

Методика як наука

Основні й допоміжні методи наукового дослідження

Зв’язок методики з іншими науками

ЛЕКЦІЯ 2. ПОНЯТТЯ “СИСТЕМА НАВЧАННЯ ІМ ТА ЇЇ ЗМІСТ”

Цілі, зміст, організація навчального матеріалу

ЛЕКЦІЯ 3. ЗМІСТ НАВЧАННЯ ІМ

Загальнодидактичні й методичні принципи навчання

Методи навчання ІМ

Етапи навчання ІМ

Засоби навчання

Комплекс для учителя й учня

Підручник і вимоги до нього

Технічні засоби навчання

Фонограма

ЛЕКЦІЯ 4. ЛІНГВОПСИХОЛОГІІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Мовленнєва іншомовна діяльність

Мова і мовлення

Види мовленнєвої діяльності

Продуктивні види МД

Рецептивні види МД

Мовленнєва діяльність: мотив, предмет, засіб, продукт, результат

Мовленнєва дія

Навичка: автоматизованість, стійкість, гнучкість

Уміння: продуктивні, рецептивні

Етапи формування навички: орієнтовно-підготовчий, стереотипно-ситуативний, варіююче-ситуативний

Система вправ

Вправа

Структура вправи: завдання, зразок виконання, виконання, контроль

Вправи за спрямованістю: рецептивні, репродуктивні, продуктивні

За комунікативною направленістю: комунікативні, умовно-комунікативні, некомунікативні

За характером: усні письмові

За участю РМ: одномовні, двомовні

За функцією: тренувальні контрольні

За місцем виконання: домашні, класні

Система вправ: загальна система, система, підсистема, група вправ, комплекс вправ

Навчання фонетичного матеріалу

ПЛАН

Фонетичний мінімум

Критерії відбору фонетичного матеріалу

 

Вимоги до вимови учнів

Вплив рідної мови на навчання іншомовної вимови

Методи навчання фонетики в школі

Навчання звуків іноземної мови

Навчання вимови слів

Навчання вимови фраз

Навчання вимови речень різних комунікативних типів

 

Фонетичний мінімум

Тривалий час мова існувала лише у звуко­вій формі. Письмовий код виник набагато пізніше як відображення звукової мови.

Роль звукових компонентів дуже важлива і в писемному мовленні. Оволодіння усним мовленням та читанням уголос взагалі неможливе без стійких слухо-вимовних та ритміко-інтонаційних навичок.

 

Навчання фонетичного матеріалу передбачає:

1) оволодіння учнями всіма звуками іноземної мови;

2) оволодіння звукосполученнями іноземної мови;

2) оволодіння наголосом у словах;

3) оволодіння основними інтонаційними моделями найбільш поширених типів простих і складних речень.

 

Критерії відбору фонетичного матеріалу

Існує кілька критеріїв відбору фонетичного мінімуму:

1) За ступенем труд­ності фонетичного явища. Об'єктом засвоєння при навчанні вимови є лише ті фонетичні, що являють для учнів певні труднощі;

2) за критерієм відповід­ності потребам спілкування. До мінімуму передусім включаються ті звуки та інтонеми, що виконують у мовленні смислорозрізняльну функцію.

4) за критерієм нормативності.

З фонетичного мінімуму для середніх навчальних закладів вилучаються всілякі відхилення від норми, а об'єктом навчання виступає повний стиль зразкової літературної вимови (за еталон береться вимова дикторів/ коментаторів радіо і телебачення).

 

 

Вимоги до вимови учнів

1) Фонематичність. Передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника;

 

2) Швидкість. Передбачає ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нормальному (середньо-нормальному) темпі мовлення (для англійської та французької мови — 130-150 слів за хвилину).

 

Принцип апроксимації. В середній школі дуже важко досягти безпомилковості та автентичності вимови учнів.

Вимоги до вимови учнів здійснюються, виходячи з принципу апроксимації, тобто наближення до правильної вимови. З цією метою

1. обмежується обсяг фонетичного матеріалу, що вивчається;

2. допускається деяке зниження якості вимови окремих звуків та інтонаційних моделей.

 

Апроксимована вимова – вимова, в якій, як і в літературній вимовівідсутні фонологічні помилки, але яка, на відміну від літературної вимови допускає нефонологічні помилки, тобто такі, що не заважають розуміти усні висловлювання та прочитане вголос цією мовою.

 

Вправи на рецепцію звуків

 

Ці вправи націлені на розвиток фонематичного слуху учнів.

Фонематичний слух — це здатність розрізняти звуковий склад мовлення і синтезувати значення при сприйманні мовлення.

 

В прави на розвиток фонематичного слуху — це

Некомунікативні вправи на

1) впізнавання,

2) диференціацію,

3) ідентифікацію.

 

Вправи на впізнавання нового звука/звукосполучення серед інших, наголошеного слова, складу тощо. Вчитель пропонує учням послухати звуки, слова (фрази, римівки віршики), в яких є новий звук.

 

Інструкція може бути сформульована так:

- підніміть руку/сигнальну картку або плесніть у долоні, коли почуєте звук [w, p], довгу/коротку голосну, слово, на яке падає наголос, тощо;

- порахуйте, скільки разів у реченні /римівці/вірші зустрічається звук [t], довга/коротка голосна, слово під наголосом тощо;

- послухайте ряд англійських (французьких, німецьких, іспанських) та українських звуків. Підніміть руку (картку), коли почуєте англійський звук s.

Вправи на диференціацію звуків, які учні можуть сплутати, не розрізнити, виконуються на рівні окремих слів або коротких речень.

 

Інструкція: послухайте пари слів і визначте, чи однакові в них

а) перші приголосні звуки: that-sad, this-this,

б) останні приголосні звуки; bad –bet, live-leaf,

в) голосні всередині слова тощо: this-these, pot-port.

Прийом: Вчитель вимовляє пари слів або включає фонограму.

Спосіб виконання. Учні слухають і в зошитах (або спеціальних картках) ставлять знак "+", якщо вони чують однакові звуки, або знак "-", якщо звуки їм здаються різними, навпроти відповідного номера пари слів.

 

Вправа. Інструкція: Послухайте пари слів і скажіть, чи однакові в них звуки (перші приголосні, голосні всередині слова). Поставте знак "+", якщо вони однакові, знак "-", якщо різні.

1)thick--this;

2) that — those;

3) thought — thin. Etc.

Форма контролю. Після виконання вправи результат перевіряється за ключем.

(Ключ: l-, 2+, 3 -)

Інструкція: Послухайте групи з трьох слів і визначте, які з них однакові. Позначте своє рішення цифрами.

1 2 З

bird bed bird (Ключ: 1,3)

thin thing thing (Ключ: 2,3)

 

Вправи на ідентифікацію звука, мета яких розпізнати звук як відомий з певними характеристиками. Учні мають послухати та ідентифікувати звуки.

Інструкція. Послухайте слова із звуками [w, v]. Піднімайте картку з транскрипційним значком, коли чуєте звук [w]. (we, veal, what, window, vine, live, when)

Питома вага вправ на рецепцію менше, ніж вправ на репродукцію. Вчитель швидко переходить від рецептивних до рецептивно-репродуктивних.

 

This is a desk

a blackboard This is a blackboard.

 

- відповіді на запитання — лаконічні та повні.

Is this a desk or a table? This is a table

 

У рецептивно-репродуктивних вправах об'єктом засвоєння може бути окремий звук або можуть контрастуватися два чи три звуки.

Приклади вправ.

1) Прослухайте слова (словосполучення, фрази) із звуком [t]. Повторіть їх, звертаючи увагу на положення язика на алвіолах.

(Некомунікативна вправа на свідому імітацію нового звука, якій передує слухання.) [t] it, lit, sit. Sit still. It is a tree.

 

2) Послухайте пари слів, словосполучення, фрази із звуками [t] та [d].

Повторіть їх, звертаючи особливу увагу на те, що одна з них глуха, інша дзвінка. To-do, lit-lead, seat-seed, tie-die.

(Некомунікативна вправа на свідому імітацію звуків, що контрастуються. Імітації передує слухання.)

 

Для особливо важких звуків цим вправам можуть передувати вправи на так звану беззвучну артикуляцію — "гімнастика" язика і губ, наприклад:

— округлити губи/розтягнути губи; fur, turn, first, her.

— кінчик язика притиснути до нижніх зубів/альвеол тощо.

 

3) Послухайте мої твердження. Якщо вони правильні, підтвердіть їх.

(Умовно-комунікативна вправа на слухання та імітацію.). This is a table-Yes, this is a table. This is a book-No this is not a book.

 

4) Дайте лаконічні/повні відповіді на мої запитання (до малюнка, предметів, погоди тощо). (Умовно-комунікативна вправа - відповіді на запитання.)

Наведені вище та аналогічні до них вправи використовуються на всіх ступенях навчання іноземної мови у школі.

Але призначення їх дещо відрізняється залежно від ступеня:

 

на початковому ступені основна мета вправ — формування слухо-вимовних навичок учнів, тому питома вага усіх фонетичних вправ досить значна порівняно з іншими вправами.

 

На середньому та старшому ступенях ці вправи націлені на підтримку та вдосконалення навичок вимови, а також на запобігання помилкам. Відповідно ці вправи рекомендується виконувати при засвоєнні нового матеріалу перед виконанням вправ в усному мовленні та читанні вголос. Згідно із зазначеною метою на початку уроку необхідно проводити так звані "фонетичні зарядки", що включають новий навчальний матеріал.

 

Крім спеціальних вправ для формування та вдосконалення слухо-вимовних навичок учнів, широко використовується заучування напам'ять скоромовок, приказок, римівок, віршів, діалогів, уривків з прози, а також вголос уривків текстів з підручника. Всі ці види роботи спрямовані на навчання учнів правильної вимови.

 

Вправи на впізнавання

 

Послухайте розпорядження, які батьки дають своїм дітям. Підніміть руку (сигнальну картку), коли ви почуєте, що розпорядження зроблене у формі прохання.

1) Water the flowers, / please.

2) 2) Go /shopping, please.

3) 3) Clean the \room, please. Etc.

4)

Вправи на диференціацію

 

Послухайте розпорядження, які дають дітям батько й мати.Вирішіть, чи обидва вони звертаються до дітей з проханням. Якщо так, поставте знак “+” біля відповідного номера, якщо ні — знак "-". Наприклад:

1) Mother: Go \shopping, please.

Father: Clean the /room, please.

2) Mother: Read the /book, please.

Father: Read the /book, please. Etc. (Ключ: 1+,2-)

 

Вправа на ідентифікацію

 

Послухайте розпорядження, які дають батьки. Визначте, де вони звертаються до дітей з проханням (П), а де з наказом (Н). Зробіть відповідні позначки біля номера кожного розпорядження.

Дітям роздаються контрольні картки для виконання завдання.

Результат перевіряється за ключем. При наявності помилок фонограма з розпорядженнями прослуховується знову.

У такий же спосіб діти можуть визначити, в якому настрої були співрозмов­ці, впевнений чи ні був диктор у своїх твердженнях, чи ввічливі були діти, звертаючись до свого товариша, тощо.

 

Вправи на імітацію

 

Попросіть товариша зробити те, про що я прошу вас. Наприклад:

Т: Open the /bag.

P: (звертаючись до товариша): Open the /bag, please.

 

Вправи на підстановку

 

Я звернуся до вас з проханням дати мені певну річ. Зверніться до товариша з подібним проханням, але попросіть іншу річ. Наприклад:

Т: Give me a / book

P: (звертаючись до товариша): Give me а / pen.

 

Вправи на трансформацію

 

Послухайте мої накази і передайте їх товаришеві як прохання. Наприклад:

Т: Read the /book.

P: Read the \book.

 

Необхідно розрізняти

- фонетичні помилки, що впливають на якість звучання. This Zis

-фонологічні помилки, що впливають на зміст звучання. Walk – work

 

У неспеціалізованих середніх навчальних закладах, де одним з основних принципів навчання вимови залишається принцип апроксимації, фонетичні помилки не беруться до уваги, тому що основна мета спілкування—розуміння —досягнута.

Враховується наявність та кількість фонологічних помилок. Але вищезгадане не стосується спеціалізованих мовних шкіл, гімназій та ліцеїв, в яких мета навчання іноземної мови наближається до мети мовного вузу володіти іноземною мовою на рівні, наближеному до культурних носіїв. У цих випадках вимова учнів оцінюється і за фонетичними, і за фонологічними ознаками.

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

Що складає фонетичний мінімум у загальноосвітній школі

Які є критерії відбору фонетичного матеріалу

Якими є вимоги до вимови учнів

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Прочитайте текст лекції і опрацюйте завдання для самоконтролю

Підберіть і опрацюйте україномовні та англомовні статті в Інтернеті для навчання вимови звуків, слів, фраз і речень

Підберіть в Інтернеті відеоматеріали для навчання вимови звуків, слів, фраз, інтонації речень, читання текстів

 

 

ЛЕКЦІЯ 4

НАВЧАННЯ ФОНЕТИКИ

Ми вже знаємо:

Основні принципи сучасної освіти і навчання іноземних мов.

Ступені навчання і типи нових навчальних закладів

Державний стандарт з ІМ

Методика як наука

Основні й допоміжні методи наукового дослідження

Зв’язок методики з іншими науками

ЛЕКЦІЯ 2. ПОНЯТТЯ “СИСТЕМА НАВЧАННЯ ІМ ТА ЇЇ ЗМІСТ”

Цілі, зміст, організація навчального матеріалу

ЛЕКЦІЯ 3. ЗМІСТ НАВЧАННЯ ІМ

Загальнодидактичні й методичні принципи навчання

Методи навчання ІМ

Етапи навчання ІМ

Засоби навчання

Комплекс для учителя й учня

Підручник і вимоги до нього

Технічні засоби навчання

Фонограма

ЛЕКЦІЯ 4. ЛІНГВОПСИХОЛОГІІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Мовленнєва іншомовна діяльність

Мова і мовлення

Види мовленнєвої діяльності

Продуктивні види МД

Рецептивні види МД

Мовленнєва діяльність: мотив, предмет, засіб, продукт, результат

Мовленнєва дія

Навичка: автоматизованість, стійкість, гнучкість

Уміння: продуктивні, рецептивні

Етапи формування навички: орієнтовно-підготовчий, стереотипно-ситуативний, варіююче-ситуативний

Система вправ

Вправа

Структура вправи: завдання, зразок виконання, виконання, контроль

Вправи за спрямованістю: рецептивні, репродуктивні, продуктивні

За комунікативною направленістю: комунікативні, умовно-комунікативні, некомунікативні

За характером: усні письмові

За участю РМ: одномовні, двомовні

За функцією: тренувальні контрольні

За місцем виконання: домашні, класні

Система вправ: загальна система, система, підсистема, група вправ, комплекс вправ

Навчання фонетичного матеріалу

ПЛАН

Фонетичний мінімум

Критерії відбору фонетичного матеріалу

 

Вимоги до вимови учнів