Гетьман І.Мазепа та його роль в українській історії.

Гетьман Лівобережної України

-укладення ним з Росією “Коломацьких Статей” Вони значно обмежували і навіть де в чому ліквідовували самостійну економічну, соціальну та зовнішню політику Гетьманщини

І. Мазепі вдалося вивести Україну із стану “Руїни”, політичного безладдя,громадянської війни. Він зумів підняти престиж девальвованого значення гетьманської влади, ставши непохитним володарем України,згуртувати навколо себе старшину.

І. Мазепа мріяв про створення станової держави західноєвропейського зразка.

Намагаючись створити для реалізації своїх планів надійну опору, гетьман сприяв формуванню із козацької старшини аристократичної верхівки так званих “бунчукових товаришів”, щедро обдаровуючи їх землею. Уславився І. Мазепа і своїм меценатством, опікуванням письменства, науки, мистецтва й особливо церкви. Разом з тим гетьман сприяв розвитку економіки, промислів, мануфактур тощо.

Його намагання вивести Україну із складної ситуації, відновити державний суверенітет зробило ім’я Мазепи гаслом і програмою борців за незалежність України протягом наступних століть. "Мазепа був передовсім патріотом, перед яким стояла ідея одноцільної України,.. він ішов до неї... все своє життя"

? Дайте характеристику “Конституції” гетьмана П.Орлика.

Складається з преамбули та 16 статей

Дата:1710

Учасники:П.Орлик, старшина, козацтво

Умови:

-суттєво зменшилися права гетьмана ізбільшуються права старшини

-оговорюваисьправа і обов’язки усіх верств населення

-Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту

-Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову).

-На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому

-Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною.

 

? Які причини ліквідації Запорозької Січі?

Дата: 1775

Причини: «кубло бунтівників та бандитів».,закінчилася Російсько-турецька війна (1768—1774), яку Москві допомогли виграти запорожці, і козаки стали непотрібні

Наслідки: Після ліквідації Січі козаки, прагнучи уникнути переслідування з боку царизму, переселилися в пониззя Дунаю, де на турецьких землях ними була заснована Задунайська Січ, яка з перервами та численними переїздами з місця на місце проіснувала до 1828 року.

? Основні напрямки соціально-економічного розвитку України під владою Польщі у ХVІІ-ХVІІІ ст.

Економічний розвиток українських земель у другій половині ХVІ — першій половині ХІХ століття

• Зміни в господарському розвитку українських земель напередодні Визвольної війни 1648—1676 рр.

• Економічні причини Визвольної війни, її соціально-економічні наслідки та суть економічної політики Б. Хмельницького.

• Еволюція соціально-економічних відносин у другій половині ХVII — на початку XVIII ст.

• Економічна політика Петра І і його наступників та її вплив на господарський розвиток українських земель.

• Основні напрями господарського розвитку українських земель у XVIII — першій половині ХІХ ст.

• Господарський розвиток західноукраїнських земель під владою Польщі та Австро-Угорщини у XVII—XVIII ст.

• Криза кріпосної системи господарства в українських землях.

? Гайдамацький рух та опришки: причини, характер та розмах.

Гайдамацький рух — це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти польського гніту на правобережній Україні наприкінці 18-го на початку 19-го ст.Риси:еляни,міщани,дрібна шляхта,правосл.духівництво, підтримані запорожцями, створювали невеликі загони,що з весни до очені здійснювали несподівані напади на панські маєтки. Ці гайдамацькі рухи зрештою вилились у грандіозне повстання, що відоме в історії під назвою Коліївщина. Найвизначнішим гайдамацьким лідером був Максим Залізняк.

Опришки 30-40рр18ст на Покутті та в ПнБуковині — учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів,угорських та австрійських поміщиків. Вони нападали на поміщиків, орендарів, лихварів, корчмарів, руйнували шляхетські маєтки, а захоплене майно роздавали сільській бідноті.

 

? Утворення Задунайської Січі та Чорноморського козацтва.

Задуна́йська Січ, Дунавецька Січ — військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після зруйнування царськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течіїДунаю. Запорожці оселилися спочатку на лівому березі, а потім турецька адміністрація переселила їх на правий берег.

Задунайці зберігали звичаї і устрій Запоріжжя. Козаки зобов'язані були нести прикордонну службу, брати участь у каральних походах турецьких військ проти болгар, сербів (1815-16), греків (1821), румунів (1821-22) які боролися за свою незалежність. Не бажаючи миритися з цим, частина козаків переселилась на Кубань, влившись до складу Чорноморського козацького війська.

Наказ про створення "Війська вірних козаків", яке з квітня 1788 року отримало офіційну назву "Чорноморське козацьке військо", було підписано Катериною II 14 січня 1788 року.

Військо складалось з двох основних частин - кінних загонів та піших козаків на човнах і поділялось на 48 куренів, які у разі необхідності об'єднувались у полки

Створення Чорноморського козацького війська для російського уряду було формою організації місцевого населення, заходом, що сприяв встановленню контролю над частиною колишніх запорожців, заходом, який передбачав створення боєздатної сили для нової війни.

? Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ

У наддніпрянській укр.. подвлялося на з генерал губернаторства, 9 губерній і повіти

Уряд проводив колонізаторську політику.цивільна влада, спираючись на військову силу, проводила русифікацію системи освіти. Ліквідація автономії Гетьманщини різко погіршила соціальний стан місцевого населення. Впроваджувала кріпацтво,общинну систему відносин на селі.судді і чиновники не обиралися а призначалися з росіян

Євреям заборонялося переселятися

У першій половині XIX ст. ринкові відносини продовжували поширюватись у всіх сферах господарства Наддніпрянської України. Найбільш енергійно включались в них великі землевласники, які вдосконалювали ведення господарства у своїх маєтках за рахунок впровадження нових досягнень агрономії і агротехніки, намагались використати сільгоспмашини. Але через те, що у багатьох поміщиків не було грошей на нововведення, бракувало кваліфікованої робочої сили, такі спроби часто закінчувались невдало.
Втягувались у ринкові відносини і селяни, які змушені були, щоб розплатитися з повинностями, шукати додаткового заробітку, наймаючись на різні місцеві підприємства, займаючись ремеслами і промислами. В Україні відбувався подальший розвиток промисловості. Поряд з підприємствами, заснованими на праці кріпаків, які поступово розорялися, виникали купецькі промислові підприємства, що були більш життєздатними і засновувались на найманій праці. Починаючи з 1830-х рр., у промисловості почали застосовуватись парові машини, тобто починається промисловий переворот. Найбільш розвинутою галуззю промисловості було цукроваріння: Відбувався розвиток інших галузей переробки сільгосппродукції, зароджувалось машинобудування, виникла і швидко розвивалася кам’яновугільна промисловість у Донбасі.

У австр. Імп. Королівство галіції і лодомерії поділ на дистрикти(12)

Народні маси західноукраїнських земель також відчували феодальний гніт, який призводив до їх зубожіння.

У 20—30-ті рр. XIX ст. поміщики і купці почали займатися підприємницькою діяльністю. Вони перепродавали в Австрію і Німеччину худобу, куплену в Наддніпрянській Україні. Розвивалися соляна, лісопереробна, тютюнова промисловість. Але в цілому промисловий розвиток західноукраїнських земель відбувався дуже повільно. Більшість промислових товарів у Західній Україні були привізними. Австрійська влада розглядала ці землі як сировинний придаток до промислово розвинутих центральних і східних областей імперії.